ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2016 року Справа № 912/252/16 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Чернова Є.В. - головуючого, Корнілової Ж.О. Овечкіна В.Е.за участю представників: від позивача: від скаржника: Тертична В.П. Панченко Г.В.розглянув касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Флекс Стайл"на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.03.2016р.у справі№912/252/16 господарського суду Кіровоградської областіза позовомПриватного підприємства "Агрооптсервіс"до1.Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області 2.Товарної біржі "Кіровоградська універсальна товарна біржа" 3.Товариства з обмеженою відповідальністю "Флекс Стайл" за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору:Правобережної товарної біржі провизнання недійсними результатів цільових аукціонів, визнання недійсними договорів купівлі-продажуВ С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 09.02.2016 року у справі №912/252/16 (суддя-БолгарН.В.) заяву Приватного підприємства "Агрооптсервіс" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.03.2016р. (судді Євстигнеєв О.С., Кощеєв І.М., Науменко І.М.) ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 09.02.2016 року у справі №912/252/16 залишено без зміни.

Відповідач-3 в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та ухвалу місцевого господарського суду скасувати з підстав неправильного застосування та порушення норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким заяву про вжиття заходів до забезпечення позову залишити без задоволення.

Скаржник доводить, що відсутні жодні обєктивні підстави для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки відсутня загроза відчуження, втрати або пошкодження спірних обєктів нерухомого майна. Вважає, що враховуючи немайновий характер позовних вимог, відсутні обставини, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у даній справі. Посилається на те, що заборона рестраторам здійснювати дії щодо реєстрації порушує права та законні інтереси скаржника, оскільки він через вказані заборони не має можливості зареєструвати право власності на придбану земельну ділянку. Зазначає, що обєкти нерухомого майна не є предметом спору, тому суд не мав права вживати заходи забезпечення позову шляхом заборони іншим особам вчиняти дії щодо будівлі та земельної ділянки, оскільки такі заходи не передбачені ст.67 господарського процесуального кодексу України. Заявник доводить, що майно ним придбано з метою розширення виробництва, залучення значних інвестицій та створеняя нових робочих місць. Вважає, що в ухвалі відсутні чіткі визначення дій, які заборонено вчиняти з метою забезпечення позову. Також зазначає, що господарським судом неправомірно відмовлено у задоволенні клопотання про відкладення розгляду заяви про забезпечення позову.

Вищий господарський суд України, розглянувши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, що взяли участь в судовому засіданні, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП "Агрооптсервіс" звернувся до господарського суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області, товарної біржі "Кіровоградська універсальна товарна біржа", товариства з обмеженою відповідальністю "Флекс Стайл". Господарським судом до справи залучено третю особу без самостійних вимог на предмет спору - Правобережну товарну біржу. Позовні вимоги складаються з визнання недійсними проведених товарною біржею "Кіровоградська універсальна товарна біржа" цільових аукціонів від 28.12.2015р. з продажу майна ПП "Агрооптсервіс", яке перебувало у податковій заставі Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області, а саме: ЛОТ №1 земельна ділянка, площа 16729,23 м. кв., державний акт КР №9001718 від 16.10.2009р. кадастровий номер 3510300000:07:235:0003, оформленого протоколом про хід торгів на аукціоні № 41 від 28.12.2015р. та ЛОТ № 2 корпус допоміжних цехів, Літ "Б1", загальною площею 10212, 3 кв. м., оформленого протоколом про хід торгів на аукціоні № 41/2 від 28.12.2015р; визнання недійсними договорів купівлі-продажу № 41 і №41/2 від 28.12.2015р, укладених між Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Кіровоградській області, товарною біржею "Кіровоградська універсальна товарна біржа" та ТОВ "Флекс Стайл".

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 09 лютого 2016 року (виправленою в подальшому ухвалою суду від 23.02.2016р.) по даній справі задоволено заяву ПП "Агрооптсервіс" про вжиття заходів до забезпечення позову. Заборонено ТОВ "Флекс Стайл" та будь-якому іншому вчиняти відносно нерухомого майна - корпусу допоміжних цехів, загальна площа 10212,3 кв. м, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, місто Олександрія, вулиця Свердлова, будинок 76, будь-які дії, спрямовані на його відчуження, передачу в іпотеку, передачу в оренду тощо; заборонено територіальним органам Міністерства юстиції України, суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти відносно спірного нерухомого майна - корпусу допоміжних цехів, загальна площа 10212,3 кв. м., що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, місто Олександрія, вулиця Свердлова, будинок 76, будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав (права власності) на дане нерухоме майно; заборонено ТОВ "Флекс Стайл" та будь-якому іншому вчиняти відносно спірного нерухомого майна - земельної ділянки, площею 16729,23 м. кв., кадастровий номер 3510300000:07:235:0003, що розташована за адресою: Кіровоградська область, місто Олександрія, вулиця Свердлова, будинок 76, будь-які дії, спрямовані на його відчуження, передачу в іпотеку, передачу в оренду тощо; заборонено територіальним органам Міністерства юстиції України, суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти відносно спірного нерухомого майна - земельної ділянки, площею 16729,23 м. кв., кадастровий номер 3510300000:07:235:0003, що розташована за адресою: Кіровоградська область, місто Олександрія, вулиця Свердлова, будинок 76, будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав (права власності) на дане нерухоме майно.

Статтями 66,67 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позов може бути забезпечено забороною відповідачеві вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Відповідно до ч.ч.2,3 п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (із змінами і доповненнями) особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (ч.ч. 2,3 п. 3 постанови).

Як вірно визначено господарськими судами, предметом спору у даній справі є наявність чи відсутність підстав для визнання недійсними результатів цільових аукціонів та визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, яке частково належить ПП "Агрооптсервіс", в результаті яких майно було відчужене на користь ТОВ - "Флекс Стайл".

ТОВ "Флекс Стайл" відповідно до договорів купівлі-продажу майна від 28.12.2015р., укладених між Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Кіровоградській області Продавець), товарною біржею "Кіровоградська універсальна товарна біржа" (Організатор торгів) та ТОВ "Флекс Стайл" (покупець) стало власником нерухомого майна, що знаходилось в податковій заставі та перебувало на балансі ПП "Агрооптсервіс".

Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Таким чином, ТОВ "Флекс Стайл", як власник майна може здійснювати його відчуження на користь третіх осіб, що в свою чергу, може привести до неможливості або суттєвого ускладнення виконання рішення суду.

За приписами ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

З огляду на наведене, реєстрація за ТОВ "Флекс Стайл" права власності на спірне майно зумовила б набуття останнім можливості реалізовувати правомочності власника такого майна щодо розпорядження ним, в тому числі можливість його відчуження на користь третіх осіб, передання у оренду, іпотеку тощо.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 01.02.2016р. вбачається, що відповідачем-3 були вчинені дії щодо перереєстрації права власності на нерухоме майно - корпус допоміжних цехів.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006р. №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Суд касаційної інстанції, враховуючи доведеність обґрунтованості доводів позивача стосовно того, що у випадку незастосування заходів забезпечення позову протягом всього періоду розгляду спору, існує можливість реалізації відповідачем-3 майна, що належить до предмету спору по справі, вважає обґрунтованим висновок господарських судів про наявність достатніх підстав для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу-3 та будь-якій іншій особі вчиняти дії щодо відчуження майна, яке є предметом спору по справі.

Оскільки предметом спору є нерухоме майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації в порядку, передбаченому Законом України від 01.07.2004р. №1952-ІV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", доцільним є і заборона суду територіальним органам Міністерства юстиції України, суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти відносно спірного нерухомого майна будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав (права власності) на дане нерухоме майно.

Крім того, оскаржувана ухвала не містить заборони відповідача-3 користуватися придбаним ним нерухомим майном, що не перешкоджає господарській діяльності юридичної особи.

Також не приймаються доводи скаржника щодо незадоволення господарським судом його заяви про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням представника на лікарняному, з огляду на наступне.

Частиною 2 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (із змінами і доповненнями) встановлено, що питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

В п.3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами і доповненнями) роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).

Відповідачем-3 не було надано до суду першої інстанції докази неможливості здійснити заміну представника, що вбачається з ухвали суду від 09.02.2016р.

Крім того, ухвалою господарського суду першої інстанції від 01.02.2016р. про призначення розгляду заяви про вжиття заходів явка сторін обов'язковою судом визнана не була.

У звязку з вищевикладеним колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Кіровоградської області про застосування заходів забезпечення позову прийнята відповідно до норм процесуального права і не підлягає скасуванню.

Суд касаційної інстанції приходить до висновку, що доводи скаржника зводяться до заперечення висновків суду на підставі встановлення інших обставин, намагання переоцінки доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, визначених ч. 2 ст. 111-7 ГПК України.

Неправильного застосування норм матеріального права, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи і наданим сторонами доказам, порушень норм процесуального права, які визначені як безумовні підстави для скасування судового рішення судом касаційної інстанції не встановлено.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування ухвали господарського суду та постанови апеляційного господарського суду не вбачається.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.03.2016р. та ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 09.02.2016р. у справі №912/252/16 господарського суду Кіровоградської області залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий, суддя Є. Чернов

судді Ж.Корнілова

В. Овечкін