ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2016 року Справа № 910/568/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Владимиренко С.В. - доповідач,суддів:Картере В.І., Мележик Н.І.,розглянув касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.06.2016р.та рішеннягосподарського суду міста Києва від 10.03.2016р.у справі№ 910/568/16 господарського суду міста Києваза позовомДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція"до Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк"за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Дочірнього підприємства "Всеукраїнська громадська організація онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів "Фаворит-Плюс"

прозобов'язання повернути невикористану суму акредитива в розмірі 1996484,08грн.

за участю представників

позивача - Юніної С.В., дов. від 26.04.2016р. №582;

відповідача - Ромашко О.В., дов. №ДР 01/75 від 14.12.2012р.;

третьої особи - не з'явились

ВСТАНОВИВ:

У січні 2016 року Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу" Южно-Українська атомна електрична станція" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про зобов'язання відповідача - Публічного акціонерного товариства "Фортуна - Банк" повернути банку - емітенту невикористану суму акредитива в розмірі 1996484,08 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.03.2016р. (суддя Пінчук В.І.) у справі №910/568/16 позов задоволено. Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Фортуна - Банк" повернути банку - емітенту, а саме: Публічному акціонерному товариству "Альфа - Банк" на розрахунковий рахунок відокремленого підрозділу "Южно - Українська атомна електрична станція" №26004103087001 або №260041030157001, МФО 300346 невикористану суму акредитива в розмірі 1996484,08 грн. та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Фортуна - Банк" на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно - Українська атомна електрична станція" 29947,26 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016р. (колегією суддів у складі головуючого судді Агрикової О.В., суддів: Чорногуза М.Г., Рудченка С.Г.) було частково змінено рішення господарського суду міста Києва від 10.03.2016 р. та викладено його резолютивну частину у наступній редакції: 1. Позов задовольнити. 2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство " Фортуна - Банк " ( 04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, 35-В, код 26254732 ) повернути на розрахунковий рахунок відокремленого підрозділу " Южно - Українська атомна електрична станція" в АТ "Укрексімбанк" № 2600300226810, МФО 326739 ( 55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, промзона, код 20915546 ) невикористану суму акредитива в розмірі 1 996 484 ( один мільйон дев'ятсот дев'яносто шість тисяч чотириста вісімдесят чотири ) грн. 08 коп. 3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства " Фортуна - Банк " ( 04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, 35-В, код 26254732 ) на користь Державного підприємства " Національна атомна енергогенеруюча компанія " Енергоатом " ( 01011, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код 24584661 ) в особі відокремленого підрозділу " Южно - Українська атомна електрична станція " ( 55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, промзона, код 20915546 ) 29947 ( двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот сорок сім ) грн. 26 коп. судового збору.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою, Публічне акціонерне товариство "Фортуна-Банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій зазначаючи про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016р. та рішення господарського суду міста Києва від 10.03.2016р. у справі №910/568/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Разом з тим, заявником у касаційній скарзі було заявлено клопотання про зупинення виконання оскаржуваного рішення, яке з урахуванням положень ст.1211 Господарського процесуального кодексу України, залишено судом касаційної інстанції без задоволення, оскільки заявником не було наведено вмотивованих підстав для його задоволення, не надано суду касаційної інстанції документів, які б свідчили про відкриття виконавчого провадження та виконання оскаржуваних судових актів.

До початку слухання справи у суді касаційної інстанції, третьою особою - Дочірнім підприємством "Всеукраїнська громадська організація онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів "Фаворит-Плюс" подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з перебуванням директора підприємства на лікарняному та відпусткою представника, що діє на підставі довіреності. Зазначене клопотання також залишено судом касаційної інстанції без задоволення, оскільки заявником не надано документів, які б підтверджували викладені у клопотанні обставини, явка представників сторін обов'язковою не визнавалась, а повноваженнями суду касаційної інстанції відповідно до вимог ст.ст.1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України полягають лише у перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права без встановлення фактичних обставин справи та додаткової перевірки чи оцінки наявних у матеріалах справи доказів.

Відтак, розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та з матеріалів справи вбачається, що згідно заяви від 23.08.2013 р. про відкриття акредитиву на виконання умов договору №1116106466 від 07.12.2006 р. відокремленим підрозділом "Южно-Українська атомна електрична станція" у Публічному акціонерному товаристві "Фортуна - Банк" був відкритий акредитив №23082013 строком до 31.04.2014 р. Листом №51/5527 від 29.04.2014 р. термін дії акредитиву №23082013 на суму 6 383 951, 19 грн. було продовжено до 31.12.2014 р. 08.08.2014 р. листом №51/12254 також було продовжено термін дії акредитиву №23082013 на суму 1996484, 08 грн. до 01.07.2015 р.

Як встановлено судами, 09.10.2015р. позивачем було направлено на адресу відповідача лист №51/16015 про повернення суми залишку 1996484,08 грн. на розрахунковий рахунок позивача у зв`язку з закінченням терміну дії акредитиву №23082013 на суму 6383951,19 грн. Проте у відповіді відповідача №1089/01 від 23.10.2015 р. останній зазначив, що у зв`язку з продовженням терміну дії договору №116106466 від 07.12.2006 р. до 01.12.2015 р. у банку відсутні підстави для переказу коштів.

01.12.2015р. позивач потворно направив на адресу відповідача лист №51/18922, у якому просив повернути суму залишку 1996484, 08 грн. на свій розрахунковий рахунок. Проте листом №1298/01 від 09.12.2015 р. Публічне акціонерне товариство "Фортуна - Банк" зазначило, що не має змоги повернути кошти до закінчення спорів між ДП "Фаворит плюс" та ВП "Південна - Українська АЕС" та вирішення судом питання по суті. Зазначені обставини і стали підставою для виникнення спору у даній справі, предметом якої є зобов'язання відповідача повернути на користь позивача 1996484,08 грн. невикористану суму акредитиву, шляхом перерахування грошових коштів в банк-емітент на рахунок з якого вони надійшли.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, у яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст.598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.1088 Цивільного кодексу України при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту. Сторони у договорі мають право обрати будь-який вид безготівкових розрахунків на свій розсуд. Безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи (далі - банки), в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків. Порядок здійснення безготівкових розрахунків регулюється цим Кодексом, законом та банківськими правилами.

У ст.1093 Цивільного кодексу України визначено, що у разі розрахунків за акредитивом банк (банк-емітент) за дорученням клієнта (платника) - заявника акредитива і відповідно до його вказівок або від свого імені зобов'язується провести платіж на умовах, визначених акредитивом, або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним особи - бенефіціара. У разі відкриття покритого акредитива при його відкритті бронюються грошові кошти платника на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку.

Однією з підстав закриття акредитиву відповідно до вимог зазначених у п.1 ч.1 ст.1098 Цивільного кодексу України є сплив строку дії акредитива. Про закриття акредитива виконуючий банк повідомляє банк-емітент. Виконуючий банк одночасно із закриттям акредитива негайно повертає банку-емітентові невикористану суму покритого акредитива. Банк-емітент повинен зарахувати повернені суми на рахунок платника (ч.2 ст.1098 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 8.29 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. № 22, у день закінчення строку дії акредитива, кошти за яким заброньовані у виконуючому банку, останній в кінці операційного дня списує кошти з аналітичного рахунку "Розрахунки за акредитивами" та перераховує в банк-емітент на рахунок, з якого вони надійшли. Банк-емітент зараховує одержані кошти на рахунок заявника акредитива та списує потрібну суму з відповідного позабалансового рахунку, що призначений для обліку акредитивів. В той же час, ч. 3 вказаного пункту Інструкції визначено, що банк-емітент зараховує одержані кошти на рахунок заявника акредитива та списує потрібну суму з відповідного позабалансового рахунку, що призначений для обліку акредитивів, тобто даний пункт не містить жодних вказівок чи обмежень щодо рахунку, на який повинні перераховуватися кошти акредитиву.

Відтак, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з обґрунтованими висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що на момент виникнення спору та постановлення судами оскаржуваних рішень, у відповідача були відсутні правові підстави для відмови позивачу у перерахуванні його грошових коштів, у зв'язку із закінчення строку дії акредитиву.

Як вірно зазначеного судами, відповідно до ст. 3 Уніфікованих звичаїв та правил документарного акредитиву у редакції 2007 року Міжнародної торгівельної палати, застосування яких прямо передбачено заявою про відкриття покритого акредитиву, визначено, що акредитив за своєю природою являє собою угоду, відокремлену від договору купівлі-продажу або іншого контракту, на якому він може базуватися, і банки жодною мірою не пов'язані й не зобов'язані займатися такими контрактами, навіть якщо в акредитиві є яке-небудь посилання на такий контракт. Отже, установа банку, що оплачує, акцептує й оплатила тратти або негоціює та/або повністю виконує будь-які інші зобов'язання по акредитиву, не є предметом позовних вимог заявника, заснованих на його угоді з банком-емітентом або бенефіціаром. На бенефіціара ні в якому разі не поширюються договірні відносини між банками або між заявником і банком-емітентом.

Зважаючи на викладене, непереконливими та необґрунтованими є доводи заявника касаційної скарги про відсутність у нього правових підстав для перерахунку спірної невикористаної частини акредитиву після спливу строку його дії з огляду на наявний судовий спір між позивачем та третьою особою за їх договірними відносинами. Тобто, доводи Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права ґрунтуються на неправильному розумінні та тлумаченні ним положень матеріального права, що унеможливлює прийняття таких доводів судом касаційної інстанції в якості підстави для зміни або скасування оскаржуваних судових актів.

Разом з тим, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду, який врахувавши п. 8.29 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 № 22, змінив рішення суду першої інстанції та зобов'язав відповідача повернути невикористану суму акредитива на рахунок банку - платника, як то зазначено у платіжному дорученні №УПТК/4709 від 27.08.2013 р. філії АТ "Укрексімбанк" в місті Миколаїв, код банку 326739, рахунок №2600300226810.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, оскільки це суперечить меті касаційного перегляду справи, що полягає у перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують встановлених судами обставин та не впливають на правильні вищенаведені висновки судів попередніх інстанцій у цій справі, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115,1117,1119,11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016р. у справі №910/568/16 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді В.І. Картере

Н.І. Мележик