ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2016 року Справа № 904/2305/14

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Геоцентр"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2015 (головуючий суддя Чередко А.Є., судді Коваль Л.А., Кузнецов В.О.)та ухвалуГосподарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2015 (суддя Ліпинський О.В.)у справі№ 904/2305/14 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовом1) ОСОБА_4, 2) ОСОБА_5, 3) ОСОБА_6, 4) ОСОБА_7, 5) ОСОБА_8, 6) ОСОБА_9, 7) ОСОБА_10 8) ОСОБА_11, 9) ОСОБА_12, 10) ОСОБА_13доТовариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Геоцентр"за участювідділу державної виконавчої служби Солонянського районного управління юстиції Дніпропетровської областіпровизнання права власності на нерухоме та рухоме майно передане як вклад до статутного капіталу,за участю представників позивачівне з'явились,відповідачане з'явились,органу ДВСне з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2015 у справі № 904/2305/14, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2015, скаргу ОСОБА_4 на дії відділу державної виконавчої служби Солонянського районного управління юстиції Дніпропетровської області (далі - ВДВС Солонянського РУЮ Дніпропетровської області) задоволено частково: визнано постанову ВДВС Солонянського РУЮ Дніпропетровської області від 29.05.2015 про закінчення виконавчого провадження № 45678423 незаконною; в частині зобов'язання ВДВС Солонянського РУЮ Дніпропетровської області поновити виконавче провадження № 45678423 в задоволенні скарги відмовлено.

Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, ТОВ "Геоцентр" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого суду та постанову апеляційної інстанції скасувати, а в задоволенні скарги відмовити повністю.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми ст.ст. 75 - 79 Закону України "Про виконавче провадження". Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій безпідставно не застосували до спірних правовідносин приписи ст. 75 Закон України "Про виконавче провадження" та не зважили на відсутність можливості виконати судове рішення у даній справі у зв'язку з неналежною ідентифікацією спірного об'єкта нерухомості.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники сторін та органу державної виконавчої служби не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2014 у справі № 904/2305/14 позов задоволено частково: зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірму "Геоцентр" повернути на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в натуральній формі майнові внески, передані як вклад до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Геоцентр", - зерновий склад (1962 р.) вартістю 8.136,13 грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Геоцентр" на користь ОСОБА_4 735,27 грн. витрат зі сплати судового збору; в задоволенні позовних вимог ОСОБА_9 відмовлено; в частині позовних вимог ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 провадження у справі припинено.

Зазначене рішення господарського суду залишене без змін постановами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.09.2014 та Вищого господарського суду України від 23.10.2014.

На виконання рішення у даній справі місцевим господарським судом 27.06.2014 видано накази, в тому числі наказ про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Геоцентр" повернути на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в натуральній формі майнові внески, передані як вклад до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Геоцентр", - зерновий склад (1962 р.) вартістю 8.136,13 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2015 в порядку ст. 25 ГПК України здійснено заміну сторін у справі: позивачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на їх правонаступника - ОСОБА_4 щодо права вимоги повернути в натуральній формі майнові внески, передані як вклад до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма „Геоцентр", зокрема, зерновий склад (1962 р.) вартістю 8.136,13 грн.

15.06.2015 ОСОБА_4 звернулася до суду зі скаргою на дії (бездіяльність) відділу державної виконавчої служби, в якій просила суд визнати постанову ВДВС Солонянського РУЮ Дніпропетровської області від 29.05.2015 про закінчення виконавчого провадження № 45678423 незаконною та зобов'язати ВДВС Солонянського РУЮ Дніпропетровської області поновити виконавче провадження №45678423.

Як зазначалось вище, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2015 у справі № 904/2305/14, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2015, визнано постанову ВДВС Солонянського РУЮ Дніпропетровської області від 29.05.2015 про закінчення виконавчого провадження № 45678423 незаконною; в частині зобов'язання ВДВС Солонянського РУЮ Дніпропетровської області поновити виконавче провадження №45678423 в задоволенні скарги відмовлено.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Судами встановлено, що 27.11.2014 ВДВС Солонянського РУЮ Дніпропетровської області було відкрито виконавче провадження № 45678423 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/2305/14 від 27.06.2014 щодо зобов'язання боржника (відповідача) повернути на користь стягувачів (позивачів) майно - зерновий склад вартістю 8.136,13 грн.

Постановою головного державного виконавця ВДВС Солонянського РУЮ Дніпропетровської області від 29.05.2015 виконавче провадження з примусового виконання наказу суду було закінчено на підставі п. 11 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження". При цьому державний виконавець послався на неможливість виконання рішення без участі боржника.

Так, згідно з п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 75 цього Закону.

Виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, тобто випадки, за яких рішення судів підлягають виконанню з обов'язковою участю боржника, врегульовано Главою 7 Закону України "Про виконавче провадження" (ст.ст. 75-79).

Такими, зокрема, є виконання рішення про поновлення на роботі (ст. 76), виконання рішення про відібрання дитини (ст. 77), виконання рішення про виселення боржника (ст. 78), виконання рішення про вселення (ст. 79). Даний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Тобто, саме виконання вищенаведених рішень потребує особистого вчинення певних дій боржником, а у випадку їх не вчинення можуть мати місце правові наслідки, передбачені ч. 3 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження".

З огляду на зміст спірних правовідносин та предмет спору у справі, колегія суддів погоджується з висновком судів, що рішення господарського суду у даній справі про зобов'язання ТОВ АФ "Геоцентр" повернути в натуральній формі майно позивачам фактично є вимогою про вилучення майна у боржника, отже може бути виконано без вчинення боржником відповідних дій особисто, а державний виконавець мав можливість організувати його виконання відповідно до повноважень, наданих йому Законом України "Про виконавче провадження", та у встановленому цим Законом порядку.

Колегія суддів також враховує, що в силу ст. 124 Конституції України та ст.ст. 4-5, 115 ГПК України рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим до виконання на усій території України.

Метою судового розгляду є захист порушених прав особи, яка звернулася за захистом до суду, що передбачає не лише задоволення позову та винесення відповідного рішення, а і обов'язкове виконання цього рішення.

Отже, винесення державним виконавцем ВДВС Солонянського РУЮ Дніпропетровської області постанови про закінчення примусового виконання наказу суду у даній справі позбавляє позивача-1 права на одержання присудженого йому індивідуально визначеного майна, унеможливлює виконання судового рішення та захист порушених прав позивача-1, тобто суперечить основним засадам судочинства та реалізації права особи на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також судами обґрунтовано відхилено доводи відповідача та органу ДВС щодо неможливості ідентифікувати об'єкт нерухомості, який слід передати позивачам, оскільки його характеристика наведена у судовому рішенні, а відсутність державної реєстрації права власності на спірний об'єкт не є підставою для закінчення виконавчого провадження та невиконання судового рішення.

При цьому з матеріалів справи не вбачається, що орган виконавчої служби звертався до суду, який видав наказ, із заявою про роз'яснення судового рішення, роз'яснення чи зміну/встановлення порядку його виконання, тобто вичерпав всі встановлені законом можливості на належне виконання судового рішення.

Окрім цього згідно зі ст. 124 Конституції України, ст. 115 ГПК України та ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" боржник зобов'язаний у добровільному порядку виконати рішення суду. Як встановлено судами, невиконання рішення у даній справі обумовлено лише небажанням боржника його виконувати, тобто не залежить від об'єктивних обставин справи.

Колегія суддів також погоджується з висновком судів про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача-1 про зобов'язання ВДВС Солонянського РУЮ Дніпропетровської області поновити виконавче провадження № 45678423 як передчасної з огляду на положення ч. 1 ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якою у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви позивача-1 є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі ухвали місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Геоцентр" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2015 у справі № 904/2305/14 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець О.В. Попікова