ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2017 року Справа № 908/3346/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Короткевича О.Є., Погребняка В.Я.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас Плюс", м. Краматорськ Донецької областіна рішеннявід 15.04.2015 господарського суду Запорізької областіта постановувід 22.06.2016 Донецького апеляційного господарського суду у справі№ 908/3346/14 господарського суду Запорізької областіза позовом приватного підприємства "Діоніс" в особі ліквідатора Забродіна О.М., м. Запоріжжядотовариства з обмеженою відповідальністю "Макіївська взуттєва фабрика "Аспект", м. Макіївка Донецької областіза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас Плюс"простягнення 91 370,50 грн. в судовому засіданні взяв участь представник:

ТОВ "Донбас Плюс"Шубчинська Л.М., довір.;

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року ліквідатор приватного підприємства "Діоніс" (далі - ПП "Діоніс", позивач, боржник) звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Макіївська взуттєва фабрика "Аспект" (правонаступник товариства з обмеженою відповідальністю "Донпроммаш", далі - ТОВ "Макіївська взуттєва фабрика "Аспект", відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 91 370,50 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.04.2015 (судді: Смірнов О.Г. - головуючий, Давиденко І.В., Сушко Л.М.) у задоволенні позовних вимог відмовлено з огляду на не доведеність позивачем наявності заборгованості у відповідача в сумі 91 370,50 грн. Крім того, суд зазначив про встановлення факту погашення заборгованості відповідача за договором № 5 від 22.11.2010, що підтверджується простими векселями.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.06.2016 (судді: Колядко Т.М. - головуючий, Радіонова О.О., Татенко В.М.) у справі № 908/3346/14 рішення суду першої інстанції від 15.04.2015 залишено без змін із тих же підстав.

Не погоджуючись із винесеними судовими рішеннями, товариство з обмеженою відповідальністю "Донбас Плюс" (далі - ТОВ "Донбас Плюс") звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 2, 75, 76 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, ч. 3 ст. 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні", ч. 2 ст. 196 Цивільного кодексу України, ст. 84 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). ТОВ "Донбас Плюс" зазначає, про невідповідність простих векселів, що підтверджують відсутність заборгованості між боржником та відповідачем, вимогам чинного законодавства. Разом з тим, скаржник вказує на не дослідження цієї обставини судами попередніх інстанцій.

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, дебіторська заборгованість боржника в сумі 91 370, 50 грн., що стала предметом даного спору утворилась за період з вересня 2011 року по листопад 2011 року внаслідок невиконання договору № 5 від 22.11.2010, укладеного між боржником та товариством з обмеженою відповідальністю "Донпроммаш".

Разом з тим, відповідно до постанови господарського суду Донецької області від 28.08.2013 у справі № 905/2827/13 ПП "Діоніс" перебуває в процедурі банкрутства на стадії ліквідації. Як вбачається з матеріалів справи, в ході здійснення процедури банкрутства ПП "Діоніс" ліквідатором було виявлено дебіторську заборгованість, що утворилася внаслідок відсутності оплати за поставлений товар, у зв'язку з чим, боржник в особі ліквідатора звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення дебіторської заборгованості з відповідача.

За приписами частини 2 статті 41 ГПК України справи про банкрутство розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України визначено, що господарським судам підвідомчі спори з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство.

Згідно з ч. 9 ст. 16 ГПК України (виключна підсудність справ) передбачено, що справи у майнових спорах, передбачених п.7 ч. 1 ст. 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Разом з цим ч. 4 ст. 10 Закону про банкрутство визначено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

Особливість вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

У даному випадку предметом судового розгляду є спір про стягнення 91 370,50 грн. дебіторської заборгованості боржника. При цьому, судом апеляційної інстанції зокрема встановлено, що вказана заборгованість у випадку стягнення з відповідача, буде направлена на погашення грошових вимог єдиного кредитора боржника - ТОВ "Донбас Плюс". Отже, даний спір стосується питання щодо формування активу боржника, а тому безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство ПП "Діоніс".

Відповідна правова позиція щодо підвідомчості спорів за участю боржника викладена у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 911/4212/14, відповідно до якої положення ст.ст. 12, 16 ГПК України, в силу приписів ч. 1 ст. 58 Конституції України, застосовуються і до справ про банкрутство, провадження у яких здійснюється за Законом про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013.

За таких обставин та з огляду на правову позицію Верховного Суду України колегія суддів зазначає, що даний спір не підлягає вирішенню судом в порядку окремого позовного провадження, а повинен розглядатися в межах справи про банкрутство на вимогу ч. 9 ст. 16 ГПК України.

Вирішуючи даний спір по суті, місцевий господарський суд не врахував приписів названих вище норм чинного законодавства, помилково порушивши окреме позовне провадження. Між тим, апеляційний господарський суд на допущені порушення уваги не звернув.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що даний спір, який безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство ПП "Діоніс", підлягає розгляду в межах справи № 905/2827/13 про банкрутство останнього, а не в окремому позовному провадженні.

У зв'язку з чим, прийняті у справі рішення місцевого господарського суду від 15.04.2015 та постанова суду апеляційної інстанції від 22.06.2016 підлягають скасуванню, оскільки винесені з порушенням норм процесуального права, а справа на виконання приписів ч. 1 ст. 17 ГПК України - передачі до господарського суду Донецької області для розгляду по суті в межах справи про банкрутство № 905/2827/13.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 41, 12, 16, 17, 1115, 1117, 1119 - 11113, 11128 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас Плюс" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Запорізької області від 15.04.2015 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.06.2016 у справі № 908/3346/14 скасувати.

3. Справу № 908/3346/14 направити на новий розгляд до господарського суду Донецької області для розгляду по суті в межах справи № 905/2827/13 про банкрутство приватного підприємства "Діоніс".

Головуючий Б.М. Поляков

Судді О.Є. Короткевич

В.Я. Погребняк