ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2016 року Справа № 910/5199/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого, Ємельянова А.С., Ковтонюк Л.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційноїскаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Авіа Снаб Сервіс"напостанову Київського апеляційного господарського суду від 11.07.16 та рішення господарського суду міста Києва від 06.04.16у справігосподарського суду міста Києва №910/5199/16за позовомдержавного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Авіа Снаб Сервіс"простягнення 1 094 147,79грн.,

за участі представників сторін:

від позивача - Лісовський Р.В.,

від відповідача - Каменська О.А., Шульга О.І.,

У С Т А Н О В И В:

23.03.2016 державне підприємство "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" звернулись до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Авіа Снаб Сервіс" 1 094 147,79грн. штрафу та пені за порушення строків виконання зобов'язання, посилаючись на прострочення виконання останніми зобов'язання з поставки товару.

06.04.2016 рішенням господарського суду міста Києва (суддя Паламар П.І.), залишеним без змін 11.07.2016 постановою Київського апеляційного господарського суду (судді Федорчук Р.В., Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі, присуджено до стягнення з ТОВ "Авіа Снаб ,Сервіс" на користь ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" 607 859,88грн. штрафу, 486 287,91грн. пені.

У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Авіа Снаб Сервіс" посилалися на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, тому просили скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у розмірі 10 941,47грн., зменшивши розмір неустойки на 99%.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Як убачається із матеріалів справи та установлено судами обох інстанцій, 25.05.2015 між державним підприємством "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Авіа Снаб Сервіс" (постачальник) було укладено договір поставки №218-15, за умовами якого постачальник зобов'язався передати покупцю лопаті несучого гвинта 8АТ-2710-00 у кількості та за цінами, визначеними в Додатку №1 до договору, який є його невід'ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити одержаний товар шляхом здійснення 100% попередньої оплати від ціни партії товару протягом 25 днів з дати отримання рахунку.

Пунктом 3.1. договору сторони визначили поставку продукції партіями, розмір кожної з яких складає 4 комплекти. Підставою на постачання є відповідна заявка покупця та попередня оплата, що фіксується у відповідній специфікації.

Відповідно до пункту 5.2 договору авансовий платіж у розмірі 100% від ціни партії продукції здійснюється покупцем протягом 25 діб з дати отримання рахунку.

Умовами специфікації №2 від 03.07.2015 до договору поставки №218-15 від 25.05.2015 сторони узгодили поставку 4-ох комплектів лопатів несучого гвинта 8АТ-2710-00 загальною вартістю 16 312 720,52грн. з урахуванням ПДВ, які відповідач зобов'язався поставити позивачу протягом 30 діб з моменту здійснення попередньої оплати.

Згідно з п.5.4 договору у випадку зміни офіційного курсу НБУ національної валюти до курсу долара США на дату здійснення платежу сума оплати коригується.

Суди установили, що платіжним дорученням №2480 від 28.07.2015 підтверджується факт перерахування позивачем відповідачеві грошових коштів у розмірі 16 312 720,52грн.

01.09.2015 у відповідності до п.5.4 договору сторони підписали Акт узгодження ціни товарів до специфікації №2 договору, згідно з яким у силу зміни офіційного курсу НБУ на день платежу, сума коригування склала 1 054 704,73грн. з урахуванням ПДВ, перерахунок якого позивачем відповідачу підтверджується платіжним дорученням №3348 від 24.09.2015. Загальна сума сплачених коштів склала 17 367 425,25грн.

З урахуванням зазначеного та умов договору й специфікації, кінцевим строком поставки є 26.10.2015.

Поставка товару підтверджується видатковими накладними №РН-0000009 від 31.08.2015, РН-0000017 від 22.12.2015, при чому останньою посвідчується факт прострочення відповідачем позивачу двох комплектів вартістю 8 683 712,62грн. на 56 днів.

Пунктом 7.2 договору визначено, що за порушення строків або обсягу поставок продукції сторони перебачили сплату відповідачем позивачу неустойку в розмірі 7% від вартості не поставленої у строк продукції за кожен факт порушення.

Частиною 2 статті 231 ГК України передбачено, що за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів, з яких допущено прострочення.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Беручи до уваги викладене, попередні судові інстанції дійшли обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення штрафу в розмірі 607 859,88грн. та пені в розмірі 486 287,91грн., урахувавши положення ч.2 ст.231 ГК України та умови договору.

Що стосується доводів заявника на наявність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, то вони правильно відхилені мотивованими висновками апеляційного суду із посиланням на положення ст.233 ГК України, у відповідності з якими ініціатива застосування судом відповідних дій є його правом, а не обов'язком.

Твердження ж заявника про затримку поставки продукції митницею в портовому місті Роттердам через наявність обставин, що мають істотне значення, правомірно не взяті судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки лист ТОВ "Дамас Логістик" від 28.12.2015 №1228/15 не є належним і допустимим доказом на підтвердження цих обставин, так як указана юридична особа не є учасником спірних договірних правовідносин.

Належних обґрунтувань, з посиланням на норми права, які б спростовували висновки попередніх судових інстанцій, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам і твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст.111-7 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Авіа Снаб Сервіс" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2016 у справі №910/5199/16 - без змін.

Головуючий суддя В.Я. Карабань

Суддя А.С. Ємельянов

Суддя ЛВ. Ковтонюк