ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2016 року Справа № 910/18742/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоШевчук С.Р.,суддівАкулової Н.В., Кролевець О.А.

розглянувши касаційну скаргуКомпанії "Філгейт Кредит Ентерпрайзес Лімітед" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2015у справі№ 910/18742/14 господарського суду Харківської області за позовомКомпанії "Філгейт Кредит Ентерпрайзес Лімітед" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Призма Бета" 2. Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Південний" 3. Компанії "Файненсінг енд Інвест Солюшнз Б.В." провизнання недійсними договорів

в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Абрамова К.В., дов. б/н від 04.02.2016

- відповідача 1: Мягка Л.О., дов. б/н від 10.11.2015

- відповідача 2: Горох А.В., дов. № 31699 від 06.08.2015

- відповідача 3: не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.05.2015 у справі № 910/18742/14 (суддя Аріт К.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2015 (у складі головуючого судді Сгари Е.В., Ушенко Л.В., Склярук О.І.), відмовлено у задоволенні позову Компанії "Філгейт Кредит Ентерпрайзес Лімітед" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Призма Бета", Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк Південний", Компанії "Файненсінг енд Інвест Солюшнз Б.В." про визнання недійсними в повному обсязі: договору іпотеки торговельно-розважального центру загальною площею 66 810,10 кв.м та дворівневого паркінгу загальною площею 38 404,50 кв.м, які розташовані в м. Києві по АДРЕСА_2, від 29.08.2013; договору іпотеки майнового комплексу загальною площею 21 235,8 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, від 31.08.2013; договору іпотеки торговельно-розважального центру загальною площею 66 810,10 кв.м, дворівневого паркінгу, які розташовані в АДРЕСА_2, та майнового комплексу загальною площею 21 235,8 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, від 01.09.2014.

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішенням, Компанія "Філгейт Кредит Ентерпрайзес Лімітед" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 35 ГПК України, ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 25.05.2015 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2015 у справі № 910/18742/14 і позов задовольнити повністю, визнати недійсними договір іпотеки торговельно-розважального центру загальною площею 66 810,10 кв.м та дворівневого паркінгу загальною площею 38 404,50 кв.м, розташованих в АДРЕСА_2, укладений 29.08.2013 між ТОВ "Призма Бета" та ПАТ "Акціонерний банк "Південний", посвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за № 2123; договір іпотеки майнового комплексу загальною площею 21 235,8 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладений 31.08.2013 між ТОВ "Призма Бета" та ПАТ "Акціонерний банк "Південний", посвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за № 2130; договір іпотеки торговельно-розважального центру загальною площею 66 810,10 кв.м та дворівневого паркінгу, розташованих в м. Києві по АДРЕСА_2, майнового комплексу загальною площею 21 235,8 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладений 01.09.2014 між ТОВ "Призма Бета" та Компанією "Файненсінг енд Інвест Солюшнз Б.В.", посвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за № 2079.

Відповідачі не скористалися правом, наданим ст.1112 ГПК України, не надали відзив на касаційну скаргу, що в силу положень ст.1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень, що оскаржуються.

У судовому засіданні 10.03.2016 представник скаржника заявив клопотання про відкладення розгляду скарги з тих підстав, що представнику необхідно надання часу на ознайомлений з матеріалами справи.

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів касаційної інстанції не вбачає підстав для його задоволення.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 29.08.2013 між ТОВ "Призма Бета" та ПАТ "Акціонерний банк "Південний" для забезпечення виконання зобов'язань іпотекодавця, що випливають з кредитного договору від 12.02.2013 № GC2013-00004 та додаткових угод до нього, укладено договір іпотеки, за умовами якого в іпотеку ПАТ "АБ "Південний" передано належні ТОВ "Призма Бета" об'єкти нерухомого майна: торговельно-розважальний центр загальною площею 66 810,10 кв.м, який розташований в АДРЕСА_2 (літера К), та дворівневий паркінг загальною площею 38 404,50 кв.м, який розташований в АДРЕСА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вегерою Л.О. 29.08.2013 та зареєстрований в реєстрі за № 2123.

31.08.2013 між ТОВ "Призма Бета" та ПАТ "АБ "Південний" для забезпечення виконання зобов'язань іпотекодавця, що випливають з кредитного договору від 12.02.2013 №GC2013-00004 та вcix додаткових угод до нього, укладено договір іпотеки, за умовами якого в іпотеку ПАТ "АБ "Південний" передано належний ТОВ "Призма Бета" об'єкт нерухомого майна - майновий комплекс загальною площею 21 235,8 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вегерою Л.О. 31.08.2013 та зареєстрований в peєcтрі за № 2130.

01.09.2014 між ТОВ "Призма Бета" та Компанією "Файненсіснг енд Інвест Солюшнз Б.В." укладено договір іпотеки торговельно-розважального центру загальною площею 66 810,10 кв.м (Літера К), дворівневого паркінгу, розташованих в АДРЕСА_2, майнового комплексу загальною площею 21 235,8 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вегерою Л.О. 01.09.2014 та зареєстрований в peєcтрі за № 2079.

Як зазначено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач - Компанія "Філгейт Кредит Ентерпрайзес Лiмiтeд" в обґрунтування підстав звернення до господарського суду з позовом про визнання недійсними договорів іпотеки від 29.08.2013, від 31.08.2013 та від 01.09.2014 посилається на порушення своїх прав внаслідок укладення спірних договорів іпотеки, оскільки позивач розраховував отримати відповідне майнове задоволення за рахунок нерухомого майна, яке є предметом іпотеки, в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Призма Бета" перед Компанією "Філгейт Кредит Ентерпрайзес Лiмiтeд" за договором позики від 03.09.2007.

При цьому, позивач посилається на те, що договори іпотеки від 29.08.2013 та 31.08.2013 були укладені всупереч ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 18.02.2013 у справі № 755/3605/13-ц про накладення арешту та заборону відчуження, передання в заставу нерухомого майна ТОВ "Призма Бета" в забезпечення позову компанії "Філгейт Кредит Ентерпрайзес Лімітед" до ТОВ "Призма Бета" i ОСОБА_9, а договір іпотеки від 01.09.2014 укладений всупереч ухвали Печерського районного суду міста Києва від 28.04.2014 у справі № 757/10364/14-ц, якою в порядку забезпечення позову компанії "Філгейт Кредит Ентерпрайзес Лімітед" до Головного управління юстиції у місті Києві i Вегери Л.О. було заборонено вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією права власності, інших речових прав, обтяжень щодо відповідних об'єктів нерухомого майна, що належать ТОВ "Призма Бета".

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 15.07.2013 у спpaвi №755/3605/13-ц відмовлено у задоволенні позовних вимог компанії "Філгейт Кредит Ентерпрайзес Лімітед" до ТОВ "Призма Бета" про стягнення заборгованості за договором позики і скасовано арешт i заборону відчуження, передачі в заставу чи в іпотеку нерухомого майна, належного ТОВ "Призма Бета". Підставою відмови в задоволенні позову компанії "Філгейт Кредит Ентерпрайзес Лiмiтeд" стало встановлення обставин щодо внесення змін до договору позики від 03.09.2007 на підставі рішення господарського суду міста Києва від 11.02.2013 у справі № 5011-61/11570-2012, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 28.01.2014, за резолютивною частиною якого змінено позикодавця - компанію "Філгейт Кредит Ентерпрайзес Лімітед" на компанію "Ассофіт Холдінгс Лімітед" внаслідок відступленням права вимоги за договорами позики від 30.09.2005, від 12.12.2006, від 03.09.2007 та від 01.03.2010. Постановою Верховного Суду України від 01.07.2014 відмовлено у задоволенні заяви компанії "Філгейт Кредит Ентерпрайзес Лiмiтeд" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 28.01.2014 у справі № 5011-61/11570-2012.

Відповідно до ч.1 ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зважаючи на те, що позивач не є стороною договорів іпотеки від 29.08.2013, від 31.08.2013 та від 01.09.2014 і не є заінтересованою особою згідно з ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, оскільки посилання позивача на наявність права вимоги за договором позики від 03.09.2007 є безпідставними у зв'язку з заміною Компанії "Філгейт Кредит Ентерпрайзес Лімітед", як позикодавця, на іншу особу внаслідок відступлення права вимоги за цим договором і внесенням в судовому порядку відповідних змін до договору позики від 03.09.2007, а також за відсутності речових прав позивача на нерухоме майно - предмети іпотеки, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що оспорювані іпотечні договори не порушують права та охоронювані законом інтереси позивача та про відсутність у позивача порушеного суб'єктивного права, яке б підлягало судовому захисту. Також суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відсутність порушень законодавства під час укладення оспорюваних договорів іпотеки.

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 15.07.2013 у справі №755/3605/13-ц було відмовлено у задоволенні позову Компанії "Філгейт Кредит Ентерпрайзес Лімітед" про стягнення з ТОВ "Призма Бета" заборгованості за договором позики від 03.09.2007 і скасовані заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 18.02.2013 у справі № 755/3605/13-ц, а заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 28.04.2014 у справі №757/10364/14-ц були скасовані ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 19.06.2014 №757/10364/14-ц, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсними договорів іпотеки від 28.08.2013, 31.08.2013, 01.09.2014.

З огляду на викладене та враховуючи, що скаржник в силу ст. 33 ГПК України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та оскільки в силу вимог ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень у справі № 910/18742/14.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Компанії "Філгейт Кредит Ентерпрайзес Лімітед" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2015 та рішення господарського суду Харківської області від 25.05.2015 у справі № 910/18742/14 залишити без змін.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

С у д д я Н.В. Акулова

С у д д я О.А. Кролевець