ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2016 року Справа № 925/445/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.суддів:Куровського С.В., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Маркет Черкаси"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 у справі№ 925/445/15 господарського суду Черкаської області за заявою доПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Маркет Черкаси"пробанкрутствоарбітражний керуючий Носань Наталія Сергіївнав судовому засіданні взяли участь представники :

ТОВ "Гранд Маркет Черкаси"Юрченко Т.Я., Школьная І.П. В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 17.04.2015 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Маркет Черкаси" (далі - ТОВ "Гранд Маркет Черкаси"), визнано вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") в розмірі 13 111 897,57 грн. основного боргу та 25 500,00 грн. третейського збору; введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядника майна.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 28.08.2015 (суддя Гура І.І.) затверджено реєстр кредиторів, визнано вимоги ПАТ "Укрсоцбанк": 1 черга - 6090,00 грн., 4 черга - 30 289 240,00 грн., 6 черга - 3 686 849,43 грн.; ТОВ "КУА "Гранд-Інвест" в інтересах та за рахунок ПНЗІФ "ТРИА": 1 черга - 1218,00 грн., 4 черга - 3 764 083,62 грн.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Черкаської області від 28.08.2015 в частині задоволення вимог ПАТ "Укрсоцанк" в сумі 20 863 691,56 грн., ТОВ "Гранд Маркет Черкаси" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 (колегія суддів: Сотніков С.В., Остапенко О.М., Пантелієнко В.О.) ухвалу господарського суду Черкаської області від 28.08.2015 змінено в частині вимог ПАТ "Укрсоцанк" до боржника, викладено абзац 2 резолютивної частини ухвали господарського суду Черкаської області від 28.08.2015 в наступній редакції:" ПАТ "Укрсоцанк": 1 черга - 6090,00 грн., 4 черга - 30 289 240,00 грн., 6 черга - 2588195,09 грн."

ТОВ "Гранд Маркет Черкаси" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2015, справу передати на новий розгляд.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема:ст.ст. 43, 101, 105 ГПК України.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.2 ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.

Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди.

Відповідно до ч.6 ст.23 Закону заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

З матеріалів справи вбачається, що після публікації оголошення про банкрутство до суду надійшла заява з додатковими грошовими вимогами до боржника від ПАТ "Укрсоцбанк" в розмірі 20838691,56 грн. Вимоги ПАТ "Укрсоцанк" (далі Банк) до боржника підтверджуються договором кредиту за овердрафтом №895/09.2-104 (класичний) (далі - договір кредиту), додатковими угодами до нього, укладеними між Банком та ТОВ "Гранд Маркет Черкаси", рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 28.08.2012 у справі №271/12. Заява Банку з додатковими вимогами обґрунтована невиконанням боржником зобов'язань за договором кредиту в частині сплати відсотків за користування кредитом у період з 28.04.2012 по 17.04.2015 в сумі 8135328,17 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту (з 16.10.2014 по 16.04.2015) в сумі 1098654,34 грн., пені за несвоєчасне повернення відсотків (з 16.10.2014 по 16.04.2015) в сумі 2588195,09 грн., інфляційних втрат за кредитом в сумі 2713516,33 грн., інфляційних втрат за відсотками в сумі 6302997,63 грн.

Суд першої інстанції визнав додатково заявлені банком вимоги обґрунтованими, підтвердженими поданими доказами, та включив заявлені кредитором вимоги до реєстру з урахуванням ухвали підготовчого засідання.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що між Банком та боржником укладено кредитний договір та додаткові угоди до нього, якими змінювалася процентна ставка річних за користування кредитом та строк погашення кредитом. Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 28.08.2012 у справі №271/12 стягнуто солідарно з ВАТ "ГрандМаркет" (правонаступником якого є ТОВ "Гранд Маркет Черкаси") та ПП "Бізнес Гранд" (фінансовий поручитель позичальника на підставі договору поруки від 15.05.2009) на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за договором кредиту в сумі 13111897,57 грн. та третейський збір в сумі 25500,00 грн. Господарським судом м. Києва видано 17.04.2013 наказ на примусове виконання рішення Третейського суду при Асоціації українських банків від 28.08.2012 у справі №271/12, який був пред'явлений до примусового виконання до органів ДВС. Докази виконання зазначеного рішення відсутні. В підготовчому засіданні визнано вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" в розмірі 13 111 897,57 грн. основного боргу та 25500,00 грн. третейського збору.

Посилаючись на ч.1, 2 ст.1054, ч.1 ст.1048, ч.1 ст.1050 ЦК України та умови договору кредиту, суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованими вимоги Банку у розмірі 8135328,17 грн., що складаються з відсотків за користування кредитом., 2713516,33 грн. інфляційні витрати за кредитом, 6302997,63 інфляційні витрати за відсотками.

Відносно вимог Банку щодо штрафних санкцій, зокрема, пені за несвоєчасне повернення кредиту (з 16.10.2014 по 16.04.2015) в сумі 1098654,34 грн. та пені за несвоєчасне повернення відсотків (з 16.10.2014 по 16.04.2015) в сумі 2588195,09 грн., то судом апеляційної інстанції встановлено, що вимоги в сумі пені за несвоєчасне повернення кредиту (з 16.10.2014 по 16.04.2015) в сумі 1098654,34 грн. є необґрунтованими, оскільки договором кредиту сторони погодили розмір пені за порушення строків сплати процентів та /або комісій, при цьому неустойка за порушення строків повернення кредиту договором не передбачена.

Враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини наявності заборгованості, її розміру, а саме 32 883 525,09 грн., з яких : 13 136897,57 грн. - безспірна сума заборгованості, визнана судом в підготовчому засіданні, 8135328,17 грн. - відсотки за користування кредитом.; 2713516,33 грн. - інфляційні витрати за кредитом; 6302997,63 інфляційні витрати за відсотками; 2588195,09 грн. - пені за несвоєчасне повернення відсотків (з 16.10.2014 по 16.04.2015); 6090,00 грн. - судовий збір, належно обґрунтованими і такими, що відповідають матеріалам справи. У зв'язку з чим додатково заявлені вимоги правомірно визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів боржника у відповідності до приписів ст. 45 Закону.

Доводи касаційної скарги щодо неповного встановлення обставин справи, не вірного виправлення затверджених кредиторських вимог, не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки обґрунтування скарги зводяться до необхідності переоцінки наданих у справі доказів, що суперечить вимогам ст. ст. 1115, 1117 ГПК України.

Щодо заявлених доводів про порушення судом апеляційної інстанції ст.45 Закону та віднесення вимог інфляційних витрат за кредитом та інфляційних витрат за відсотками до четвертої черги задоволення, то вони відхиляються з огляду на наступне.

Відповідно до ст.45 Закону у четверту чергу задовольняються: вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника; у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Згідно ч.2 ст.25 Закону неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди.

Неустойка, відповідно до ст.230 ГК України, є штрафною санкцією, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу входить до складу грошового зобов'язання і виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів. (Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13.01.2016 у справі №6-3019цс15.)

Таким чином, інфляційні витрати, як сума боргу, що входить до складу основного грошового зобов'язання, підлягає включенню до 4 черги вимог кредиторів.

Відповідно до ч.1 ст.11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Колегія дійшла висновку, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою, підстави для її скасуванні відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Маркет Черкаси" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 у справі №925/445/15 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді С.В. Куровський

В.Ю. Поліщук