ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2017 року Справа № 923/635/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4на рішення від та на постанову відГосподарського суду Херсонської області 09.08.2016 Одеського апеляційного господарського суду 27.10.2016у справі Господарського суду№ 923/635/16 Херсонської областіза позовомОСОБА_5до1. ОСОБА_4 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонміськбуд"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2 Херсонська міська радапровизнання договору купівлі-продажу корпоративних прав недійсним, визнання рішень загальних зборів недійсними, скасування реєстраційних записів

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача ОСОБА_5; ОСОБА_6; ОСОБА_7;- відповідачів - третьої особи 1. повідомлений, але не з'явився; 2. повідомлений, але не з'явився; повідомлений, але не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

15.06.2016 ОСОБА_5 звернувся до Господарського суду Херсонської області із позовом до ОСОБА_4 та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонміськбуд" про: - визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав на 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонміськбуд", укладеного 04.04.2016 між ОСОБА_5 та ОСОБА_4; - визнання недійсним рішень загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонміськбуд", оформлених протоколом від 07.04.2016; - скасування реєстраційного запису № 14991050004017795, внесеного 08.04.2016 державним реєстратором Бондаренком Дмитром Олександровичем до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонміськбуд"; - скасування реєстраційного запису № 14991070006017795 внесеного 17.05.2016 державним реєстратором Павлюченком Олегом Юрійовичем до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонміськбуд".

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 09.08.2016 у справі № 923/635/16 (суддя Литвинова В.В.) визнано недійсним договір купівлі-продажу корпоративних прав на 50 відсотків статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонміськбуд", укладений 04.04.2016 між ОСОБА_5 та ОСОБА_4; визнано недійсним рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонміськбуд", оформлені протоколом від 07.04.2016; скасовано реєстраційний запис № 14991050004017795, внесений 08.04.2016 державним реєстратором Бондаренком Дмитром Олександровичем до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонміськбуд"; скасовано реєстраційний запис № 14991070006017795 внесений 17.05.2016 державним реєстратором Павлюченком Олегом Юрійовичем до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонміськбуд".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.10.2016 (колегія суддів у складі: Величко Т.А. - головуючий суддя, судді Бєляновський В.В., Поліщук Л.В.) рішення Господарського суду Херсонської області від 09.08.2016 у справі № 923/635/16 скасовано частково, викладено резолютивну частину в наступній редакції: "1. Позовні вимоги задовольнити частково. 2. Визнати недійсним рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонміськбуд", оформлені протоколом від 07.04.2016. 3.Скасувати реєстраційний запис № 14991050004017795, внесений 08.04.2016 державним реєстратором Бондаренком Дмитром Олександровичем до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонміськбуд". 4. Скасувати реєстраційний запис № 14991070006017795 внесений 17.05.2016 державним реєстратором Павлюченком Олегом Юрійовичем до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонміськбуд". 5. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_11 судовий збір в сумі 4 134, 00 грн. 6. В решті позовних вимог відмовити.".

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою апеляційного господарського суду, ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою (з урахуванням додаткових пояснень до неї), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 09.08.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.10.2016 у справі № 923/635/16, та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

11.01.2017 від ОСОБА_4 надійшло клопотання, в якій останній просив провести судове засідання без його участі.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, на момент прийняття оскаржуваних рішень діяв статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонміськбуд" в редакції, яка затверджена рішенням загальних зборів засновників, оформлених протоколом № 1 від 11.12.2014.

Відповідно до п. 1.1 статуту ТОВ "Херсонміськбуд", його засновниками були: - громадянин України - ОСОБА_4; - громадянин України - ОСОБА_5.

Розмір статутного капіталу складає 1000 грн. Частки засновників у статутному капіталі розподілені в розмірі 50% кожному, що становить по 500 грн. (п. 2.1 статуту).

04.04.2016 ОСОБА_5 була оформлена нотаріально завірена заява про складання з себе усіх прав та обов'язків засновника ТОВ "Херсонміськбуд" з передачею свого внеску у статутному фонді ТОВ "Херсонміськбуд", розмір якого складає 500 грн., що становить 50% статутного фонду, громадянину України ОСОБА_4. Ніяких претензій та вимог майнового та немайнового характеру до ТОВ "Херсонміськбуд" у заявника немає. Розрахунки із заявником проведені повністю.

07.04.2016 відбулися загальні збори учасників ТОВ "Херсонміськбуд", оформлені протоколом від 07.04.2016. На зборах були присутні учасники, яким належить частка в статутному капіталі Товариства в розмірі 100%: ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Запрошені: ОСОБА_12.

Порядок денний зборів: 1. Про обрання голови та секретаря зборів. 2. Зміна складу учасників ТОВ "Херсонміськбуд". 3. Про зміну директора ТОВ "Херсонміськбуд". 4. Про затвердження Статуту ТОВ "Херсонміськбуд" в новій редакції. 5. Про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та уповноваження на це директора з правом передоручення третім особам.

Відповідно до протоколу від 07.04.2016 по першому питанню головою загальних зборів обрано ОСОБА_4, а секретарем - Мацарського П.О. По другому питанню порядку денного було вирішено задовольнити заяву ОСОБА_5 про вихід зі складу учасників ТОВ "Херсонміськбуд" та відсуплення належної йому частки в статутному капіталі товариства в розмірі 50 % (500 грн.) іншому учаснику товариства ОСОБА_4 По третьому питанню вирішено звільнити ОСОБА_5 з посади директора ТОВ "Херсонміськбуд" та призначено директором ОСОБА_12. По четвертому питанню порядку денного вирішено у зв'язку із зміною складу учасників затвердити статут ТОВ "Херсонміськбуд" в новій редакції. По п'ятому питанню прийнято рішення про внесення відповідних змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Херсонміськбуд", для чого уповноважено директора ТОВ "Херсонміськбуд" ОСОБА_12 представляти інтереси товариства в державній реєстраційній службі, а також інших установах, організаціях з питань внесення змін до відомостей, що містяться в реєстрі, з правом передоручення вказаних повноважень третім особам.

Протокол загальних зборів від 07.07.2016 підписано учасниками: ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Реєстраційною службою Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні було здійснено реєстраційні записи 08.04.2016 № 14991050004017795; 17.05.2016 № 14991070006017795 - які стосуються державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи - ТОВ "Херсонміськбуд" щодо зміни складу засновників; щодо зміни керівника юридичної особи.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для визнання договору купівлі-продажу корпоративних прав недійсним, визнання рішень загальних зборів недійсними, скасування реєстраційних записів.

Обґрунтовуючи підстави звернення з позовом до суду, ОСОБА_5 посилається, зокрема, на те, що 04.04.2016 він та відповідач-1, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов, уклали усний договір купівлі-продажу корпоративних прав, за яким позивач відчужував відповідачу-1 корпоративні права на 50% в статутному капіталі товариства за ціною 255 000, 00 дол. США. На виконання умов цього усного договору купівлі-продажу ним було підписано нотаріально посвідчену заяву про складання з себе усіх прав та обов'язків засновника товариства з передачею своєї частки у статутному капіталі товариства на користь ОСОБА_4 Договір, за яким він безоплатно втратив корпоративні права на 50% в статутному капіталі товариства був укладений ним під впливом обману з боку ОСОБА_4, який, умисно замовчував свої справжні наміри щодо виконання своїх зобов'язань за договором, умисно ввів позивача в оману, приховав істотні обставини, обізнаність з якими мала б безумовно вирішальний вплив на наміри укласти з ним спірний договір. Приймаючи участь в загальних зборах товариства 07.04.2016 та ухвалюючи на них рішення порядку денного, як зазначає позивач, він також діяв під впливом обману з боку ОСОБА_4, оскільки вказані рішення є такими, що не відповідають його внутрішній волі та порушують його корпоративні права - права учасника товариства.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав від 04.04.2016 колегія суддів суду касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Визнання договору недійсним є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадках та порядку, визначеному цивільним законодавством.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення його сторонами вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України (ст. 215 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

В п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" роз'яснено, що особа, яка діяла під впливом обману, повинна довести не лише факт обману, а й наявність умислу в діях відповідача та істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Суб'єктом введення в оману є сторона правочину, - як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Нормами ч. 3 ст. 208 Цивільного кодексу України передбачено обов'язковість письмової форми, якщо правочини вчинені фізичними особами між собою на суму, що перевищує у 20 і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів для громадян, крім правочинів, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу.

Пунктом 10 Частини 4 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що у разі внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, подаються, крім інших необхідних документів додатково подається в обов'язковому порядку договір, інший документ про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи.

Згідно із ч. 1 ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

В постанові Верховного Суду України від 08.04.2015 у справі № 917/207/14 зазначено, що нормами Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлено вимогу щодо подання державному реєстратору для проведення відповідних реєстраційних дій, пов'язаних зі змінами у складі засновників, зокрема, оригіналу договору про перехід чи передання частки у статутному капіталі товариства та його нотаріального посвідчення. Встановлення вимоги нотаріального посвідчення договорів такого типу узгоджується з приписами ст. 209 Цивільного кодексу України.

Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (договір, який не укладено). У зв'язку з наведеним господарським судам необхідно встановлювати, чи є оспорюваний правочин вчиненим та з якого моменту (статті 205 - 210, 640 ЦК України, частини друга - п'ята, сьома статті 180 ГК України тощо). Зокрема, не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо. Встановивши відповідні обставини, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог як про визнання правочину недійсним, так і про застосування наслідків недійсності правочину. Водночас господарським судам необхідно враховувати таке. Визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону; це правило не стосується випадків, коли для вчинення правочину необхідні його державна реєстрація або нотаріальне посвідчення, оскільки за відсутності відповідної реєстрації чи посвідчення договір в будь-якому разі не вважається укладеним (п. 2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, письмова угода купівлі-продажу корпоративних прав між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не укладалася.

Враховуючи наведене, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що суд апеляційної інстанції правомірно скасував рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав на 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонміськбуд", укладеного 04.04.2016 між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, оскільки як обґрунтовано зазначено судом апеляційної інстанції не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (договір, який не укладено).

Щодо позовних вимог про визнання рішень загальних зборів недійсними, скасування реєстраційних записів колегія суддів суду касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Частинами 1, 3 ст. 167 ГК України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до вимог закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Згідно із ч. 1 ст. 147 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) вийти в установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Рішення загальних зборів та інших органів управління господарського товариства, що за своєю правовою природою є актами, дійсні, якщо у судовому порядку не буде встановлено інше. Рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин (п. п. 10, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; - позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; - порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів (п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зазначено, що суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, 04.04.2016 ОСОБА_5 була оформлена нотаріально завірена заява про складання з себе усіх прав та обов'язків засновника ТОВ "Херсонміськбуд" з передачею свого внеску у статутному фонді ТОВ "Херсонміськбуд", розмір якого складає 500 грн., що становить 50% статутного фонду, громадянину України ОСОБА_4. При цьому, у даній заяві ОСОБА_5 зазначено, що розрахунки із ним проведені повністю.

Тобто, як правомірно зазначено судом апеляційної інстанції, в даному випадку сторони домовилися про оплатний перехід частки засновника (50% статутного капіталу) - ОСОБА_5 іншому засновнику ТОВ "Херсонміськбуд" ОСОБА_4

При цьому, як встановлено апеляційним господарським судом ОСОБА_5, виконуючи свої зобов'язання за домовленістю, вийшов зі складу учасників ТОВ "Херсонміськбуд", склав з себе повноваження директора цього товариства, а ОСОБА_4 набув право власності на частки в статутному капіталі товариства (позивач - в розмірі 50%, відповідач-1 - 50%), що підтверджується протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Херсонміськбуд" від 07.04.2016.

Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що всупереч умовам домовленостей і зазначення в заяві від 04.04.2016 щодо повного розрахунку за частку 50%, ОСОБА_4 не вчинено дій по оплаті вартості частки в статутному капіталі ТОВ "Херсонміськбуд", документів, що підтверджують проведення оплати не надано.

Відтак, позивач позбавлений того, на що він розраховував при проведенні домовленостей щодо передачі корпоративних прав, а саме: отримання грошових коштів за передачу частки в статутному капіталі ТОВ "Херсонміськбуд".

Разом з тим, на підставі оскаржуваного рішенням вже внесені зміни до статуту та проведена їх державна реєстрація.

Отже, відновлення права корпоративного учасника ТОВ та його корпоративних прав можливе через припинення корпоративних прав особи, яка зайняла його місце.

Згідно із ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" до відомостей, які включаються до Єдиного державного реєстру відноситься перелік засновників (учасників) юридичної особи.

Таким чином, повернення позивачу права власності на передані права можливе шляхом внесення змін до статуту підприємства та наступної державної реєстрації змін до установчих документів.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі, зокрема, судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов'язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі; виділу юридичної особи; провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення юридичної особи; припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження рішення суду, на підставі якого вчинено реєстраційну дію.

Отже, законодавством передбачено правові механізми скасування рішення учасників юридичної особи про внесення змін до установчих документів юридичної особи.

Враховуючи наведене та встановлені обставини справи, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про скасування рішень загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонміськбуд", оформлених протоколом від 07.04.2016, які пов'язані зі зміною складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонміськбуд", та відповідно про наявність підстав для скасування реєстраційних записів №№14991050004017795,14991070006017795.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у постанові суду апеляційної інстанції, що оскаржується. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Відповідно до ст. 1115 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Згідно із ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Такі рішення можуть бути скасовані лише у виняткових обставинах, а не тільки з метою одержання іншого рішення у справі (вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі № 908/4804/14).

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів суду касаційної інстанції приходить до висновку, що постанова апеляційного господарського суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.10.2016 у справі № 923/635/16 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

В.І. КАРТЕРЕ