ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2016 року Справа № 904/9497/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коробенка Г.П.- головуючого (доповідач), Мачульського Г.М., Сибіги О.М.,розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Придніпровська залізниця"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.03.2016у справі№904/9497/15 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"доДержавного підприємства "Придніпровська залізниця"простягнення суми штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у загальному розмірі 25 762 грн. 10 коп. за участю представників сторін:
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився
ВСТАНОВИВ:
ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ДП "Придніпровська залізниця" про стягнення з відповідача суми штрафу за несвоєчасну доставку вантажу його одержувачу у сумі 25 762 грн. 10 коп..
Позовні вимоги мотивовані тим, що під час здійснення перевезення вантажів на адресу позивача у квітні-травні 2015 року за накладними відповідачем було допущено прострочення термінів доставки вантажу, що передбачені статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, та що, відповідно є порушенням статей 41, 116 Статуту залізниць України.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.15р. у справі №904/9497/15 позов задоволено частково. Стягнуто з ДП "Придніпровська залізниця" на користь ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь" - 17 025 грн. 70 коп. штрафу за прострочку доставки вантажу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено с посиланням на ст. 116 Статуту Залізниць України.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 апеляційну скаргу ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.15р. з даної справи задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано, в частині відмови в задоволенні позову про стягнення з ДП "Придніпровська залізниця" на користь ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" 8736, 40 грн. штрафу за прострочку доставки вантажу, резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції: "Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" - 25 762 грн. 10 коп. штрафу за прострочення доставки вантажу та судовий збір у розмірі 2557,80 грн., в тому числі за розгляд апеляційної скарги.".
Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, ДП "Придніпровська залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити рішення суду першої інстанції без змін, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме, ст. 116 Статуту залізниць України, ст. 8 Правил видачі вантажів.
У відзиві ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь" просить постанову суду апеляційної інстанції залишити в силі, а касаційну скаргу без задоволення.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь" та ДП "Придніпровська залізниця" укладено договір про експлуатацію залізничної під'їздної колії ВАТ ЗМК "Запоріжсталь", яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці № ПР/М-07-3/1-НЮ від 24.07.07р..
Протягом квітня-травня 2015 року ДП "Придніпровська залізниця" здійснено перевезення вантажів по залізничних накладних: №№ 41154444, 43266550, 43292713, 43276831, 43265065, 43351584, 43353929, 43467059, 43482546, 43482363, 43547769. Одержувач вантажу - ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь".
Під час здійснення вказаних перевезень вантажів відповідачем було допущено прострочення термінів їх доставки. На підтвердження зазначеного, позивачем залучено до матеріалів справи вище перелічені залізничні накладні та нараховано відповідно до статті 116 Статуту залізниць України штраф у сумі 25 762 грн. 10 коп.
Відповідачем вимоги позивача визнано частково у сумі 8289, 30 грн. Проти стягнення штрафу по накладним: №№ 43292713, 43482546, 43482363 у сумі 8736,40грн. заперечує, посилаючись на те, що в порушення вимог ст. 116 Статуту залізниць України позивачем після одержання повідомлення про прибуття вантажу не було розкредитовано перевізні документи та не вивезено вантаж, що звільняє залізницю від сплати штрафних санкцій по цих відправках.
Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до ст. 41 Статуту залізниць України, залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно з пунктами 1.1, 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (із змінами та доповненнями), зареєстрованих в МЮ України 24.11.2000 № 644 (далі - Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Відповідно до підпункту 1.1.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів (статті 41, 116 Статуту залізниць України) у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок. Згідно з п. 2.4. Правил обчислення термінів доставки вантажів, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Згідно з п. 2.4. наведених Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (п. 2.9. Правил).
Відповідно до ст. 116 Статуту залізниць України зазначено, що за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.
Відповідно до Інформаційного листа ВГСУ України №01-06/420/2012 від 04.04.12р., оглядового листа ВГСУ "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про залізничні перевезення" №01-06/662/2014 від 21.05.14р. нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш ніж двох діб. Встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченої статтею 116 Статуту штрафу відсутні.
Згідно пункту 8 Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або не загального користування.
Судом встановлено, що наданими позивачем доказами, зокрема залізничними накладними №№ 41154444, 43266550, 43292713, 43276831, 43265065, 43351584, 43353929, 43467059, 43482546, 43482363, 43547769 підтверджується факт порушення залізницею, встановлених ст. 41 Статуту залізниць України строків доставки вантажу.
Загальна сума штрафних санкцій за прострочку доставки вантажу складає - 25762, 10 грн.
Судом також встановлено, що виходячи з технологічного процесу роботи під'їздної колії ПАТ ЗМК "Запоріжсталь" та станції Запоріжжя-Ліве, який відображено в ЄТП узгодженому сторонами та умов договору № ПР/М-07-3/1-НЮ від 24.07.07р., добовий термін вивантаження та вивезення одержувачем вантажу, необхідно розраховувати з часу фактичної подачі вагонів на приймо-здавальні колії, оскільки у разі повідомлення про прибуття вагонів без фактичної подачі їх на прийомо-здавальні колії станції, вантажовласник не має можливості виконати вимоги ст. 116 Статуту залізниць України та вивезти вантаж у термін, встановлений цією нормою Статуту.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Залізницею не подано доказів на підтвердження неможливості своєчасної подачі спірних вагонів на приймально-здавальні колії, в порядку і строки, визначені п.п. 5,6 договору № ПР/М-07-3/1-НЮ від 24.07.07р.
Натомість позивачем надано докази на підтвердження того, що ним було вивантажено та вивезено вантаж у добовий термін з моменту подачі вагонів залізницею під вивантаження, у зв'язку з чим відсутні і підстави для звільнення залізниці від відповідальності за порушення строків доставки вантажу.
Отже, апеляційним господарським судом під час перегляду справи встановлені обставини справи, що підтверджуються певними доказами, яким попередній суд дав належну оцінку, правом переоцінки яких в силу приписів ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не наділена, з огляду на що висновок господарського суду 2-ї інстанції про задоволення позовних вимог, колегія визнає правомірним та обґрунтованим.
Слід також зазначити, що апеляційний господарський суд, відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, повторно розглядаючи справу, з достатньою повнотою з'ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду апеляційної скарги, порушень норм матеріального та процесуального права не вбачається, постанова відповідає чинному законодавству України та обставинам справи з урахуванням чого підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 у справі № 904/9497/15 залишити без змін.
Головуючий суддя: Г.П. Коробенко
Судді: Г.М. Мачульський
О.М. Сибіга