ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2016 року Справа № 908/5325/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Владимиренко С.В. - доповідач,суддів:Гольцової Л.А., Мележик Н.І.,розглянув касаційну скаргу Приватного підприємства "Чайка"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 01.03.2016р.та рішеннягосподарського суду Запорізької області від 26.01.2016р.у справі№908/5325/15 господарського суду Запорізької областіза позовомКомунального підприємства "Токмак теплоенергія" Токмацької міської радидо Приватного підприємства "Чайка"простягнення 29728,44грн.

За участю представників:

- позивача: не з'явились;

- відповідача: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Токмак теплоенергія» Токмацької міської ради звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного підприємства «Чайка» про стягнення 29728,44грн., з яких 10000 грн. - сума основного боргу; 7896,67 грн. - пеня; 11005,87 грн. - втрати від інфляції та 825,90 грн. 3% річних (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.01.2016р. у справі №908/5325/15 (суддя Давиденко І.В.) позовні вимоги Комунального підприємства «Токмак теплоенергія» Токмацької міської ради задоволені частково, стягнуто з Приватного підприємства «Чайка» 10000 грн. суми основного боргу, 2811,75 грн. пені, 11005,87 грн. втрат від інфляції та 760,63 грн. 3% річних. В задоволені решти позовних вимог було відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2016р. (колегією суддів у складі головуючого судді Попкова Д.О., суддів Радіонова О.О., Марченко О.А.) рішення господарського суду Запорізької області від 26.01.2016р. у справі №908/5325/15 скасовано в частині стягнення інфляційної індексації в розмірі 236,64 грн. та пені в розмірі 145,77 грн., у зв'язку з чим викладено п.2 резолютивної частини рішення у наступній редакції: « 2.Стягнути з Приватного підприємства «Чайка» (71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. Куйбишева, 31, код ЄДРПОУ 30802389) на користь Комунального підприємства «Токмак теплоенергія» Токмацької міської ради (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка, 45-А, код ЄДРПОУ 37510516) заборгованість у розмірі 10 000,00грн., пеню у розмірі 2665,98грн., 3% річних у розмірі 760,63грн., інфляційні втрати у розмірі 10769,23грн., судовий збір у розмірі 991,32грн.» та вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою, Приватне підприємство «Чайка» звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій зазначаючи про неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2016р. та рішення господарського суду Запорізької області від 26.01.2015р. скасувати та прийняти нове рішення.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 01.10.2013р. між Комунальним підприємством «Токмак теплоенергія» Токмацької міської ради (Енергопостачальна організація, позивач) та Приватним підприємством «Чайка» (Споживач, відповідач) укладено Договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №97, відповідно до п.3 якого Енергопостачальна організація відпускає Споживачу в період з 01.10.2013р. по 01.10.2014р. максимум теплового навантаження на опалення організації 0,006703 Гкал/год. Опалювальна площа становить 63,1 кв.м.

Відповідно до п.2 Договору, на момент укладення договору борг за теплову енергію перед Комунальним підприємством «Токмак теплоенергія» Токмацької міської ради складає 16917,13 грн. Орієнтована вартість теплової енергії за поточний рік відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору, становить 12653 грн.

Як встановлено судами, у п.5 Договору сторони погодили, що подача теплової енергії на початку опалювального періоду проводиться після подання Споживачем актів звірки з бухгалтером Енергопостачальної організації для визначення заборгованості за відпущене тепло і повного її погашення. Акти звірки повинні подаватися до 1 жовтня кожного року (до початку опалювального періоду). Згідно п. 13 Договору відпуск теплової енергії визначений розрахунковим методом.

У п.14 Договору встановлено, що Споживач зобов'язаний сплатити пред'явлений йому рахунок не пізніше 5-ти днів після його отримання. У випадках несплати нараховується пеня у розмірі 0,75% за добу на суму несплачених платіжних документів, але не більше 2-ї ставки НБУ (п.15 Договору).

Судами попередніх інстанцій на підставі поданих сторонами та наявних у матеріалах справи документів, у відповідності до вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином та в повному обсязі відпустив Відповідачу на умовах погоджених у договорі теплову енергію на загальну суму 26324,49 грн. Натомість, відповідач, взяті на себе за договором зобов'язання з оплати отриманої теплової енергії за період з жовтня 2013р. по серпень 2015р. виконав частково, що призвело до виникнення у нього боргу перед позивачем у сумі 10000 грн., що і стало підставою для виникнення спору у даній справі та звернення Комунального підприємства «Токмак теплоенергія» Токмацької міської ради до суду про стягнення спірної суми, 3% річних, інфляційних нарахувань та пені за несвоєчасне виконання Приватним підприємством «Чайка» зобов'язань за Договором.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, у яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що 31.05.2013р. між Комунальним підприємством «Токмак теплоенергія» Токмацької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Токмак теплоенергія» було укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор (Товариство з обмеженою відповідальністю «Токмак теплоенергія») передає новому кредитору (Комунальному підприємству «Токмак теплоенергія» Токмацької міської ради), а новий кредитор приймає право вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за Договорами про надання послуги з централізованого опалення, Договорами про постачання теплової енергії в гарячій воді, Договорами про закупівлю послуг з постачання теплової енергії за державні кошти, укладеними між Первісним кредитором та фізичними особами, приватними підприємцями, юридичними особами, які є споживачами теплової енергії (далі - Боржники).

При цьому, судами у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що відповідно до Додатку № 2 (в редакції Додаткової угоди №1 від 30.12.2013р. до переданої первісним кредитором новому кредитору дебіторської заборгованості включається і заборгованість Приватного підприємства «Чайка» у сумі 16917,13грн. за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді №250 від 01.10.2012р. Водночас, на виконання постанови Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2015р. «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій» між Управлінням соціального захисту населення Токмацької міської ради та Фінансовим управлінням Токмацької міської ради було підписано схему проведення розрахунків по нарахованим пільгам та субсидіям населенню за квартирну плату станом на 01.03.2014р., відповідно до якої, як встановлено судами, між зазначеними вище особами було проведено взаєморозрахунок на суму 10000 грн.

Судами також встановлено, що листом № 06-09/2344 від 16.11.2015р. Департамент фінансів Запорізької обласної державної адміністрації надав позивачу роз'яснення щодо порядку проведення взаєморозрахунків по нарахованих пільгах та субсидіях за механізмом, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2015р., відповідно до якого зазначено, що у зведений реєстр до спільного протокольного рішення про проведення взаєморозрахунків по нарахованих пільгах та субсидіях населенню № 20/7707 від 17.03.2014р. включені розрахунки між позивачем та відповідачем на суму 10000 грн., схема взаєморозрахунку узгоджена усіма учасниками та розрахунки проведені у березні 2014р. за рахунок коштів субвенцій з державного бюджету, таким чином зменшення/збільшення суми заборгованості між учасниками розрахунків за механізмом, затвердженим зазначеною вище постановою Кабінету Міністрів України, не допускається. Таким чином, судами встановлено, що сума заборгованості Відповідача за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді №250 від 01.10.2012р. стала складати 6917,13грн., а за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді №97 від 01.10.2013р. 10000 грн.

Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Відтак, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, враховуючи зазначені вище загальні положення виконання зобов'язань, визначені у ст. 530 Цивільного кодексу України та встановлений судами у відповідності до вимог процесуального законодавства України факт повного і своєчасного виконання позивачем своїх зобов'язань за договором, в тому числі, і зобов'язання зі своєчасного виставлення рахунку на оплату за надані послуги, Приватне підприємство «Чайка» повинно було здійснити оплату отриманих послуг з теплопостачання згідно п.14 договору №97 від 01.10.2013р. та рахунків позивача.

Зважаючи на викладене, обґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій про стягнення з відповідача 10000 грн. основної заборгованості за договором №97 від 01.10.2013р. Натомість, протилежні доводи заявника касаційної скарги в цій частині є непереконливими, оскільки ґрунтуються на неправильному розумінні та тлумаченні скаржником норм матеріального права, а тому не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів в якості підстави для зміни або скасування оскаржуваних судових актів в цій частині.

Відповідно до ст.ст.549, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст.216-218 Господарського кодексу України наслідком прострочення виконання грошового зобов'язання є право кредитора вимагати, зокрема, сплати заборгованості, з нарахованими впродовж періоду прострочення на неї 3% річних, інфляційної індексації та пені, передбаченої п.15 договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №97 від 01.10.2013р. з урахуванням п.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Перевіривши правильність здійсненого судом апеляційної інстанції перерахунку сум 3% річних, інфляційних нарахувань та пені, що підлягають стягненню з відповідача за несвоєчасне виконання останнім зобов'язань з оплати за отриману теплову енергію згідно договору, колегія суддів касаційної інстанції вважає їх вірними та обґрунтованими, а тому підстави для скасування постанови апеляційного господарського суду в частині стягнення з Приватного підприємства «Чайка» пені у розмірі 2665,98 грн., 760,63 грн. - 3% річних та 10769,23 грн. інфляційних втрат також відсутні.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на те, що решта доводів, викладених у касаційній скарзі, не спростовують встановлених судами обставин та не впливають на правильні вищенаведені висновки суду апеляційної інстанцій у цій справі, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115,1117,1119,11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Чайка» залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2016р. у справі №908/5325/15 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В.Владимиренко

Судді Л.А.Гольцова

Н.І.Мележик