ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2016 року Справа № 920/1702/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Бондар С.В., Васищака І.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Успіх"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 16.12.15у справі№920/1702/15господарського судуСумської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Діамант-Агро"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Успіх", Дочірнього підприємства "Агрофірма Діамант"простягнення сумиза участю представників від:

позивачаМартинюк О.М. (дов. від 02.03.16)відповідачаЛакута Г.В. (д. від 05.01.16), Давиденко О.О. (дов. від 02.02.15)

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Сумської області від 26.11.15 (суддя Левченко П.І.) скасовано заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Сумської області від 11.11.15. За результатом апеляційного перегляду Харківський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: головуючого-судді Слободіна М.М., суддів: Гончар Т.В., Гребенюк Н.В.) 16.12.15 прийняв постанову, якою скасував ухвалу від 26.11.15, пославшись на те, що не перестали існувати обставини, які були підставою для вжиття заходів до забезпечення позову.

Не погоджуючись із постановою, відповідач 1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, ухвалу господарського суду Сумської області від 26.11.15 залишити без змін. Скарга обґрунтована тим, що наразі склалася така ситуація, коли арешт на кошти відповідача1 накладений двічі: відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 11.11.15 та ухвали господарського суду Сумської області від 07.12.15. А сума коштів, яка знаходиться під арештом, становить 10343603,50 грн., що вдвічі перевищує суму позову.

Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в якому стверджує про те, що доводи скаржника не відповідають дійсності. Так, подвійний арешт не має місця, оскільки ухвала від 07.12.15 скасована постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.02.16, а накладений нею арешт знятий постановою ДВС від 12.02.16 (якою також закінчене виконавче провадження). Більше того, спір вирішений по-суті та рішенням господарського суду Сумської області від 17.12.15, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.16, з відповідача на користь позивача стягнуто понад 7,5 млн. грн.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 10.11.15 позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до відповідачів про стягнення з них на свою користь 5139697,29 грн. та з заявою про забезпечення цього позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на рахунках відповідача у банківських або в інших кредитно-фінансових установах у межах суми заборгованості.

Ухвалою від 11.11.15 у справі № 920/1702/15 заяву позивача про забезпечення позову задоволено частково та вирішено: накласти арешт на грошові кошти на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "УСПІХ" у банківських або інших кредитно-фінансових установах у межах суми заборгованості, яка складає: 5139697,29 грн. (п'ять мільйонів сто тридцять дев'ять тисяч шістсот дев'яносто сім гривень 29 копійок), судового збору в розмірі 77095,46 грн., судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 609,00 грн.

Відповідач1 звернувся до суду клопотання б/н, б/д (вх. № 26431с від 26.11.15) про скасування заходів забезпечення позову посилаючись на те, що саме ТОВ "ДІАМАНТ-АГРО" має заборгованість перед ТОВ "ТД "УСПІХ" в розмірі 6856078,17 грн.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції на підставі статті 68 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку про необхідність скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою від 11.11.15 у справі № 920/1702/15.

Втім, господарським судом Сумської області в подальшому, 07.12.15 за заявою позивача винесено ухвалу про повторне накладання арешту на грошові кошти на рахунки ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "УСПІХ" у банківських або інших кредитно-фінансових установах в межах суми заборгованості, яка складає 5139697,29 грн., за тими ж правовими підставами та на підставі одних і тих же документальних доказів.

Апеляційним судом скасована ухвала від 26.11.15 про скасування заходів забезпечення позову, накладені ухвалою господарського суду Сумської області у справі № 920/1702/15 від 11.11.15 з посиланням на те, що не відпали обставини, які були причиною для застосування заходів до забезпечення позову.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати висновки апеляційного суду з огляду на наступне.

Згідно приписів статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно приписів статті 68 Господарського процесуального кодексу України, питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі. Відповідно до приписів наведеної норми питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі. При вирішенні питання про скасування забезпечення позову, слід виходити з того, що заходи забезпечення спрямовані на реальне виконання рішення суду щодо відновлення порушених прав позивача. Враховуючи те, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала, або змінились певні обставини, що спричинились до застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

В даному випадку необхідність застосування заходів до забезпечення позову не відпала, оскільки з відповідача на користь позивача в судовому порядку (рішення господарського суду Сумської області від 17.12.15, залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.16) стягнута сума понад 7,5 млн., яка добровільно ним не сплачена. Тому кошти, на які накладений арешт можуть бути використані для виконання судових актів.

Відповідно до ч.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.11 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Оскільки обставини, які були підставою для вжиття заходів до забезпечення позову не відпали та не спростовані, то у місцевого суду не було підстав для скасування цих заходів. За таких обставин висновки апеляційного суду про незаконність ухвали господарського суду Сумської області від 26.11.15 є правомірними.

При цьому, аналізуючи доводи скаржника про наявність подвійного арешту, суд бере до уваги перекручування ним фактів у своїй касаційній скарзі, а також те, що ухвала господарського суду Сумської області від 07.12.15 скасована постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.02.16, а накладений нею (дублюючий) арешт знятий постановою ДВС від 12.02.16 (якою також закінчене виконавче провадження).

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Успіх" залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.15 у справі №920/1702/15 залишити без змін.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді С. В. Бондар

І. М. Васищак