ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2016 року Справа № 904/3527/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоГончарука П.А. (доповідача),СуддівВовка І.В., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Континент-сервіс" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31 травня 2016 року у справі №904/3527/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Континент-сервіс" до публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення суми, та за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до товариства з обмеженою відповідальністю "Континент-сервіс" про стягнення суми, -

Встановив:

У квітні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Континент-сервіс" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" заборгованості за договором підряду №559-ДС/Р-2013/ПУ від 11 грудня 2013 року у розмірі 244 000,58 грн., 2 887,90 грн. 3% річних, 12 932,03 грн. інфляційних втрат у зв'язку із несвоєчасним розрахунком за виконані підрядні роботи.

Відповідач звернувся до господарського суду із зустрічним позовом до позивача про стягнення пені у розмірі 266 977,50 грн. за прострочення виконання підрядних робіт за договором №559-ДС/Р-2013/ПУ від 11 грудня 2013 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 1 липня 2015 року у справі №904/3527/15, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 жовтня 2015 року, первісний позов задоволено частково. Стягнуто з позивача на користь відповідача 244 000,58 грн. основного боргу, 2 286,25 грн. 3% річних, 12 932,03 грн. інфляційних втрат, 5 184,38 грн. судового збору. В решті первісного позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 17 лютого 2016 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 1 липня 2015 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 жовтня 2015 року у справі №904/3527/15 в частині вирішення спору за зустрічним позовом скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. В решті судові рішення залишено без змін.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2016 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31 травня 2016 року, зустрічний позов ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", заявлений до ТОВ "Континент-Сервіс" задоволено. Стягнуто з ТОВ "Континент-Сервіс" на користь ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" 266 977,50 грн. пені за прострочення виконання підрядних робіт, 5 339,60 грн. судового збору.

У касаційній скарзі ТОВ "Континент-Сервіс", посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31 травня 2016 року у справі №904/3527/15 скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову відмовити. У разі, якщо суд касаційної інстанції дійде висновку про обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції, відповідач за зустрічним позовом просить, в порядку ч. 2 ст. 233 ГК України, зменшити розмір штрафних санкцій до 26 697,75 грн.

Сторони не скористались правом на участь у судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій 11 грудня 2013 року між позивачем, як підрядником, та відповідачем, як замовником, було укладено договір підряду №559-ДС/Р-2013/ПУ, за умовами якого підрядник зобов'язався самостійно на підставі ескізного проекту виконати на об'єкті замовника роботи з виготовлення та монтажу дев'яти дерев'яних котеджів на базі відпочинку "Шахтар" Філії "Соцвугілля" ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", розташованої за адресою: Запорізька область, Акимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Федотова, б. 116 (п. 1.1), загальною вартістю 889 925,53 грн., у т.ч. ПДВ 20% у розмірі 148 320,92 грн. (п. 2.1); підрядник зобов'язався розпочати виконання робіт протягом 1 робочого дня з дня підписання договору (п. 1.2) та згідно додатку №2 "Календарний графік" до договору, який є невід'ємною його частиною, виконати всі роботи протягом 60 календарних днів з дня підписання договору (п. 1.3); замовник перераховує на поточний рахунок підрядника відповідні суми грошових коштів на 60 календарний день після підписання наданого підрядником і оформленим належним чином наступного пакета документів: рахунок, підписаний сторонами акт приймання виконаних будівельних робіт, довідка про вартість виконаних будівельних робіт і витрат, акт на закриття прихованих робіт (п. 5.1); у разі порушення підрядником строків виконання робіт, він сплачує замовнику неустойку у вигляді пені в розмірі 1% від вартості робіт, обумовлених п. 2.1 договору, за кожен день прострочки (п. 8.3).

Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. договору та "Календарного графіку" затвердженого у додатку №2 до договору було визначено кінець виконання робіт 9 лютого 2014 року, натомість позивачем, відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт, виконання робіт закінчено лише 30 вересня 2014 року.

Загальна вартість виконаних підрядником робіт складає 888 081,84 грн.

Акти приймання виконаних будівельних робіт замовник підписав без зауважень, однак виконані роботи оплатив частково.

Заборгованість за виконані ТОВ "Континент-сервіс" підрядні роботи, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми стягнуті з ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 1 липня 2015 року у справі №904/3527/15, залишеним в частині первісного позову без змін постановами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 жовтня 2015 року та Вищого господарського суду України від 17 лютого 2016 року, у зв'язку з чим справа у касаційному суді переглядається лише в частині зустрічного позову, предметом якого є вимога публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", як замовника, про стягнення з ТОВ "Континент-сервіс", як підрядника, пені, передбаченої умовами договору підряду за порушення строків виконання робіт за період з 19 травня по 17 червня 2014 року.

Задовольняючи позовні вимоги, викладені у зустрічному позові, стосовно якого позивач за первісним позовом просив застосувати скорочену позовну давність в один рік, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, посилаючись на положення ст.ст. 256, 261, ч. 1 ст. 509, ст.ст. 525, 526, 530, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 837, ч. 1 ст. 843, ч. 1 ст. 846, ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, ст. 174, ч. 1 ст. 193, ст.ст. 230, 223, ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, зазначив, що оскільки підрядник не виконав роботи в обумовлені договором строки (60 календарних днів від дати підписання договору), а саме до 9 лютого 2014 року, то ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" правомірно заявив до підрядника ці зустрічні позовні вимоги, а оскільки частиною шостою ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання дозволяється лише протягом шести місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано, а частиною другою ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна скорочена позовна давність в один рік, то звернувшись із заявленими ним зустрічними вимогами 19 травня 2015 року позивач позовної давності не пропустив.

Висновки судів попередніх інстанцій стосовно задоволення зустрічного позову є правильними з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За договором підряду, згідно ч. 1 ст. 837 ЦК України, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ст. 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Умовами договору сторони визначили, що в разі порушення підрядником строків виконання робіт, він виплачує замовнику неустойку у вигляді пені у розмірі 1% вартості робіт, обумовленої договором за кожен день прострочення (п. 8.3).

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому необхідно враховувати, що якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, як встановлено у цьому випадку, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін. При цьому, слід мати на увазі положення частини шостої статті 232 ГК України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).

Встановивши, факт порушення підрядником встановлених договором строків виконання підрядних робіт, і, що перебіг строку порушення зобов'язання розпочався з 10 лютого 2014 року, господарські суди попередніх інстанцій, посилаючись на положення вказаних норм матеріального права, дійшли правильного висновку стосовно того, що звернувшись 19 травня 2015 року із вимогою про стягнення з підрядника (ТОВ "Континент-сервіс") пені за прострочення виконання зобов'язання, нарахованої за період з 19 травня по 17 червня 2014 року, ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" не пропустило річного строку позовної давності, встановленого ч. 2 ст. 232 ЦК України, а тому зустрічний позов підлягає задоволенню.

Доводи відповідача стосовно того, що у календарному графіку не було зазначено конкретних дат початку та закінчення робіт, дат виконання конкретних видів та обсягів робіт, що виключає прострочення їх виконання, а також про те, що він не міг вчасно розпочати виконання робіт, оскільки замовник (позивач) вчасно не передав йому будівельний майданчик в готовому вигляді, посилання на несприятливі погодні умови, суд апеляційної інстанції правильно визнав безпідставними, оскільки у договорі підряду, умови якого погоджено сторонами, встановлено, що підрядник приступає до виконання робіт протягом одного робочого дня з дня підписання цього договору і має завершити їх протягом 60 календарних днів. У календарному графіку вказано кількість днів, відведена на виконання кожного окремого виду робіт; не встановлено обов'язку замовника передавати підряднику у відповідному стані будівельний майданчик; відсутні докази внесення будь-яких змін до договору стосовно зміни строків виконання робіт у зв'язку із несприятливими погодними умовами.

Висновки судів першої та апеляційної інстанцій, викладені в оскаржуваних судових рішеннях є законними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам і наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Проте з розміром присудженої до стягнення пені погодитись не можна з таких підстав.

Статтею 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України, як і п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, суду надано право зменшувати розмір штрафних санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції є надмірно великими порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Крім того, в силу ч. 2 вказаної норми, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Виходячи з цих норм матеріального та процесуального права, які попередніми судовими інстанціями не враховані, а також того, що ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" (замовник) розпочало використовувати замовлені дерев'яні котеджі на базі відпочинку "Шахтар" Філії "Соцвугілля" з початку курортного сезону, тобто ще до їх здачі за актами прийняття виконаних робіт, доказів понесення ним збитків суду не надавав, розмір пені, яку він просить стягнути з ТОВ "Континент-сервіс" перевищує суму заборгованості, яку останній просив стягнути за виконані роботи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за можливе зменшити заявлений ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" розмір пені на 50%, тобто до 133 488,75 грн., внаслідок чого рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду підлягають зміні.

З огляду на викладене, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові рішення судів попередніх інстанцій - зміні в частині суми пені, яка підлягає стягненню.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Континент-сервіс" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду 31 травня 2016 року у справі №904/3527/15 змінити, зменшивши розмір присудженої до стягнення пені з 266 977,50 грн. до 133 488,75 грн.

В решті судові рішення залишити без змін.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.

ГоловуючийП.А. ГончарукСуддіІ.В. Вовк Л.В. Стратієнко