ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2017 року Справа № 910/1589/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.,- головуючого (доповідач), Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Товариства власників квартир "Будматеріали"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 08.11.2016у справі№ 910/1589/16 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства власників квартир "Будматеріали"доВідділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Печерської районної в місті Києві державної адміністраціїпростягнення 63 115,26 грн.У судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: не з'явилися;

В С Т А Н О В И В:

Товариство власників квартир "Будматеріали" звернулось із позовом до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, 63115,26 грн., з яких: 1033,79 грн. боргу за грудень 2014 року, 52396,18 грн. збитків, заподіяних позивачеві несплатою комунальних послуг (холодна вода, теплова енергія) і плати на утримання будинку та прибудинкової території, 706,77 грн. пені, 7902,42 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 1076,10 грн. - 3% річних. Позов обґрунтовано приписами ст. 16, 22, 536, 692, 1166, 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2016 здійснено зміну відповідача Печерську районну в місті Києві державну адміністрацію на належного відповідача - Відділ культури, туризму та охорони культурної спадщини Печерської районної в місті Києві державної адміністрації.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.04.2016 позов задоволено частково шляхом стягнення з Відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Печерської районної в місті Києві державної адміністрації на користь Товариства власників квартир "Будматеріали" 1 033, 79 грн. боргу, 278,42 грн. пені, 416,15 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 36,28 грн. - 3% річних. В іншій частині позову відмовлено. Суд першої інстанції визнав, що вимоги про стягнення боргу за надані послуги у грудні 2014 року в розмірі 1 033,79 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі. Також, здійснивши вірний розрахунок пені, суд стягнув її у розмірі 278, 42 грн., а також задовольнив вимоги щодо стягнення 416,15 грн. інфляційних та 36,28 грн. - 3% річних, які нараховані на суму основного боргу. Суд першої інстанції визнав, що позивачем не подано належних та допустимих доказів понесення ним витрат в розмірі 52 396,18 грн. і за відсутності всіх складових необхідних для настання такої міри цивільно-правової відповідальності, як стягнення збитків, відмовив у цій частині позовних вимог і у частині нарахованих на заявлену суму збитків, річних та інфляційних.

Київський апеляційний господарський суд постановою від 08.11.2016, перевірене рішення місцевого суду частково скасував та прийняв нове рішення, яким достягнув з відповідача на користь позивача 31 575, 80 грн. збитків з підстав доведеності цих вимог. В решті рішення у справі залишив без змін.

Товариство власників квартир "Будматеріали" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою у якій просить суд змінити рішення та постанову у справі у частині якою відмовлено у задоволенні позовних вимог, а саме достягнути з відповідача на користь позивача 4 977,22 грн. інфляційних втрат і 19 592,34 грн. боргу за несплату внесків на утримання будинку та прибудинкової території. Скаржник вважає, що апеляційним судом неповно з'ясовано всі обставини даного спору, та не застосовано положення ст. 11, 22, 509, 625 Цивільного кодексу України в оскаржуваній частині, що призвело до прийняття помилкових рішень в оскаржуваній частині. Скаржник наголошує, що оплата на утримання будинку та прибудинкової території є за своєю правовою природою тягарем утримання спільного майна, відтак обов'язок відповідача зі сплати відповідних коштів не потребує доведення, позаяк встановлений нормами ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", ст. 8 Закону України "Про кооперацію", та п. 19 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого Постановою Ради міністрів УРСР від 30.04.1985 №186.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Апеляційною інстанцією при розгляді даного спору встановлено, що 15.02.1994 Державною адміністрацією в Старокиївському районі м. Києва був зареєстрований Статут Товариства власників квартир "Будматеріали" (позивач у справі), відповідно до якого діючий житлово-будівельний кооператив після передачі всіх квартир у власність його членів трансформується в товариство власників квартир. У Товариства залишається право колективної власності, у тому числі, на вбудовані приміщення, службові квартири, нежитлові приміщення та інше.

Відповідно до п. 6 Статуту підприємства і організації, розташовані в будинку Товариства власників квартир: орендне об'єднання "Лоліта", бібліотека ім. Салтикова-Щедріна, фірма "Ілія" приймають участь в загальних витратах на експлуатацію будинку та утриманню прибудинкової території, а також пропорційно балансової вартості вказаних частин будинку у витратах по капітальному ремонту будинку. Зазначені підприємства і організації також беруть участь у загальних витратах Товариства по оплаті комунальних і інших послуг відповідно з договором, укладеним між ними і Товариством.

02.01.2014 між позивачем - Товариством власників квартир "Будматеріали", як орендодавцем, та відповідачем - Відділом культури, туризму та охорони культурної спадщини Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, як орендарем, було укладено Договір №2/14 оренди нежитлових приміщень (далі - Договір оренди), відповідно до якого орендодавець здає, а орендар приймає в оренду належні орендодавцю нежитлові приміщення для розміщення бібліотеки імені А.Макаренка, які розташовані за адресою: 01004, м. Київ, вул. Шовковича, 48 у 3-му цокольному поверсі житлового будинку ТВК загальною площею 164,2 кв.м.

Пунктом 2.2. Договору оренди встановлено, що вартість комунальних послуг, а саме: холодного та гарячого водопостачання, водовідведення, опалення (вартість теплової енергії), витрат на утримання прибудинкової території, внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, вивіз сміття тощо, не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо на підставі договору, укладеного орендарем з ТВК, вартість теплової енергії оплачується пропорційно займаної площі, за тарифами, встановленими повноважними органами.

Згідно з п.п. 3.1, 3.3 Договору оренди термін дії Договору встановлений з 01.01.2014 по 31.12.2014. Подальша оренда приміщень можлива після укладання сторонами нового договору оренди або пролонгації попереднього договору оренди.

29.12.2014 між позивачем - Товариством власників квартир "Будматеріали", як балансоутримувачем, та відповідачем - Відділом культури, туризму та охорони культурної спадщини Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, як орендарем, був укладений Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та відшкодування отриманих комунальних послуг орендарю № 02/14-1 (далі - Договір про відшкодування витрат).

Відповідно до п. 1.1. Договору про відшкодування витрат балансоутримувач здійснює обслуговування, експлуатацію та ремонт будинку, будівлі (далі - будівля), розміщеної за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 48, а також утримання прибудинкової території.

Згідно з п. 1.2. Договору про відшкодування витрат балансоутримувач забезпечує надання комунальних послуг орендарю, а по тих видах комунальних послуг, по яких орендар укладе договори безпосередньо з виробниками цих послуг - забезпечує їх отримання орендарем. До відносин надання комунальних послуг застосовуються умови типових договорів, встановлених законодавством, за винятком особливостей, встановлених цим договором та додатками до нього. Орендар забезпечує оплату отриманих комунальних послуг (відшкодовує вартість отриманих від виробників комунальних послуг), за встановленими показниками фактичного споживання, а у разі відсутності показників чи способів визначення фактичного споживання - згідно встановлених законом чи договором норм.

Відповідно до п. 1.3. Договору про відшкодування витрат орендар бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі - приміщення (приміщення, нерухоме майно), для розміщення бібліотеки ім. Макаренка, по вул. Шовковична, 48, загальною площею 164,2 кв. м., на 3-му цокольному поверсі (далі - приміщення) в цій будівлі, визначене на підставі договору оренди від 02.01.2014 за № 02/14, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.

Згідно з п. 1.8. Договору про відшкодування витрат сторони домовились, що плата по цьому договору вноситься орендарем на рахунок балансоутримувача до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. Планово-розрахункова вартість відшкодування за надані комунальні послуги у 2014 році становить 19 489,43 грн.

Відповідно до п. 1.9. Договору про відшкодування витрат, податок на додану вартість нараховується на всі платежі, обумовлені договором і сплачується додатково у визначених законодавством розмірах та порядку.

Розмір щомісячного розрахунку за комунальні послуги встановлюється в залежності від фактичних витрат холодної води і теплової енергії (пропорційно займаної площі), норм споживання та розрахункових документів постачальників комунальних послуг (п. 1.11. Договору про відшкодування витрат).

Згідно з п. 1.12. Договору про відшкодування витрат, орендар зобов'язаний до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, отримувати у балансоутримувача рахунок на сплаті за послуги згідно цього договору.

Згідно з п. 5.1. Договору про відшкодування витрат, відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України умови цього договору застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до моменту укладення цього договору з 01.01.2014. Цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і є чинним протягом всього строку орендних відносин та перебування орендаря у приміщенні.

У Додатку №ВП-1 до Договору про відшкодування витрат сторони узгодили Розрахунок щомісячних платежів за обслуговування будівлі, комунальні та інші послуги, які акумулює балансоутримувач для відшкодування орендарем під розміщення бібліотеки.

В порушення умов Договору оренди та Договору про відшкодування витрат відповідач не виконав своїх зобов'язань, внаслідок чого, станом на час звернення до суду із позовом, була наявна заборгованість по відшкодування наданих у грудні 2014 року послуг в розмірі 1033,79 грн.

Листом від 12.02.2015 за вих. №95 відповідач повідомив позивачу, що станом на 12.02.2015 заборгованість відповідача за Договором про відшкодування витрат в загальній сумі складає 17362,12 грн., яка виникла в зв'язку із відсутністю фінансування з місцевого бюджету, тому просить відновити електропостачання в бібліотеці та гарантує оплату заборгованості після виділення з бюджету м. Києва коштів на сплату комунальних послуг.

Листом від 24.02.2015 за вих.№105/01-495/в-11 Печерська районна в місті Києві державна адміністрація повідомила позивачу про опрацювання проектів договорів №2/15 від 02.02.2015 про оренду нежитлових приміщень та №02/15-1 від 02.01.2015 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна і відшкодування отриманих комунальних послуги, та повідомила, що приміщення бібліотеки по акту приймання-передачі основних засобів від 14.01.2015 №1 прийнято відділом культури, туризму та охорони культурної спадщини Печерської районної в місті Києві державної адміністрації з балансу КП УЖГ "Хрещатик", тому просить доопрацювати виключно договір про відшкодування комунальних послуг, спожитих дитячою бібліотекою ім. Макаренка.

Листом від 24.02.2015 за вих. №17 позивач повідомив Печерській районній в місті Києві державній адміністрації, що проекти договорів №02/15 та №02/15-1 мають такий самий зміст, як і договори 2010-2012, 2014 роки, бездоговірне споживання комунальних послуг збільшує заборгованість, також сумнівається щодо приймання у 2008 році рішення адміністрації від 07.10.20089 №31, згідно якого приміщення бібліотеки було зараховані до комунальної власності Печерського району.

Листом від 02.06.2015 позивач повідомив Печерській районній в місті Києві державній адміністрації, що затягнувся переговорний процес щодо укладення договору про відшкодування комунальних послуг по приміщенню, у якому розташована бібліотека, договір не укладено, у листі від №105/01-495/в11 відсутні конкретні пропозиції чи зауваження до проекту до договору, а отримані комунальні послуги необхідно оплачувати та укладати договір, тому просить підписати проекти договору.

16.07.2015 позивач за вих.№105 направив Київському міському голові лист, у якому вказав, що Печерська РДА протиправно не укладає договір на надання комунальних послуг для бібліотеки, яка розташована у будинку №48 по вул.Шовковичній у м.Києві, при цьому бібліотека неправомірно і безпідставно споживала енергію в минулий опалювальний період і свідомо не готова до опалюваного сезону 2015/2016 років, ухиляючись від укладення договору.

19.08.2015 Департамент Житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) повідомив позивачу, що звернувся до ПАТ "Київенерго" для врегулювання договірних відносин між позивачем і відповідачем.

21.08.2015 позивач за вих. №130 направив Печерській районній в місті Києві державній адміністрації лист, у якому просив прискорити процес укладання договору та надав акт звірки по нарахуванням 2014 року.

Печерська районна в місті Києві державна адміністрація у листі від 08.09.2015 за вих.№105/01-2623/1 просила позивача прискорити процес коригування наданого проекту договору.

Листом від 28.09.2015 вих.№147 позивач просив Печерську районну в місті Києві державну адміністрацію укласти договір про забезпечення комунальних послуг.

Листом від 02.10.2015 за вих.№150 позивач просив Печерську районну в місті Києві державну адміністрацію припинити шукати безоплатні шляхи та укласти договір на забезпечення комунальних послуг.

Печерська районна в місті Києві державна адміністрація у листі від 02.10.2015 за вих.№105/01-3166/1 просила позивача прискорити процес коригування наданого проекту договору, внісши коригування згідно діючого законодавства та офіційно встановлених тарифів.

Печерська районна в місті Києві державна адміністрація у листі від 23.11.2015 за вих.№105/01-3449/в-11 просила позивача надати калькуляцію тарифу на утримання будинку та прибудинкової території.

Постачання теплової енергії в гарячій воді у приміщення бібліотеки здійснюється відповідно до Договору №153-2695-9 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 18.10.1999 року (та додаткових угод до нього), який укладений між ПАТ "Київенерго" та ТОВ "Будматеріали".

У Додатку №8 до вказаного Договору "Довідка по будинках (спорудах) ТВК "Будматеріали", опалення і гаряче водопостачання яких здійснюється від теплових мереж АК "Київенерго" станом на 01.10.2009" зазначена адреса споживача - вул.Шовковична, 48, загальна опалювальна площа 7883,1 кв.м., площа бюджетних орендарів (Відділ освіти Печерської РДА м.Києва) - 164,2 кв.м.

Апеляційним судом встановлено, що спір виник в зв'язку з тим, що відповідачем в порушення умов договору не було повністю сплачено отримані послуги за грудень 2014 року в сумі 1 033,79 грн., а також не сплачено кошти за надані послуги у період з січня 2015 року по лютий 2016 року в сумі 52 396,18 грн., які позивач розцінив як збитки.

Розглянувши даний спір апеляційна інстанція підтримала висновки місцевого суду щодо стягнення з відповідача суми боргу за надані послуги у грудні 2014 року в розмірі 1 033,79 грн, пені за період з 20.01.2015 по 20.07.2015 у розмірі 278, 42 грн з врахуванням перерахунку судом заявленої до стягнення суми через перевищення позивачем шестимісячний терміну нарахування; 416,15 грн. інфляційних втрат за період з 20.01.2015 по 31.01.2016 і 3% річних за період з 20.01.2015 по 21.03.2016 у розмірі 36,28 грн. Також апеляційним судом задоволено позов щодо стягнення 31 575, 80 грн. збитків, чим змінено рішення суду першої інстанції. В даній частині судові рішення не оскаржуються.

З тексту касаційної скарги вбачається, що скаржник не погоджується з судовими рішеннями в частині відмови у стягненні 4 977,22 грн. інфляційних втрат і 19 592,34 грн боргу за несплату внесків на утримання будинку та прибудинкової території. Проте доводи касаційної скарги визнаються судом неспроможними, позаяк не спростовують встановлених апеляційним судом обставин.

При прийнятті постанови в оскаржуваній частині апеляційний суд встановив, що відповідний договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю у 2015 та 2016 роки сторонами укладено не було.

Частково задовольняючи вимоги про стягнення збитків апеляційна інстанція, з наявних у матеріалах справи документів, зокрема з Актів приймання-передачі товарної продукції, які складені ПАТ "Київенерго" та ТВК "Будматеріали", встановила, що у період з січня 2015 року по лютий 2016 відповідачем було спожито теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 31 575,80 грн., оплату вказаної теплової енергії здійснив позивач, у відповідності до умов Договору №153-2695-9 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 18.10.1999 року, який укладений між позивачем та ПАТ "Київенерго". Вказані витрати позивач у позовній заяві визначив як збитки.

Статтею 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ГК України юридичними підставами застосування цього виду санкцій є порушення господарського зобов'язання або установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності. Саме тому необхідно враховувати, що порушення установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, які можуть вчинятися будь-яким учасником господарських відносин, має місце поза межами договірних відносин.

Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала

Частина 2 ст. 1166 ЦК України встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини.

Водночас, виходячи із загальних норм цивільного законодавства підставою для відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Згідно зі ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами Закону споживачі зобов'язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги.

Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг. Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема у постанові від 25.11.2014 зі справи №916/3566/13.

Враховуючи зазначені положення чинного законодавства, фактичні обставини справи, касаційна інстанція визнає обґрунтованими висновки апеляційного суду, який визнав, що протиправна поведінка відповідача полягає в ухиленні від укладення договору та несплаті вартості фактично спожитих послуг, позивачем доведено належними та допустимими доказами факт завдання йому у період з січня 2015 року по лютий 2016 збитків в сумі саме 31 575,80 грн., між протиправною поведінкою відповідача та збитками існує прямий причинний зв'язок, при цьому відповідачем не доведено відсутності своєї вини у завданні збитків, а тому мотивовано задовольнив позовні вимоги в цій частині.

Щодо вимог про стягнення решти суми заявлених збитків, то апеляційний суд законно визначився, що вони задоволенню не підлягають, оскільки позивач не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт понесення ним вказаних збитків. Доводи касаційної скарги не спростовують зазначеного, а лише стосуються переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції.

Відтак апеляційний суд законно відмовив і у стягненні на користь позивача інфляційних витрат та 3% річних, нарахованих на суму збитків, позаяк обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках, зокрема, відшкодування збитків та шкоди, оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав. А відтак судом правомірно не застосовано положення ст. 625 Цивільного кодексу України в оскаржуваній частині.

Посилання скаржника на не застосування апеляційним судом ст. 11 22 509 Цивільного кодексу України спростовуються текстом оскаржуваної постанови.

Оскільки доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження матеріалами справи та не спростовують висновків апеляційної інстанції, а касаційним судом порушень норм матеріального чи процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів не виявлено, то підстави для скасування законної постанови у справі та задоволення касаційної скарги - не відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 у справі №910/1589/16 залишити без змін.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: Г.А.Кравчук

Г.М. Мачульський