ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2017 року Справа № 910/30431/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коробенка Г.П.- головуючого (доповідач), Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтіс -Спецбуд"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 09.11.2016у справі№910/30431/15 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельне підприємство "Укргазкомплект" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Альтіс -Спецбуд"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Чорноморенергоспецмонтаж"простягнення заборгованості в розмірі 2 930 625, 01 грн.У судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Кучерук Ю.А. (представник за дов. від 05.01.2016);
від відповідача: Леськов П.І. (представник за дов. від 25.10.2016);
від третьої особи: не з'явилися;
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельне підприємство "Укргазкомплект" подало до господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтіс -Спецбуд" про стягнення 2 930 625, 01 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду міста Києва від 15.09.2016 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2016, позов задоволено повністю з підстав доведеності та обґрунтованості.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтіс -Спецбуд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення від 15.09.2016 року та постанову від 09.11.2016 у даній справі та прийняти нове рішення про відмову у позові. Скаржник посилається на те, що судами, при прийнятті оскаржуваних судових актів, не застосовано положення ч.3 ст.538 Цивільного кодексу України, через неповноту з'ясування судами усіх обставин справи, зокрема щодо передачі позивачем відповідачеві виконавчої документації.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.
Розглядаючи даний спір, суди попередніх інстанцій встановили, що 25.09.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю „Виробничо-будівельне підприємство „Укргазкомлект" (Підрядник) та Товариство з обмеженою відповідальністю „Альтіс-Спецбуд" (Замовник) уклали Договір субпідряду № УГК-АС/ПП (надалі-договір).
Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручив, а Підрядник прийняв на себе зобов'язання виконати комплекс будівельно - монтажних робіт, з використанням власних ресурсів, будівельної техніки, а також у разі необхідності з використанням матеріальних ресурсів Замовника з прокладання зовнішніх інженерних мереж водопостачання, теплопостачання, побутової каналізації, дощової каналізації, електрокабелів, газопостачання на об'єкті: „Реконструкції транспортної розв'язки на Поштовій площі м. Києва" в термін, передбачений даним Договором.
Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що договірна ціна визначається відповідно до вимог нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві та на підставі Кошторису, затвердженого сторонами (Додаток № 1), який є невід'ємною частиною цього Договору.
Сума Договору та відповідно вартість робіт є динамічною (може лише зменшуватись) і закріплена в Додатку № 1 (п. 3.2 Договору)
Згідно з п. 12.1 договору розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватись із урахуванням положень загальних умов на підставі Актів виконаних робіт, які, враховуючи умову фінансування робіт за бюджетні кошти, приймаються виключно по фактичному надходженню коштів на рахунок Замовника, проміжними платежами в міру виконання робіт.
Відповідно до п. 12.2 цього ж правочину Підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи (Акти виконаних робіт, а також документацію згідно з п. 12.4 Договору) і подає їх для погодження Замовнику до 20 числа звітного місяця у 3 примірниках, у тому числі в електронному вигляді, шляхом направлення на адресу електронної пошти Замовника.
Замовник протягом 15 робочих днів після фактичного огляду результатів виконаних робіт та отримання трьох примірників Актів виконаних робіт зобов'язаний або підписати такі Акти (2 з яких залишаються у Замовника, 1 примірник повертається Підряднику), або надати в письмовій формі аргументовану відмову в їх підписанні, зазначивши причини відмови в прийнятті робіт та дій необхідних для усунення таких причин. Зазначений строк прийняття виконаних робіт (підписання Актів виконаних робіт) або відмова в їх прийнятті буде пролонгований на строк проведення випробувань (експертизи якості) результатів таких робіт, якщо такі вимагаються згідно будівельних норм та правил і виконання послідуючих робіт технологічно пов'язано та неможливо без результатів даних випробувань. Вимоги про проведення випробувань повинно бути передано підряднику в письмовому вигляді.
Замовник може залучати підрядника для захисту виконаних ним обсягів робіт перед експертною організацією та/або замовником будівництва. Відсутність позитивного висновку (відсутність погодження експертної організації, залученої замовником, відповідних актів приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в), які містять обсяги виконаних підрядником робіт, є достатньою підставою для відмови оплати виконаних робіт.
Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 15 банківських днів з дня підписання Актів виконаних робіт Замовником, за пропорційним вирахуванням фактичної суми сплаченої Замовником Підряднику авансового платежу згідно з п. 12.7 Договору, послуг генпідряднику (п. 12.8 цього договору) та, враховуючи бюджетне фінансування будівництва об'єкта, лише у разі надходження таких коштів на рахунок Замовника, погодження відповідних Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) експертною організацією, залученою Замовником, і за умови надання Підрядником повного комплекту виконавчої документації згідно з п. 12.4 договору на роботи виконані у звітному місяці, яка технологічно можлива.
Згідно з п. 12.3 цього ж правочину, у разі несвоєчасного надання підрядником актів виконаних робіт та не надання виконавчої документації, замовник набуває право не приймати та не оплачувати роботи за такими актами. У такому випадку обсяги виконаних робіт переносяться до актів виконаних робіт наступного місяця.
У пункті 12.4. договору передбачено, що разом з актами виконаних робіт підрядник надає замовнику акти прихованих робіт та повний комплект виконавчої документації за попередній звітний період, в тому числі акти випробувань конструкцій чи систем, технічні паспорти, сертифікати, документацію на ресурси, акти прийому-передачі матеріальних ресурсів, копії видаткових накладних на матеріальні ресурси, копії товарно-транспортних накладних на перевезення, калькуляції на перевезення вантажів власним та/або орендованим транспортом, розрахунок витрат по перевезенню вантажів в порівнянні з ДБН і фактом розрахунку, калькуляції вартості 1 (однієї) маш-години кожної машини та механізму в порівнянні з ДБН, копії накладних на енергоносії, паливні та мастильні матеріали, а також реєстр вартості механізмів при виконанні робіт, щодо виконаного підрядником обсягу робіт, відповідно до наданих актів виконаних робіт.
Відповідно до п. 12.5. договору у разі ненадання або надання підрядником замовнику неповного комплекту виконавчої документації, відповідно до п. 12.4 договору, замовник набуває право не приймати та не оплачувати направлені підрядником акти виконаних робіт, на які не надана виконавча документація відповідно до п. 12.4 договору до дати надання повного комплекту виконавчої документації.
Приймання-передача закінчених робіт, за умовами п. 13.1 договору, буде здійснюватися відповідно до вимог загальних умов, інших нормативних актів (законів, підзаконних актів, ДБН, СНиП, ДСТУ, ГОСТ тощо) та положень договору.
За умовами п. 13.2 договору після одержання повідомлення підрядника про готовність до передачі виконаних робіт Замовник зобов'язаний не пізніше 5-ти робочих днів з моменту одержання повідомлення підрядника розпочати їх прийняття.
Строк дії договору починається з моменту його підписання і триває до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. (п.18.1 договору).
У пункті 21.3 договору сторони погодили, що кожне повідомлення, вимога або інша інформація, що надається або заявляється за договором, надається в письмовій формі і доставляється або надсилається відповідній стороні на її адресу рекомендованим листом або на номер факсимільного апарата, що зазначений в договорі.
Розглянувши даний спір, суди обох попередніх інстанцій вірно виходили з правової кваліфікації правовідносин, що склались між сторонами, застосували відповідні норми права, а саме положення ст.837 - ст.864 Цивільного кодексу України, які регулюють правовідносини, що виникають з договору підряду.
Як визначено ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Статтею 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.
Судами з'ясовано обставини, що входять до предмета доказування в даному спорі про стягнення заборгованості за виконані роботи, зокрема судами встановлено, що позивачем виконано роботи та всі умови передбачені договором, направлено відповідачу вимогу №44 від 05.03.2014 року, вимогу від 24.11.2015 року про сплату заборгованості у розмірі 2 930 625, 01 грн, проте відповідачем вказані вимоги залишені без задоволення.
Судами встановлено і те, що матеріали справи містять акти приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року, які мають відмітку Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" відповідно до якої перевірено на відповідність державним будівельним нормам.
Всього, з урахуванням проведеної будівельної експертизи і коригування об`єму робіт відповідно до вищевказаних актів позивачем виконано робіт на суму 2 930 625, 01 грн.
Окрім того, суди встановили, що в матеріалах справи наявні супровідні листи, якими позивачем на адресу відповідача були направлені акти приймання виконаних робіт, а в якості доказів отримання вказаних листів відповідачем наявна розписка представника відповідача про отримання на кожному листі.
Згодом, листом №31-603 від 11.06.2014 року КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" повідомило позивача про перерахування на рахунок замовника будівництва на об'єкті: "Реконструкції транспортної розв'язки на Поштовій площі м. Києва" грошових коштів у загальному розмірі 7 867 274, 60 грн.
В ході нового розгляду справи, судами встановлено і те, що позивачем на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 11.05.2016 року надавав лист №47/12 від 05.11.2015 року відповідно до якого позивачем разом з актами виконаних робіт, надано відповідачеві повний комплект виконавчої документації за актами виконаних робіт з №306 по №316 включно, за виконані роботи в листопаді 2014 року.
Також, суди встановили, що в матеріалах справи наявний опис завірених копій виконавчої документації згідно актів виконаних робіт №306 по №316 за листопад 2014 року, який підписаний сторонами, тобто позивачем потворно в судовому засіданні 22.06.2016 року передано відповідачеві виконавчу документацію.
Відтак, з урахуванням всіх встановлених обставин спору, суди попередніх інстанцій обґрунтовано визнали, що у відповідача настав строк виконання грошового зобов'язання в сумі 2 930 625, 01 грн. перед позивачем за виконані останнім роботи.
Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування законних рішення та постанови у даній справі, позаяк спростовуються встановленими судами обставинами спору. Відтак, з огляду на встановлену заборгованість відповідача з оплати виконаних робіт, суди правомірно не застосовували при прийнятті оскаржуваних судових актів положення ч.3 ст. 538 Цивільного кодексу України, позаяк обставин, які б надавали відповідачеві право зупинити, відмовитись повністю чи частково від виконання його обов'язку з оплати вартості виконаних підрядних робіт судами не встановлено.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно зі статтею 33 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з приписами статті 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.
Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Посиланням скаржника на недоліки у наданій позивачем виконавчій документації надавалась оцінка апеляційним судом, який в межах компетенції, наданої йому процесуальним законодавством встановив, що умовами договору не надано права відповідачеві відмовитись від оплати виконаних робіт у разі встановлення недоліків в наданій документації.
Окрім того, апеляційна інстанція встановила і те, що відповідачем не надано доказів того, що він звертався до позивача з проханням усунути недоліки у наданій останнім документації.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
З огляду на те, що доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження матеріалами справи і зводяться до переоцінки доказів, яка знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, порушень норм матеріального чи процесуального права судом не виявлено, а судами повно і всебічно перевірені обставини спору, то підстави для скасування законних рішення і постанови у справі та задоволення касаційної скарги - відсутні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2016 у справі №910/30431/15 залишити без змін.
Головуючий суддя: Г.П. Коробенко
Судді: Г.А.Кравчук
Г.М. Мачульський