Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 10.09.2015 року у справі №911/1000/15 Постанова ВГСУ від 10.09.2015 року у справі №911/1...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2015 рокуСправа № 911/1000/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Сибіги О.М.суддівФролової Г.М. (доповідача), Яценко О.В.за участю представників:позивачаЛещенко О.О., дов. від 14.01.15 Левченко Д.Ю., дов. від 14.01.15відповідачаАкуленко О.В., дов. від 08.09.15розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства КП "Укренергомонтаж" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.06.15у справі№911/1000/15 господарського суду Київської області за позовомДержавного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"доПриватного акціонерного товариства КП "Укренергомонтаж"про стягнення коштівВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Секретаря другої судової палати від 08.09.2015 для розгляду касаційної скарги у справі №911/1000/15 господарського суду Київської області сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий - Сибіга О.М., судді - Фролова Г.М. (доповідач), Яценко О.В.

Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства КП "Укренергомонтаж" про стягнення невикористаного авансу за договором від 21.09.2012 №04-2/0054-12 у розмірі 2347526,41 грн., 5% річних у сумі 401875, 95 грн. та інфляційних втрат у сумі 683701,99 грн. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором щодо своєчасного повернення суми невикористаного авансу та обґрунтовано приписами статей 526, 625 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Київської області від 20.04.2015 у справі №911/1000/15 (суддя Скутельник П.Ф.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 (судді: Самсін Р.І - головуючий, Гончаров С.А., Скрипка І.М.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства КП "Укренергомонтаж" заборгованість за договором від 21.09.2012 №04-2/0054-12 у вигляді 2347526,41 грн. основного боргу, 5-ти процентів річних у сумі 401875, 95 грн., інфляційних нарахувань в сумі 683 701, 99 грн. та судовий збір у сумі 68 662, 08 грн. Судові рішення мотивовані, зокрема, тим, що загальний обсяг робіт, погоджений сторонами, відповідачем не виконано, аванс своєчасно не повернуто, що, з огляду на приписи статей 202, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України є підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Приватне акціонерне товариство КП "Укренергомонтаж" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 6, 509, 525, 526, 613, 627, 629, 612, 837, 850, 853, 882 Цивільного кодексу України. Заявник, зазначає, що судами попередніх інстанцій не були належним чином з'ясовані дійсні обставини справи, що призвело до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Зокрема, заявник зазначає, що кошти, надані позивачем в якості авансу, були своєчасно і в повному обсязі використані на оплату проектної документації; суди попередніх інстанцій не з'ясували строки виконання робіт та помилково ототожнили їх зі строками використання авансу; нарахування інфляційних втрат та 5% річних на негрошове зобов'язання суперечить приписам статті 625 Цивільного кодексу України.

Позивач надав пояснення та відзив на касаційну скаргу та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення та постанову суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 21.09.2012 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Приватним акціонерним товариством КП "Укренергомонтаж" укладено договір № 04-2/0054-12 згідно з яким Генпідрядник (відповідач у справі) зобов'язується у 2012-2015 роках на свій ризик власними або залученими силами з власних матеріальних ресурсів на підставі наданої Уповноваженим представником Замовника проектної документації, розробити робочу документацію та отримати позитивний експертний висновок з питань охорони праці, виконати та здати Замовнику в установлений цим Договором строк закінчені роботи - об'єкт будівництва, а саме: сукупність приміщень і споруд або окремі приміщення (споруди), будівництво яких здійснюється відповідно до проекту "ПЛ 330 кВ Західнокримська - Севастополь з розширенням та реконструкцією підстанцій 330 кВ "Західнокримська" і "Севастополь", а також виконати інші будівельні роботи відповідно до розробленої ним проектно-кошторисної документації, а Замовник зобов'язується надати Генпідрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати проектно-кошторисну та іншу необхідну дозвільну документацію, затверджену в установленому порядку, прийняти виконані роботи та оплатити їх в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Пунктом 4.1 договору передбачено, що розрахунки проводяться шляхом оплати авансу та оплати виконаних генпідрядником робіт, витрат та поставленого обладнання в межах фінансових можливостей замовника на поточний рік. Згідно з пунктом 4.2 договору, генпідрядник зобов'язується використати одержаний аванс на розробку робочої документації, придбання і постачання необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт матеріалів, обладнання, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансів. Генпідрядник протягом 90 днів з дня надходження авансового платежу підтверджує його використання актами здачі-прийняття проектно-вишукувальної продукції, актами виконаних будівельних робіт та актами приймання-передачі обладнання або проміжним актом-звітом про використання коштів за призначенням та повертає невикористану частину авансових платежів, а також сплачує відсотки за їх користування у розмірі однієї облікової ставки НБУ, що діяла в цей період. Пунктом 4.3 договору визначено, що оплата виконаних генпідрядником робіт проводиться замовником проміжними щомісячними платежами за фактично виконані обсяги робіт. Розрахунки здійснюються на підставі примірних форм первинних облікових документів у будівництві, затверджених наказом Мінрегіонбуду України від 04.12.2009 №554, а саме: акта приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/, акта здачі-прийняття проектно-вишукувальної продукції.

Пунктом 13.7 договору передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при виконанні робіт генпідрядник сплачує замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі, визначеному цим договором, а також генпідрядник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає замовнику кошти (аванс) з урахуванням індексу інфляції та сплачує 5% річних за увесь час користування грошовими коштами замовника (чужими грошовими коштами). Пунктом 13.14 договору узгоджено, що якщо генпідрядник не розпочав виконання робіт протягом 3-х місяців з дня надходження авансових платежів на його розрахунковий рахунок та якщо це не зумовлено невиконанням своїх обов'язків за договором замовником, генпідрядник зобов'язаний повернути авансові платежі замовнику з нарахованими відсотками, у розмірі, встановленому чинним законодавством.

Як установлено судами, позивачем, на виконання умов договору, було перераховано відповідачу суму авансу на виконання робочої документації в загальній сумі 7956000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 28.12.2012 та від 22.01.2013. Однак, як зазначено судами, сума авансу була використана відповідачем лише частково, про що свідчать акти здачі-приймання виконаних робіт. При цьому, як зазначено судом апеляційної інстанції, розроблення відповідачем робочої документації у повному обсязі матеріалами справи не підтверджено.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога позивача про стягнення невикористаної частини авансу в розмірі 2347526,41 грн., а також інфляційних втрат у розмірі 683701,99 грн. та 5% річних у розмірі 401875,95 грн.

Задовольняючи позов у повному обсязі, господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що загальний обсяг робіт, погоджений сторонами, відповідачем не виконано, аванс, перерахований позивачем, повністю не використано та своєчасно не повернуто.

Втім, висновки господарських судів визнаються колегією суддів передчасними та такими, що зроблені без дослідження фактичних обставин справи та з'ясування дійсних правовідносин, що склалися між сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

За приписами статті 882 цього Кодексу передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Таким чином, спір між сторонами стосується виконання умов договору підряду, а відтак до предмету дослідження у даній справі входить встановлення обставин щодо характеру та обсягу робіт, що є предметом договору, строків їх виконання; аналіз доказів, поданих на підтвердження виконання та передання цих робіт, відповідність вказаних робіт, їх об'єму та вартості умовам договору та затвердженому кошторису; встановленню підлягає факт порушення відповідачем господарського зобов'язання.

Між тим, розглядаючи спір, господарські суди не досліджували усіх обставин, з наданням оцінки усім зібраним у справі доказам та доводам сторін, що є суттєвим для правильного вирішення даного спору. Зокрема, судами не з'ясовано фактичний обсяг робіт, виконаний відповідачем за договором; обсяг робіт, прийнятих та оплачених позивачем; не з'ясовано обсяг робіт, які відповідачем не виконано та строки їх виконання.

Не надано судом також належної оцінки запереченням відповідача, зокрема, щодо виконання робіт з розроблення проектно-кошторисної документації Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково технічний проектний центр" "Київенергомережпроект".

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. До обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Отже, предметом доказування є сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення спору. Згідно з приписами статті 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (стаття 43 цього Кодексу).

Таким чином, не врахування зазначених вище законодавчих приписів та не встановлення господарськими судами обставин, які мають суттєве значення у справі є порушенням приписів Господарського процесуального кодексу України і виключає можливість висновку суду касаційної інстанції щодо правильності застосування норм матеріального права при вирішенні спору.

Відтак, доводи касаційної скарги частково підтвердженні матеріалами справи. Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Разом з цим, до повноважень касаційної інстанції віднесено скерування справи на новий розгляд за результатами розгляду касаційної скарги. Порушення судами процесуальних норм, та не з'ясування обставин від яких залежить законність рішення у спорі є підставою для скасування переглянутих судових актів та скерування справи для нового розгляду.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства КП "Укренергомонтаж" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.06.15 у справі №911/1000/15 господарського суду Київської області та рішення господарського суду Київської області від 20.04.2015 у даній справі скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Головуючий О.Сибіга

Судді Г.Фролова

О.Яценко

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст