ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2016 року Справа № 902/59/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Мачульського Г.М., Полянського А.Г.перевіривши матеріали касаційної скаргиоб'єднання громадян "Садівник" та добровільного садово-городнього об'єднання громадян "Іва"на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.05.2016 у справігосподарського суду Вінницької областіза позовом1. Об'єднання громадян "Садівник"; 2. Добровільного садово-городнього об'єднання громадян "Іва"доГоловного управління Держгеокадастру у Вінницькій області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаОСОБА_4провизнання протиправним та скасування наказу від 12.12.2013 в судовому засіданні взяли участь представники: від позивачів:1) Чернишенко І.Г. - голова правління ОГ "Садівник"; Головенько В.П. - дов. від 09.08.2016; 2) не з'явились;від відповідача:не з'явились;від третьої особи на стороні відповідача:ОСОБА_7 - дов. від 29.01.2016;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 15.03.2016 (суддя Грабик В.В.) відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою від 26.05.2016 Рівненського апеляційного господарського суду (судді: Бучинська Г.Б. - головуючий, Василишин А.Р., Філіпова Т.Л.) рішення господарського суду Вінницької області від 15.03.2016 залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що позивачі не набули права на земельну ділянку відповідно до вимог земельного законодавства, земельною ділянкою позивачі користувались без оформлення правовстановлюючих документів, а отже право, набуте не у відповідності із законом, захисту не підлягає.

Не погоджуючись з судовими рішеннями об'єднання громадян "Садівник" та добровільного садово-городнього об'єднання громадян "Іва" звернулись до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просять їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Скаржники посилаються на те, що господарські суди порушили ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України, ст.152 Земельного кодексу України. Скаржники вважають, що суди відмовили в задоволенні позову з формальних причин, не дослідивши правову природу наказу.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив, в якому вона зазначає, що касаційна скарга не повинна бути задоволена та наводить відповідні аргументи.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2016 у даній справі визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Божок В.С., судді Костенко Т.Ф., Мачульський Г.М.

Відповідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 15.07.2016, у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Костенко Т.Ф. визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Божок В.С., судді Мачульський Г.М., Полянський А.Г.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.07.2016 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вказаному вище складі. Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним відмовити у задоволені касаційної скарги.

Господарськими судами встановлено, що рішенням 8 сесії 22 скликання Літинської районної ради Вінницької області від 09.08.1997 надано Вінницькій обласній раді садівничих товариств в тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку, площею 60 га - ріллі 60 га, із земель запасу Малинівської сільської ради, строком на 15 років для колективного городництва членам садівничих товариств "Садівник", "Іва". Обласну раду садівничих товариств зобов'язано укласти додаткову угоду про одержання земельної ділянки в оренду строком на 15 років.

Розпорядженням Літинської РДА №501 від 28.10.2009 припинено право тимчасового користування земельною ділянкою об'єднанню громадян садівництва та городництва "Садівник", загальною площею 34 га із них - ріллі 34 га, за взаємною згодою сторін та вилучено її до земель запасу Малинівської сільради; надано в оренду об'єднанню громадян садівництва та городництва "Садівник" земельну ділянку, площею 6 га, із них ріллі - 6 га, для ведення городництва на території Малинівської сільської ради терміном на 20 років (п.2); зобов'язано об'єднання громадян садівництва та городництва "Садівник" укласти договір оренди земельної ділянки з Літинською РДА та зареєструвати його в установленому законом порядку.

Розпорядженням Літинської РДА Вінницької області №658 від 30.12.2009 "Про надання в оренду земельної ділянки на території Малинівської сільської ради" надано ДСГОГ "Іва" в оренду земельну ділянку, загальною площею 7,0 га, в тому числі: ріллі - 7,0 га для городництва із земель запасу Малинівської сільської ради, за межами с.Петрик, терміном на 20 років; зобов'язано ДСГОГ "Іва" укласти договір оренди земельної ділянки з Літинською райдержадміністрацією та зареєструвати у встановленому законом порядку; дотримуватись обов'язків землекористувача відповідно вимог ст. 96 Земельного кодексу України; відділу Держкомзему у Літинському районі (ОСОБА_6) разом із зацікавленими організаціями установити в натурі межі землекористування та внести відповідні зміни в земельно-облікові документи.

Розпорядженням Літинської РДА Вінницької області № 292 від 15.05.2012 внесено зміни до розпорядження голови Літинської районної державної адміністрації № 658 від 30.12.2009, зокрема п. 1 розпорядження викладено в новій редакції: "надати в оренду ДСГОГ "Іва" земельну ділянку, площею 4 га, в тому числі: ріллі - 4 га, ОГ "Садівник" - земельну ділянку, площею 3 га, в тому числі: ріллі - 3 га для городництва із земель запасу Малинівської сільської ради, за межами с. Петрик, терміном на 17 років; пункт 3 доповнено словами: "та об'єднанню громадян "Садівник"; пункт 1 розпорядження голови Літинської РДА від 30.12.2009 за № 658 визнано таким, що втратив чинність.

Господарськими судами встановлено, що відповідно довідки відділу Держземагенства у Літинському районі Вінницької області №01-31/48 від 15.02.2013 та згідно земельно-облікових документів в користуванні ДСГОГ "Іва" на території Малинівської сільської ради станом на 01.01.2013 знаходяться земельні ділянки для ведення садівництва, загальною площею - 22 га, в тому числі: землі громадян - 18 га, із них садів - 16 га, кемпінгів, будинків для відпочинку або проведення відпусток - 2 га; - землі загального користування - 4 га, із них полезахисних лісосмуг - 1 га, для городництва - 4 га, в тому числі ріллі - 4 га. Нормативна грошова оцінка 1 га земель, за межами населених пунктів, станом на 01.07.1995 становить: - ріллі - 2793 (дві тисячі сімсот дев'яносто три) гривні; - багаторічних насаджень - 4826 (чотири тисячі вісімсот двадцять шість) гривень.

17.10.2013 ОСОБА_4 звернулась до Головного управління Держземагентства у Вінницькій області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою про відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2 га на території Малинівської с/р Літинського р-ну Вінницької області для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення.

Наказом Головного управління Держземагенства у Вінницькій області №ВН/0522484600:04:000/00001310 від 15.11.2013 надано дозвіл ОСОБА_4 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0000 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу) на території Малинівської сільської ради Літинського району Вінницької області, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення - 01.03).

В 2013 році ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" за замовленням гр. ОСОБА_7, гр. ОСОБА_4, гр. ОСОБА_11, гр. ОСОБА_12 виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_7, гр. ОСОБА_4, гр. ОСОБА_11, гр. ОСОБА_12, із земель запасу (рілля) на території Малинівської сільської ради Літинського району Вінницької області.

Відділом Держземагенства у Літинському районі Вінницької області погоджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу) на території Малинівської сільської ради (за межами населеного пункту) Літинського району Вінницької області, висновок № 01-1-20/692 від 29.11.2013.

Пунктом 4 висновку зазначено, що земельні ділянки, щодо яких надано висновок, тимчасово використовуються громадянами для городництва без оформлення правовстановлюючих документів на користування земельною ділянкою на території Малинівської сільської ради за межами с. Петрик, Літинського району, Вінницької області.

Господарськими судами також встановлено, що відповідно довідки відділу Держземагенства у Літинському районі Вінницької області №01-1-20/1080 від 29.11.2013 земельні ділянки, площею 7,3000 га, що запроектовані до відведення у власність гр. ОСОБА_7 - 2,0000 га, гр. ОСОБА_4 - 2,0000 га, ОСОБА_11 - 20,0000 га, гр. ОСОБА_12 - 1,3000 га, для ведення особистого селянського господарства, згідно форми №6-зем обліковуються у землях запасу, що тимчасово використовуються громадянами для городництва без оформлення правовстановлюючих документів на користування земельною ділянкою на території Малинівської сільської ради, землі державної власності сільськогосподарського призначення, рілля.

Згідно акту розподілу земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства у власність громадянам на території Малинівської сільської ради Літинського району Вінницької області від 20.11.2013 - номер земельної ділянки ОСОБА_4 - 2, площа - 2,0000 га.

За актом перенесення в натурі (на місцевості) меж зон обмежень (обтяжень) та сервітутів та акту приймання-передачі межових знаків на зберігання від 20.11.2013, Малинівською сільською радою передано, а ОСОБА_4 прийнято на зберігання межові знаки, якими закріплені на місцевості межі земельної ділянки, яка знаходиться на території Малинівської сільської ради, площею 2,0000 га, наданої для ведення особистого селянського господарства.

Як встановлено господарськими судами, наказом Головного управління Держземагентсва у Вінницькій області №ВН/0522484600:04:000/00001681 від 12.12.2013 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства на території Малинівської сільської ради Літинського району Вінницької області за межами населеного пункту; надано у власність громадянці ОСОБА_4 земельну ділянку земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Малинівської сільської ради Літинського району, площею 2,00 га із кадастровим номером НОМЕР_1, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення - 01.03).

Розпорядженням Вінницької обласної державної адміністрації № 685 від 13.11.2014 скасовано, як такі, що є неефективними за очікуваним і фактичним результатом, розпорядження голів Іллінецької, Калинівської, Літинської, Немирівської, Піщанської, Томашпільської, Тульчинської та Ямпіольської райдержадміністрації згідно додатку до розпорядження голови облдержадміністрації від 13.11.2014, яким визначено перелік скасованих розпоряджень голів райдержадміністрації, в тому числі розпорядження голови Літинської райдержадміністрації від 30.12.2009 за № 658 "Про надання в оренду земельної ділянки на території Малинівської сільської ради".

Згідно Положення про Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.03.2015 за №7, зареєстрованого 27.04.2015 за №11741020000013154, Головне управління, відповідно до покладених на нього завдань, окрім іншого, здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні; розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Вінницької області; Головне управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах Казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Відповідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 152 Земельного кодексу України, передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Стаття 21 Цивільного кодексу України визначає також загальний порядок визнання судом незаконними та скасування правових актів індивідуальної дії, а також нормативно - правових актів, виданих органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо вони суперечать актам цивільного законодавства і порушують цивільні права або інтереси.

Реалізація указаної норми обмежена сукупністю двох обов'язкових умов, а саме: невідповідністю спірного акту актам цивільного законодавства і порушенням внаслідок прийняття такого акта цивільних прав або інтересів особи.

Предметом спору у даній справі є визнання протиправним та скасування наказу головного управління Держгеокадастру від 12.12.2013 "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність".

Главою 19 Земельного кодексу України встановлені способи набуття права користування земельною ділянкою.

Згідно ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою ст. 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Пунктом "а" ч.3 ст. 122 Земельного кодексу України передбачено, що районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання.

Крім того, відповідно ст. 123 Земельного кодексу України, який діяв на час прийняття розпоряджень та спірного наказу, передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Згідно ч. 1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Частиною 1 статті 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 5 статті 126 Земельного кодексу України, що кореспондується з вимогами Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно ст.ст.16-18 Закону України "Про оренду землі", укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону; передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі; договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Господарськими судами встановлено, що при винесенні розпорядження Літинської РДА Вінницької області №292 від 15.05.2012 про внесення змін у розпорядження від 30.12.2009 за № 658, вказані у розпорядженнях земельні ділянки та їх межі не були встановлені в натурі (на місцевості), клопотання об'єднання громадян "Садівник" та добровільного садово-городнього об'єднання громадян "Іва" про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та відповідні розпорядження про надання даного дозволу відсутні, проект землеустрою не розроблявся та не погоджувався комісією з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.

Таким чином, передбачена вищевказаними нормами земельного законодавства процедура не була дотримана ні Літинською РДА, ні позивачами.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Господарськими судами також встановлено, що договір оренди земельної ділянки об'єднанням громадян "Садівник" та добровільним садово-городнім об'єднанням громадян "Іва" не укладався у встановленому законом порядку.

Після прийняття органом державної влади або місцевого самоврядування рішення про надання земельної ділянки у власність або в користування особа має право на одержання земельної ділянки у власність або в користування і право вимагати оформлення документів, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою. За ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Таким чином, об'єднання громадян "Садівник" та добровільне садово-городнє об'єднання громадян "Іва" не набули у встановленому порядку право користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення на території Малинівської сільської ради, а відтак відсутнє законне право, захист якого міг би здійснюватися в судовому порядку.

Господарськими судами встановлено відсутність в матеріалах справи доказів на оспорювання позивачами дій чи бездіяльності посадових осіб чи органу, уповноваженого у відповідності із законом на вирішення питання щодо набуття права користування земельними ділянками для городництва.

Згідно ч. 9 ст. 79.1 Земельного кодексу України, земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Згідно частин 1, 2 даної норми, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Господарські суди дійшли обґрунтованого висновку, що на час підготовки та видачі відповідачем наказу від 12.12.2013 за №ВН/0522484600:04:000/00001681 "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність", відсутні перешкоди для видачі наказу та документального оформлення третьою особою прав на вказану в наказі земельну ділянку, оскільки право на її використання позивачі у встановленому законом порядку не набули. Тому підстави для визнання протиправним та скасування спірного наказу позивачами не доведені.

Отже, доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права є безпідставними. Інші твердження позивачів, зазначені в касаційній скарзі, дублюють доводи апеляційної скарги, яким суд апеляційної інстанції під час перегляду справи в апеляційному порядку надав відповідну правову оцінку, також вони зводяться до аналізу наявних у справі доказів, встановлення та їх переоцінку.

Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм матеріального чи процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.1115, п.1 ст.1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволені касаційної скарги відмовити.

Постанову від 26.05.2016 Рівненського апеляційного господарського суду зі справи №902/59/16 залишити без змін.

Головуючий В.С. Божок

Судді Г.М. Мачульський

А.Г. Полянський