Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 10.09.2015 року у справі №902/1769/14 Постанова ВГСУ від 10.09.2015 року у справі №902/1...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2015 року Справа № 902/1769/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Сибіги О.М.суддівФролової Г.М. (доповідача), Яценко О.В.за участю представників:позивачаПутілін Є.В., дов. від 19.11.14відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)третьої особине з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавного підприємства "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 13.05.15у справі№902/1769/14 господарського суду Вінницької області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Купала"доДержавного підприємства "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою"за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Головне управління Держземагенства у Вінницькій областіпростягнення в сумі 990 976,50 грн. заборгованості за договором субпідряду №90 від 27.09.13

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Секретаря другої судової палати від 08.09.2015 для розгляду касаційної скарги у справі №902/1769/14 господарського суду Вінницької області сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий - Сибіга О.М., судді - Фролова Г.М. (доповідач), Яценко О.В.

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Купала" звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом до Державного підприємства "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління Держземагенства у Вінницькій області про стягнення 880077,88 грн. боргу, 97697,45 грн. інфляційних втрат та 13201,17 грн. трьох відсотків річних. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором субпідряду щодо здійснення повного та своєчасного розрахунку за виконані роботи та обґрунтовано приписами статей 509, 525-527, 530, 610, 612, 617, 629, 631 Цивільного кодексу України, статей 173, 193, 250 Господарського кодексу України.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 03.03.2015 у справі №902/1769/14 (суддя Мельник П.А.) позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Купала" 880077,88 грн. основного боргу, 97697,45 грн. інфляційних втрат, 13201,17 грн. трьох відсотків річних та 19819,53 грн. витрат по сплаті судового збору. Судове рішення мотивовано, зокрема, тим, що факт виконання позивачем робіт, передбачених договором субпідряду, як і факт передання їх відповідачу підтверджено матеріалами справи, натомість доказів здійснення оплати за виконані роботи відповідачем не надано. Рішення обґрунтовано приписами статей 525-527, 530, 625, 629, 837, 838 Цивільного кодексу України, статей 173, 193 Господарського кодексу України.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 (судді: Василишин А.Р. - головуючий, Філіпова Т.Л., Бучинська Г.Б.) рішення господарського суду Вінницької області від 03.03.2015 скасовано частково, резолютивну частину вкладено в іншій редакції. Позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Купала" 880077,88 грн. основного боргу, 95189,55 грн. інфляційних втрат, 13035,54 грн. трьох відсотків річних та 19766,06 грн. витрат по сплаті судового збору. В задоволені позовних вимог в частині стягнення річних у сумі 165,63 грн. та інфляційних у розмірі 2507,09 грн. відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постанова суду в частині скасування рішення мотивована тим, що судом першої інстанції не було належним чином з'ясовано період нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню частково з урахуванням перерахунку, зробленого судом апеляційної інстанції.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Державне підприємство "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 525, 526, 617, 626, 627, 629, 889 Цивільного кодексу України. Заявник, зокрема, зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували положення укладеного між сторонами договору щодо здійснення розрахунків за умови отримання коштів від Головного управління Держземагенства у Вінницькій області, а відтак дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу та просить рішення та постанову у справі залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 27.09.2013 між Державним підприємством "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Купала" (субпідрядник) було укладено договір субпідряду №90, за умовами якого підрядник доручив, а субпідрядник, який має ліцензію серії АВ № 440149 на проведення робіт із землеустрою видану Державним комітетом України із земельних ресурсів 13 січня 2009 року за № 1, кваліфікаційний сертифікат інженера - землевпорядника ОСОБА_7 НОМЕР_1 від 6 червня 2013 року, зобов'язався своїми силами розробити та передати підряднику, на умовах цього договору, документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності (за межами населених пунктів) на території Вінницької області. Згідно з пунктом 4.1 договору, ціна робіт за цим договором є договірною, і згідно Додатку 3 Протоколу погодження договірної ціни становить 1302448,80 грн. Пунктом 4.4 Договору, підрядник зобов'язався протягом 7 банківських днів перерахувати вартість робіт в повному об'ємі після підписання акта виконаних робіт, та за умови отримання підрядником коштів від Головного управління Держземагенства у Вінницькій області за договором від 26.09.2013 №1071. У відповідності до пункту 9.2 договору строк дії цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 9.1 цього Договору та закінчується до повного виконання сторонами зобов'язань, але не пізніше 15 грудня 2013 року.

Судами установлено, що на виконання умов договору, позивач виконав, а відповідач прийняв роботи на загальну суму 880077,88 грн., що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт, наявними в матеріалах справи. Однак, вартість виконаних робіт відповідачем сплачена не була, про що відповідачем не заперечується.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Купала" про стягнення з Державного підприємства "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" 880077,88 грн. заборгованості за договором субпідряду, а також 97697,45 грн. інфляційних втрат та 13201,17 грн. трьох відсотків річних.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Кодексу унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. За приписами статті 843 Кодексу у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (частина 1 статті 846 Кодексу). Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 статті 854 Кодексу). Частиною 4 статті 882 Кодексу унормовано, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Як установлено судами попередніх інстанцій, роботи були виконані позивачем та прийняті відповідачем без зауважень.

За приписами частини 1 статті 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 625 Кодексу).

Враховуючи викладене, господарський суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог (з урахуванням перерахунку інфляційних втрат та річних).

Доводи відповідача щодо неможливості сплати ним коштів за договором субпідряду з посиланням на несплату Головним управлінням Держземагенства у Вінницькій області заборгованості за договором підряду у зв'язку з відсутністю відповідних коштів на погашення зазначеної заборгованості (через відсутність державного фінансування), були розглянуті та обґрунтовано відхилені судами попередніх інстанцій. При цьому судами зазначено, що відсутність бюджетного призначення на фінансування робіт за договором підряду не може бути підставою для звільнення від обов'язку оплати відповідних робіт. Ураховано судами і те, що роботи за договором фактично виконані, акти виконаних робіт підписані відповідачем без зауважень.

Крім того, відповідно до положень частини 2 статті 617 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 218 Господарського кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами боржника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що наведені ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" обставини не виправдовують бездіяльність відповідача і не можуть бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005, яку враховано апеляційним господарським судом при розгляді даної справи.

Доводи, викладені заявником у касаційній скарзі не можуть бути підставою для скасування постанови, оскільки вказаних висновків не спростовують.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.05.15 у справі №902/1769/14 господарського суду Вінницької області залишити без змін.

Головуючий О.Сибіга

Судді Г.Фролова

О.Яценко

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст