ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2016 року Справа № 922/378/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.,суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Швеця В.О.розглянувши у судовому засіданні за участю представників: позивача: Сотнікова Ю.О. - дов. від 01.06.15, відповідача, третіх осіб: не з'явились, повідомлені належно,

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Харківська енерго-сервісна компанія"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від15.06.15у справі№922/378/15 Господарського суду Харківської областіза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська енерго-сервісна компанія"до треті особиТовариства з обмеженою відповідальністю "Металомонтаж" 1.Приватний підприємець ОСОБА_5 2.Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" в особі філії Кременчуцька ТЕЦпростягнення 270393,40 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківська енерго-сервісна компанія" звернулося до Господарського суду Харківської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металомонтаж" 260000 грн. переплати та 10393,40 грн. неустойки. В обґрунтування позову, позивач посилався на порушення відповідачем зобов'язань за договором підряду №21-11-14/С-1 від 21.11.14 щодо виконання в обумовлені строки підрядних робіт та вважав підставним повернення сплаченої суми передплати і нарахування неустойки. Позивач вказував на те, що він в односторонньому порядку, як то передбачено договором, розірвав спірний договір через невиконання підрядником своїх обов'язків. Він посилався на приписи статей 526, 530, 612 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.04.15 (суддя Жиляєва Є.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 89947 грн. передплати. У решті позову відмовлено через його необґрунтованість. Господарський суд установив, що позивач безпідставно відмовився від прийняття будівельних робіт, виконаних за актом приймання №1 за грудень 2014 року на загальну суму 170053 грн. і не заявив про недоліки таких, а тому позивач не звільняється від сплати їх вартості. Відтак суд визнав, що відсутні підстави для стягнення з відповідача вказаної суми передоплати за виконані будівельні роботи. Водночас місцевий господарський суд визнав, що роботи на суму 89947 грн. підрядником не були виконані, а відтак ця сума передплати підлягає поверненню позивачеві. Судом було установлено те, що спірний договір був розірваний позивачем у порядку передбаченому договором.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.06.15 (судді: Горбачова Л.П., Потапенко В.І., Істоміна О.А.) перевірене рішення місцевого господарського суду скасовано в частині задоволення позову про стягнення 89947 грн. передплати та прийнято в цій частині нове рішення про відмову у позові. В іншій частині рішення залишено без змін. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що спірний договір не був достроково розірваний, оскільки згода на таке відповідачем не надавалася. Водночас суд погодився з висновком місцевого господарського суду про те, що позивач безпідставно відмовився від прийняття будівельних робіт, виконаних за актом приймання №1 за грудень 2014 року на загальну суму 170053 грн. Відтак, як визнав суд, відсутні підстави для стягнення з відповідача заявленої суми передоплати, тобто як за виконані, але не прийняті позивачем роботи у розмірі 170053 грн., так і за невиконані роботи на суму 89947 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківська енерго-сервісна компанія" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення у справі в частині відмови у позові та постанову і прийняти нове рішення про задоволення позову повністю. Скаржник посилається на порушення судами приписів статей 653, 852 Цивільного кодексу України. Він вказує на те, що через невиконання відповідачем робіт спірний договір було достроково розірвано позивачем з 05.01.15 в односторонньому порядку, як то передбачено пунктом 3.2.1 договору і статтею 852 Цивільного кодексу України; що акт форми КБ-2 відповідачем було направлено позивачу та отримано ним вже після розірвання договору, а тому у останнього відсутній обов'язок з підписання такого акта. Скаржник не погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що розірвання спірного договору може мати місце лише за домовленістю сторін. При цьому він зазначає, що пунктами 3.2.1, 6.2.1 договору передбачено право замовника в односторонньому порядку відмовитися від договору у разі невиконання підрядником робіт і вимагати повернення коштів, і ці положення договору узгоджуються з приписами статі 852 Цивільного кодексу.

Від відповідача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представника позивача, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів законодавства, відзначає наступне

Місцевим господарським судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що 21.11.14 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківська енерго-сервісна компанія" - замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Металомонтаж" - підрядником був укладений договір підряду №21-11-14/С-1. За цим договором підрядник зобов'язався виконати роботи з реконструкції циркуляційної системи з відновленням фільтрів згідно з проектом та в строки, встановлені графіком виконання робіт, а замовник, в свою чергу, прийняти результати робіт та сплатити їх на умовах договору. Відповідно до пункту 3.1.2 договору замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи за актами приймання виконаних робіт (форми КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних робіт (форма КБ-3). Підрядник зобов'язався виконати роботи в повному обсязі до 31.12.14 (пункт 4.1). Право замовника на дострокове розірвання договору у випадку невиконання підрядником своїх обов'язків сторони обумовили у пункті 3.2 договору. Згідно з пунктом 5.1 договору розрахунки за надані послуги здійснюються на умовах передплати у розмірі 50% від суми договору до початку виконання робіт; остаточний розрахунок здійснюється замовником упродовж 35 банківських днів з моменту підписання акта приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт. Пунктом 6.2.1 договору пер6едбачено, що у випадку перерахування замовником попередньої оплати, якщо підрядник не почав виконання робіт і замовник скористався своїм правом на розірвання договору у відповідності до пункту 3.2.1, підрядник, крім виплати штрафних санкцій, повертає замовнику грошові кошти з урахуванням інфляційних втрат. В процесі розгляду спору місцевим господарським судом було установлено, що позивач на виконання умов договору перерахував відповідачеві 260000 грн. Між тим, відповідач виконав підрядні роботи лише частково на суму 170053 грн. згідно з актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року. При цьому, як установив місцевий господарський суд, цей акт надсилався відповідачу, втім підписаний ним не був всупереч приписів статті 882 Цивільного кодексу України; обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт за таким актом відповідач не надав. Водночас господарський суд першої інстанції установив, що підрядні роботи на суму передплати у розмірі 89947 грн. відповідачем виконані не були; що позивач через порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань, відмовився від договору підряду (як то передбачено спірним договором) і такий договір є припиненим з 05.01.15. Отже, як установив місцевий господарський суд, вартість невиконаних, але оплачених позивачем робіт становить 89947 грн. і підлягає стягненню з відповідача. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська енерго-сервісна компанія" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металомонтаж" 260000 грн. переплати та 10393,40 грн. неустойки. Ухвалюючи рішення у справі, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення цих вимог. Скасовуючи рішення у справі, апеляційний господарський суд дійшов протилежного висновку про необґрунтованість і недоведеність позову. Відповідно до приписів статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник (стаття 838 цього ж Кодексу). Статтею 839 Цивільного кодексу України унормовано, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Згідно з приписами статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. За приписами статті 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору. Права замовника у разі порушення підрядником договору підряду унормовані статтею 852 Цивільного кодексу України. Згідно з приписами вказаної норми у разі, коли підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України у разі, коли у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За приписами статі 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами. Статтею 627 Цивільного кодексу України унормовано, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Статтею 651 Цивільного кодексу України унормовані підстави для зміни або розірвання договору. За приписами цієї норми зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є, відповідно, розірваним або зміненим. Місцевий господарський суд установив, що позивач в якості передплати перерахував відповідачеві 260000 грн. за спірним договором; що відповідачем були виконані підрядні роботи лише на суму 170053 грн.; що вартість оплачених і невиконаних робіт склала 89947 грн. Водночас, як вже зазначалося, і це установив місцевий господарський суд, сторони у спірному договорі обумовили порядок дострокового розірвання спірного договору підряду; що такий договір може бути достроково розірваним замовником у односторонньому порядку у разі невиконання підрядником робіт. Установив господарський суд першої інстанції і те, з підтвердженням матеріалами справи, що позивач відмовився від договору підряду, як то передбачено спірним договором і законом, і він є припиненим з 05.01.15. Крім того, місцевий господарський суд установив відсутність підстав для стягнення з відповідача неустойки. Апеляційний господарський суд, ухвалюючи постанову у справі, викладеного не врахував та не спростував установленого господарським судом першої інстанції, пославшись лише на ненадання відповідачем згоди на розірвання спірного договору, що суперечить умовам договору і закону. Таким чином, зважаючи на викладене та встановлені судом першої інстанції обставини справи, судова колегія вважає правомірним висновок Господарського суду Харківської області про наявність підстав для часткового задоволення позову. Відтак, доводи, викладені в касаційній скарзі, знайшли своє підтвердження частково. Довід скаржника про отримання у січні 2015 року акта виконаних робіт на суму 170053 грн. не є підставою для задоволення позову у цій частині, оскільки, як вже зазначалося (і це установив суд першої інстанції), ці роботи були виконані у грудні 2014 року; жодних зауважень з приводу відмови від підписання акта позивач не зазначив. Згідно зі статтею 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

За таких обставин, постанова Харківського апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення Господарського суду Харківської області - залишенню в силі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.06.15 у справі №922/378/15 скасувати. Рішення Господарського суду Харківської області від 06.04.15 залишити в силі.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська енерго-сервісна компанія" задовольнити частково.

Головуючого судді Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець