ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2016 року Справа № 916/2244/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоМачульського Г.М. (доповідач),суддівКостенко Т.Ф. Полянського А.Г.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуІзмаїльської міської радина постановуОдеського апеляційного господарського судувід26.05.2016у справі№916/2244/14Господарського судуОдеської областіза позовомІзмаїльської міської радидоПриватного підприємства "Спортивно-оздоровчий клуб "Котигорошко"треті особи1. Державна архітектурно-будівельна інспекція в Україні в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області 2. Виконавчий комітет Імаїльської міської радипрозобов'язання знести самовільно збудовані будівлі,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом, Ізмаїльська міська рада (далі - позивач) просила зобов'язати Приватне підприємство "Спортивно-оздоровчий клуб "Котигорошко" (далі - відповідач) знести за власний рахунок самовільно збудовані будівлі: адміністративну будівлю, лабораторію, продовольчий павільйон, аптеку, магазин, м'ясний павільйон, продовольчий магазин, контейнери металеві (34), кіоски, торгові лотки, що знаходяться за адресою м. Ізмаїл, пр. Леніна, 8.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями статті 376 Цивільного кодексу України з посиланням на те, що відповідачем не було дотримано вимог законодавства щодо отримання всіх необхідних дозволів для будівництва вищеназваних об'єктів, а також тим, що рішеннями виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради та відповідним договорами відповідач попереджався про необхідність знесення будівель і споруд та проведення рекультивації земельної ділянки.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням Господарського суду Одеської області від 23.02.2016 (суддя Петров В.С.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.05.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Бєляновський В.В., судді Величко Т.А., Поліщук Л.В.), в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати вказані вище судові рішення і прийняти нове, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач, вказуючи на законність і обґрунтованість прийнятих рішень, просить залишити їх без змін.

Учасники судового процесу відповідно до приписів статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялись про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не використали наданого законом процесуального права на участь своїх представників у судовому засіданні.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 14.11.1994 попередником позивача було прийнято рішення №938 «Про попереднє погодження місцезнаходження земельної ділянки під будівництво тимчасового ринку».

28.12.1994 рішенням №1089 «Про дозвіл проектування будівництва тимчасового ринку по торгівлі промисловими і сільськогосподарськими товарами» виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради народних депутатів був затверджений акт вибору земельної ділянки від 18.11.1994 на проектування та будівництво тимчасового ринку з торгівлі промисловими та сільськогосподарськими товарами по пр. Леніна.

Рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міськради народних депутатів №467 від 20.06.1995 «Про організацію ринка «Росинка» було організовано ринок «Росинка» по пр. Леніна 6.

Рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради народних депутатів №512 від 04.07.1995 «Про надання в довгострокову оренду земельної ділянки ПП «СВ-888» було затверджено акт вибору земельної ділянки під розширення та будівництво тимчасового ринку по пр.Леніна, зі споруджуваною на ньому кафе, проект відводу земельної ділянки та надано в оренду (довгострокову) строком на 5 років земельну ділянку площею 0,2846га по пр. Леніна для розміщення і експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель і споруд.

03.09.1996 виконкомом Ізмаїльської міської ради народних депутатів прийнято рішення №760 «Про надання в тимчасове користування на умовах оренди земельної ділянки по проспекту Леніна Спортивно - оздоровчому комплексу «Котигорошко».

Згідно п. 2 вищевказаного рішення право оренди земельної ділянки по пр. Леніна площею 0,2845га, яка раніше була передана в користування ПП «СВ-888», перейшло відповідачу.

26.11.1996 виконкомом Ізмаїльської міської ради прийнято рішення №1057 «Про надання СОК "Котигорошко" в тимчасове користування на умовах оренди земельної ділянки по пр. Леніна", відповідно до якого був затверджений проект відводу відповідачу додаткової земельної ділянки до ринку "Росинка" та відповідачу на умовах оренди надана земельна ділянка площею 0,0532га для розширення ринку «Росинка» по пр. Леніна. Строк оренди встановлювався до 29.08.2000.

Інспекцією Державного архітектурно - будівельного контролю видано дозволи від 15 серпня 1995 за №8/1 та від 30 липня 1998 за №18 на ведення будівельно - монтажних робіт з будівництва будівель ринку «Росинка» (дана інформація також зазначена в акті від 10.06.1999 про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації).

На підставі рішень виконкому №760 від 03.09.1996 та №1057 від 26.11.1996 між попередником позивача та відповідачем 06.09.1996 було укладено договір на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) для розміщення і експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель і споруд.

Рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради від 22.12.1998 № 1438 "Про зміну меж земельної ділянки Спортивно - оздоровчому клубу "Котигорошко по проспекту Леніна" було погоджено відповідачу зміну меж земельної ділянки по пр.Леніна (ринок "Росинка"), які були відображені у договорі від 06.09.1996, у зв'язку з чим відповідачу було надано земельну ділянку площею 0,33 га.

Розпорядженням міського голови м.Ізмаїл №681р від 31.12.1997 земельній ділянці для організації тимчасового ринку «Росинка» було присвоєно адресний номер - пр. Леніна, 8. Режим роботи тимчасового ринку «Росинка» було встановлено розпорядженням міського голови №741р від 30.09.1998.

10.06.1999 державною технічною комісією тимчасовий ринок «Росинка» з торгівлі промисловими та сільськогосподарськими товарами по пр. Леніна, 8 було прийнято в експлуатацію. Відповідний акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації від 10.06.1999 був затверджений рішенням виконкому Ізмаїльської міської ради №601 від 26.07.1999.

Відповідно до пунктів 2 та 3 зазначеного рішення будівлі та споруди тимчасового ринку "Росинка" правовій реєстрації не підлягають. Попереджено директора ПП СОК "Котигорошко" Папушенко І.Г. про те, що після закінчення строку оренди земельної ділянки та неможливості продовження договору на право тимчасового користування землею необхідно здійснити знесення будівель та споруд, провести рекультивацію земельної ділянки.

Рішенням виконкому Ізмаїльської міської ради від 11.09.2000 за №990 «Про продовження строку оренди земельної ділянки по пр. Леніна, 8, Приватному підприємству СОК "Котигорошко" строк оренди зазначеної ділянки було продовжено на 2 роки. На підставі цього рішення 08.02.2001 було укладено відповідний договір оренди земельної ділянки.

Позивач рішенням №290-ХХІV від 23.05.2003 «Про продовження приватному підприємству спортивно - оздоровчому клубу «Котигорошко» строку оренди земельної ділянки на 1 (один) рік по пр. Леніна, 8» продовжив строк оренди на один рік. На підставі цього рішення 16.07.2003 було укладено договір оренди земельної ділянки.

17.09.2004 позивачем було прийнято рішення №730-ІV відповідно до п. 1 якого затверджено проект відведення земельної ділянки у довгострокову оренду відповідачу строком на 49 років для розміщення та експлуатації торгового комплексу «Росинка» по пр. Леніна, 8. На підставі цього рішення 25.11.2004 було укладено договір оренди земельної ділянки.

Таким чином судами обох інстанцій встановлено, що земельну ділянку, на якій розміщено вказане майно, було передано відповідачу у довгострокову оренду строком на 49 років для розміщення та експлуатації торгового комплексу «Росинка» по пр. Леніна, 8.

Згідно висновку судового експерта №01/11/14 від 17.04.2015:

1.Двоповерхова адміністративна будівля (літ. "Б") по пр. Леніна, 8 в м. Ізмаїлі загальною площею 85,2 м2, є однією будівлею і має цілісні єдині конструктивні елементи (фундаменти, стіни, перекриття, покрівлю). Приміщення лабораторії розташовано на першому поверсі будівлі літ. "Б", та не є окремою будівлею.

2.Двоповерхова адміністративна будівля літ. "Б" по пр. Леніна, 8 в м. Ізмаїлі розміщена на земельній ділянці, яка відводилась під забудову торгового комплексу «Росинка», та за генпланом проекту входить до складу торгового комплексу «Росинка», як існуюча будівля, що не підлягає знесенню.

3.При співставленні генплану проекту тимчасового ринку в 1998 (а.с.13 том 4) з генпланом проекту торгового комплексу «Росинка», виконаного МП «ПІК» у 2004 році (арк. справи 184 том 3), встановлено, що передбачалось збереження тільки двоповерхової адмінбудівлі з лабораторією, всі інші існуючі будівлі та споруди на території тимчасового ринку передбачались до знесення.

Під час будівництва торгового комплексу «Росинка» по пр. Леніна, 8 в м. Ізмаїлі відповідно до проекту будівництва підлягають знесенню об'єкти ринку «Росинка» позначені на генплані МП «ПІК» перекресленими контурами, а саме: продовольчий павільйон, аптека, магазини, молочний павільйон, всі металеві контейнери, всі кіоски, всі торгові ряди.

4.Затвердженою проектною документацією не передбачалось виділення черг під час будівництва торгового комплексу «Росинка» по пр. Леніна, 8 в м. Ізмаїлі, та не визначалась послідовність знесення об'єктів ринку «Росинка».

5.При обстеженні на місці та вивченні матеріалів технічної інвентаризації встановлено, що на період обстеження на території ринку знаходяться три капітальні будівлі: Літ. «А» кафетерій-магазин, літ. «Б» адміністративна будівля, літ. «К» торговий комплекс. Всі інші споруди на території ринку «Росинка» виконані як тимчасові об'єкти торгівлі - контейнерного типу без облаштування фундаментів (див. фото додатку №4), та їх можливо переміщувати за допомогою спеціальних транспортних засобів.

6.Дослідженням по третьому питанню, встановлено, що при проектуванні торгового комплексу «Росинка» в 2004 році передбачалось збереження тільки двоповерхової адмінбудівлі з лабораторією, всі інші існуючі будівлі та споруди на території ринку передбачались генпланом проекту МП «ПІК» до знесення, а саме позначені на генплані перекресленими контурами: продовольчий павільйон, аптека, магазини, молочний павільйон, всі металеві контейнери, всі кіоски, всі торгові ряди.

Судами встановлено, що будівля кафетерію-магазину була запроектована проектом ринку "Росинка" як будівля "Магазини з молочним павільйоном". В Генеральному плані проекту будівництва ринку "Росинка" ця будівля позначена як будівля, що складається з магазину "А", молочного павільйону "Б", магазину "В". В акті державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації від 10.06.1999, який затверджений рішенням міськвиконкому від 26.07.1999 № 601, ця будівля вказана як магазин "Садко" площею 58,62 кв.м, м'ясний павільйон площею 160,98 кв.м, продовольчий магазин площею 58,62 кв.м. Загальна площа цієї будівля становила на момент прийняття в експлуатацію 278,22 кв.м. Під час технічної інвентаризації об'єктів нерухомості по пр. Леніна, 8 з огляду на те, що магазини і павільйон "А", "Б", "В" - одна будівля, з одним фундаментом, спільними стінами, одним дахом, в технічному паспорті вони були вказані як кафетерій-магазин площею 273,50 кв.м, у зв'язку із встановленням тимчасових перегородок площа будівлі кафетерію-магазину літ. "А" зменшилась і у в 2014 становила 270 кв.м.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до генплану проекту МП «ПІК» (а.с. 2 т. 6) на території по пр.Леніна, 8, в м. Ізмаїлі повинні знаходитись:

запроектований двоповерховий блок «А» площею забудови 288,1кв.м;

запроектований триповерховий блок «Б» площею забудови 1217,5кв.м;

запроектований одноповерховий блок «В» площею забудови 576,3кв.м;

існуюча двоповерхова будівля (адмінбудівля за техпаспортом).

Відмовляючи у позові місцевий господарський суд, із висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, своє рішення мотивував тим, що підстави вважати, що об'єкти, про які зазначено у позові, є самочинним будівництвом, відсутні. Крім того, суди обох інстанцій свої рішення мотивували тим, що частина об'єктів, зазначених у позові, вже була знесена, а частина - підлягає знесенню під час будівництва нового торгового комплексу.

У касаційній скарзі особа, що її подала, посилається на те, що будівля кафетерію магазину під літерою "А", є незаконно зведеною, а тому підлягає знесенню.

Підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції відсутні виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій Рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради народних депутатів №512 від 04.07.1995 «Про надання в довгострокову оренду земельної ділянки ПП «СВ-888» було затверджено акт вибору земельної ділянки під розширення та будівництво тимчасового ринку по пр.Леніна, зі споруджуваною на ньому кафе, проект відводу земельної ділянки та надано в оренду (довгострокову) строком на 5 років земельну ділянку площею 0,2846га по пр. Леніна для розміщення і експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель і споруд.

В подальшому згідно п. 2 рішення виконкомом Ізмаїльської міської ради народних депутатів від 03.09.1996 право оренди земельної ділянки по пр. Леніна площею 0,2845га, яка раніше була передана в користування ПП «СВ-888», перейшло відповідачу.

Від так із встановлених судами обставин справи вбачається, що під час первісного виділення земельної ділянки, на ній вже було споруджено будівлю кафе.

Судами також встановлено, що будівля кафетерію-магазину була запроектована проектом ринку "Росинка" як будівля "Магазини з молочним павільйоном". В Генеральному плані проекту будівництва ринку "Росинка" ця будівля позначена як будівля, що складається з магазину "А", молочного павільйону "Б", магазину "В". В акті державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації від 10.06.1999, який затверджений рішенням міськвиконкому від 26.07.1999 № 601, ця будівля вказана як магазин "Садко" площею 58,62 кв.м, м'ясний павільйон площею 160,98 кв.м, продовольчий магазин площею 58,62 кв.м. Загальна площа цієї будівля становила на момент прийняття в експлуатацію 278,22 кв.м. Під час технічної інвентаризації об'єктів нерухомості по пр. Леніна, 8 з огляду на те, що магазини і павільйон "А", "Б", "В" - одна будівля, з одним фундаментом, спільними стінами, одним дахом, в технічному паспорті вони були вказані як кафетерій-магазин площею 273,50 кв.м, у зв'язку із встановленням тимчасових перегородок площа будівлі кафетерію-магазину літ. "А" зменшилась і у в 2014 становила 270 кв.м.

Із позовом у даній справі позивач звернувся як особа, яка уповноважена здійснювати право власності на землю.

Відповідно до положень статті 19 Земельного кодексу України 1990 року, який був чинним під час прийняття Виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради народних депутатів рішення №512 від 04.07.1995 «Про надання в довгострокову оренду земельної ділянки ПП «СВ-888», яким було затверджено акт вибору земельної ділянки під розширення та будівництво тимчасового ринку по пр.Леніна, та надано в оренду (довгострокову) строком на 5 років земельну ділянку площею 0,2846га по пр. Леніна для розміщення і експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель і споруд, яка визначала порядок надання земельних ділянок у користування, надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок (ч.7). Розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх меж у натуру (на місцевість) і виготовлення документів, що посвідчують право користування землею, здійснюють державні та інші землевпорядні організації (ч.8). Підприємство, установа, організація та громадяни, заінтересовані в одержанні земельних ділянок, звертаються з відповідним клопотанням (громадянин з заявою) до місцевої Ради народних депутатів, яка має право надавати земельні ділянки (ч.12). Проект відведення земельної ділянки погоджується з власником землі або землекористувачем та подається до сільської, селищної, міської Ради народних депутатів, яка розглядає його у місячний строк і в межах своєї компетенції приймає рішення про надання земель (ч.16).

Таким чином на час затвердження Виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради народних депутатів проекту відводу земельної ділянки та надання її в оренду, на ній вже була розміщено будівлю кафе.

Судами встановлено, що ця будівля кафетерію-магазину була запроектована проектом ринку "Росинка" як будівля "Магазини з молочним павільйоном".

Стаття 115 вказаного Земельного кодексу України встановлює підстави відповідальності за порушення земельного законодавства.

Згідно із приписами цієї статті особи, винні, зокрема, в самовільному зайнятті земельних ділянок, самовільному відхиленні від проектів внутрігосподарського землеустрою, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відтак вказаними положеннями земельного законодавства передбачалась відповідальність за вчинені винні дії.

В подальшому статтею 96 прийнятого Цивільного кодексу України, яка визначає відповідальність юридичних осіб, передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями (ч.1).

Отже оскільки цивільна відповідальність настає за наслідками відповідних протиправних дій юридичної особи, а із встановлених судами обставин справи вбачається, що позивачем не доведено у відповідності до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, що відповідач причетний до зведення кафетерію-магазину, та отримуючи у користування земельну ділянку на ній вже знаходилась ця будівля, правові підстави для покладення на нього обов'язку знести її за власний рахунок, відсутні.

Також щодо інших будівель, суд касаційної інстанції зазначає, що відповідно до частини першої п."б" пп.1 статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування", у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством, а згідно частини 2 цієї норми закону, до відання виконавчих органів міських рад (за винятком міст районного значення), крім повноважень, зазначених у пункті "б" частини першої цієї статті, належить також видача забудовникам архітектурно-планувальних завдань та технічних умов на проектування, будівництво, реконструкцію будинків і споруд, благоустрій територій та надання дозволу на проведення цих робіт.

Відтак, висновок апеляційного суду про те, що інші будівлі та споруди по пр. Леніна, 8, не є самовільним будівництвом, оскільки вони будувалися на підставі дозволів інспекції ДАБК, відповідно до проекту, який отримав позитивні висновки експертизи, та були прийняті в експлуатацію державною технічною комісією, є обґрунтованим та таким, що узгоджується з матеріалами справи.

При цьому згідно абзацу 38 п. 3.2 розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 за №582/5773 (зі змінами), виявлені в установленому порядку самочинно збудовані будинки або прибудови до будинків, господарські будівлі (прибудови), торговельні, господарські кіоски та павільйони, металеві гаражі підлягають технічній інвентаризації з уключенням їх у планові та інші матеріали. У разі самочинного будівництва на оригіналах інвентаризаційної справи, технічного паспорта і копіях планових матеріалів, що їх видають власникам, на вільному від записів місці, з лицьового боку проставляють штампи встановленого зразка про те, що збудовано самочинно, із наведенням самочинно збудованих об'єктів.

Судами встановлено, що під час проведення технічної інвентаризації об'єктів по пр. Леніна, 8, ні в 2007-2008 роках, ні в 2014 році не було встановлено самочинного будівництва, про що свідчить відсутність відповідних записів в технічних паспортах.

Доводи, викладені у касаційній скарзі про те, що до об'єктів побутового обслуговування положення зазначеної вище Інструкції не застосовуються, не ґрунтуються на приписах пункту 3.1. цієї Інструкції, згідно якого технічній інвентаризації підлягають об'єкти (згідно з розділом 2) всіх форм власності, розташовані на земельних ділянках (за окремими поштовими адресами), незалежно від того, побудовані вони за відповідно оформленими документами чи самочинно, та на приписах пункту 2.3 розділу 2, згідно якого серед таких об'єктів значаться і будинки побутового обслуговування.

Крім того, Ізмаїльська міська рада не заперечувала проти поступового, по мірі будівництва торгового комплексу, знесення будівель та споруд, зокрема рішенням комісії виконкому Ізмаїльської міськради від 18.07.2005 на період будівництва була затверджена схема розміщення об'єктів торгівлі ринку "Росинка", а на функціонування об'єктів ринку "Росинка" по пр. Леніна, 8 погодилась Ізмаїльська міська рада, яка своїм рішенням від 17.06.2008 № 1384-V встановила ставки ринкового збору на ринку "Росинка" та пільгові на ньому торгові місця.

Доводи заявника касаційної скарги про те, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.02.2007 встановлено відсутність у відповідача всіх необхідних документів, передбачених Законом України "Про планування та забудову територій", які б надавали право відповідачу здійснювати будівництво об'єктів нерухомості на території земельної ділянки по пр.Леніна, 8, були предметом апеляційного дослідження, які суд апеляційний інстанції правомірно відхилив з огляду на те, що даний закон набрав чинності після закінчення будівництва і прийняття об'єктів ринку "Росинка" в експлуатацію.

Отже висновки судів про відсутність правових підстав для задоволення позову є правильними, тому постанову суду апеляційної інстанції належить залишити без змін з мотивів, наведених вище.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та частково зводяться до необхідності додатково перевірити докази, досліджені судами, що, відповідно до приписів ст.1117 ч.2 Господарського процесуального кодексу України, при здійсненні у касаційному порядку перегляду судових рішень не допускається.

Враховуючи повноваження суду касаційної інстанції, встановлені ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ч.1), касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (ч.2), суд касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Ізмаїльської міської ради залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.05.2016 у справі Господарського суду Одеської області №916/2244/14, залишити без змін.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді Т.Ф. Костенко

А.Г. Полянський