ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2016 року Справа № 905/6750/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полянського А.Г. - головуючого (доповідача), Коробенка Г.П., Мачульського Г.М.розглянувши касаційну скаргу приватного акціонерного підприємства "Львівський локомотиворемонтний завод"на постанову від 29.03.2016Донецького апеляційного господарського судуу справі Господарського суду Донецької області № 905/6750/13 за позовомприватного акціонерного підприємства "Львівський локомотиворемонтний завод"до державного підприємства "Донецька залізниця"простягнення 20 000 грн.за участю представників сторін:

позивача - не з"явились,

відповідача - не з"явились,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.01.2016 р. (суддя - Мельниченко Ю.С.) у задоволенні заяви про видачу дубліката судового наказу відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.03.2016 р. (судді - Зубченко І.В., Марченко О.А., Радіонова О.О.) ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.01.2016 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з ухвалою господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, приватне акціонерне підприємство "Львівський локомотиворемонтний завод" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Донецької області від 03.12.2013р. по справі № 905/6750/13 позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з державного підприємства "Донецька залізниця" на користь приватного акціонерного товариства "Львівський локомотиворемонтний завод" 18 567,12 грн. боргу та 1 597,24 грн. витрат на сплату судового збору. Припинено провадження у справі щодо вимог про стягнення 1 432,88 грн. боргу.

20.12.2013 р. Господарським судом Донецької області було видано наказ про примусове виконання рішення від 03.12.2013 по справі № 905/6750/13.

У зв'язку із втратою судового наказу приватне акціонерне товариство "Львівський локомотиворемонтний завод" звернулося до Господарського суду з заявою про видачу дубліката судового наказу по справі № 905/6750/13.

Згідно ч. 1 ст. 116 ГПК України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Пунктом 2 частини 1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" (Закон України) встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 24 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову. Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Для інших виконавчих документів пропущений строк поновленню не підлягає.

Згідно зі ст. 119 ГПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

У разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено (ст. 120 ГПК України).

Згідно пояснень заявника, втрата виконавчого документа відбулася внаслідок наступного. 30.10.2014 р. позивачем було направлено до відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції м. Донецька заяву про прийняття до примусового виконання судового наказу № 905/6750/13 від 20.12.2013 р. Зазначені дії, на думку скаржника, перервали строк пред'явлення наказу до виконання.

Проте, підстави, на які посилається заявник, не підтверджені належними та допустимими доказами, а наявні в матеріалах справи: заява № 2909 від 30.10.2014 р. про прийняття до примусового виконання судового наказу № 905/6750/13 від 20.12.2013 р.; запит № 1497 від 18.06.2015 р. про хід виконання виконавчого провадження; запит № 1496 від 18.06.2015 р. про хід виконання виконавчого провадження не підтверджують факт направлення позивачем наказу на адресу відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції м. Донецька.

Разом з цим, позивачем не надано документів, що підтверджують надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) та опис вкладення із зазначенням вказаного судового наказу.

Судами відзначено, що на заяві про прийняття до примусового виконання судового наказу № 905/6750/13 від 20.12.2013 р. відсутній штамп або інша відмітка з печаткою відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції м.Донецька, яка б свідчила про отримання останнім виконавчого документу.

В якості обґрунтування своєї позиції заявником надані довідки ПАТ "Львівський локомотиворемонтний завод" № 3532 від 18.12.2015 р. та № 783 від 24.03.2016р., в яких зазначено, що судовий наказ № 905/6750/13 від 20.12.2013р. не виконаний та втрачений.

Як вбачається з заяви та пояснень позивача, судовий наказ був втрачений саме під час його пересилання. Відповідно до положень ст.120 ГПК в даному випадку до заяви про видачу дубліката наказу повинна бути додана довідка органу зв'язку про втрату наказу. Однак, в матеріалах справи така довідка відсутня.

Позивач посилається також на лист Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Управління державної виконавчої служби від 21.07.2015р. №2-4-619, однак цей лист лише фіксує відсутність в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень відомостей про надходження на примусове виконання до відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку наказу № 905/6750/13 від 15.07.2013р., і не підтверджує переривання строку для пред'явлення наказу.

За таких обставин, суди дійшли вірного висновку про відсутність обставин, які б свідчили про переривання строку для пред'явлення наказу до виконання і, відповідно, про відсутність підстав для видачі дубліката наказу у порядку ст. 120 ГПК України.

Апеляційний господарський суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного акціонерного підприємства "Львівський локомотиворемонтний завод" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.01.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.03.2016 у справі № 905/6750/13 залишити без змін.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

Судді Г.П. Коробенко

Г.М. Мачульський