ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2016 року Справа № 926/1826/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Ємельянова А.С., Ковтонюк Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційноїскаргиУправління освіти Чернівецької міської радинапостанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.16 та рішення господарського суду Чернівецької області від 03.02.16у справігосподарського суду Чернівецької області №926/1826/15за позовомприватного підприємця ОСОБА_4доУправління освіти Чернівецької міської ради,третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: виконавчий комітет Чернівецької міської ради,

за участі представників сторін:

від позивача - не з'явилися,

від відповідача - не з'явилися,

від третьої особи - не з'явилися,

У С Т А Н О В И В:

19.07.2013 між сторонами та третьою особою було укладено договір про закупівлю товару за державні кошти №29, за умовами якого виконавчий комітет Чернівецької міської ради (замовник) доручає, а фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (постачальник) зобов'язується у 2013 році поставити Управлінню освіти Чернівецької міської ради (замовник-розпорядник коштів) - прилади електричні побутові, а останній - прийняти і оплатити такий товар.

Відповідно до п.4.1. договору розрахунки за поставлений товар проводяться протягом семи банківських днів з дати отримання відповідачем товарно-транспортних накладних. Замовник-розпорядник коштів подає доручення на здійснення платежу в управління державної казначейської служби у м. Чернівцях Чернівецької області. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом трьох банківських днів з дати отримання замовником-розпорядником коштів на свій рахунок бюджетних коштів, призначених на фінансування закупівлі. При цьому розрахунок за поставлений товар може бути відстрочено до 30 (тридцяти) календарних днів.

Відтак пункт 4.1. передбачає граничний строк розрахунку відповідача з позивачем - 30 календарних днів від моменту поставки товару.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 424 917,00грн., що підтверджується видатковими накладними від 22.08.2013 на суму 69 330,00грн., від 02.10.2013 на суму 55 032,00грн., від 07.10.2013 на суму 300 555,00грн.

У свою чергу відповідач, що ним не заперечується, свої грошові зобов'язання за договором виконував із простроченням передбачених ним термінів: 03.10.2013 сплачено 3000,00грн., 27.05.2014 - 231 885,00грн., 18.08.2014 - 54 330,00грн., 26.08.2014 - 100 000,00грн.

03.02.2016 рішенням господарського суду Чернівецької області (суддя Бутирський А.А.), залишеним без змін 06.06.2016 постановою Львівського апеляційного господарського суду (судді Матущак О.І., Марко Р.І., Скрипчук О.С.) позовні вимоги задоволено частково, присуджено до стягнення з Управління освіти Чернівецької міської ради на користь приватного підприємця ОСОБА_4 39 868,58грн. інфляційних втрат, 8 517,06грн. 3% річних та судовий збір.

У касаційній скарзі Управління освіти Чернівецької міської ради посилалися на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, тому просили скасувати ухвалені у справі постанову та рішення, а справу скерувати для нового розгляду до місцевого суду.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обгрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Урахувавши зазначені положення закону, перевіривши розрахунки позивача, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обгрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог і стягнення 39 868,58грн. збитків від зміни індексу інфляції за період з 07.11.2013 по 31.07.2015 та 8 517,06грн. 3% річних за період з 23.09.2013 по 27.11.2015, ураховуючи безпідставне заокруглення позивачем коефіцієнту 3% річних, та неправомірне нарахування індексу інфляції на суму заборгованості, яка існувала на початок травня-серпня 2014 року.

Беручи до уваги викладене, суди обох інстанцій дійшли вірних висновків, що доводи відповідача спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, зазначивши, що настання прострочки виконання грошового зобов'язання внаслідок неналежних дій казначейства, яке не є стороною спірних правовідносин, не звільняє Управління освіти Чернівецької міської ради від виконання обов'язку оплатити отриманий товар у строк, визначений п.4.1 договору, тим паче, що доказів затримки бюджетного фінансування відповідачем суду не надано.

Зі змісту положень статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Усупереч зазначеним положенням процесуального закону, відповідач не надав судам першої та апеляційної інстанцій доказів, які б спростовували позовні вимоги.

Правового обгрунтування, які б спростовували висновки попередніх судових інстанцій, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст. 111-7 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління освіти Чернівецької міської ради залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 та рішення господарського суду Чернівецької області від 03.02.2016 у справі №926/1826/15 - без змін.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяА.С. Ємельянов СуддяЛ.В. Ковтонюк