ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2016 року Справа № 922/4501/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Бондар С.В. (доповідач),суддівВасищака І.М., Грека Б.Мрозглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЛ Груп", в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЛ Груп" від позивача: Дорогінська О.І. від відповідачів: не з'явилисьна рішенняГосподарського суду Харківської області від 18.08.2015 року та постановуХарківського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 року у справі№ 922/4501/14за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЛ Груп", в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЛ Груп"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Прайм"простягнення 55 378 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Стандарт" (далі позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЛ Груп", в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЛ Груп" (далі відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Прайм" (далі відповідач 2) про стягнення солідарно з відповідачів 54 978, 06 грн. - вартість запчастин та ремонтних робіт необхідних для приведення автонавантажувача у робочій стан (після ДТП), 400 грн. - витрати на дефектацію пошкодженого автонавантажувача.
Позивачем подано до суду заяву про часткову відмову від позовних вимог в частині 6 623 грн. - стягнення витрат на правову допомогу (т.2 а.с.68).
Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.08.2015 року позовні вимоги задоволені частково. Припинено провадження у справі в частині стягнення 6 623 грн. - втирати на правову допомогу. В частині солідарного стягнення заборгованості з відповідачів у позові відмовлено. З позивача 1 підлягає стягненню 54 978, 06 грн. - вартість запчастин та ремонтних робіт необхідних для приведення автонавантажувача у робочій стан та 400 грн. витрат на проведення дефектації пошкодженого автонавантажувача.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду України від 19.10.2015 року апеляційна скарга відповідача 1 залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суди прийшли до висновку, що у даному випадку відповідальність за пошкодження автонавантажувача повинен нести відповідач 1.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями відповідач 1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог.
В своїй касаційній скарзі відповідач 1 зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі. Відповідач 1 звертає увагу суду на те, що у даному випадку суди повинні були застосувати статті 934 та 618 ЦК України. Суди невірно дали оцінку п.6.11 договору № 291012/4Х73 від 29.10.2012 року (далі Договір) з урахуванням приписів ч.3 ст.14 Закону України "Про транспортно - експедиторську діяльність" (далі Закон).
Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
За договором № ПР 67 поставки вантажної техніки від 17.07.2014 року, відповідно специфікації № 1 до договору, позивач придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістік Груп", автонавантажувач Linde S 40-шасі 316J121003040 вартістю 179360,00 грн. (т.1 а.с. 24-28).
З метою транспортування автонавантажувача за пунктом призначення, позивач звернувся до відповідача 1, з яким було укладеного Договір (т.1 а.с.29-32).
Умовами Договору визначено порядок взаємовідносин, що виникають між позивачем та відповідачем 1 при організації, здійсненні і розрахунках за транспортно-експедиторські послуги, що надаються експедитором замовнику, пов'язані з перевезенням вантажів у міжнародному та внутрішньому автомобільному сполученні (п.1.1.).
Згідно п. 1.2. Договору, замовник (позивач) доручає, а експедитор (відповідач 1) приймає на себе обов'язки за рахунок коштів замовника організувати перевезення вантажів замовника та здійснювати розрахунки з транспортними організаціями за перевезення вантажів замовника.
Відповідно до п. 2.2. Договору, на кожні окремі транспортно-експедиторські послуги оформлюється Заявка, що містить опис умов і особливостей конкретного перевезення, що є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно п.п. 4.2.4., 4.2.7. Договору, на відповідача 1, як на суб'єкта господарювання, який за дорученням позивача організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, покладено обов'язки організації перевірки забезпечення збереження та забезпечення доставки вантажу вантажоодержувачу у строки, що вказані в заявці.
Пунктом 6.11 Договору передбачено, що за часткову або повну порчу та втрату вантажу під час перевозки відповідальність несе перевізник, який безпосередньо здійснює доставку вантажу.
За своєю правовою природою договір укладений між сторонами є договором транспортного експедирування.
До матеріалів справи (т.1 а.с. 35) залучена копія заявки на перевезення № 3 - 000017062Х8 від 17.07.2014 року, згідно до якої замовником є позивач, виконавцем - відповідач 1. Предметом перевезення був автонавантажувач. Маршрут: з міста Дніпропетровська до міста Харкова.
До матеріалів справи (т.1 а.с. 33) залучено ТТН №1707 від 17.07.2014 року, згідно до якої замовником та вантажоодержувачем зазначеного вище вантажу є позивач, а відповідач 1 зазначений, як автомобільний перевізник (водій ОСОБА_4)
18.07.2014 року під час автоперевезення вантажу о 09:30 год. в м.Харкові по пр.Гагаріна, 127-"А" сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої автонавантажувачу, що знаходився на платформі автомобіля перевізника марки MAN реєстраційний номер НОМЕР_1, були спричинені значні пошкодження. Факт настання ДТП підтверджується довідкою Відділу Державтоінспекції з обслуговування міста Харків ГУМВС України в Харківській області (т.1 а.с. 23).
До матеріалів справи (т.1 а.с. 240) залучено копію постанови судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, в якій зазначено про те, що ОСОБА_4 порушив ПДР України, внаслідок чого здійснив наїзд на перешкоду автонавантажувачем "Linde", який перевозив, чим спричинив матеріальні збитки. ОСОБА_4 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
21.07.2014 року було складено Акт технічного огляду автонавантажувача (т.1 а.с.36), відповідно до якого, з метою остаточного визначення технічного стану автонавантажувача та встановлення суми збитків, спричинених в результаті ДТП, позивач та відповідач 1 безперечно дійшли висновку щодо необхідності проведення повної дефектації автонавантажувача із залученням до цього третіх осіб. В Акті зазначено про те, що двостороння комісія (представники позивача та відповідача 1) для встановлення суми шкоди пропонувала залучити для цієї мети ТОВ "ТД "Ремпо"
21.07.2014 року між позивачем та TOB "ТД "Ремпо" було укладено Договір № 74 про проведення дефектації пошкодженого автонавантажувача, відповідно до умов якого сума послуг складає 400,00 грн. (т.1, а.с.37-38).
До матеріалів справи (т.2 а.с. 63) залучена калькуляція № 404, яка, як вбачається, виконана у відповідності до зазначеного вище договору № 74 про проведення дефектації пошкодженого автонавантажувача.
Згідно до калькуляції № 404, вартість ремонтних робіт складає 54 978, 06 грн. (загальна сума).
Відповідачем 1 не оспорюється обсяг та вартість відновлювальних робіт, які визначені калькуляцією.
Аналізуючи висновки викладені в оскаржуваних судових рішеннях та доводи відповідача 1 викладені ним в касаційній скарзі, судова колегія зазначає, що взаємовідносини між позивачем та відповідачем 1 регулюються, як нормами ЦК України, так і спеціальним законодавством - Законом.
Статтею 934 ЦК України передбачено, що за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування, експедитор відповідає перед клієнтом, відповідно до глави 51 цього Кодексу.
Статтею 618 ЦК України передбачено, що боржник відповідає за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 цього Кодексу), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосередньо виконавця.
Відповідач 2 не є стороною Договору, яким передбачена (п.6.11) відповідальність перевізника.
Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.
Враховуючи ту обставину, що відповідач 2 не є стороною у Договорі, який укладено між позивачем та відповідачем 1, враховуючи приписи ч. 3 ст. 14 Закону, судова колегія приходить до висновку про те, що суди обґрунтовано прийшли до висновку, що відповідальність, у даному виападку, слід покласти на відповідача 1.
За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення прийняті у справі повинні бути залишені без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. В задоволенні касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЛ Груп", в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЛ Груп" відмовити.
2. Рішення Господарського суду Харківської області від 18.08.2015 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 року прийняті у справі № 922/4501/14 залишити без змін.
Головуючий С.В.Бондар
Судді І.М.Васищак
Б.М.Грек