ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2016 року Справа № 913/915/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І. - головуючого, доповідача Алєєвої І.В., Дроботової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 29.02.2016у справі№ 913/915/15 Господарського суду Луганської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"до Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат"простягнення 300555601,36 грн за участю представників:позивачаКость О.Г. - представн. дов. від 21.04.2016відповідачаАндрейків О.М. - представн. дов. від 10.12.2015

ВСТАНОВИВ:

15.10.2015 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" сум основного боргу 165750332,40 грн, пені 27201825,82 грн, 7% штрафу 11672523,27 грн, 3% річних 5388795,95 грн, а також інфляційних втрат у розмірі 90542123,92 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 09.11.2015). Позов мотивовано порушенням зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу та приписами статей 525, 526, 611, 625 Цивільного кодексу України статей 193, 231 Господарського кодексу України.

Відповідач надав заперечення, у якому вказав, що з 28.07.2014 у відповідача немає можливості виконувати зобов'язання за договором у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин, що відповідно до розділу 8 договору є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання обов'язків.

09.12.2015 позивач звернувся до господарського суду із заявою, в якій просив суд приймаючи рішення розстрочити його виконання строком на 24 місяці із сплатою заборгованості щомісячно рівними частинами.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 22.12.2015 (суддя Рябцева О.В) позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача суму боргу 165750332,40 грн, 3% річних в сумі 5382009,15 грн, інфляційні втрати в сумі 90365084,61 грн та судовий збір; розстрочено виконання рішення на 1 (один) рік зі сплатою починаючи з січня по листопад 2016 року включно щомісячно по 21804700 грн, в грудні 2016 року - 21804683,70 грн; у задоволенні позовних вимог про стягнення пені і 7% штрафу відмовлено; у задоволенні решти позовних вимог про стягнення 3% річних в сумі 6786,80 грн та інфляційних втрат у сумі 177039,31 грн відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.02.2016 (судді: Бойченко К.І. - головуючий, Стойка О.В., Татенко В.М.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з огляду на вірно встановлені обставини справи, дотримання норм матеріального та процесуального права.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та постанову у даній справі в частині відмови у стягненні пені, 7% штрафу та в частині надання розстрочки на один календарний рік, прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині: стягнути суму пені у розмірі 27201825,82 грн та 11672523,27 грн - 7% штрафу, у розстроченні виконання рішення відмовити, в решті рішення та постанову залишити без змін.

Скаргу вмотивовано порушенням судами норм матеріального та процесуального права, а саме: всупереч вимогам статті 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України суди, відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення пені та 7% штрафу, дійшли висновку про неможливість стягнення вказаних сум штрафних санкцій у зв'язку із зміною обставин (форс-мажору) та не врахували, що єдиним належним доказом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору) на території проведення антитерористичної операції є сертифікат Торгово-промислової палати України, відтак, сертифікат (висновок) Донецької торгово-промислової палати № 2361/12.12-03 від 22.09.2014 не є належним доказом на підтвердження вищенаведених обставин; суди всупереч вимог статті 4-2 Господарського процесуального кодексу України порушили принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом, не мотивувавши в судових рішеннях підстав, з яких не враховано доводи та докази позивача, зокрема, щодо заяви про розстрочення виконання рішення, не дотримано вимог законодавства щодо балансу інтересів сторін.

Відповідач усно в судовому засіданні та письмовому відзиві відхилив доводи касаційної скарги, як необґрунтовані.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 25.12.2013 Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "Алчевський металургійний комбінат" (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № АМК - 2599-2013-кпр-ПР, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору. Згідно з пунктом 1.2 договору газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для власних потреб. Покупець є кінцевим споживачем.

За умовами пункту 2.1 договору продавець передає покупцеві з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року газ обсягом до 110 865,000 тис. куб.м., у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб.м.): січень - 8585; лютий - 8255; березень - 9640; квітень - 8220; травень - 8940; червень - 6420, липень - 6590; серпень - 7450; вересень - 9750; жовтень - 11295; листопад - 12690; грудень - 13030. Обсяги газу, що планується передати за цим договором, можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку. Згідно з пунктом 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Відповідно до пункту 3.4 договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

За пунктом 5.1 договору ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються НКРЕ. Згідно з пунктом 5.2 договору ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 3 459 грн. 00 коп. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 17%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 295,60 грн., крім того ПДВ - 17% - 50,25 грн., всього з ПДВ - 345,85 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3 823,78 грн., крім того ПДВ - 17% - 650,04 грн., всього з ПДВ - 4 473,82 грн. Відповідно до пункту 5.4 договору загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу з урахуванням укладених додаткових угод.

Порядок та умови проведення розрахунків врегульовані розділом 6 договору.

Згідно з пунктом 6.1 договору оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку:

- оплата в розмірі 30% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу;

- оплати в розмірі по 35% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15-го числа поточного місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до пункту 7.2 договору у разі невиконання покупцем пункту 6.1 договору він у безспірному порядку повинен сплатити продавцеві, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

Згідно з пунктом 9.3 договору строк, у межах якого сторони можуть звертатися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

Відповідно до пункту 8.1 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків по цьому договору, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин). Згідно з пунктом 8.2 договору під форс-мажорними обставинами розуміють обставини, які виникли внаслідок непередбачених сторонами подій надзвичайного і невідворотного характеру, включаючи вибухи на газопроводі, пожежі, землетруси, повені, оповзні, інші стихійні лиха, війну або військові дії, відсутність ресурсу природного газу. Строк виконання зобов'язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. За пунктом 8.3 договору настання обставин форс-мажору підтверджується рішеннями Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затвердженими Верховною Радою України, або рішеннями Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, пожежі та інших видів стихійного лиха; Торгово-промисловою палатою України; висновками інших суб'єктів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати обставини форс-мажору, а відповідно до пункту 8.4 договору сторони зобов'язані негайно повідомити про обставини форс-мажору та протягом 14-ти днів з моменту їх виникнення надати відповідні підтверджуючі документи.

Згідно з пунктом 8.5 договору виникнення зазначених обставин не є підставою для відмови покупця від сплати продавцеві за газ, який був поставлений до їх виникнення.

Суди попередніх інстанцій встановили, що на виконання умов договору позивач протягом січня-вересня 2014 року поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 507341412 грн. 94 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: - б/н від 31.01.2014 на суму 53865841 грн. 08 коп. (за січень 2014 року); - б/н від 28.02.2014 на суму 47534059 грн. 99 коп. (за лютий 2014 року); - б/н від 31.03.2014 на суму 55681450 грн. 22 коп. (за березень 2014 року); - б/н від 30.04.2014 на суму 55965674 грн. 40 коп. (за квітень 2014 року); - б/н від 31.05.2014 на суму 54203584 грн. 66 коп. (за травень 2014 року); - б/н від 30.06.2014 на суму 42 671 957 грн. 33 коп. (за червень 2014 року); - б/н від 31.07.2014 на суму 50287949 грн. 71 коп. (за липень 2014 року); - б/н від 31.08.2014 на суму 73957259 грн. 38 коп. (за серпень 2014 року); - б/н від 30.09.2014 на суму 73173636 грн. 17 коп. (за вересень 2014 року), на загальну суму 507341412 грн. 94 коп.

В порушення умов договору відповідач частково сплатив кошти за поставлений природний газ за період з січня по червень 2014 року, частково за липень 2014 на загальну суму 341591080,54 грн; залишок заборгованості складає 165750332,40 грн (залишок за липень 2014 року в сумі 18619436,85 грн та серпень - вересень 2014 року).

Публічне акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат" звернулось за підтвердженням настання форс-мажорних обставин; Донецька торгово-промислова палата відповідно до Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) видала Сертифікат (висновок) про настання обставин непереборної сили від 22.09.2014 №2361/12.12-03.

За змістом Сертифікату, починаючи з 28.07.2014, відповідач не має можливості здійснювати свою підприємницьку діяльність у зв'язку з неможливістю отримувати сировину для виробництва металургійної продукції, яка постачається залізницею та через, відповідно, неможливість постачати вже виготовлену продукцію залізничним сполученням.

Так, Державна адміністрація залізничного транспорту у відповідь на лист ДП "Донецька залізниця", в якому згадуються воєнні дії, заборонила залізничний рух на низці ділянок відповідно до телеграми від 28.07.2014 у зв'язку з пошкодженням контактних мереж перегонів залізниці, бойових дій/силових заходів в рамках антитерористичної операції та обмеження руху залізничного транспорту на ділянках Дебальцеве-Вуглегірськ-Ясинувата, Дебільцеве-Попасна, Ясинувата-Авдіївка та Дебальцеве-Торез. Внаслідок зазначених обставин є неможливим здійснення залізничних перевезень на вказаних напрямках.

Крім того, постановою Національного банку України від 06.08.2014 № 466 "Про призупинення здійснення фінансових операцій" банки України зобов'язані призупинити здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою.

Згідно із розділом 12 договору купівлі-продажу природного газу від 25.12.2013 № АМК-2599-2013-кпр-ПР Публічне акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат" мав здійснювати розрахунки за природний газ із Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з поточного рахунку, відкритому у Луганській обласній дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль", яка знаходилась у м. Луганську. Місто Луганськ та місто Алчевськ у період з липня 2014 року по теперішній час не контролюються українською владою.

Нестабільна ситуація у Луганській та Донецькій областях, збройні зіткнення, реально існуюча загроза життю та здоров'ю людей, пошкодження та руйнування інфраструктури залізниці, привели до нестабільності у роботі Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", у зв'язку з чим підприємство тимчасово не має можливості виконувати договірні зобов'язання відповідно до укладеного договору від 25.12.2013 № АМК-2599-2013-кпр-ПР.

Таким чином, через дії зовнішнього характеру, які виникли без вини всупереч волі та бажанню учасників та робітників Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", які не можна було ні передбачити, ні уникнути, стало неможливим повною мірою здійснювати господарську діяльність та виконати зобов'язання, передбачені укладеним договором.

Зазначені обставини, а також діяльність окремих озброєних угрупувань, які фактично блокують роботу підприємств, всі транспортні і банківські системи у Луганській та Донецькій областях та роблять неможливим здійснення основної господарської діяльності підприємств; проведення бойових дій у ході широкомасштабної антитерористичної операції з залученням Збройних Сил України стало причиною згідно якої Публічне акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат" не має можливості своєчасно виконати свої договірні зобов'язання.

За інформацією Служби безпеки України (лист СБУ від 13.06.2014 № 33/2117 на адресу Торгово-промислової палати) 07.04.2014 згідно з вимогами чинного законодавства України (статті 10, 11 Закону України "Про боротьбу з тероризмом") прийнято рішення щодо проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях. На цей час антитерористична операція триває, рішення про її припинення не прийнято.

У проведенні антитерористичної операції в установленому законом порядку задіяні сили (особовий склад, спеціалісти) і засоби (зброя, транспортні, спеціальні та інші матеріально-технічні засоби) суб'єктів боротьби з тероризмом та інших суб'єктів, відповідно до законів України.

При цьому в ході проведення антитерористичної операції уповноваженими правоохоронними органами виявляються та розслідуються численні кримінальні правопорушення, які мають ознаки терористичних актів, диверсій, умисних вбивств, захоплень будівель і споруд, незаконного заволодіння транспортними засобами, незаконного позбавлення волі, захоплення, блокування і пошкодження об'єктів транспортної системи тощо. Зазначені правопорушення, вчинювані озброєними організованими злочинними та окремими фізичними особами, створюють загрозу життю людей, збереженню їх майна, обмежують свободу пересування територією зазначених областей.

Моментом настання обставин непереборної сили по виконанню договірних зобов'язань для Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" є дата 28.07.2014 - дата продовження проведення бойових дій у ході антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей; блокування блок-постами проїзду до міст Луганської та Донецької областей; пошкодження інфраструктури залізниці, відсутність контролю з боку української влади у місті Алчевську та деяких інших містах Луганської та Донецької областей; наявність загрози життю людей, втрати транспортних засобів, матеріальних цінностей тощо.

Станом на 19.09.2014 антитерористична операція продовжується, таким чином момент припинення дії непереборної сили ще не настав.

Відповідач 07.08.2014 повідомив позивача про настання обставин непереборної сили, а 23.09.2014 вручив позивачу копію вказаного вище Сертифіката.

Задовольняючи позов в частині стягнення основного боргу та частково суми 3% річних, інфляційних втрат, суди виходили з доведеності обставин, які підтверджують факт споживання газу і відсутності доказів на підтвердження сплати основної заборгованості за спожитий газ у вказаний період, періоду прострочення платежів; при цьому суди критично оцінили посилання відповідача на умови пункту 8.2 договору щодо відкладення зобов'язань на строк дії форс-мажорних обставин; визнали такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо часткового стягнення 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням відкоригованого судом розрахунку періоду їх нарахування.

В цій частині рішення та постанова судів не оскаржується.

Відмовляючи у стягненні пені та 7% штрафу суди дійшли висновку, що Сертифікатом (висновком) про настання обставин непереборної сили Донецької торгово-промислової палати № 2361/12.12-03 від 22.09.2014 належним чином засвідчено настання обставин непереборної сили, які об'єктивно унеможливлюють виконання відповідачем зобов'язань за договором.

Задовольняючи вимоги про розстрочення виконання судового рішення, суди встановили також, що: у зв'язку з проведенням на території м. Алчевська Луганської області антитерористичної операції, обставини які склались в сукупності потягли за собою призупинення виробництва; відповідно до звіту про фінансові результати роботи Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" за перше півріччя 2015 року відповідач має збитки на суму 14820418 тис. грн.; підприємство з липня 2015 року поступово відновлює роботу, що підтверджується наданими відповідачем доказами, але у зв'язку з тим, що відновлення роботи у повному обсязі є тривалим процесом збитки відповідача збільшились та згідно зі звітом про фінансові результати роботи підприємства за 9 місяців 2015 року складають 16844465 тис. грн.; відповідач веде роботу по зменшенню дебіторської заборгованості, що підтверджується наданими відповідачем копіями судових рішень про стягнення заборгованості з суб'єктів господарювання за господарськими договорами на користь Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат"; за змістом наданих копій рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України стягнуто з іноземних підприємств на користь відповідача 147515013 доларів США; за інформацією Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби, на обліку якої перебуває відповідач, станом на 07.12.2015 Публічне акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат" не має заборгованості зі сплати податків, зборів, платежів; вказані відповідачем обставини безпосередньо вплинули на господарську діяльність підприємства відповідача та його фінансовий стан.

Враховуючи наслідки для позивача розстроченням виконання рішення, суди зазначили, що позивач в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу України не надав доказів своїх доводів, єдиний представлений ним документ - звіт про фінансовий стан компанії за 2014 рік; місцевий господарський суд ухвалою від 10.12.2015 витребував у позивача звіт про фінансовий стан компанії за 9 місяців 2015 року та ознайомився зі змістом звіту про фінансовий стан позивача за 9 місяців 2015 року, розміщеному на офіційному сайті компанії; згідно з висновками перевіреного аудиторами проміжного звіту про фінансові результати компанії за 9 місяців 2015 року Нафтогаз отримав прибуток у 0,2 млрд. грн. порівняно зі збитком 42,2 млрд. грн. за аналогічний період минулого року; Нафтогаз очікує, що збитки за 2015 рік скоротяться майже у 6 разів порівняно з 2014 роком, за умови відносної стабільності гривні в IV кварталі 2015 року.

Враховуюче викладене, господарський суд частково задовольнив клопотання відповідача і надав розстрочку виконання рішення щодо стягнення боргу в сумі 165750332 грн. 40 коп., 3% річних в сумі 5 382 009 грн. 15 коп., інфляційних втрат в сумі 90365084 грн. 61 коп., судового збору в сумі 158 957 грн. 54 коп., всього на суму 261 656 383 грн. 70 коп. на 1 (один) рік зі сплатою, починаючи з січня по листопад 2016 року включно, щомісячно по 21804700 грн. 00 коп., в грудні 2016 року - 21804683 грн. 70 коп.

Переглядаючи справу в повному обсязі за приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду.

Судова колегія зазначає, що частиною першою статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Згідно з пунктом 1 статті 230, пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до частини четвертої статті 219 Господарського кодексу України сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Для підтвердження обставин, за яких особа звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання відповідно до змісту статті 218 Господарського кодексу України, необхідно довести: наявність обставин непереборної сили, їх надзвичайний характер, неможливість попередити за даних умов завдання шкоди та причинний зв'язок між цими обставинами та понесеними збитками.

За змістом статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" (у редакції, чинній на момент засвідчення форс-мажорних обставин) Торгово-промислова палата України засвідчує обставини форс-мажору відповідно до умов зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України, а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні; засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників).

Рішенням президії Торгово-промислової палати України від 15.07.2014 № 40(3) затверджено Регламент засвідчення Торгово-промислової палати України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), яким встановлено єдиний порядок засвідчення форс-мажорних обставин в системі Торгово-промислової палати України.

Відповідно до абзацу першого, пункту 3.1.1 Регламенту (у відповідній редакції) форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - це надзвичайні та невідворотні обставини, які об'єктивно впливають на виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди, тощо), обов'язків за законодавчими і іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу.

За визначенням, наданим вказаним вище Регламентом, сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Розділом шостим Регламенту засвідчення Торгово-промислової палати України та регіональними торгово-промисловими палатами форс -мажорних обставин (обставин непереборної сили) передбачено порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зокрема, пунктом 6.13 передбачено, що сертифікат після його внесення до реєстру сертифікатів форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) підписується першим віце-президентом або віце-президентом Торгово-промислової палати України, відповідно - президентом, першим віце-президентом або віце-президентом регіональної торгово-промислової палати та уповноваженою особою, яка приймала рішення про засвідчення форс-мажорних обставин. На сертифікаті ставиться печатка Торгово-промислової палати України/ регіональної торгово-промислової палати.

Перевіривши доводи касаційної скарги щодо порушення судами статті 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні, судова колегія звертає увагу позивача, що за змістом статті 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобовязань, є сертифікат Торгово-промислової палати України. Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" набрав чинності з 15.10.2014.

Натомість суди достовірно встановили, що сертифікат Донецької торгово-промислової палати про настання обставин непереборної сили (форс-мажору) видано 22.09.2014 відповідно до умов укладеного сторонами договору; доводи касаційної скарги щодо відсутності з наведених відповідачем обставин дії форс-мажору та можливість відповідача виконати умови укладеного договору в частині оплати продукції зводяться до переоцінки встановлених судами обставин.

Разом з тим, всупереч вимогам статті 43 Господарського процесуального кодексу України суди не дослідили та надали належної оцінки відповідності вказаного сертифікату/висновку вимогам Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (у відповідній редакції) щодо порядку оформлення та підписання відповідного сертифікату, не перевірили статус особи, що його підписала, як уповноваженої особи; відсутні відомості щодо внесення вказаного сертифікату до відповідного Реєстру сертифікатів форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Отже, суди дійшли передчасного висновку про відмову у задоволенні вимог у частині стягнення сум пені та штрафу.

Оскільки касаційна інстанція не наділена правом оцінки наданих сторонами доказів, а таке право належить до повноважень судів першої та апеляційної інстанції з дотриманням принципу рівності сторін, справа підлягає направленню в цій частині на новий розгляд.

Доводи касаційної скарги щодо процесуальних порушень, допущених судами (зокрема, порушення принципу рівності сторін, відсутності в судових рішеннях мотивів, з яких відхилено доводи та докази позивача, порушення балансу інтересів сторін при наданні розстрочення судового рішення) спростовуються змістом судових рішень, з яких вбачається викладення аналізу фінансового стану та обставин господарської діяльності кожної сторони, обставин, які враховані судами, як виняткові, клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення задоволено частково, з урахуванням наслідків відтермінування виконання рішення для позивача.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди попередніх інстанцій всупереч статям 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України не надали оцінку належності наданого відповідачем документу вимогам щодо доказів, які надаються в підтвердження обставин непереборної сили, а, відтак, помилково та передчасно визнали обставини непереборної сили встановленими відповідно до умов укладеного договору.

За таких обставин, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.02.2016 та рішення Господарського суду Луганської області від 22.12.2015 слід скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені та 7 % штрафу, а справу в цій частині направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Разом з тим, підстав для скасування судових рішень в частині надання господарськими судами розстрочення виконання рішення з мотивів, наведених у касаційній скарзі, не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 1115, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.02.2016 у справі №913/915/15 Господарського суду Луганської області та рішення Господарського суду Луганської області від 22.12.2015 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені та штрафу.

Справу в цій частині направити на новий розгляд до Господарського суду Луганської області.

В решті рішення та постанову залишити без змін.

Головуючий Л. Рогач

Судді: І. Алєєва

Т. Дроботова