Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 11.01.2016 року у справі №925/2319/14 Постанова ВГСУ від 11.01.2016 року у справі №925/2...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2016 року Справа № 925/2319/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоЄвсікова О.О.,суддів:Кролевець О.А. (доповідач у справі), Попікової О.В.розглянувши касаційну скаргу1. Компанії "Агрейн Менеджмент Лімітед" (Agrein Management Limited), 2. Компанії "Агрейн Файненс Лімітед" (Agrein Finance Limited), 3. DNS Trust Settlement (ДНС Траст) в особі трастового керуючого Маргарити Софоклеус (Margarita Sofokleous) на рішенняГосподарського суду Черкаської області від 22.05.2015та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 07.10.2015у справі№925/2319/14 Господарського суду Черкаської областіза позовом1. ОСОБА_5, 2. ОСОБА_6до1. Компанії "Агрейн Менеджмент Лімітед" (Agrein Management Limited), 2. Компанії "Агрейн Файненс Лімітед" (Agrein Finance Limited), 3. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачівDNS Trust Settlement (ДНС Траст) в особі трастового керуючого Маргарити Софоклеус (Margarita Sofokleous)пророзірвання договорів та скасування рішення загальних зборівза участю представників сторінвід позивача-1:ОСОБА_7від позивача-2:ОСОБА_7від відповідача-1:Горяча Ж.С.від відповідача-2:Горяча Ж.С.від відповідача-3:Беречкіна Я.В.від третьої особи:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 і ОСОБА_6 звернулись до Господарського суду Черкаської області з позовом до Компанії "Агрейн Менеджмент Лімітед" (Agrein Management Limited), Компанії "Агрейн Файненс Лімітед" (Agrein Finance Limited) і Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" про розірвання договорів купівлі-продажу частки в статутному капіталі СТОВ "Добробут" від 20.11.2012, укладених між: ОСОБА_5 і Компанією "Агрейн Менеджмент Лімітед" (Agrein Management Limited), ОСОБА_5 і Компанією "Агрейн Файненс Лімітед" (Agrein Finance Limited), ОСОБА_6 і Компанією "Агрейн Менеджмент Лімітед" (Agrein Management Limited); а також скасування рішення загальних зборів учасників СТОВ "Добробут", оформленого протоколом №2/2012 від 20.11.2012. До участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідачів залучено DNS Trust Settlement (ДНС Траст) в особі трастового керуючого Маргарити Софоклеус (Margarita Sofokleous).

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 22.05.2015 (суддя Довгань К.І.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 (колегія суддів Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.), позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Компанія "Агрейн Менеджмент Лімітед" (Agrein Management Limited), Компанія "Агрейн Файненс Лімітед" (Agrein Finance Limited) і DNS Trust Settlement (ДНС Траст) в особі трастового керуючого Маргарити Софоклеус (Margarita Sofokleous) звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять їх скасувати як такі, що не відповідають вимогам матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

ОСОБА_5 у своїх відзивах проти доводів касаційних скарг заперечив, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційних скарг, однак третя особа не скористалась передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, 20.11.2012 між громадянином України ОСОБА_5 (продавець) та Компанією "Агрейн Менеджмент Лімітед" (Agrein Management Limited) (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі СТОВ "Добробут" (далі - Договір-1), за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця частину належної йому частки у розмірі 69 відсотків статутного капіталу СТОВ "Добробут", що еквівалентно 14145,00 грн., а покупець зобов'язався прийняти та оплатити вказану частку за ціною продажу 14145,00 грн.

Також 20.11.2012 ОСОБА_5 (продавець) укладено з Компанією "Агрейн Файненс Лімітед" (Agrein Finance Limited) (покупець) договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі СТОВ "Добробут" (далі - Договір-2), за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця частину належної йому частки у розмірі 1 відсоток статутного капіталу СТОВ "Добробут", що еквівалентно 205,00 грн., а покупець зобов'язався прийняти та оплатити вказану частку за ціною продажу 205,00 грн.

Крім того, 20.11.2012 між громадянином України ОСОБА_6 (продавець) та Компанією "Агрейн Менеджмент Лімітед" (Agrein Management Limited) (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі СТОВ "Добробут" (далі - Договір-3), за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця належну йому частку у розмірі 30 відсотків статутного капіталу СТОВ "Добробут", що еквівалентно 6150,00 грн., а покупець зобов'язався прийняти та оплатити вказану частку за ціною продажу 6150,00 грн.

Відповідно до п.п. 2.3 Договору-1, Договору-2 і Договору-3 покупці зобов'язані сплатити вартість частки до 31.12.2013 шляхом безготівкового перерахування коштів на банківські рахунки продавців.

За умовами Договору-1, Договору-2 і Договору-3 право власності на відповідні частки в статутному капіталі СТОВ "Добробут" виникає у покупців з моменту внесення державним реєстратором відповідних змін про товариство, що містяться в Єдиному державному реєстрі, відомостей у податкових органах, органах статистики, інших державних та недержавних установах, підприємствах та організаціях стосовно покупців як учасників товариства; з моменту переходу до покупця права власності на частку майно (грошові кошти), що були передані продавцем товариству як його внесок до статутного капіталу, вважаються внеском покупця.

Рішенням загальних зборів учасників СТОВ "Добробут" від 20.11.2012, оформленим протоколом №2/2012 від 20.11.2012, у зв'язку з відступленням (продажем) громадянами України ОСОБА_5 і ОСОБА_6 належних їм часток, що сумарно становлять 100% корпоративних прав у статутному капіталі товариства, на користь Компанії "Агрейн Менеджмент Лімітед" і Компанії "Агрейн Файненс Лімітед" виключено зі складу засновників (учасників) пропорційно проданої частки товариства ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та включено пропорційно купленої частки до складу учасників товариства Компанію "Агрейн Менеджмент Лімітед" і Компанію "Агрейн Файненс Лімітед"; доручено директору СТОВ "Добробут" ОСОБА_6 провести всі необхідні дії, пов'язані з державною реєстрацією статуту товариства в новій редакції та внесенням змін до відомостей про товариство.

Тобто продавці ОСОБА_5 і ОСОБА_6 належним чином виконали умови Договору-1, Договору-2 і Договору-3 - вийшли зі складу учасників СТОВ "Добробут", передавши покупцям відповідні частки у статутному капіталі, що сумарно становлять 100 відсотків. Однак Компанія "Агрейн Менеджмент Лімітед" (Agrein Management Limited) і Компанія "Агрейн Файненс Лімітед" (Agrein Finance Limited) свої обов'язки з оплати придбаних часток статутного капіталу СТОВ "Добробут" не виконали.

У зв'язку з викладеним ОСОБА_5 і ОСОБА_6 звернулись до господарського суду з позовом у даній справі про розірвання Договору-1, Договору-2 і Договору-3, а також скасування рішення загальних зборів учасників СТОВ "Добробут", оформленого протоколом №2/2012 від 20.11.2012.

Відповідно до ст.ст. 626, 629, 631 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є обов'язковим для виконання сторонами; строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Якщо покупець не виконує свого обов'язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, продавець набуває право вимоги такої оплати (ч. 3 ст. 692 ЦК України) або розірвання договору з підстав, передбачених ст. 651 ЦК України.

У силу ч. 1 ст. 188 ГК України і ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі розірвання договору.

За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Як зазначено вище, Компанією "Агрейн Менеджмент Лімітед" (Agrein Management Limited) і Компанією "Агрейн Файненс Лімітед" (Agrein Finance Limited) порушено встановлені Договором-1, Договором-2 і Договором-3 зобов'язання з оплати придбаних часток у СТОВ "Добробут".

З аналізу положень ст.ст. 638, 655-657, 689, 691, 692 ЦК України вбачається, що ціна є істотною умовою договору купівлі-продажу, а обов'язок з оплати товару є основним обов'язком покупця. Отже, порушення покупцем обов'язку щодо оплати фактично переданої частки є істотним порушенням договору і достатньою підставою для задоволення позовних вимог про розірвання договорів купівлі-продажу часток у статутному капіталі СТОВ "Добробут" від 20.11.2012, укладених позивачами з Компанією "Агрейн Менеджмент Лімітед" (Agrein Management Limited) і Компанією "Агрейн Файненс Лімітед" (Agrein Finance Limited).

Колегія суддів відхиляє посилання скаржників на відсутність встановлення судами факту завдання позивачам шкоди внаслідок порушення покупцями Договору-1, Договору-2 і Договору-3 та, відповідно, щодо позбавлення значною мірою позивачів того, на що вони розраховували при укладенні цих договорів, внаслідок завданої шкоди, з наступних підстав.

Так, договорами встановлена вартість відповідних часток та терміни сплати грошових коштів на користь позивачів. Не сплативши грошові кошти за передані корпоративні права у СТОВ "Добробут", покупці позбавили позивачів права на отримання тих результатів, на які вони розраховували.

Враховуючи викладені обставини, наявність істотного порушення Компанією "Агрейн Менеджмент Лімітед" (Agrein Management Limited) і Компанією "Агрейн Файненс Лімітед" (Agrein Finance Limited) умов, відповідно, Договору-1, Договору-2 і Договору-3, позбавлення позивачів того, на що вони розраховували при укладені даних договорів, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позовні вимоги про розірвання спірних договорів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивачів про скасування рішення загальних зборів учасників СТОВ "Добробут", оформленого протоколом №2/2012 від 20.11.2012, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між тим законодавством унормовані певні особливості врегулювання відносин, які виникають із договорів купівлі-продажу майна з відстрочкою або розстрочкою платежу.

Так, за приписами ст. 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару.

Відповідно до ст. 695 ЦК України договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченням платежу. Якщо покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий йому товар, продавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення проданого товару.

Досліджуючи зміст зобов'язань за спірними договорами, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, що для врегулювання спірних відносин мають бути застосовані саме положення ст. 694 ЦК України, які передбачають право продавця вимагати повернення неоплаченого покупцем товару.

При цьому судом апеляційної інстанції правомірно відхилено доводи про те, що позивачі не зверталися з позовними вимогами про стягнення заборгованості за спірними договорами, оскільки чинне законодавство не встановлює черговість та пріоритет обрання певного передбаченого законом способу захисту прав та інтересів. Враховуючи встановлене законодавцем право продавця діяти альтернативно у разі невиконання покупцем своїх зобов'язань з оплати товару - вимагати оплати товару або вимагати повернення неоплаченого товару, обрання позивачами права вимоги повернення неоплачених за спірними договорами корпоративних прав повністю узгоджується з нормами ЦК України.

Водночас у силу ст. 55 Конституції України, ст. 15 ЦК України кожен має право будь-якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Корпоративними правами згідно зі ст. 167 ГК України є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Корпоративні права за своєю правовою природою є сукупністю майнових та особистих немайнових прав, які згідно з ч. 2 ст. 656 ЦК України можуть виступати предметом договору купівлі-продажу; до договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає зі змісту або характеру цих прав.

Особа стає носієм корпоративних прав з моменту набуття права власності на акції акціонерного товариства або вступу до інших господарських товариств.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 140 ЦК України товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами; учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів.

Стаття 53 Закону України "Про господарські товариства" визначає перехід частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Таким чином, при передачі частки (її частини) третій особі відбувається одночасний перехід до неї всіх прав та обов'язків, що належали учаснику, який відступив її повністю або частково.

За загальним правилом, встановленим ч. 2 ст. 334 ЦК України, переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна; до передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товаророзпорядчого документа на майно. Але зважаючи на особливості об'єкту продажу, який є нематеріальним об'єктом і фізично не може бути переданий, норми даної статті не можуть бути застосовані для визначення дієвого способу захисту прав позивачів.

Водночас Пленум Верховного Суду України у п. 10 постанови від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зазначив, що судам при вирішенні корпоративних спорів необхідно звернути увагу на неможливість застосування способів захисту прав та законних інтересів осіб, не передбачених чинним законодавством, зокрема ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, та які не випливають із положень законодавства.

Водночас визначені у ст. 16 ЦК України способи захисту цивільних прав та інтересів можуть застосовуватися як окремо, так і в сукупності, тому цілком правомірним є застосування при вирішенні даної справи способів захисту, передбачених п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України (припинення правовідношення).

З встановлених судами обставин вбачається, що позивачі вийшли зі складу учасників СТОВ "Добробут" на виконання умов Договору-1, Договору-2 і Договору-3, не отримавши від покупців оплати вартості проданих часток. Тобто внаслідок неправомірного невиконання покупцями умов Договору-1, Договору-2 і Договору-3 позивачі без будь-якої компенсації втратили право власності на частку в статутному капіталі СТОВ "Добробут", у зв'язку з чим права позивачів підлягають поновленню з урахуванням розірвання вказаних договорів.

Закон не перешкоджає пред'явленню вимоги про зміну чи припинення правовідносин і в тих випадках, коли їх підставою є не договір, а інший юридичний факт. Суд у порядку захисту права може відновити становище, яке існувало до порушення прав позивачів (продавців) шляхом припинення правовідношення, оскільки саме по собі розірвання спірних договорів купівлі-продажу не має своїм прямим наслідком відновлення попереднього становища для позивачів та не призведе до захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що повернення корпоративних прав позивачам можливе шляхом припинення корпоративних правовідносин Компанії "Агрейн Менеджмент Лімітед" (Agrein Management Limited) і Компанії "Агрейн Файненс Лімітед" (Agrein Finance Limited) як учасників СТОВ "Добробут", а також внесення змін до статуту вказаного товариства й наступної державної реєстрації змін до установчих документів. Однак для вчинення таких дій учасниками вони мають бути внесені до Єдиного реєстру та мати повноваження на проведення загальних зборів з питання внесення змін до установчих документів.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" для внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально засвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально засвідчена копія документа про перехід чи передання частки учасника у статутному капіталі товариства, або нотаріально посвідчений договір про такий перехід чи передання, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.

Оскільки позивачі не мають правового статусу учасників товариства, то вони позбавлені можливості провести загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю, а також не вправі спонукати Компанію "Агрейн Менеджмент Лімітед" (Agrein Management Limited) і Компанію "Агрейн Файненс Лімітед" (Agrein Finance Limited) як дійсних учасників СТОВ "Добробут" провести такі збори та прийняти рішення про внесення змін до статуту щодо зміни учасників. Неможливо в даному випадку провести реєстрацію змін до статуту на підставі інших правочинів, передбачених ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", адже для їх вчинення вимагається волевиявлення обох сторін.

Крім того, визначений ст. 16 ЦК України перелік способів захисту цивільних прав не є вичерпним; на вимогу позивача суд може застосувати й інші, ніж передбачені цією статтею, способи захисту прав, якщо вони не суперечать законодавству і не порушують права інших осіб. Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Враховуючи обставини даної справи, особливості правовідносин між сторонами та специфічний характер корпоративних прав як нематеріального об'єкту, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про правомірність використання способу захисту, передбаченого законом.

Так, згідно зі ст. 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його юридичній особі - відповідачу для вжиття заходів до приведення установчих документів у відповідність із прийнятим судовим рішенням, а також державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Таким чином, законодавством передбачений правовий механізм скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи та визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи.

Колегія суддів також відзначає, що такий спосіб захисту як скасування акта (що має правовим наслідком припинення його дії/чинності з моменту набрання чинності рішенням як суду, так і іншого компетентного органу (зокрема, зборів учасників господарського товариства чи органу управління товариством)) не протирічить чинному законодавству, не обмежений у використанні різними юрисдикціями (наприклад, ст.ст. 105, 163 Кодексу адміністративного судочинства України) та може бути реалізований як у судовому, так і в позасудовому порядку.

З огляду на викладене, враховуючи правильність висновку судів про розірвання Договору-1, Договору-2 і Договору-3, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про обґрунтованість заявленого позову в частині вимог про скасування рішення загальних зборів від 20.11.2012 внаслідок припинення правовідносин купівлі-продажу часток у товаристві.

Отже, скаржниками не доведено порушення або неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішення та постанови певних норм матеріального чи процесуального права щодо обставин, встановлених ними під час розгляду справи.

Зокрема, доводи відповідачів щодо неналежного повідомлення їх про час і місце розгляду справи судом першої інстанції підлягають відхиленню з огляду на наявність у матеріалах справи доказів направлення вказаним особам відповідних процесуальних документів через компетентні органи запитуваних держав відповідно до вимог Гаазької конвенції про порядок вручення судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах від 15.11.1965, ратифікованої Україною 19.10.2000.

Інші доводи скаржників по суті зводяться до переоцінки судом касаційної інстанції наданих сторонами доказів та встановлення інших обставин, ніж встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, що не входить до меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судами в порядку ст.ст. 43, 101, 103 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційні скарги Компанії "Агрейн Менеджмент Лімітед" (Agrein Management Limited), Компанії "Агрейн Файненс Лімітед" (Agrein Finance Limited), DNS Trust Settlement (ДНС Траст) в особі трастового керуючого Маргарити Софоклеус (Margarita Sofokleous) залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 22.05.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 у справі №925/2319/14 залишити без змін.

Головуючий суддя О.Євсіков

Судді О.Кролевець

О.Попікова

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст