ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2016 року Справа № 922/2469/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В. (доповідач),суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О.розглянувши матеріали касаційної скарги Сєвєродонецької міської ради Луганської областіна постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.09.15у справі№922/2469/15 Господарського суду Луганської областіза позовомВиробничо-комерційного приватного підприємства "МАГ"доСєвєродонецької міської ради Луганської областіпровизнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.02.16 розгляд касаційної скарги призначено на 25.02.16. Ухвалою касаційного суду від 25.02.16 розгляд скарги відкладено до 10.03.16.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, проте належно повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.

Виробничо-комерційним приватним підприємством "МАГ" у квітні 2015 року заявлений позов до Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання недійсною додаткової угоди зареєстрованої 27.10.11 за №441290004000343 до договору оренди землі від 12.07.10 №041041900274. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на те, що оскаржувана додаткова угода укладена на виконання рішення Ради від 29.03.11 №431, прийнятого двадцятою (черговою) сесією шостого скликання Сєвєродонецької міської ради, яке визнано протиправним та скасовано в адміністративному порядку. При цьому позивач посилався на приписи статей 203, 215 Цивільного кодексу України, статті 207 Господарського кодексу України.

Рішенням господарського суду Луганської області від 24.06.15, ухваленим суддею Корнієнко В.В., позов задоволено. Місцевий господарський суд мотивуючи рішення виходив з того, що оскільки рішення Сєвєродонецької міської ради від 29.03.11 №431 було скасовано як протиправне, відтак з моменту прийняття воно не може породжувати правових наслідків, у тому числі у вигляді внесення змін до договорів оренди в частині встановлення розміру нормативно-грошової оцінки землі, та, відповідно, розміру орендної плати. Крім того, суд установив, що Виробничо-комерційним приватним підприємством "МАГ" заявлявся позов до місцевого господарського суду в межах встановленої статтею 257 Цивільного кодексу України трирічної позовної давності. Суд визнав днем початку перебігу вказаного строку 01.04.14, тобто дату прийняття Вищим адміністративним судом України ухвали, якою залишено в силі постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.08.12 про скасування рішення Сєвєродонецької міської ради від 29.03.11 №431. При цьому суд керувався приписами статей 203, 215, 236, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України, статті 20 Закону України "Про оцінку земель".

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Мартюхіної Н.О. - головуючого, суддів: Кододової О.В., Малашкевича С.А., постановою від 30.09.15, перевірене рішення у справі залишив без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Сєвєродонецька міська рада Луганської області звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у даній справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник, зазначає, що в порушення приписів статті 236 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 207 Господарського кодексу України, суди дійшли помилкового висновку, про те що рішення ради не породжує правових наслідків з моменту його прийняття, а спірна додаткова угода є недійсною з моменту укладення. Скаржник вважає, що в проміжок часу з 01.07.11 до 01.04.14 рішення №431 було чинним, сторонами в момент вчинення спірного правочину вимоги закону порушені не були, а відтак зобов'язання за оскаржуваною додатковою угодою має припинятися на майбутнє. Також Рада зазначає, що Виробничо-комерційне приватне підприємство "МАГ" пропустило позовну давність, оскільки даний строк почав свій перебіг від дня укладання оскаржуваної додаткової угоди.

Від Виробничо-комерційного приватного підприємства "МАГ" відзив на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим та апеляційним судами приписів чинного законодавства, відзначає таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень установлено, що між Сєвєродонецькою міською радою, як орендодавцем, та Виробничо-комерційним приватним підприємством "МАГ", як орендарем, 12.07.10 укладений договір оренди землі, зареєстрований 29.07.10 за № 041041900274, за умовами якого, відповідач передав позивачу в оренду строком до 16.06.35 земельну ділянку загальною площею 0,0961 га, яка знаходиться за адресою: місто Сєвєродонецьк, вулиця Гагаріна, 9; земельна ділянка надана позивачу під комплекс будівель та споруд. Пунктом 5 вказаного договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 350 899,54 грн. Пунктом 9 договору сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем самостійно у грошовій формі та розмірі: 21 053,97 грн на рік, що складає 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. У пункті 11 договору передбачено, що орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно в розмірі: 1 754,50 грн упродовж 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Установлено судами і те, що між сторонами у справі 27.10.11 укладено додаткову угоду до договору оренди землі, зареєстровану 27.10.11 за № 441290004000343. Суди установили, що спірна додаткова угода укладена на виконання рішення сесії Сєвєродонецької міської ради від 29.03.11 №431 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища Лісова Дача, села Воєводівка" та керуючись рішенням сесії Сєвєродонецької міської ради "Про затвердження коефіцієнтів орендної плати за земельні ділянки, які передаються в оренду з земель міської ради" від 28.04.11 за №516, відповідно довідки про грошову оцінку земельної ділянки від 19.07.11 за №6289. Зазначеною додатковою угодою пункти 5, 9 та 11 договору оренди землі викладені у новій редакції. Пункт 5: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий № 4412900000:06:006:0020 становить: 657 602,69 грн". Пункти 9, 11: "Орендна плата вноситься "Орендарем" самостійно у грошовій формі в розмірі: з 01.07.11 до 31.12.11 - 26 304,11 гривень на рік, що складає 4 % від нормативної грошової оцінки, з 01.01.12 до 31.12.12 - 29 592 гривень на рік, що складає 4,5 % від нормативної грошової оцінки, з 01.01.13 до 31.12.13 - 32 880,13 гривень на рік, що складає 5 % від нормативної грошової оцінки, з 01.07.14 до 31.12.14 - 36 168,15 гривень на рік, що складає 5,5 % від нормативної грошової оцінки, з 01.01.15 - 39 456,16 гривень на рік, що складає 6 % від нормативної грошової оцінки. Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно в розмірі: з 01.07.11 до 31.12.11 - 2 192,01 гривень, з 01.01.12 до 31.12.12 - 2 466,01 гривень, з 01.01.13 до 31.12.13 - 2 740,01 гривень, з 01.01.14 до 31.12.14 - 3 014,01 гривень, з 01.01.15 - 3 288,01 гривень, упродовж 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.". Пунктом 3 додаткової угоди погоджено, що вона є невід'ємною частиною договору і діє з 01.07.11. Поряд з цим, господарськими судами також установлено, що постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.08.12 у справі №2а/1227/380/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо комерційна фірма "ЛІА" ЛТД до Сєвєродонецької міської ради задоволено позовні вимоги та визнано протиправним та скасовано рішення двадцятої (чергової) сесії шостого скликання Сєвєродонецької міської ради від 29.03.11 №431 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища Лісова Дача, селища Воєводівка". Наведена постанова Сєвєродонецького міського суду Луганської області залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.04.14 у справі №К/9991/65360/12. Поряд з цим судами установлено, що до винесення рішення у справі Сєвєродонецька міська рада у відзиві на позов заявила про застосування наслідків спливу позовної давності до спірних правовідносин (а.с. 44-47 т.1). Проте суди визнали, що Виробничо-комерційним приватним підприємством "МАГ" заявлено даний позов у межах трирічної позовної давності, оскільки даний строк починає свій перебіг з 01.04.14, тобто від дати винесення ухвали Вищим адміністративним судом України у справі №К/9991/65360/12. Втім, такі висновки господарських судів обох інстанцій визнаються помилковими. Право на задоволення позову або право на позов у матеріальному розумінні - це право позивача вимагати від суду задоволення позову. Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 Цивільного кодексу України та вирішити питання про наслідки такого спливу, тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму Цивільного кодексу України. За приписами статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України передбачена можливість застосування позовної давності, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. Законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного. До позовних вимог Виробничо-комерційного приватного підприємства "МАГ" про визнання недійсною додаткової угоди зареєстрованої 27.10.11 за №441290004000343 до договору оренди землі від 12.07.10 №041041900274 відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України встановлено позовну давність тривалістю у 3 роки. Оскільки зі спливом позовної давності особа втрачає право на позов саме в матеріальному розумінні, то визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права. Початок перебігу позовної давності визначається відповідно до правил статті 261 названого Кодексу. За загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Судами обох інстанцій установлено, що оскаржувана додаткова угода №441290004000343 була зареєстрована 27.10.11. На цей час вже існувало рішення Ради від 29.03.11 №431, оскільки саме на його виконання укладено спірний правочин. Як установлено судами, в подальшому, рішення Ради №431 було скасовано постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.08.12 у справі №2а/1227/380/2012, яка вступила у силу 01.04.14. Адміністративний суд виходив з того, що проект рішення №431 оприлюдненого у місцевих засобах масової інформації для аналізу його регуляторного впливу містив 8 пунктів, а прийняте Радою рішення містить 12 пунктів, що свідчить про порушення Радою процедури його прийняття та введення в дію. Отже, з огляду на те, що спірне Рішення №431 публікувалось, розглядалось, обговорювалось і це було відомо позивачу, то і та обставина, що прийняте рішення Ради, зокрема, містило більше пунктів ніж його проект, не могла бути не відомою позивачу на час укладання додаткової угоди. Відтак, перебіг позовної давності слід відраховувати від дати укладання (реєстрації) спірної додаткової угоди. Судами обох інстанцій установлено, що додаткова угода підписана і зареєстрована сторонами 27.10.11. Трирічна позовна давність на оскарження стороною даної угоди спливає 28.10.14. З позовною заявою про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі від 12.07.10 №041041900274 Виробничо-комерційне приватне підприємство "МАГ" звернулось 14.04.15. При цьому справа не містить підтверджень наявності поважних причин пропуску строку позовної давності. Такої ж правової позиції дотримується Верховний суд України, зокрема, у постановах від 02.09.14 у справі №915/1437/13 і від 20.05.15 у справі №910/1898/14. З огляду на викладене доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи. За приписами статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої та постанову апеляційної інстанцій повністю і прийняти нове рішення. Стаття 11110 названого Кодексу визначає, що підставами для скасування рішення місцевого та постанови апеляційного господарського суду є неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Оскільки під час касаційного провадження з'ясовано, що всі обставини справи установлено судами попередніх інстанцій, однак допущено помилку у застосуванні приписів статей 261, 267 Цивільного кодексу, суд приймає нове рішення про відмову у позові. Водночас, за приписами статей 49, 11111 Господарського процесуального кодексу України у разі коли за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції ухвалює нове рішення, у постанові відповідно змінює розподіл судових витрат.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.09.15 у справі №922/2469/15 і рішення Господарського суду Луганської області від 24.06.15 скасувати.

Прийняти нове рішення про відмову у позові.

Стягнути з Виробничо-комерційного приватного підприємства "МАГ" (93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, проспект Космонавтів, будинок 25-А, квартира 68, код ЄДРПОУ 19080220) на користь Сєвєродонецької міської ради Луганської області (93404, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Леніна, будинок 32, код ЄДРПОУ 26204220) 609 (шістсот дев'ять) гривень 00 копійок судового збору за розгляд апеляційної скарги та 1461 (тисячу чотириста шістдесят одну) гривню 60 копійок за розгляд касаційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду Луганської області.

Касаційну скаргу Сєвєродонецької міської ради Луганської області задовольнити.

Головуючий суддя: Т. Добролюбова

Судді: Т. Гоголь

В.Швець