ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2016 року Справа № 913/1149/15 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівБакуліної С.В., Данилової М.В.,розглянувши касаційну скаргуДочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"на постанову від 04.07.2016 Донецького апеляційного господарського судуу справі№913/1149/15 господарського суду Луганської областіза позовомДочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбудтехнологія" Служби автомобільних доріг у Луганській областіпровизнання недійсним договору про відступлення права вимоги б/н від 28.04.2014 року

За участю представників сторін:

Від позивача - Крупнік О.М. (дов. від 15.08.16)

Фрейдун О.М. (дов. від 17.10.16)

Від відповідача - Скупінський О.В. (дов. від 20.10.15)

Запсельська Л.П. (дов. від 10.11.16)

Давидова Є.І. (дов. від 10.11.16)

ВСТАНОВИЛА:

Дочірнє підприємство "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбудтехнологія" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги б/н від 28.04.2014, укладеного між сторонами.

Рішенням господарського суду Луганської області від 13.04.2016 (суддя Драгнєвіч О.В.) у задоволенні позову відмовлено. За висновком суду заявлені позовні вимоги про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги б/н від 28.04.2014 задоволенню не підлягають за відсутності оригіналу такого договору та відсутності підстав вважати, що такий договір взагалі було укладено між сторонами.

Постановою колегії суддів Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2016 у складі: Чернота Л.Ф., Марченко О.А., Родіонової О.О. рішення господарського суду першої інстанції змінено, виключено з мотивувальної частини: "та відсутності підстав вважати, що такий договір взагалі було укладено між сторонами"; "Отже, враховуючи те, що позивачем (Дочірнім підприємством "Луганський облавтодор"), як стороною по договору про відступлення права вимоги, заперечується факт його укладення, відповідач посилається на належне повідомлення боржника (Службу автомобільних доріг) про заміну кредитора у зобов'язанні - однак, відповідних доказів суду не надав, зазначене й заперечується самим боржником, доказів передання первісним кредитором новому кредитору (ТОВ "Дорбудтехнологія") на виконання п.4.1 договору документів, що підтверджують право вимоги до боржника, а також доказів виконання сторонами договору суду не надано, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати що договір про відступлення права вимоги б/н від 28.04.2014 укладався між сторонами". В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 13.04.2016 залишено без змін.

ДП "Луганський облавтодор" у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судом апеляційної інстанції норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст.512, 513, 514, 517 Цивільного кодексу України.

ТОВ "Дорбудтехнологія" у письмових поясненнях просить постанову апеляційної інстанції залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарським судом першої інстанції встановлено, що ДП "Луганський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Служби автомобільних доріг у Луганській області про стягнення заборгованості за виконанні роботи за договором №40 на закупівлі робіт з експлуатаційного утримання та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення Луганської області від 28.03.2013 в сумі 20709867грн 00коп., 3% річних в сумі 917475грн 48коп., інфляційних втрат в сумі 1364242грн 98коп. ( справа №913/963/15).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 17.11.2015 у справі №913/963/15 задоволено заяву ТОВ "Дорбудтехнологія" б/н від 16.11.2015 про здійснення процесуального правонаступництва позивача, враховуючи укладений між позивачем та товариством договір б/н про відступлення права вимоги від 28.04.2014, замінено позивача у справі 913/963/15 ДП "Луганський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорбудтехнологія".

Рішенням господарського суду Луганської області від 17.11.2015 у справі 913/963/15 позов задоволено повністю, але рішення не набрало законної сили у зв'язку із поданням апеляційної скарги Службою автомобільних доріг у Луганській області до Донецького апеляційного господарського суду.

За твердженням представника позивача, лише після оголошення рішення у справі №913/963/15 позивачу стало відомо про наявність договору про відступлення права вимоги від 28.04.2014.

ДП "Луганський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до ТОВ "Дорбудтехнологія" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги б/н від 28.04.2014 укладеного між сторонами.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на підписання вказаного договору від імені ДП "Луганський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" невстановленою особою, оскільки проставлений в договорі підпис біля прізвища директора не належить цій особі.

Оскільки директор помер в 2014 році, для встановлення фактичних обставин справи та належності проставленого в договорі підпису директору, позивачем було заявлено клопотання про проведення почеркознавчої експертизи у справі.

В подальшому, позивач посилався на неукладення між сторонами вказаного правочину, оскільки сторонами не вчинялися дії, що свідчили б про його виконання, оригінали документів, що підтверджують право вимоги (оригінал договору №40 від 28.03.2013, оригінали актів приймання-передачі виконаних робіт, оригінали довідок про вартість робіт) відповідачу не передавалися, до бухгалтерського обліку та звітності відповідні зміни не вносилися.

Пунктом першим ч. 1 ст.512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем суду першої інстанції надано фотокопію з копії договору про відступлення права вимоги б/н від 28.04.2014.

Згідно предмету вказаного договору первісний кредитор - ДП "Луганський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", відступає, а новий кредитор - ТОВ "Дорбудтехнологія", набуває право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності із договором №40 від 28.03.2013 на закупівлі робіт з експлуатаційного утримання та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення Луганської області у розмірі 20709867грн 00коп., а також суму штрафних санкцій, пені, 3% річних, збільшення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, що можуть бути нараховані на прострочені платежі та судові витрати, у кладений між первісним кредитором та Службою автомобільних доріг у Луганській області (п.1.1 договору).

Відповідно до п.2.1 договору право вимоги, що відступається за цим договором складає 20709867грн 00коп., а також суму штрафних санкцій, пені, 3% річних, збільшення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, що можуть бути нараховані на прострочені платежі та судові витрати.

Згідно з п.4.1 договору первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору документи, що підтверджують право вимоги до боржника, протягом трьох робочих днів з дня набрання чинності цим договором.

Відповідно до ч.8 п.2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо одним з учасників судового процесу подано засвідчені ним копії документів, а інший з цих учасників заперечує відповідність їх оригіналам, то господарський суд зобов'язаний витребувати такі оригінали для огляду у особи, яка їх подала.

Ухвалами суду першої інстанції від 24.12.2015, 20.01.2016, 02.02.2016, зобов'язано відповідача надати суду оригінали спірного договору, а також лист-повідомлення 3-ї особи від 28.04.2014 про укладення договору уступки права вимоги та заміну кредитора, явка представника відповідача в судові засідання визнавалася обов'язковою.

Однак, відповідач вимог ухвал суду не виконав, представника в судові засідання не направив, оригінали витребуваних документів, необхідних для встановлення фактичних обставин справи, суду не представив. В подальшому повідомив суд про втрату запитуваних оригіналів документів.

Крім того, відповідач не надав суду докази отримання від позивача оригіналів документів (договору підряду №40, актів приймання-передачі, тощо), які за умовами п.4.1 договору відступлення права вимоги первісний кредитор (позивач) зобов'язаний був передати новому кредитору (відповідачу), тобто документів, що підтверджують право вимоги до боржника.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав вважати що договір про відступлення права вимоги б/н від 28.04.2014 укладався між сторонами та відмовив у позові.

У задоволенні клопотання про призначення у праві почеркознавчої експертизи судом відмовлено з огляду на неможливість проведення почеркознавчої експертизи за копією договору.

Господарський суд апеляційної інстанції прийняв у якості додаткових доказів надану відповідачем нотаріально посвідчену фотокопію договору відступлення права вимоги №б/н від 28.04.2014 та обгрунтував мотиви прийняття цього доказу.

Надалі, в тексті постанови зазначив, що:

Приписами ч. 1 ст.512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочини щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові(ст. 513 Цивільного кодексу України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст. 514,516 Цивільного кодексу України).

За загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує його становище та не зачіпає його інтересів. Отже, умовами договору не передбачено обов'язок повідомлення боржника про укладання договору.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 518 Цивільного кодексу України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що з підстав викладених у постанові, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги б/н від 28.04.2014 задоволенню не підлягають.

При цьому у постанові жодної підстави відмови в позові не зазначено, обставинам справи оцінки не надано.

Не з'ясовано підстави укладення договору відступлення права вимоги, не надано оцінки договору підряду №40 від 28.03.2013, зокрема, статті 9 пунктами 9.1, 9.2 якої передбачено, що: підрядник залучає до виконання робіт субпідрядників за погодженням із замовником у порядку встановленому чинним законодавством; укладення субпідрядних договорів не створює будь-яких правових відносин між замовником і субпідрядниками; приймання та оплату робіт виконаних субпідрядниками, здійснює підрядник; за згодою підрядника і на підставі підписаних ним документів оплату робіт субпідрядникам може здійснювати замовник. Не надано оцінки спірному договору про відступлення права вимоги б/н від 28.04.2014, зокрема, п.4.1, відповідно до якого первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору документи, що підтверджують право вимоги до боржника, протягом трьох робочих днів з дня набрання чинності цим договором.

Апеляційним господарським судом взагалі не розглянуто апеляційну скаргу та доводи, викладені в ній.

Щодо заявленого позивачем клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, апеляційна інстанція зазначила, що то суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні цього клопотання, але не зазначила за яких підстав вона погоджується з висновком господарського суду Луганської області, тим більше, що відмова у задоволенні клопотання мотивована тим, що неможливо проведення почеркознавчої експертизи за ксерокопією копії договору.

Враховуючи викладене та беручи до уваги доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова апеляційної інстанцій - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, під час здійснення якого суду необхідно врахувати вищезазначені обставини, які стали підставою для скасування оскаржуваних судового рішення, і повністю встановивши фактичні обставини справи, підтверджені належними та допустимими доказами, з наданням їм обґрунтованої юридичної оцінки, вирішити спір з приводу наявності чи відсутності підстав для задоволення позову із застосуванням до спірних правовідносин відповідних норм матеріального права.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" задовольнити частково.

Постанову від 04.07.2016 Донецького апеляційного господарського суду

у справі №913/1149/15 господарського суду Луганської області скасувати; справу №913/1149/15 господарського суду Луганської області направити на новий розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя І. Ходаківська

С. Бакуліна

М. Данилова