ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2016 року Справа № 910/23180/15

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Могил С.К.,

Черкащенка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 року у справі №910/23180/15 господарського суду міста Києва за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 2640278,76 грн.,

за участю представників:

Прокурора: Яговдік С.М., посв. № 029909 від 23.10.2014 року,

Позивача: Ковальчук І.В., дов. № 220/826 від 30.12.2015 року,

Відповідача: Білявський В.В., дов. № 1 від 04.01.2016 року.

В с т а н о в и в :

Заступник Генерального прокурора - Головний військовий прокурор (далі - Прокурор) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - Міноборони України, МОУ, Позивач) до Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ"( далі - ПАТ "АвтоКрАЗ", Відповідач) про стягнення 1108096,20 грн. пені і 1532182,56 грн. штрафу у зв'язку з простроченням передачі продукції за державним контрактом № 247/1/15/16 від 01.04.2015 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.09.2015 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 року, позов Прокурора задоволено.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, ПАТ "АвтоКрАЗ", у поданій касаційній скарзі та письмових поясненнях до неї, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 638, 639 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 180, 266, 268, 269 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 19, 23 Закону України "Про прокуратуру" (далі - ЗУ "Про прокуратуру"), ст.ст. 2, 81 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та залишити позовну заяву Прокурора без розгляду.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 01.04.2015 року між Міноборони України (Замовник) і ПАТ "АвтоКрАЗ" (Виконавець) було укладено державний контракт №247/1/15/16 на поставку (закупівлю) продукції за державним оборонним замовленням (під грифом "таємно") (далі - Контракт), за умовами якого ПАТ "АвтоКрАЗ", за завданням Міноборони України, зобов'язався у 2015 році виготовити і в установлені цим Контрактом строки передати Міноборони України продукцію, зазначену у специфікації, орієнтовною вартістю 144737306,78 грн., а Міноборони України - прийняти через 553 військове представництво і визначеного специфікацією вантажоодержувача зазначену продукцію та оплатити одержану продукцію протягом 30 банківських днів після пред'явлення Виконавцем рахунку на оплату.

Додатковими угодами № 1 від 30.07.2015 року і № 2 від 21.07.2015 року сторони частково змінили умови Контракту, зокрема, в частині терміну передачі продукції, зазначеної у специфікації, встановивши дату поставки чотирьох одиниць продукції - до 30 травня 2015 року, восьми одиниць - до 30 червня 2015 року, чотирнадцяти одиниць - до 31 серпня 2015 року і десяти одиниць - до 30 вересня 2015 року, а також встановили договірну ціну продукції, з урахуванням податку на додану вартість, у розмірі 98497451,95 грн.

Згідно накладних на відпуск товарно-матеріальних цінностей №№ 10320, 10098 від 14.07.2015 року, № 10325 від 15.07.2015 року, № 10337 від 21.07.2015 року, № 10336 від 22.07.2015 року, № 10350 від 25.07.2015 року, № 10351 від 27.07.2015 року, №№ 10424, 10425 від 31.07.2015 року, №№ 10439, 10440 від 04.08.2015 року та актів приймання-передачі № 11/15 від 08.07.2015 року, № 2122038 від 13.07.2015 року, №№ 12/15, 122037 від 14.07.2015 року, №№ 10320, 10098 від 15.07.2015 року, №№10325, 122039, 122040 від 17.07.2015 року, № 13/15 від 20.07.2015 року, №№ 10336, 10337 від 22.07.2015 року, №№ 10336, 122041 від 23.07.2015 року, № 14/15 від 24.07.2015 року, № 10350 від 26.07.2015 року, № 10351 від 28.07.2015 року, № 15/15 від 30.07.2015 року, №№ 10424, 10425 від 01.08.2015 року, №№ 16/15, 122045 від 03.08.2015 року і №№ 10439, 10440 від 05.08.2015 року Відповідач передав Позивачу всю обумовлену Контрактом кількість продукції.

При цьому, як було встановлено судами, при виконанні умов Контракту та додаткових угод до нього ПАТ "АвтоКрАЗ" було допущено порушення строків поставки продукції, а саме: двох одиниць з простроченням 31 день, двох одиниць - 35 днів, двох одиниць - 44 дні, двох одиниць - 45 днів, однієї одиниці - 21 день, однієї одиниці - 22 дні, однієї одиниці - 25 днів і однієї одиниці - 27 днів.

Водночас, умовами Контракту (п. 7.2.) передбачалось, що за порушення строків поставки продукції Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості продукції, з якої допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів з Виконавця додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

Вимогами Прокурора у даній справі, з посиланням на положення ст.ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 230, 231 ГК України, умови державного контракту № 247/1/15/16 від 01.04.2015 року та додаткових угод до нього - № 1 від 30.07.2015 року і № 2 від 21.07.2015 року, є стягнення з ПАТ "АвтоКрАЗ" на користь Міноборони України 1108096,20 грн. пені і 1532182,56 грн. штрафу за прострочення передачі продукції за Контрактом.

Апеляційний господарський суд, з посиланням на вимоги ст.ст. 511, 611, 624 ЦК України, ст.ст. 231-233 ГК України, умови державного контракту № 247/4/14/16 від 01.04.2015 року та встановлені обставини справи, про те, що при виконанні умов Контракту Відповідачем було допущено порушення термінів поставки продукції: двох одиниць з простроченням 31 день, двох одиниць - 35 днів, двох одиниць - 44 дні, двох одиниць - 45 днів, однієї одиниці - 21 день, однієї одиниці - 22 дні, однієї одиниці - 25 днів і однієї одиниці - 27 днів, перевіривши при цьому правильність розрахунку сум пені та штрафу, які були зазначені у позові та, не знайшовши підстав для зменшення таких, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення, у зв'язку з чим, рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Прокурора у даній справі, залишив без змін.

На думку колегії суддів касаційної інстанції, висновки судів попередніх інстанцій, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, з дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про залишення без змін рішення суду першої інстанції, а тому підстав для зміни чи скасування його постанови, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 року у справі № 910/23180/15 - без змін.

Головуючий - суддя Малетич М.М.

Судді Могил С.К.

Черкащенко М.М.