ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2016 року Справа № 916/2196/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Мележик Н.І. - головуючого (доповідача),

Кочерової Н.О.,

Гольцової Л.А.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Югтранс-Термінал"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду

від 12.04.2016 року

у справі № 916/2196/15

господарського суду Одеської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Югтранс-Термінал"

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

про стягнення коштів

за участю представників:

позивача - Лісниченка Л.О.

відповідача - ОСОБА_7

В С Т А Н О В И В:

В травні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Югтранс-Термінал" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) про стягнення 372 733,76 грн. основного боргу, 59 982,13 грн. пені, 3% річних в сумі 3 475,11 грн. та 128 374,56 грн. інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Одеської області від 08.12.2015 р. (судді: Волков Р.В., суддів Желєзна С.П., Цісельський О.В.) позов задоволено частково, стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтранс-Термінал" 371 751,27 грн. основного боргу; 59 762,28 грн. пені, 3% річних в сумі 3 471,03 грн. та 9 773,67 грн. витрат по сплаті судового збору, в решті позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 року (судді: Лавриненко Л.В., Богатир К.В., Філінюк І.Г.) рішення місцевого господарського суду скасовано; прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено повністю.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Югтранс-Термінал" просить скасувати постанову апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.02.2014 р. між ТОВ "Югтранс - Термінал" (орендодавцем) та ФОП ОСОБА_4 (орендарем) укладено договір оренди нерухомого майна № 13/02-8, за яким орендодавець передав орендарю у строкове платне користування нежиле приміщення, площею 176,9 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується актом від 30.03.2014 року.

Відповідно до пунктів 4.6. 4.13 договору оренди усі платежі сплачуються відповідачем щомісяця авансом, не пізніше 5-го числа місяця, за який здійснюється оплата. Якщо позивач не надасть відповідачу рахунок на оплату орендної плати до 5-го числа кожного місяця, відповідач сплачує оренду плату не пізніше терміну, передбаченого цим договором оренди, незважаючи на те, чи вказані рахунки ним отримані.

Також в пунктах 4.9-4.11 договору передбачено сплату експлуатаційних витрат, яка не входить в орендну плату та підлягає стягненню окремо, у розмірі 9 055,19 грн. щомісячно, плату за маркетингові послуги 3 018,39 грн. щомісячно. Дані витрати підлягають корегуванню з урахуванням курсу долара США при зміні вартості долара США у бік збільшення над встановленим у договорі оренди.

Крім того, між сторонами укладено договір про відшкодування експлуатаційних витрат № 13/02-8 від 14.02.2014 року, в якому визначено перелік наданих послуг та порядок їх оплати.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості по орендній платі (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), позивач вказав на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди щодо сплати орендних платежів за користування відповідачем приміщенням в сумі 372 733,96 грн. основного боргу з урахуванням курсу долара США, встановленого НБУ на дату платежу, до яких також входять експлуатаційні витрати та маркетингові послуги. Також позивач просив стягнути з відповідача 59 982,13 грн. пені, 3 % річних в сумі 3 475,11 грн. і інфляційних втрат у розмірі 128 374,56 грн., нарахованих на підставі п. 5.4 договору оренди і ст. 625 ЦК України.

Задовольняючи позовні вимоги в частині сплати орендних платежів, експлуатаційних і маркетингових витрат у загальній сумі 371 751,27 грн., з урахуванням курсової різниці долару США до гривні, нарахованих до моменту повернення приміщення (13.05.2015 року) та, відповідно, пені у розмірі 59 762,28 грн. і 3 % річних в сумі 3 471,03 грн., суд першої інстанції, перевіривши правильність нарахування цих сум, вказав на їх підставність та обгрунтованість, оскільки відсутні докази сплати відповідачем зазначених сум. При цьому, місцевий господарський суд залишив без задоволення позовні вимоги про стягнення депозитного платежу в сумі 21 180 грн., як такі, що враховані під час здійснення розрахунку суми основного боргу відповідно до п. 4.7 договору, яким передбачено, що сплачені за умовами п.13 попереднього договору оренди нерухомого майна гарантійні платежі зараховуються в якості орендної плати за перший та два останніх місяці орендного користування, а тому вказані грошові кошти підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості.

Також суд відмовив в задоволенні позову про стягнення інфляційних втрат на тій підставі, що сторонами визначено порядок сплати грошових коштів з прив'язкою до доларового еквівалента, в ціну якого вже закладено інфляційні процеси від знецінення грошових коштів.

При вирішенні спору місцевий господарський суд керувався приписами статті 533 ЦК України, згідно якої грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Переглядаючи судове рішення в апеляційному порядку, апеляційна інстанція правильно скасувала рішення місцевого господарського суду щодо стягнення заявлених розмірів сум, встановивши, при цьому, обставини, на які не звернув уваги місцевий господарський суд.

Так, п. 8.9. договору оренди нерухомого майна №13/02-8 від 13.02.2014 року передбачено, що даний договір оренди може бути розірвано за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін даний договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань і у інших випадках, передбачених законодавчими актами України та цим договором оренди. Сторони мають право розірвати договір оренди шляхом односторонньої відмови від нього у будь-який момент після його укладення без необхідності обґрунтування причин такої відмови та без застосування штрафних санкцій, за умови направлення іншій стороні за адресою, зазначеною в ст. 11 договору, письмового повідомлення про відмову від договору оренди за 6 місяців до запланованої дати відмови. У такому випадку цей договір оренди є розірваним внаслідок односторонньої відмови через шість місяців з моменту отримання іншою стороною такого повідомлення. Якщо повідомлення про відмову не може бути вручено іншій стороні у зв'язку із її відсутністю за вказаною адресою, або у зв'язку із її відмовою від отримання повідомлення (в т.ч. шляхом його неотримання у поштовому відділенні), шість місяців вираховуються з дня відмови іншої сторони отримати таке повідомлення, чи з дати, зазначеної поштовим органом при встановленні відсутності іншої сторони за адресою, зазначеної в ст.11 цього договору. У випадку, якщо орендар порушить визначений цим пунктом термін попередження про дату розірвання договору оренди, він зобов'язаний сплатити орендодавцю штраф у розмірі 150% від щомісячної орендної плати, визначеної у договорі оренди протягом 5 банківських днів з дати отримання відповідного рахунку.

Вирішуючи спір, апеляційна інстанція встановила, що спірний договір оренди за умовами п. 8.9 є таким, що припинив свою дію з 21.04.2015 року. При цьому, вона виходила з того, що в матеріалах справі міститься лист ФОП ОСОБА_4 від 21.10.2014 року, в якому він повідомив позивача про розірвання договору оренди №13/02-08 від 13.02.2013 року на підставі п. 8.9 даного договору та просив рахувати датою початку відліку шести місяців- 21.10.2014 року. Вказаний лист отримано ТОВ "Югтранс-Термінал" 21.10.2014 року, що підтверджується відміткою останнього на листі вх..№010/228 та не заперечується товариством.

Також листами вих.№2104-04 від 20.04.2015 року, вих.№2104-1 від 21.04.2015 року, вих.№2104-2 від 21.04.2015 року ФОП ОСОБА_4 звертався до ТОВ "Югтранс-Термінал" про надання дозволу на проведення демонтажних робіт та вивезення обладнання з 21.04.2015 року.

Аналогічні звернення відповідача також викладені в листах вих.№2204-1 від 22.04.2015 року, вих.№2404-1 від 24.04.2015 року, вих..№2704-1 від 27.04.2015 року, вих.№2804-1 від 28.04.2015 року, які адресат відмовився отримувати без пояснення причин, що підтверджується накладною кур'єрської служби доставки й описом внутрішнього змісту поштового відправлення.

Разом з тим, враховуючи, що орендодавець перешкоджав відповідачу у доступі до орендованого приміщення, демонтажу і вивезенню майна з приміщення, про що свідчать акти з фото-фіксацією факту опечатування охороною орендодавця входу до приміщення магазину від 16.04.2015 року, 17.04.2015 року, 21.04.2015 року, акт приймання передачі приміщення орендодавцю за договором оренди №13/02-08 від 13.02.2013 року складено лише 13.05.2015 р.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (чч.1,2 ст. 651, ст. 654 ЦК України).

Згідно ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк. Законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна. Якщо до спливу встановленого законом максимального строку найму жодна із сторін не відмовилася від договору, укладеного на невизначений строк, він припиняється зі спливом максимального строку договору.

З урахуванням положень статей 653, 795 Цивільного кодексу України після закінчення або дострокового розірвання договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень орендодавцеві.

Приписами ч. 1 ст. 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. При цьому, відповідно до ч. 6 цієї статті наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

З огляду на вищевказані приписи закону та з урахуванням обставин належного повідомлення орендарем орендодавця про розірвання цього договору, висновок апеляційного господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову щодо стягнення орендної плати, компенсації експлуатаційних витрат і маркетингових витрат після 21.04.2015 року, тобто нарахованих після закінчення терміну дії договору оренди нерухомого майна оренди № 13/02-08 від 13.02.2013 року, є обгрунтованим.

При цьому, апеляційна інстанція також вірно вказала на помилковість висновку суду першої інстанції щодо правильності нарахування заявлених до стягнення сум, встановивши безпідставність їх нарахування, зважаючи на наступне.

Статтями 759, 762, 763 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Орендар зобов"язаний щомісячно сплачувати орендну плату. Договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Приписами статей 525, 526, 530, 629 цього ж Кодексу визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов"язковим для виконання сторонами.

В розділі 4 договору оренди нерухомого майна №13/02-8 від 13.02.2014 року передбачено порядок та умови розрахунків, а саме:

-п. 4.1 - 4.11 - плата за оренду приміщення нараховується з моменту підписання акту приймання-передачі приміщення, який підписується сторонами в день офіційного відкриття торгівельно-розважального центру (ТРЦ) незалежно від того чи розпочав орендар комерційну діяльність у приміщенні;

-п. 4.2 договору - розмір щомісячної орендної плати, що підлягає сплаті орендарем, складає 90 551,91 грн., що відповідно до офіційного курсу Національного Банку України, встановленого на 13.02.2014 року, склав 855,07 грн. за 100 дол. США, що в еквіваленті 10 590 доларів США та є сумою, розрахованою за формулою: еквівалент 60 доларів США за 1 кв.м. з урахуванням ПДВ (20%).

- п. 4.7 - сплачені за умовами п. 13 попереднього договору оренди нерухомого майна №17/06-1 від 17.06.2013 року гарантійні платежі зараховуються в якості орендної плати за перший та два останніх місяці орендного користування.

-п. 4.8 в орендну плату не входить, а сплачується орендарем окремо, згідно виставлених рахунків, відшкодування вартості витрат на спільні частини (експлуатаційні витрати) та відшкодування вартості комунальних послуг.

Крім того, п. 4.13 договором встановлено, що, якщо інше не передбачене договором, відшкодування вартості експлуатаційних та маркетингових послуг сплачується орендарем щомісяця авансом, не пізніше 5-го числа місяця, за який здійснюється оплата. Якщо орендодавець не надасть орендареві рахунок до 5-го числа кожного місяця, орендар оплачує експлуатаційні послуги не пізніше терміну, передбаченого договором оренди, незважаючи на те, чи вказані рахунки отримані ним.

Відповідно до п. 4.20 - 4.25 договору оренди всі платежі за цим договором вносяться в гривнях банківським переказом на поточний рахунок, вказаний орендодавцем, в сумі, що належить на дату перерахунку на підставі виставлених орендодавцем рахунків. Датою платежу є дата отримання на банківському рахунку одержувача повної суми платежу. Кожна сторона договору самостійно оплачує свої власні банківські витрати. Нарахування орендної платні згідно цього договору припиняється з дня підписання сторонами акта прийому-передачі приміщення (повернення приміщення орендодавцю). Невиконання орендодавцем зобов'язання щодо виставлення рахунку не звільняє орендаря від зобов'язання сплатити орендну плату в порядку, строки та розмірі, визначені умовами цього договору. Розрахунки за договором здійснюються шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця.

Як встановлено апеляційний господарським судом, орендодавцем щомісячно надавались орендарю рахунки на оплату орендної плати, компенсації експлуатаційних витрат та маркетингових витрат, які повністю та вчасно сплачені, а саме:

- рахунок на оплату за грудень 2014 р. № 4981 від 24.11.2014р. на суму 166 277,12 грн., в т.ч. орендна плата у сумі 145 012,40 грн., експлуатаційні витрати - 15 948,54 грн., маркетингові витрати - 5 316,18 грн., сплачено орендарем у розмірі 9 875 грн. через філію ПАТ КБ "Інвестбанк" в м. Одесі від 03.12.2014 року платіжним дорученням № 131; 70 000 грн. через філію ПАТ КБ "Інвестбанк" в м. Одесі від 05.12.2014 року платіжним дорученням № 132, на банківський рахунок орендодавця в розмірі 86 402,00 грн. через філію ПАТ КБ "Інвестбанк" в м. Одесі від 08.12.2014р.

- рахунок на оплату за січень 2015 року № 5234 від 25.11.2014 року на суму 130 024,02 грн., в т.ч. орендна плата у сумі 108 759,30 грн., експлуатаційні витрати - 15 948, 54 грн., маркетингові витрати - 5316,18 грн., сплачено орендарем у сумі 70 024,02 грн. через касу філії ПАТ КБ "Інвестбанк" в м. Одесі від 26.01.2015року на банківський рахунок орендодавця в розмірі 60000 грн. через філію ПАТ КБ "Інвестбанк"в м. Одесі від 22.01.2014 року,

- рахунок на оплату за лютий 2015р. №36 від 26.01.2015 року на суму 100008,93грн., в т.ч. орендна плата у сумі 77 685,21 грн., експлуатаційні витрати - 16 742,79 грн., маркетингові витрат - 5 580,93 грн., сплачено орендарем у сумі 20322,00 грн. через філію ПАТ КБ "Інвестбанк" в м. Одесі від 05.02.2015 року платіжним дорученням № 10, на банківський рахунок орендодавця у сумі 25 305 грн. через філію ПАТ КБ "Інвестбанк" в м. Одесі від 10.02.2015 року платіжним дорученням №13, на банківський рахунок орендодавця у сумі 27 000 грн. через філію ПАТ КБ "Інвестбанк" в м. Одесі від 12.02.2015 року платіжним дорученням № 16, на банківський рахунок орендодавця у сумі 27 381,93 грн. через філію ПАТ КБ "Інвестбанк" в м. Одесі від 16.02.2015р. платіжним дорученням №19.

- рахунок на оплату з березень №476 від 23.02.2015 року на суму 25 416 грн., в т.ч. експлуатаційні витрати -19 062 грн., маркетингові витрати у сумі 6354 грн. сплачено орендарем у сумі 20 000 грн. через філію ПАТ КБ "Інвестбанк" в м.Одесі від 11.03.2015 року платіжним дорученням № 30 на банківський рахунок орендодавця в розмірі 5 416 грн. через філію ПАТ КБ "Інвестбанк" в м.Одесі від 13.03.2015 року платіжним дорученням №32.

- рахунок на оплату за квітень №1318 від 27.03.2015 року на суму 16944 грн., в т.ч. експлуатаційні витрати у сумі 12 708 грн., маркетингові витрати у сумі 4236,00 грн. сплачено орендарем у сумі 10 000 грн. через філію ПАТ КБ "Інвестбанк" в м. Одесі від 09.04.2015 року платіжним дорученням№50, на банківський рахунок орендодавця у сумі 6 944 грн. через філію ПАТ КБ "Інвестбанк" в м.Одесі від 10.04.2015 року платіжним дорученням № 52, на банківський рахунок орендодавця у сумі 2 194,08 через філію ПАТ КБ "Інвестбанк" в м.Одесі від 10.04.2015 року платіжним дорученням №52.

Факт перерахування грошових коштів підтверджується випискою по рахунку виданого філією ПАТ КБ "Інвестбанк" в м.Одесі за період з 01.01.2014 року по 27.05.2015 року.

Умовами пп.4.4. - 4.6. договору оренди нерухомого майна №13/02-08 від 13.02.2013 року передбачено, що щомісячний розмір орендної плати підлягає корегуванню з урахуванням курсу долару США при зміні вартості долара США у бік збільшення чи зменшення над встановленим цим договором (855,07 грн. за 10 доларів США). У випадку зміни вартості долару США по курсу НБУ у бік збільшення над встановленим цим договором (855,07 грн. за 10 доларів США) на дату здійснення платежу, щомісячний розмір орендної плати підлягає встановленню, шляхом помноження ставки орендної плати в доларовому еквіваленті на курс гривні Національного банку України (встановлений на день здійснення платежу). Орендна плата сплачується щомісяця авансом, не пізніше 5-го числа місяця, за який здійснюється оплата. Якщо орендодавець не надасть орендареві рахунок на оплату орендної плати до 5-го числа кожного місяця, то орендар сплачує орендну плату не пізніше терміну, передбаченого цим договором оренди, незважаючи на те, чи вказані рахунки отримані ним. Така сплачена авансова орендна плата підлягає перерахунку орендодавцем відповідно до умов цього договору оренди.

Оскільки обов'язок перерахунку сплаченої авансової орендної плати покладено на орендодавця, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що даним договором не передбачено обов'язку орендаря самостійно перераховувати розмір орендної плати з урахуванням зміни курсу долара США.

Крім того, апеляційним господарський судом встановлено, що здійснюючи корегування розміру орендної плати з урахуванням курсу долара США за умовами пп. 4.4, 4.5 договору оренди, орендодавцем надано розрахунок після розірвання договору оренди нерухомого майна №13/02-08 від 13.02.2013 року, що суперечить приписам чч.2, 3 ст. 653 ЦК України, згідно яких у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Також апеляційною інстанцією правильно не прийнято до уваги наданий позивачем 23.04.2016 року рахунок №1572 від 22.04.2016 року на суму 180088,39 грн., у т.ч. ПДВ, до якого включено доплати за оренду приміщення за грудень 2014 року - лютий 2015 року, а також доплати за експлуатаційні і маркетингові послуги за березень-квітень 2015 року, як такий, що суперечить умовам договору.

Водночас, розрахована позивачем станом на 25.05.2015 року сума боргу 362 469,96 грн. правильно визнана апеляційною інстанцією як не обґрунтована, оскільки договорами оренди та відшкодування експлуатаційних витрат №13/02-08 від 13.02.2014 року не передбачено корегування розміру плати за експлуатаційні та маркетингові послуги у випадку зміни вартості долара США по курсу НБУ.

Перевіряючи суму боргу, судом апеляційної інстанції також правильно спростовано посилання орендодавця на те, що отриманий гарантійний платіж відповідно до умов попереднього договору до договору оренди у доларах США переведений у гривню та зарахований на дату отримання на рахунок позивача у національній валюті України.

При цьому, встановивши, що належним орендарем зазначеного приміщення у січні 2015 року був ФОП ОСОБА_8, про що свідчать договори про внесення змін до договору оренди нерухомого майна від 13.02.2014 року №13/02-8 та платіжні документи за січень 2015 року, висновок апеляційної інстанції про безпідставність позовних вимог в цій частині відповідає вимогам закону.

Таким чином, з урахуванням наявності доказів своєчасної сплати орендарем усіх виставлених орендодавцем рахунків, висновок апеляційного суду про відсутність підстав для застосування до відповідача штрафних санкцій у вигляді стягнення пені, інфляційних витрат та 3 % річних також є правильним.

Доводи касаційної скарги відхиляються судовою колегією, оскільки не підтверджені матеріалами справи та належними доказами в розумінні статті 34 ГПК України, зводяться до довільного тлумачення скаржником норм законодавства та не спростовують законних і обгрунтованих висновків апеляційного господарського суду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки суду апеляційної інстанції відповідають цим обставинам, їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, прийнята постанова апеляційної інстанцій відповідає матеріалам справи та вимогам закону, а тому її слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтранс-Термінал" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 року у справі № 916/2196/15 залишити без змін.

Головуючий суддяН.І. Мележик СуддіН.О. Кочерова Л.А. Гольцова