ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2016 року Справа № 5006/5/39б/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Короткевича О.Є., Панової І.Ю.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф", м. Київна ухвалувід 26.01.2016 господарського суду Донецької областіта постановувід 29.02.2016 Донецького апеляційного господарського суду у справі№ 5006/5/39б/2012 господарського суду Донецької областіпро банкрутствопублічного акціонерного товариства "Донбаспромелектромонтаж", м. Донецькголова комітету кредиторів публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк", м. Київарбітражний керуючий Загородній О.М., м. КиївкредиторУправління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполяв судовому засіданні взяли участь представники:
скаржника розпорядник майнаТукман Ю.В., довір.; Загородній О.М., посв.
ВСТАНОВИВ:
У провадженні господарського суду Донецької області знаходилася справа № 5006/5/39б/2012 про банкрутство публічного акціонерного товариства "Донбаспромелектромонтаж" (далі - ПАТ "Донбаспромелектромонтаж" боржник), порушена згідно з ухвалою від 28.05.2012 у порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013, далі - Закон про банкрутство).
Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.11.2012 за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів боржника.
У зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Донецької області господарський суд Донецької області з 15.07.2014 призупинив свою роботу, а справа № 5006/5/39б/2012 про банкрутство ПАТ "Донбаспромелектромонтаж" була втрачена на стадії розпорядження майном.
Розпорядженням Вищого господарського суду України № 21 від 24.04.2015 відновлено роботу господарського суду Донецької області з 27.04.2015 за адресою: м. Харків, просп. Леніна (Науки), 5.
У травні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" (далі - скаржник) звернулося до господарського суду Донецької області з заявою про відновлення втраченої справи № 5006/5/39б/2012. Із аналогічною заявою у серпні 2015 року до господарського суду Донецької області звернулося також і Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.01.2016 (суддя Чорненька І.К.), зокрема, у задоволенні заяв скаржника та УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя про відновлення втраченої справи № 5006/5/39б/2012 про банкрутство ПАТ "Донбаспромелектромонтаж" відмовлено. Суд першої інстанції виходив із відсутності достатнього обсягу документів, необхідних для відновлення справи на стадії розпорядження майном, зокрема, у справі відсутні відомості щодо наявного майна боржника, затверджений судом реєстр вимог кредиторів та повний обсяг первинних документів щодо грошових вимог кредиторів.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.02.2016 (судді: М'ясищев А.М. - головуючий, Будко Н.В., Сгара Е.В.) ухвалу господарського суду Донецької області від 26.01.2016 залишено без змін із тих же підстав.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та передати матеріали справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" визначає заходи правового реагування в районі проведення антитерористичної операції і спрямований на забезпечення доступу громадян та юридичних осіб до суду.
Так, за приписами ч. 3 ст. 1 вказаного Закону у разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності, вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення.
У розгляді заяви про відновлення справи господарський суд має брати до уваги:
а) частину справи, яка збереглася у даному суді (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду і т.ін.);
б) документи, надіслані (видані) господарським судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів;
в) матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи;
г) будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи;
ґ) відомості Єдиного державного реєстру судових рішень;
д) дані, вміщені в автоматизованій системі документообігу суду.
При цьому господарський суд може на підставі статті 30 ГПК України викликати для дачі пояснень посадових осіб та інших працівників підприємств, установ, організацій державних та інших органів і/або зобов'язати зазначених осіб подати відповідні пояснення в письмовій формі. За необхідності господарський суд вчиняє також дії, зазначені в пунктах 3-7 статті 65 ГПК України, або витребовує необхідні документи і матеріали в порядку, передбаченому статтею 38 названого Кодексу. (п.п. 7.7. п. 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (зі змінами та доповненнями).
У даному випадку судами встановлено, що справа про банкрутство ПАТ "Донбаспромелектромонтаж" була втрачена вже після затвердження судом реєстру вимог кредиторів боржника, на етапі підсумкового засідання в процедурі розпорядження майном, де повинно було бути вирішено питання про перехід до наступних процедур банкрутства.
Відмовляючи у відновленні справи, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, послався на відсутність первинних документів щодо визнаних грошових вимог кредиторів, відомостей про активи боржника, сформованого розпорядником майна первинного реєстру вимог кредиторів.
У той же час до справи долучено ряд первинних документів щодо грошових вимог кредиторів, а також копія ухвали суду першої інстанції від 08.11.2012 про затвердження реєстру вимог кредиторів, яка набрала законної сили та містить відомості як про склад кредиторів, так обсяг та черговість задоволення їх грошових вимог до боржника.
При цьому провадження щодо відновлення втраченої справи було порушено місцевим господарським судом ще у червні 2015 року (ухвала від 02.06.2015), тобто тривало майже рік. Проте протягом усього цього періоду суд першої інстанції не вжив вичерпних заходів, передбачених чинним процесуальним законодавством, з метою отримання максимальної кількості втрачених документів. Так, дії суду у справі полягали виключно у зобов'язанні учасників справи надати необхідні документи. У той же час суд не скористався процесуальною можливістю щодо самостійного витребування документів та матеріалів щодо боржника з метою, зокрема, отримання відомостей з Державних реєстрів майнових прав, Державних реєстрів застав, іпотек, інформації від відповідних реєструючих та контролюючих органів тощо.
При цьому, зазначивши в описовій та мотивувальній частині ухвали перелік долучених до матеріалів справи документів, господарський суд Донецької області жодної оцінки цим документам з точки зору їх достатності для відновлення провадження у справі не надав.
Висновки місцевого суду про відсутність необхідних документів належним чином не обґрунтовані, зроблені без посилань на докази, які досліджувалися судом, чи процесуальні дії, які ним вчинялися (окрім зобов'язання кредиторів і розпорядника майна їх надати) з метою відновлення втраченої справи та, насамперед, захисту прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи про банкрутство.
Судом також не було зазначено, чому відновлення втраченої справи він пов'язує лише з наявністю саме цих документів, а всі інші до уваги не приймає та вважає їх недостатніми.
У контексті зазначеного судом першої інстанції не взято до уваги, що у разі якщо за змістом поданої до суду заяви або скарги для її розгляду достатньо лише деяких матеріалів справи, то втрачена справа може відновлюватися тільки в частині, необхідній для такого розгляду, а не повністю (п.п.7.7 п. 7 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 №18).
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або становить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справах Буланов та Купчик проти України, №№ 7714/06 та 23654/08 від 09.12.2010, Чуйкіна проти України № 28924/04 від 13.01.2011).
Враховуючи викладене, місцевим господарським судом не дотримано положень ст. 6 Конвенції, Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції", а в порушення ст. 43 ГПК України не вжито всіх необхідних заходів з відновлення матеріалів втраченої справи, що фактично свідчить про ухилення від здійснення правосуддя та порушення гарантованого ст.ст. 55, 124 Конституції України права осіб на судовий захист.
За таких обставин ухвалу місцевого господарського суду не можна визнати законною та обґрунтованою. Суд апеляційної інстанції на наведені порушення уваги не звернув та їх не усунув.
Допущені судами істотні порушення норм матеріального та процесуального права свідчать про передчасність ухвалених рішень про відмову у задоволенні заяв про відновлення втраченої справи про банкрутство ПАТ "Донбаспромелектромонтаж".
У зв'язку із викладеним та керуючись повноваженнями, передбаченими ч. 3 ст. 1119 ГПК України, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати як незаконні оскаржувані судові рішення місцевого та апеляційного судів з направленням наявних матеріалів справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи місцевому господарському суду слід врахувати викладене, вжити вичерпних процесуальних заходів по відновленню втраченої справи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну правову оцінку доказам, доводам та запереченням усіх учасників судового процесу.
Керуючись ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Законом України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції", ст.ст. 41, 43, 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" задовольнити
2. Ухвалу господарського суду Донецької області від 26.01.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.02.2016 у справі №5006/5/39б/2012 скасувати.
3. Справу №5006/5/39б/2012 передати на новий розгляд до господарського суду Донецької області в іншому складі суду.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді О.Є. Короткевич
І.Ю. Панова