ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2016 року Справа № 910/31873/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

суддів:Полянського А.Г. - головуючого (доповідача), Мачульського Г.М., Коробенка Г.П., розглянувши касаційну скаргу ФО- підприємця ОСОБА_4на постанову від 08.06.2016Київського апеляційного господарського судуу справі Господарського суду міста Києва № 910/31873/15за позовомФО- підприємця ОСОБА_4до ТОВ "Епіцентр К"провиконання зобов'язання в натуріза участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_5 дов. від 02.02.2016 р.,

відповідача - Бацуца О.М, дов. від 06.07.2016 р.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 р. (суддя - Босий В.П.) відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 р. (судді - Рябуха В.І., Ропій Л.М., Калатай Н.Ф.) рішення Господарського суду господарського суду міста Києва від 14.03.2016 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, ФО- підприємець ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити без змін рішення судів.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Епіцентр К" (відповідач) про зобов'язання виконати зобов'язання в натурі, а саме поставити на склад ТОВ "Епіцентр К" в місті Харкові та передати у власність позивачу товар: двері металеві SX-145/2050-860-70/ молоткове + лакове покриття ліва у кількості 29 шт.,- двері металеві SX-145/2050-860-70/ молоткове + лакове покриття права у кількості 20 шт., - двері металеві SX-200/2050-860-70/ молоткове + лакове покриття ліва у кількості 11 шт., - двері металеві SX-200/2050-860-70/ молоткове + лакове покриття права у кількості 20 шт., або двері іншої моделі, які за вартістю, розміром, кольором, функціональними та кількісними параметрами відповідають непоставленому товару.

Судами встановлено, що 27.12.2012 ТОВ "Епіцентр К" виставило рахунок № Счт/LG-0022312 на суму 88 160 грн. на наступний товар: двері металеві SX-145/2050-860-70/ молоткове + лакове покриття ліва у кількості 29 шт. вартістю 26 631,67 грн. без ПДВ; двері металеві SX-145/2050-860-70/ молоткове + лакове покриття права у кількості 20 шт. вартістю 18 366,67 грн. без ПДВ; двері металеві SX-200/2050-860-70/ молоткове + лакове покриття ліва у кількості 11 шт. вартістю 10 101,67 грн. без ПДВ; двері металеві SX-200/2050-860-70/ молоткове + лакове покриття права у кількості 20 шт. вартістю 18 366,67 грн. без ПДВ.

28.12.2012 позивач згідно платіжного доручення № 538 перерахував відповідачу 88 160 грн. з призначенням платежу: "оплата за двері металеві з/г рах. № Счт/LG-0022312 від 27.12.2012, у т.ч. ПДВ - 14 693,34 грн".

Отже, між сторонами укладено договір купівлі-продажу у спрощений спосіб, за яким одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

20.03.2015 ФОП ОСОБА_4 звернувся до ТОВ "Епіцентр К" з претензією № 02/15 в якій просив видати йому оплачений товар згідно рахунка від 27.12.2012 № Счт/LG-0022312.

Відповідач листом від 06.04.2015 № 3617 повідомив, що "Після проведення оплати товару за рахунком від 27.12.2012 № Счт/LG-0022312 товар було зарезервовано у гіпермаркеті № 1 у м. Луганськ, де він постійно перебував. На теперішній час товар, перелік якого вказаний у вашій претензії, можете отримати в гіпермаркеті № 1 у м. Луганськ, вул. Ліньова, 124, за наявності підтверджуючих документів".

Проте, вказана вище відповідь не була вручена адресату та повернута Укрпоштою за зворотною адресою ТОВ "Епіцентр К" у зв'язку з припиненням надання послуг з доставки поштової кореспонденції до м. Алчевськ Луганської області (на підставі Указу Президента України від 14.11.2014 № 875/2014 "Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 ""Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях"; розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії затінення").

Частина 1 ст.662 ЦК України визначає, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ч.1 ст. 663 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись з позовом, позивач просив зобов'язати відповідача передати оплачений товар в м. Харкові, тобто виконати обов'язок в натурі, змінивши місце виконання зобов'язання.

Однак, з виставленого ТОВ "Епіцентр К" рахунка від 27.12.2012 № Счт/LG-0022312 вбачається, що купівля-продаж здійснювалась на таких умовах: "Склад відвантаження товару - гіпермаркет "Епіцентр К", м. Луганськ, вул. Ліньова, 124. Тел. (0642) 50-74-77. Платник - основний роздрібний покупець. Товар по рахунку зарезервовано на - три дні до та три дні після оплати. Рахунок дійсний для сплати - протягом трьох банківських днів. У разі оплати рахунка приватною особою, товар отримує особисто платник з паспортом і копією паспорта або довірена особа з нотаріально завіреною довіреністю. Оплата цього рахунка означає згоду з умовами постачання товару. Товар відвантажується по факту зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, самовивозом, при наявності доручення та паспорта".

ФОП ОСОБА_4, здійснивши оплату рахунка від 27.12.2012, прийняв та погодився з умовами, які містились в ньому.

Позивачу на момент здійснення оплати товару було відомо про резервування його на складі за зазначеною вище адресою.

Покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (ст. 689 ЦК України).

Проте, доказів того, що покупець звертався до продавця з вимогою відвантажити товар (двері металеві) за три дні до або три дні після його оплати матеріали справи не містять.

Товар, на момент виставлення рахунка ТОВ "Епіцентр К" від 27.12.2012 № Счт/LG-0022312, був зарезервований для позивача, перебував на складі (гіпермаркет "Епіцентр К", м. Луганськ, вул. Ліньова, 124), а отже товар (двері металеві) був наданий у розпорядження ФОП ОСОБА_4, що свідчить про виконання обов'язку продавця передати покупцеві товар, на підставі приписів ч. 1 ст. 664 ЦК України.

Сторонами було погоджено склад відвантаження товару гіпермаркет "Епіцентр К", м. Луганськ, вул. Ліньова, 124.

Частина 1 ст. 532 ЦК України передбачає, що місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі.

Зобов'язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 2 ст. 532 ЦК України).

Обґрунтовуючи необхідність зміни місця виконання зобов'язання зі складу ТОВ "Епіцентр К", що знаходиться в м. Луганськ, на склад відповідача, що знаходиться в м. Харкові, скаржник посилався на проведення військових дій на обумовленій території.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (набрав чинності 15.10.2014) період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 №405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 №1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція" затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція до якого включено, зокрема, м. Луганськ, Луганської області.

Колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про те, що проведення у Луганській області антитерористичної операції сталось значно пізніше ніж виникнення спірних правовідносин сторін.

Копія фіскального чека від 11.02.2016 № 0041 про придбання товару у Державному унітарному підприємстві Луганської Народної Республіки "Стройцентр" та листа від 12.02.2016 № 158 не є належними та допустимими доказами, які підтверджують відсутність ТОВ "Епіцентр К" за адресою: М. Луганськ, вул. Ліньова, 124, з тих підстав, що по-перше: вони датовані лютим 2016, тобто через чотири роки ніж виникли спірні правовідносини у сторін, а по-друге: чинним законодавством України не обмежена реєстрація кількох юридичних осіб на однією адресою.

Акт від 12.02.2016, складений за підписами осіб: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 також не є беззаперечним доказом, який підтверджує відсутність ТОВ "Епіцентр К" за адресою в м. Луганську, по вул. Ліньова, 124, оскільки є одностороннім доказом. Особи, які зазначені в ньому (окрім самого позивача) не встановлені.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів надсилання позивачем відповідачу листа з метою складання такого акта (про відсутність підприємства за адресою: м. Луганськ, вул. Ліньова, 124) матеріали справи не містять.

В матеріалах справи наявні копії договорів оренди від 28.02.2012 № 548/О/ЛГ та від 01.11.2014 №1861/О/ЛГ, укладені між ТОВ "Епіцентр К" (орендар) та ТОВ "Епіцентр Н" (орендодавець), за змістом яких орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення будівлі торгового центру (м. Луганськ, вул. А. Ліньова, буд.124).

Колегія суддів вважає, що апеляційний господарський суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 у справі № 910/31873/15 залишити без змін.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

Судді Г.М. Мачульський

Г.П. Коробенко