ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2017 року Справа № 916/632/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Кравчука Г.А.,

суддів: Мачульського Г.М., Коробенка Г.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Аграрно-рибогосподарського кооперативу "Придунайська нива"на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.11.2016у справі Господарського суду№ 916/632/16 Одеської областіза позовомАграрно-рибогосподарського кооперативу "Придунайська нива"до за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаІзмаїльської районної державної адміністрації Одеської області Одеської обласної державної адміністраціїпро внесення змін до договору

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явились;відповідача: не з'явились; третьої особи: не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

У березні 2016 року Аграрно-рибогосподарський кооператив "Придунайська нива" (далі - Кооператив) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою, у якій просив внести зміни до п. 1.1 укладеного з Ізмаїльською районною державною адміністрацією Одеської області (далі - Ізмаїльська РДА) договору оренди землі від 06.06.2003, шляхом викладення його у редакції, викладеній у позовній заяві (а.с. 7-8), з урахування заяви про уточнення позовних вимог від 26.05.2016 (а.с. 108-110).

Позовні вимоги Кооператив, посилаючись на норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України (далі - ГК України), Закону України "Про оренду землі" та Закону України "Про природно-заповідний фонд" обґрунтував істотною зміною обставин, що полягають в ініціюванні відповідачем питання про збільшення розміру орендної плати спірної земельної ділянки і як наслідок нерентабільність подальшої оренди спірної земельної ділянки за наявного розміру. Серед підстав позову Кооперативом також визначено те, що фактично за цільовим призначенням ним використовується лише 836,29 га, боліт, оскільки, згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку частина орендованої позивачем земельної ділянки, що розташована на території Кислицької сільської ради (за межами населеного пункту) кадастровий номер 5122082900:01:001:0493 площею 632,03 га відноситься до земель природно-заповідного фонду і передання в оренду земельної ділянки до складу якої входять землі природно-заповідного фонду для здійснення господарської діяльності (риборозведення) є порушенням норм природоохоронного законодавства. Окрім того, земельна ділянка площею 102,78 га знаходиться під гідроспорудами, тому також не може використовуватися ним за цільовим призначенням.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 31.05.2016 (суддя Рога Н.В.) у задоволенні позовних вимог Кооперативу відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 (колегія суддів: Морщагина Н.С., Гладишева Т.Я., Савицький Я.Ф.) рішення Господарського суду Одеської області від 31.05.2016 залишено без змін.

Судові рішення мотивовано недоведеністю позивачем визначених ст. 652 ЦК України підстав для зміни умов договору. Окрім того, за висновками судів, внесення змін до такої істотної умови договору оренди землі як об'єкт оренди має наслідком як зміну розміру земельної ділянки, так і зміну її кадастрового номеру, розробку технічної документації та затвердження її орендодавцем, встановлення в натурі меж нової земельної ділянки тощо, за відсутності чого позовні вимоги не можуть бути задоволені.

Кооператив звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 і рішення Господарського суду Одеської області від 31.05.2016 та прийняти нове рішення у справі. Викладені у касаційній скарзі вимоги Кооператив обґрунтовує посиланням на обставини справи, положення ст. 291 ГК України ст. 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд", вказуючи на невідповідність висновків судів встановленим обставинам справи та неповне їх з'ясування.

Одеська обласна державна адміністрація (далі - Одеська ОДА) скористалась правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та надіслала до Вищого господарського суду України свої письмові пояснення на касаційну скаргу Кооперативу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін як таку, що прийнята з урахуванням фактичних обставин справи та у відповідності до законодавства України.

Ізмаїльська РДА відзив на касаційну скаргу Кооперативу до Вищого господарського суду України не надіслала, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Кооперативу не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- між Ізмаїльською РДА (орендодавець) та Кооперативом (орендар) 06.06.2003 укладено договір оренди земельної ділянки, за яким орендодавець на підставі розпорядження Ізмаїльської райдержадміністрації від 06.05.2003 за № 346/А-2003 надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1468,32 га, яка знаходиться на території Кислицької сільської ради (за межами населеного пункту) з земель запасу, і вказана на плані тимчасового землекористування (далі - Договір). Договір посвідчений приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Апреленко Р.І. 06.06.2003, зареєстрований в реєстрі за № 853 та зареєстрований у Ізмаїльському районному відділі земельних ресурсів 10.06.2003 за № 08-99;

- згідно з п. 1.1 Договору в оренду передається земельна ділянка площею 1 468,32 га, боліт. Місце розташування земельної ділянки передбачено проектом відводу, який є невід`ємним додатком до цього договору. Грошова оцінка земельної ділянки складає 6 312 439 грн. 30 коп. (згідно довідки Ізмаїльського районного відділу земельних ресурсів за № 661п від 23.04.2003);

- відповідно до п. 2.2 Договору він укладається на термін 25 (двадцять п'ять) років і набуває чинності з моменту його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації у Ізмаїльському районному відділі земельних ресурсів По закінченні терміну договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення;

- у п. 4 Договору сторони погодили, що зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін. У разі відсутності взаємної згоди сторін щодо змін умов цього договору, його дострокового розірвання на вимогу заінтересованої сторони, ці питання вирішуються у судовому порядку;

- Додатковою угодою від 27.05.2011 до Договору сторони встановили, що земельна ділянка передана Кооперативу для рибогосподарських потреб та з щорічним використанням 20 % площі прудів-риборозплідників, що дорівнює 167,26 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- листом від 05.01.2016 Ізмаїльська РДА повідомила Кооператив про необхідність укладення додаткової угоди до Договору щодо розміру орендної плати за землю, у зв'язку із необхідністю приведення умов Договору у відповідність до вимог Податкового кодексу України;

- з метою досягнення згоди щодо приведення Договору у відповідність до норм чинного законодавства та вирішення питання у досудовому порядку Кооператив звернувся до Ізмаїльської РДА з листом-проханням № 13 від 22.01.2016 про внесення змін до Договору за взаємною згодою. Але, у листі-відповіді № 02/01-26/132/285 від 08.02.2016 Ізмаїльська РДА повідомила Кооператив, що з урахуванням положень ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України, вона не наділена повноваженнями щодо внесення змін до договорів оренди земельних ділянок для рибогосподарських потреб.

Предметом спору у даній справі є вимоги про внесення змін до договору оренди землі на підставі статті 652 ЦК України.

За приписами частини першої та другої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Таким чином закон пов'язує можливість зміни договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 ЦК України, при істотній зміні обставин. Одночасна наявність чотирьох умов, перелічених у частині другій статті 652 ЦК України, зважаючи на конкретну ситуацію, акцентує увагу на тому, яким чином виконання договору порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий та апеляційний господарські суди виходили, зокрема з того, що Кооперативом належним чином не доведено обставин, за яких можлива зміна умов договору на підставі ст. 652 ЦК України. Такі висновки господарські судів попередніх інстанцій ґрунтувались на тому, що:

- із змісту спірного договору не вбачається, що сторони покладали його укладання у залежність від існуючого порядку визначення нормативно-грошової оцінки земель;

- з матеріалів справи не вбачається, що зміна такої істотної умови договору як розмір орендної плати настала і вона дійсно змінена (збільшена); наявність пропозиції орендодавця (відповідача), ще не свідчить про зміну обставин. Крім того, така пропозиція (лист Ізмаїльської РДА № 01/01-26118 від 05.01.2016 носить інформативно-інструктивний характер щодо необхідності приведення умов договору у відповідність до вимог чинного законодавства без посилань на будь-який новий розмір орендної плати;

- виконання договору не призводить до втрати позивачем того, на що він розраховував при укладанні договору, адже мета такого договору для орендаря виходячи з його змісту та положень ст. 13 Закону України "Про оренду землі", ст. 759 ЦК України є отримання право користування майном за визначену плату. Наразі, з матеріалів справи не вбачається, що наведені в позовній заяві обставини щодо можливого збільшення розміру орендної плати обмежують права позивача як орендаря стосовно об'єкту оренди;

- у світлі встановлених ст. 42 цього Кодексу ознак господарської діяльності зміна умов орендної плати у розглядуваному випадку відноситься до підприємницьких ризиків орендаря.

За результатами перегляду справи в касаційному порядку колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із висновками господарських судів попередніх інстанцій щодо недоведеності позивачем наявності усіх чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, у зв'язку з чим відсутні підстави для дострокового розірвання спірного договору оренди в порядку зазначеної норми, про що правомірно та обґрунтовано наголошено судами.

Окрім того, як вірно наголошено судами попередніх інстанцій, зміна такої істотної умови договору оренди землі як об'єкт оренди має наслідком як зміну розміру земельної ділянки, так і зміну її кадастрового номеру, розробку технічної документації та затвердження її орендодавцем, встановлення в натурі меж нової земельної ділянки тощо.

З встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи не вбачається, що частина орендованої земельної ділянки, яку позивач має на меті залишити в оренді шляхом внесення спірних змін до Договору, сформована як об'єкт цивільних прав.

Так, за приписами статті 791 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що господарськими судами попередніх інстанцій цілком правомірно та обґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог Кооперативу.

Колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що доводи Кооперативу, викладені в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм та не спростовують законних і обґрунтованих висновків господарських судів попередніх інстанцій.

Посилання Кооперативу у касаційній скарзі на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження в процесі перегляду справи у касаційному порядку, у зв'язку із чим, відхиляються колегією суддів Вищого господарського суду України як необґрунтовані.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова Одеського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Кооперативу не спростовують висновків господарського суду другої інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Аграрно-рибогосподарського кооперативу "Придунайська нива" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 у справі № 916/632/16 Господарського суду Одеської області - без змін.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Суддя Г.М. Мачульський

Суддя Г.П. Коробенко