Постанова ВГСУ від 10.05.2016 року у справі №909/212/14

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2016 року Справа № 909/212/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гоголь Т.Г. (доповідач),суддівКравчука Г.А., Сибіги О.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: прокуратури: Попенко О.С. - прокурор відділу ГПУ, посв. №042031, позивача, відповідача, скаржника: не з'явились, повідомлені належно, касаційну скаргуОСОБА_5на ухвалуЛьвівського апеляційного господарського судувід26.10.15у справі№ 909/212/14за позовомПриватного підприємця ОСОБА_6до за участю Івано-Франківської міської ради Прокуратури м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради провизнання договору поновленим та зобов'язання вчинити певні дії

Приватний підприємець ОСОБА_6 звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом (з урахуванням змін) до Івано-Франківської міської ради про визнання договору оренди земельної ділянки від 20.08.09 поновленим на той же строк. Позовні вимоги обґрунтовано продовженням користування позивачем земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі, проти чого письмових заперечень відповідача, як орендодавця земельної ділянки, не надходило. Позивач зазначав, що у строки обумовлені спірним договором і законом направляв відповідачеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки з проектом додаткової угоди.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 24.04.14 (суддя Гриняк Б.П.) позов задоволено. Господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення спірного договору оренди в порядку приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.06.14 (судді: Матущак О.І., Дубник О.П., Скрипчук О.С.) перевірене рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулася Івано-Франківська міська рада, проте до початку розгляду касаційної скарги, рада відмовилася від неї.

Вищий господарський суд України ухвалою від 28.08.14 прийняв відмову Івано-Франківської міської ради від касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.06.14 у цій справі.

ОСОБА_5, вважаючи, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.04.14 стосується її прав та обов'язків, проте вона не була залучена до участі у справі, оскаржила його в апеляційному порядку. При цьому ОСОБА_5 посилалася на те, що вона є власником земельної ділянки, площею 0,0073 га, на вул. Зв'язковій поруч будинку 34а у м. Івано-Франківську; що ця земельна ділянка є частиною земельної ділянки, орендованої ПП ОСОБА_6, договір оренди якої було поновлено за оскаржуваним рішенням суду від 24.04.14.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.10.15 (судді: Матущак О.І., Дубник О.П., Скрипчук О.С.) відмовлено ОСОБА_5 у прийняті її апеляційної скарги на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.04.14. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційну скаргу подано на рішення місцевого господарського суду, яке вже було переглянуто в апеляційному порядку, і такі обставини за приписами господарського процесуального законодавства виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом.

ОСОБА_5 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 26.10.15, а справу передати на розгляд до апеляційного господарського суду. На думку скаржника, судом апеляційної інстанції порушені приписи статей 55, 129 Конституції України, статей 4, 97 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив йому у прийнятті апеляційної скарги пославшись на те, що оскаржуване в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду вже було предметом перегляду судом апеляційної інстанції.

Від скаржника надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Від позивача, відповідача відзивів на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення прокурора, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції приписів процесуального законодавства, відзначає наступне.

Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Приватного підприємця ОСОБА_6 заявлена до Івано-Франківської міської ради про визнання договору оренди земельної ділянки від 20.08.09 поновленим на той же строк. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 24.04.14 цей позов було задоволено. З таким рішенням господарського суду першої інстанції погодився і Львівський апеляційний господарський суд, який постановою від 19.06.14 залишив його без змін. Івано-Франківська міська рада оскаржила у касаційному порядку вказані судові акти, проте до початку розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги, рада відмовилася від неї. Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.08.14 було прийнято відмову Івано-Франківської міської ради від касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.06.14 у цій справі на підставі приписів статті 1116 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, суд касаційної інстанції виходив з того, що скаржник відмовився від касаційної скарги до винесення постанови касаційної інстанцією; що така відмова не порушує прав учасників процесу і охоронюваних законом інтересів та не суперечить законодавству; інших касаційних скарг у цій справі не надходило. Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 у жовтні 2015 року звернулася до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на зазначене рішення місцевого господарського суду, вважаючи його таким, що стосується її прав та обов'язків. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.10.15 було відмовлено ОСОБА_5 у прийняті її апеляційної скарги на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.04.14. Відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги, апеляційний господарський суд виходив з того, що апеляційну скаргу скаржником подано на рішення місцевого господарського суду, яке вже було переглянуто в апеляційному порядку (постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.06.14 було залишено без змін рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.04.14). Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке. Право апеляційного оскарження унормовано статтею 91 Господарського процесуального кодексу України. Так, за приписами цієї норми сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. У розумінні наведених приписів скаргу мають право подати не лише сторони у справі, а і особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки. При цьому, вказаними особами така апеляційна скарга може бути подана лише до здійснення апеляційного перегляду рішення місцевого господарського суду. Подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції після здійснення ним апеляційного перегляду унеможливлює її розгляд, оскільки в такому випадку проводиться перевірка з точки зору законності уже існуючої постанови апеляційного господарського суду. Такими повноваженнями господарське процесуальне законодавство суд апеляційної інстанції не наділяє. Викладене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України від 23.06.09 у справі №19/203/07-18/108/08, від 26.01.10 у справі №18/595-08/17. Таким чином, якщо апеляційну скаргу подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було переглянуто в апеляційному порядку, то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У таких випадках останній відмовляє у прийнятті апеляційної скарги і виносить з цього приводу відповідну ухвалу, що і було зроблено судом апеляційної інстанції. Як вже зазначалося оскаржуване незалученою особою рішення суду першої інстанції від 24.04.14 було переглянуто по суті апеляційним господарським судом та за результатами такого розгляду винесено постанову від 19.06.14. Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, оскільки спростовуються викладеним.