ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2016 року Справа № 922/1130/16

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівЯценко О.В., Бакуліної С.В.,розглянувши касаційну скаргуДержавного підприємства "Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка"на постанову від 02.08.2016 Харківського апеляційного господарського судуу справі№ 922/1130/16 господарського суду Харківської областіза позовомДержавного підприємства "Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка"доКомунального підприємства "Регіональний інформаційний центр"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державної фінансової інспекції в Харківській областіза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Харківської міської радипростягнення 18 933,73 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явились,

Від відповідача - не з'явились,

Від 3-тіх осіб - не з'явились,

У зв'язку з перебуванням судді Поляк О.І. у відпустці, справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді -Яценко О.В., Бакуліна С.В. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 04.11.2016).

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство "Харківський національний академічний театр оперти та балету імені М.В. Лисенко" звернулось до Комунального підприємства "Регіональний інформаційний центр" Харківської обласної ради з позовом про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна у розмірі 18933,73 грн.

Рішенням від 21.06.2016 господарського суду Харківської області (суддя Добреля Н.С.) в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивовано посиланням на ст. 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", згідно з якою законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються. При цьому виявлені за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності порушення можуть бути підставою для притягнення до відповідальності відповідних посадових осіб у встановленому чинним законодавством порядку. Водночас, посилання позивача на висновки перевірки, як на підставу для задоволення позовних вимог, є необґрунтованим, оскільки виявлені контролюючим органом порушення не можуть впливати на правовідносини сторін.

Постановою колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду від 02.08.2016 у складі головуючого: Терещенко О.І., Сіверін В.І., Тихий П.В. рішення господарського суду Харківської області залишено без змін з тих же підстав.

Державне підприємство "Харківський національний академічний театр оперти та балету імені М.В. Лисенко" у касаційній скарзі просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення яким позов задовольнити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст.ст. 42, 43 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядженням голови Харківської обласної ради від 24.12.2012 № 191 приміщення загальною площею 306,10 кв.м по вул. Сумська у м. Харкові, які перебували на балансі Обласного комунального підприємства Харківський державний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка (правонаступник Державне підприємство "Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка") передані на баланс Комунальному підприємству "Регіональний інформаційний центр" Харківської обласної ради, що підтверджується актом приймання-передачі від 26.12.2012.

Як вбачається з акту приймання - передачі від 02.07.2014, відповідачу зменшено площу до 250,8 кв.м.

У будівлі цілісного майнового комплексу за адресою: вул. Сумська, 25 м. Харкова, розміщено 21,6 км трубопроводів різних діаметрів, 161 система вентиляції, 14 ліфтів, АТС „Квант" на 256 каналів, 115 км електронних ліній зв'язку, 291,3 км електричних мереж, комплексна автотрансформаторна електропідстанція на 1600 кВа, 5133 точки освітлення лампочками розжарювання, 1587 точок люмінесцентних ламп, системи протипожежного захисту (сигналізації, автоматичного пожежегасіння, протипожежного водопроводу з автономними резервуарами на 1500 куб. м води).

Будівля обладнана системами енергозабезпечення (тепло, електроенергія, вода, каналізація) від міських мереж.

За результатами проведеної Державною фінансовою інспекцією в Харківській області планової ревізії фінансово-господарської діяльності позивача за період з 09.11.2012 по 01.06.2015, складено акт ревізії від 21.08.2015 року № 04-11/07, у якому вказано, що вартість експлуатаційних витрат на місяць на 1 кв.м. приміщень, зайнятих відповідачем у 2012 році склала 2,02 грн. (з ПДВ), у 2013 році - 2,36 грн. (з ПДВ), у 2014 році - 2,20 грн. (з ПДВ), у 2015 році - 2,23 грн. (з ПДВ).

Відповідно до займаної площі, з дати передачі нерухомого майна відповідачу, позивачем здійснено експлуатаційних витрат для відповідача на загальну суму 18933,73 грн., в тому числі: щодо площі 306,1 кв.м за період з 26.12.2012 по 31.12.2012 - 117,48 грн., за 2013 рік - 8668,75 грн., за період з 01.01.2014 по 02.07.2017 - 4040,52 грн., щодо площі 250,8 кв.м. за період з 02.07.2014 по 31.12.2014 - 3310,56 грн., за період з 01.01.2015 по 01.06.2015 - 2796,42 грн.

На підставі зазначеного вище акту Державною фінансовою інспекцією в Харківській області позивачу надіслано вимогу про усунення порушень від 17.09.2015 № 04-25/6980, у п. 10 якої вказано, що в порушення ст. 360 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 425-ІV та ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" від 20.05.1999 № 686-ХІУ не відшкодовано співвласником будівлі відповідача вартість експлуатаційних витрат на загальну суму 18933,73 грн., чим спричинило матеріальну шкоду (збитки) театру.

Після отримання вимоги Державної фінансової інспекції, позивачем на адресу відповідача було направлено лист № від 09.10.2015 01-04/984 з рахунком для оплати від 07.10.2015 № СФ-000763 та акти здачі - прийняття робіт. Строк оплати визначений до 17.10.2015.

Зазначений лист позивача залишився без відповіді та задоволення.

Також, позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу від 31.03.2015 № 01-07/314 на суму 2686,64 грн. (в т.ч. ПДВ) щодо відшкодування витрат на утримання приміщення за січень-березень 2015 та укладання відповідних договорів, яку відповідачем не виконано.

Звертаючись з позовом у даній справі, Державне підприємство "Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка" посилалось на те, що на даний час технічні служби позивача забезпечують життєдіяльність єдиної автономної інженерної комунікації та системи енергопостачання будівлі театру в цілому, в тому числі і тих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади Харківської області та передані на баланс комунальним закладам, серед яких приміщення відповідача, а тому, на думку позивача, відповідач зобов'язаний брати участь у витратах на утримання та збереження спільного майна відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності. Проте, незважаючи на неодноразові звернення щодо узгодження договірних відносин спільного користування будівлею, договори на відшкодування театру витрат на утримання нерухомого майна (експлуатаційних витрат) пропорційно займаних площ відповідачем не укладено і відшкодування вказаних витрат ним не здійснювалось у період з 26.12.2012 по 01.06.2015.

За розрахунком позивача, станом на 29.02.2016 заборгованість відповідача з відшкодування експлуатаційних послуг (витрат на утримання нерухомого майна), які фактично надавались позивачем, щодо площі 306,1 кв.м. за період з 26.12.2012 по 31.12.2012 - 117,48 грн., за 2013 рік - 8668,75 грн., за період з 01.01.2014 по 02.07.2017 - 4040,52 грн., щодо площі 250,8 кв.м. за період з 02.07.2014 по 31.12.2014 - 3310,56 грн., за період з 01.01.2015 по 01.06.2015 - 2796,42 грн., всього: 18933,73 грн.

Таким чином, позивач вважає, що внаслідок недотримання відповідачем вимог ст. 360 Цивільного кодексу України, театру завдано матеріальну шкоду (збитки) на загальну суму 18933,73 грн.

Нормами ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Судами встановлено, що договір щодо надання експлуатаційних послуг між позивачем та відповідачем не укладався.

В той же час, відповідачем були самостійно укладені договори з постачальниками комунальних послуг та оплата цих послуг здійснювалась безпосередньо постачальникам, на підтвердження чого відповідачем надано: договір про постачання електричної енергії №026334 від 27.03.2013 з "Харківобленерго" (засіб обліку - лічильник спожитої електроенергії № 009073066437167); договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 28.03.2013 №2020/00-А-1 з КП "Харківводоканал" (засіб обліку - лічильник води серія ЛК-15Х № 2938177); договір про спостереження за допомогою пунктів централізованого спостереження Державної служби охорони за ручними системами тривожної сигналізації, встановлені на об'єктах з реагування груп затримання ДСО при надходженні сигналу "ТРИВОГА" та їх технічне обслуговування від 16.04.2013 № 301-35118 Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області; Договір про спостереження за допомогою пунктів централізованого спостереження Державної служби охорони за станом засобів сигналізації, що встановлені на об'єктах з реагування груп затримання ДСО при надходження сигналу "ТРИВОГА" та їх технічне обслуговування від 16.04.2013 № 301-35119 з Управлінням Держави служби охорони при ГУМВС України в Харківській області; договори на спостереження пультом централізованого спостереження і технічного обслуговування системи протипожежної автоматики від 02.04.2013 № 21955/Г та від 23.01.2014 №21955/Г/В з ТОВ "Альфорг".

Отже, судами встановлено факт здійснення відповідачем витрат на підставі самостійно укладених договорів щодо експлуатації своєї частини будівлі, а відтак, позивачем не доведено порушення КП "Регіональний інформаційний центр" Харківської обласної ради приписів ст. 360 ЦК України.

При цьому судами обґрунтовано не взято до уваги посилання позивача на договори, укладені між ним та постачальниками експлуатаційних послуг, оскільки відповідач не є стороною даних договорів, а укладеного договору між позивачем та відповідачем на компенсацію експлуатаційних витрат судам надано не було.

Окрім того, судами враховано, що включаючи до розрахунку експлуатаційних втрат, адміністративно-управлінські витрати в т.ч. зарплата за посадовими окладами адмінперсоналу, зайнятого наданням розрахунків та організаційними питаннями з надання послуг; обслуговуючий персонал (зарплата за посадовими окладами: двірник, інженер, слюсар-електрик, слюсар-сантехнік, сторож); утримання споруди (вивіз сміття, дезпослуги, матеріали для прибирання, поточний ремонт), позивач на надав належних та допустимих доказів надання таких послуг, саме відповідачу.

З врахуванням зазначеного вище, обґрунтованим є висновок судів про відсутність у позивача правових підстав про стягнення з відповідача витрат на утримання нерухомого майна.

Також вмотивовано судами не взято до уваги посилання позивача як на підставу заявлених вимог на акт проведеної Державною фінансовою інспекцією ревізії, оскільки за своєю природою акт (довідка, вимога та інше) Державної фінансової інспекції є актом ненормативного характеру індивідуальної дії, який породжує права і обов`язки тільки у того суб'єкта, якому вони адресовані, а виявлені за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності позивача порушення можуть бути підставою для притягнення до відповідальності відповідних посадових осіб у встановленому чинним законодавством порядку і ніяким чином не впливають на правовідносини між сторонами.

За огляду на викладене, не доведення позивачем жодного з елементів складу правопорушення, мотивованим є висновок судів про відмову в позові.

Посилання скаржника на Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод розглянуто судом апеляційної інстанції, яким обґрунтовано зазначено, що гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010). Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008). Позивачу було надано можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.

Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують зазначених вище висновків та пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Харківський національний академічний театр оперти та балету імені М.В. Лисенко" залишити без задоволення.

Постанову від 02.08.2016 Харківського апеляційного господарського суду у справі № 922/1130/16 господарського суду Харківської області залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді О. Яценко

С. Бакуліна