ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2016 року Справа № 911/2709/15 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівБакуліної С.В., Яценко О.В.,розглянувши касаційну скаргу та клопотання про продовження строкуНовопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської областіна постанову від 31.03.2016 Київського апеляційного господарського судуу справі№ 911/2709/15 господарського суду Київської областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4доНовопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської областітретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5провизнання права оренди та визнання недійсним рішення Новопетрівської сільської ради

За участю представників сторін:

Від позивача - ОСОБА_4

Від відповідача - не з'явились

У зв'язку з перебуванням судді Поляк О.І. у відпустці, справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді -Бакуліна С.В., Яценко О.В. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 04.11.2016).

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Новопетрівської сільської ради про за визнання за ним права оренди земельної ділянки площею 0, 2512 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої на території АДРЕСА_1 відповідно до договору оренди земельної ділянки, посвідченого 20.12.2005 приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Левчук О.Б. (запис у реєстрі № 16821) та визнання недійсним рішення Новопетрівської сільської ради Київської області від 04.07.2014 року про виділення гр-ну ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,2715 га для ведення особистого сільського господарства в частині, виділення земельної ділянки, яка знаходиться в оренді позивача.

Рішенням від 30.11.2015 господарського суду Київської області (суддя Карпечкин Т.П.) в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що з огляду на приписи ст. 118 Земельного кодексу України, надання дозволу на розробку проекту землеустрою за рішенням Новопетрівської сільської ради від 04.07.2014 є одним з етапів отримання земельної ділянки у власність, а саме надання дозволу є підставою лише для розробки проекту землеустрою, після чого проект землеустрою підлягає затвердженню і лише потім приймається рішення про надання земельної ділянки у власність. Таким чином, надання дозволу на розроблення проекту землеустрою є лише початковим етапом і не ототожнюється з наданням земельної ділянки у власність. Крім того, суд посилався на те, що позивачем не наведено жодних ознак, що наведена в спірному рішенні земельна ділянка співпадає з земельною ділянкою позивача.

Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2016 у складі головуючого: Отрюха Б.В., Тищенко А.І., Михальської Ю.Б. рішення господарського суду Київської області скасовано, позов задоволено, визнано недійсним рішення Новопетрівської сільської ради Київської області від 04.08.2014 № 799-34-VI про затвердження ОСОБА_5 проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_2) площею 0,2726 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_2 на умовах власності та передачу ОСОБА_5 у власність земельну ділянку площею 0,2726 га (кадастровий номер НОМЕР_2) для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_2 в частині земельної ділянки яка перебуває у користуванні Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 на праві договору оренди земельної ділянки від 20.12.2005. Визнано за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 право оренди земельної ділянки площею 0,2512 га, (кадастровий номер НОМЕР_1), розташованої на території АДРЕСА_2, відповідно до Договору оренди земельної ділянки, посвідченого 20.12.2005 приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Левчук О.Б. (запис у реєстрі №16821). Постанову апеляційного господарського суду мотивовано тим, що спірна земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_2, на момент її передачі у власність ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства, належала на праві користування згідно договору оренди позивачу. Беручи до уваги, що договір оренди за яким ділянку було передано позивачу є чинним, не розірваним та не скасована його державна реєстрація, такий договір оренди посвідчує право позивача на землекористування.

Новопетрівська сільська рада у касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, положень господарського процесуального кодексу України, оскільки апеляційна інстанція визнала недійсним рішення ради, яке не було предметом спору та предметом розгляду господарського суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.12.2005 на підставі рішення Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області 24 сесії 4-го скликання № 231 від 19.07.2005 року між Новопетрівською сільською радою Київської, орендодавець, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (орендар, укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,2512 га, кадастровий номер НОМЕР_3, розташована на території АДРЕСА_2

Відповідно до п. 1.2 договору оренди цільове призначення земельної ділянки визначалось під розміщення СТО та кафе-магазину.

Згідно з п.2.2 Договору оренди нормативна оцінка орендованої земельної ділянки складає 43969,80 грн.

Пунктом 3.1 договору оренди передбачено, що договір укладено строком на 25 років і що орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

Договір оренди у день його укладення нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного округу Київської області Левчук О.Б. (запис у реєстрі № 16821) та зареєстрований у Вишгородському районному відділі № 11 Київської регіональної філії центру ДЗК зі здійсненням відповідного запису в Книзі реєстрації договорів оренди за № 0406344200031 від 13.09.2006.

Посилаючись на те, що Новопетрівська сільська рада, не визнає його права на оренду земельної ділянки за вказаним вище договором оренди, що полягає в прийнятті 04.07.2014 рішення про виділення орендованої позивачем земельної ділянки гр-ну ОСОБА_5 для ведення особистого сільського господарства. Зокрема, позивач стверджує, що гр-ну ОСОБА_5 виділено 0,2725 га з орендованих позивачем 0,2512 га і його ділянка охоплює всю орендовану позивачем земельну ділянку, звернувся до господарського суду з даним позовом про визнання за ним права оренди земельної ділянки площею 0, 2512 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої на території АДРЕСА_1 та визнання недійсним рішення Новопетрівської сільської ради Київської області від 04.07.2014 року про виділення гр-ну ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,2715 га для ведення особистого сільського господарства в частині, виділення земельної ділянки, яка знаходиться в оренді позивача.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Рішенням господарського суду Київської області від 03.09.2013 у справі № 911/2845/13 в позові Новопетрівської сільської ради про розірвання договору оренди з підстав порушення землекористувачем екологічних норми та невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням відмовлено. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2013 відхилена апеляційна скарга. Постановою Вищого господарського суду України від 18.06.2014 скасовані рішення господарського суду Київської області, постанова Київського апеляційного господарського суду та прийнято нове рішення, яким позов задоволено і договір оренди земельної ділянки від 20.12.2005 розірвано.

Постановою Верховного Суду України від 11.11.2014 постанова Вищого господарського суду України від 18.06.2014 скасована, а матеріали справи скеровані на розгляд суду касаційної інстанції. Постановою Вищого господарського суду України від 25.12.2014 касаційна скарга Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області відхилена, а постанова Київського апеляційного суду від 26.11.2013 залишена без змін.

Таким чином, за наслідками розгляду позову про розірвання договору оренди у справі № 911/2845/13, в задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди відмовлено, договір оренди є чинним.

З урахуванням викладеного, а також того, що Новопетрівська сільська ради своїми діями, а саме прийняттям рішення від 04.07.2014 про надання дозволу іншій особі на розроблення технічної документації щодо передачі у власність спірної земельної ділянки, а також прийняттям рішення від 04.08.2014 про затвердження ОСОБА_5 проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки у власність (рішення Новопетрівської сільської ради від 04.08.2014 витребувано судом апеляційної інстанції), не визнає право користування земельною ділянкою за позивачем, апеляційний господарський суд правомірно дійшов висновку про задоволення позову в частині визнання за позивачем права оренди земельної ділянки площею 0, 2512 га відповідно до договору оренди земельної ділянки, посвідченого 20.12.2005.

Що стосується позову в частині визнання недійсним рішення Новопетрівської сільської ради від 04.07.2014 колегія суддів відзначає наступне.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся з позовом про визнання недійсним рішення Новопетрівської сільської ради Київської області від 04.07.2014.

Господарським судом першої інстанції встановлено, що відповідно до витягу з рішення Новопетрівської сільської ради 33 сесії шостого скликання від 04.07.2014, пунктом 782 рішення гр-ну ОСОБА_5 надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме: гр-ну ОСОБА_5 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2726 га в АДРЕСА_2 для ведення особистого сільського господарства на умовах власності. В спірному рішенні ради мова йде не про виділення земельної ділянки, а лише про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, що не має наслідком набуття прав на земельну ділянку, при цьому, позивачем не наведено жодних ознак, що відповідний дозвіл (рішення ради) пов'язаний з земельною ділянкою, яка ним орендується. Також, з огляду на процедуру надання земельної ділянки, на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою межі земельної ділянки в натурі ще не визначені (бажані, орієнтовні), тому відсутні підстави стверджувати, що в спірному рішенні мова йде про чітко визначену земельну ділянку, в тому числі, яка перебуває в користуванні у позивача. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції відмовив у позові в цій частині.

Апеляційна інстанція рішення Новопетрівської сільської ради від 04.07.2014, яке є предметом позову та було предметом розгляду судом першої інстанції, не розглядала, а витребувала рішення Новопетрівської сільської ради від 04.08.2014, яким затверджено ОСОБА_5 проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2726га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_2 на умовах власності та передано у власність ОСОБА_5 зазначену земельну ділянку, розглянула його та визнала недійсним.

Колегія суддів зазначає, що рішення Новопетрівської сільської ради від 04.08.2014, яке визнано недійсним судом апеляційної інстанції, засвідчує передачу у власність земельної ділянки гр.ОСОБА_5, тобто стосується прав і законних інтересів фізичної особи, яка не є відповідачем у справі.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд зазначив, що він розглядає рішення ради від 04.08.2014 в зв'язку з уточненням позивачем позовних вимог, наданим 31.03.2016, тобто в день прийняття постанови за розглядом апеляційної скарги.

Колегія суддів зазначає, що Господарським процесуальним кодексом України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

Приписи частини четвертої статті 22 ГПК не застосовуються під час розгляду справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій. Передбачені нею права можуть бути використані позивачем також під час нового розгляду справи в першій інстанції після скасування рішення і передачі у встановленому порядку справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Якщо розгляд справи здійснюється спочатку, то позивач також вправі змінити підставу або предмет позову до початку повторного розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції в частині визнання недійсним рішення Новопетрівської сільської ради від 04.08.2016 підлягає скасуванню.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області задовольнити частково.

Постанову від 31.03.2016 Київського апеляційного господарського суду у справі № 911/2709/15 господарського суду Київської області скасувати в частині визнання недійсним рішення Новопетрівської сільської ради від 04.08.2016 №799-34-VI.

В іншій частині постанову від 31.03.2016 Київського апеляційного господарського суду у справі № 911/2709/15 залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді С. Бакуліна

О. Яценко