ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2016 року Справа № 908/1881/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяЯценко О.В.,суддіФролова Г.М., Ходаківська І.П.розглянувши матеріали касаційної скаргиВідділу капітального будівництва Мелітопольської міської ради Запорізької областіна ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 16.11.2015 рокуу справі№ 908/1881/14Господарського судуХарківської областіза позовомВідділу капітального будівництва Мелітопольської міської ради Запорізької областідоТовариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Дизайн Інстит'ют" простягнення 22 332, 12 грн.

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з'явився,- відповідача:Тесленко О.І. керівник

ВСТАНОВИВ:

Відділу капітального будівництва Мелітопольської міської ради Запорізької області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Дизайн Інстит'ют" (далі за текстом - ТОВ "Глобал Дизайн Інстит'ют") про стягнення суми надмірно сплачених коштів в розмірі 22 332, 12грн., що встановлено в акті Державної фінансової інспекції в Запорізькій області за результатами здійснення ревізії фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01 січня 2011 року по 28 лютого 2013 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.07.2014 року у задоволенні позовних вимог Відділу капітального будівництва Мелітопольської міської ради відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Відділ капітального будівництва Мелітопольської міської ради звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 02.07.2014 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.11.2015 року у справі № 908/1881/14 відмовлено Відділу капітального будівництва Мелітопольської міської ради у відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги та повернуто апеляційну скаргу Відділу капітального будівництва Мелітопольської міської ради.

Не погоджуючись з ухвалою апеляційного господарського суду, Відділ капітального будівництва Мелітопольської міської ради звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 16.11.2015 року та направити матеріали справи до суду апеляційної інстанції, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. ст. 22, 53, 811, 92, 93 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 02.02.2016 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Яценко О.В., суддів - Фролова А.М., Ходаківська І.П. (доповідач) касаційна скарга Відділу капітального будівництва Мелітопольської міської ради Запорізької області прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 11.02.2016 року.

11.02.2016 року на адресу Вищого господарського суду України надійшла заява від Відділу капітального будівництва Мелітопольської міської ради про розгляд касаційної скарги без участі його представника, яке задоволено колегією суддів касаційної інстанції.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішення Господарського суду Харківської області у даній справі ухвалено 02.07.2014 року.

Позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою в листопаді 2015 року та подав заяву про поновлення процесуального строку на оскарження рішення місцевого господарського суду від 02.07.2014 року.

За приписами ст. 53 ГПК України у разі пропуску строку на подання апеляційної скарги сторона має право звернутися до суду з мотивованим клопотанням про відновлення пропущеного строку.

Апеляційною інстанцією встановлено, що заява позивача про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтована тим, що суд першої інстанції не направив на його адресу повний текст оскаржуваного рішення, а апелянт ознайомився з ним лише 27 жовтня 2015 року у Єдиного державного реєстру судових рішень.

Згідно ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Положеннями ст. 85 ГПК України закріплено, що прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення господарський суд повідомляє, коли буде складено повне рішення. Рішення суду, яке містить вступну та резолютивну частини, підписується всім складом господарського суду і додається до справи.

Повне рішення повинно бути складено у строк не більше п'яти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення.

Нормою ст. 93 ГПК України визначено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

За приписами ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 2 ст. 124 Конституції України закріплено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Пункт 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає, що одним з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду, крім випадків, встановлених законом.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

В той же час, за приписами ст. 93 ГПК України апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини 4 статті 91 цього Кодексу.

Судом апеляційної інстанції досліджено, що позивач, згідно Положення про Відділ капітального будівництва Мелітопольської міської ради Запорізької області, утворюється Мелітопольською міською радою Запорізької області, підзвітний та підконтрольний міській раді, підпорядкований її виконавчому комітету та міському голові, тобто є органом місцевого самоврядування.

Оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято 02.07.2014 року, повний текст рішення складено 07.07.2014 року.

Скаржник звернувся до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою 04.11.2015 року, що підтверджується відтиском поштового штемпелю "Укрпошта" на конверті, в якому надіслана апеляційна скарга, тобто більше ніж через рік після винесення рішення суду.

Апеляційним господарським судом встановлено, що згідно протоколу судового засідання від 02.07.2014 року представник позивача був присутній у судовому засіданні при ухваленні оскаржуваного рішення, після виходу суду з нарадчої кімнати суддя повідомив представників сторін, що повний текст рішення буде виготовлено на протязі п'яти днів та роз'яснив, що повне рішення може бути направлено на їх адресу лише за їх письмовою заявою, оскільки за приписами ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні. Суддя роз'яснив учасникам судового процесу, що вони також мають можливість користуватись Єдиним державним реєстром судових рішень, який є в мережі Інтернет та є загальнодоступним.

Учасникам судового процесу також роз'яснено, що сторони, прокурор, треті особи, які були присутні в судовому засіданні мають право згідно з ч. 2 ст. 22 ГПК знайомитися з відповідними процесуальними актами, знімати їх копії, а також заявляти клопотання про видачу їм належно засвідчених копій судових рішень.

Апеляційним господарським судом встановлено, що позивач зауважень на протокол судового засідання, у відповідності до ст. 811 ГПК України не подавав.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що представник позивача своїми процесуальними правами не скористався, до суду із заявами про надання копії рішення або ознайомлення з матеріалами справи не звертався.

Також, апеляційної інстанції вірно зазначив про те, що представник позивача після проголошення вступної та резолютивної частини оскаржуваного рішення не був позбавлений можливості скористатись загальнодоступним Єдиним державним реєстром судових рішень.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що в разі коли апеляційну скаргу подано прокурором, органом державної влади чи органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення, то відповідний строк як присічний не може бути поновлено; у таких випадках повернення апеляційної скарги здійснюється на підставі ч. 2 ст. 93 ГПК України.

Подання апеляційної скарги після закінчення встановленого ч. 2 ст. 93 ГПК України однорічного строку, виключає можливість перегляду судових рішень місцевого господарського суду в апеляційному порядку.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції вважає обґрунтованим висновок апеляційного господарського суду про відмову позивачу в поновленні процесуального строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду від 02.07.2014 року та повернення апеляційної скарги позивачу, що відповідає приписам ст. ст. 53, 91, 93 ГПК України.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи апеляційним господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, господарським судом вірно застосовані норми права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятого у справі судового акту.

Згідно ч. 2 ст. 11113 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного господарського суду, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового акту не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Відділу капітального будівництва Мелітопольської міської ради Запорізької області на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 16.11.2015 року у справі № 908/1881/14 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 16.11.2015 року у справі № 908/1881/14 залишити без змін.

Головуючий суддяО.В. Яценко СуддіГ.М. Фролова І.П. Ходаківська