ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2016 року Справа № 910/18459/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяЯценко О.В., суддіФролова Г.М., Ходаківська І.П.,розглянувши матеріали касаційної скаргиПриватного акціонерного товариства "Українська незалежна телерадіокомпанія "Заграва"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12.01.2016 рокуу справі№ 910/18459/15Господарського судуміста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ОРТ Медіа"доПриватного акціонерного товариства "Українська незалежна телерадіокомпанія "Заграва"прозобов'язання виконати умови договору

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Перцев Т.О. дов. б/н від 09.03.2016, Відловську І.Я. дов. б/н від 09.03.2016, Ердик М.М. дов. б/н від 09.03.2016,- відповідача:Купер М.В. дов. б/н від 12.02.2016

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРТ Медіа" (далі за текстом - ТОВ "ОРТ Медіа") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська незалежна телерадіокомпанія "Заграва" (далі за текстом - ПАТ "Українська незалежна телерадіокомпанія "Заграва") про зобов'язання виконати умови договору

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.10.2015 року у справі № 910/18459/15 позовні вимоги задоволено: зобов'язано ПАТ "Українська незалежна телерадіокомпанія "Заграва" належним чином виконати умови договору про надання послуг з розміщення інформації від 05.06.2013 № 05/06/13-П, а саме здійснити трансляцію інформаційних матеріалів, узгоджених актом від 30.09.2014 № 30/09/14 приймання-передачі інформаційних повідомлень для трансляції на телеканалі "Перший діловий", які не були надані за період з 01.11.2014 по 31.12.2014 (18 300хв.).

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ПАТ "Українська незалежна телерадіокомпанія "Заграва" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 08.10.2015 року та прийняти нове рішення у справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2016 року у справі № 910/18459/15 апеляційну скаргу ПАТ "Українська незалежна телерадіокомпанія "Заграва" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 08.10.2015 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ПАТ "Українська незалежна телерадіокомпанія "Заграва" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 08.10.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2016 року у справі № 910/18459/15 та прийняти нове рішення у справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. ст. 8, 853 Цивільного кодексу України, ст. ст. 216 - 219, 235, 236 Господарського кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 35, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 25.02.2016 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого судді - Яценко О.В., суддів - Фролової Г.М., Ходаківської І.П. касаційна скарга ПАТ "Українська незалежна телерадіокомпанія "Заграва" прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 10.03.2016 року.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.06.2013 ТОВ "ОРТ Медіа" (замовник) та ПАТ "Українська незалежна телерадіокомпанія "Заграва" (виконавець) уклали Договір, згідно п. 1.1. якого, виконавець надає послуги із розміщення з метою трансляції в ефірі телевізійного каналу "Перший Діловий" інформаційних повідомлень, наданих замовником (послуги), а замовник приймає та оплачує послуги згідно з умовами Договору.

Положеннями п. 1.2. вказаного Договору сторони погодили, що розміщення інформаційних повідомлень в ефірі каналу відбувається відповідно до умов, погоджених сторонами у медіа-плані на відповідне інформаційне повідомлення, який є невід'ємною частиною Договору.

Судами досліджено, що згідно преамбули Договору медіа-план - це документ, підписаний уповноваженими представниками сторін, який є невід'ємною частиною договору і містить інформацію стосовно кожного інформаційного повідомлення, його хронометраж, графік та період його розміщення в ефірі каналу, кількість та тривалість його трансляцій, вартість послуг виконавця з його трансляції. Медіа-план складається сторонами кожної п'ятниці на наступний тиждень.

Пунктом 1.3. Договору сторони узгодили, що підтвердженням факту належного надання послуг за Договором є акт наданих послуг, підписаний уповноваженими представниками сторін Договору, в якому повинні бути вказані назва інформаційного повідомлення, період, графік та тривалість фактичних трансляцій інформаційного повідомлення в ефірі каналу, а також загальна остаточна вартість послуг виконавця.

Відповідно до пп. пп. 2.2.4., 2.2.5. п. 2.2. Договору відповідач зобов'язується готувати та передавати на підпис замовнику акти наданих послуг не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітнім. Разом з актом наданих послуг надавати замовнику ефірні довідки, які підвереджують розміщення інформаційних повідомлень в ефірі каналу, якщо тільки із замовником додатково не обумовлено іншу форму звіту.

Замовник зобов'язується у разі відсутності обґрунтованих претензій підписати акт наданих послуг не пізніше 5 робочих днів з моменту отримання такого акта від виконавця та передати один його примірник виконавцю. За наявності претензій з боку замовника сторони складають дефектний акт, в якому викладається погоджений зміст претензій та недоліків у наданих виконавцем послугах та результати їх врегулювання [зміщення строків, розміри відшкодувань, тощо] (пп. 2.1.7. п. 2.1. Договору).

Згідно п. 8.1. Договору, останній набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2013, але припиняє свою дію не раніше повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 26.11.2013 між сторонами було підписано додаток № 3 до Договору, в якому вони узгодили, що відповідач надає послуги з розміщення в своєму ефірі інформаційного матеріалу, що належить замовнику на таких умовах: строки проведення розміщення - з 01.01.2014 до 31.12.2014; об'єм розміщення - 1 блок х 300 хв. (загалом весь період 109 500 хв.); час розміщення - з 12 год. до 17 год. (п'ять годин); вартість однієї хвилини - 32 грн. (з ПДВ) та ін.

Так, скаржник зазначає про те, що додаток № 3 до Договору є фактично визначеним преамбулою і пунктом 1.2 Договору медіа-планом та не може прийматися судом до уваги, оскільки такий додаток не містить кожного інформаційного повідомлення, його хронометраж, графік та період його розміщення в ефірі каналу, кількість та тривалість його трансляцій, вартість послуг виконавця з його трансляції; тим більше, за умовами Договору медіа-план мав складатися сторонами кожної п'ятниці на наступний тиждень.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Договір, згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.09.2014 між ТОВ "ОРТ Медіа" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медіасток" (далі за текстом - ТОВ "Медіасток") (замовник) укладено договір № 3009-2014 про надання рекламних послуг, згідно п. 1.1. якого виконавець на умовах договору і відповідних додатків до нього надає замовнику послуги рекламного характеру, які полягають у популяризації виключно імені і/або найменування Замовника, і/або знака для товарів і послуг замовника, а замовник на добровільних засадах фінансово підтримує створення передачі/програми, яка виходить в ефір на телевізійному каналі з метою такої популяризації, на умовах договору і відповідних додатків до нього.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 30.09.2014 ТОВ "ОРТ Медіа" і ТОВ "Медіасток" підписали додаткову угоду № 1 до договору № 3009-2014, згідно з якою замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов'язання з розміщення рекламних матеріалів впродовж з 01.10.2014 по 31.12.2014; до названої додаткової угоди додано медіа-проект рекламної компанії, яким підтверджується зобов'язання ТОВ "ОРТ Медіа" забезпечити трансляцію на каналі "1-й Діловий телевізійний канал" рекламних матеріалів, та акт приймання-передачі матеріалів на 12 касетах у двох ідентичних екземплярах на 6-ти касетах кожен, а саме BETACAM SP №№ 10-01, 10-02, 10-03, 10-04, 10-05, 10-06, загальною тривалістю 5 годин відео-зображень рекламних матеріалів для їх трансляції на телеканалі "Перший діловий".

Так, судами встановлено, що основним видом діяльності позивача є посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації, тобто зобов'язання за Договором фактично виконувалися на виконання умов договору № 3009-2014.

Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач, надаючи разом з актами наданих послуг за листопад - грудень, надав ефірні довідки про трансляцію іншого телемагазину, а саме: "Бутик-ТV", яке могло замовляти у відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Нексус Нетворк Солюшнс ЛЛС" (далі за текстом - ТОВ "Нексус Нетворк Солюшнс ЛЛС").

Судами попередніх інстанцій обґрунтовано відхилено доводи скаржника про те, що насправді позивач замовляв у відповідача спірні послуги на виконання укладеного ТОВ "ОРТ Медіа" і ТОВ "Нексус Нетворк Солюшнс ЛЛС" договору від 01.06.2013 № 2, оскільки подавав останньому акти приймання послуг такі ж самі, які надавалися ТОВ "ОРТ Медіа" відповідачем, оскільки судами встановлено, що копії актів від 30.11.2014 № 620 і від 31.12.2014 № 676, підписані ТОВ "ОРТ Медіа" і ТОВ "Нексус Нетворк Солюшнс ЛЛС" містять інформацію лише про послуги з розміщення реклами, при цьому оригіналів таких актів судам не надано, а в копіях ефірних довідок визначено транслювання "Бутик-ТV" з 01.11.2014 по 29.12.2014, а тому у судів була відсутня можливість встановити ідентичність таких матеріалів. Натомість, судами встановлено, що матеріали, які передавалися ТОВ "Медіасток" позивачеві він в свою чергу передав відповідачеві, є ідентичними.

Отже, судами встановлено, що відео яке транслювалось відповідачем не має ніякого відношення до відео, яке замовило ТОВ "ОРТ Медіа", а тому вірним є висновок судів про те що відповідач свої обов'язки за Договором не виконав, трансляцію наданих матеріалів у листопаді - грудні 2014 року не здійснив.

Крім того, судами досліджено, що 03.11.2014 та 03.12.2014 на адресу позивача надходили претензії від ТОВ "Медіасток" щодо неналежного виконання умов договору № 3009-2014, оскільки рекламним відділом ТОВ "Медіасток" було виявлено трансляцію невідповідних матеріалів з 01.11.2014 до 31.12.2014 і меншою тривалістю, ніж передбачено договором № 3009-2014.

03.12.2014 та 06.01.2015 від ТОВ "Медіасток" позивачу надійшли зауваження до актів надання послуг за листопад та за грудень 2014 року, в яких вказана відмова від підписання вказаних актів.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що після отриманням претензій від 03.11.2014 та від 03.12.2014 позивачем (комісією) було 01.12.2014 та 31.12.2014 складено акти про проведення службового розслідування № 1 та № 2, якими було виявлено, що у період з 01.11.2014 до 31.12.2014 телеканалом "Перший діловий" здійснювалась трансляція матеріалів, відмінних від наданих ТОВ "ОРТ Медіа" відповідачу.

05.11.2014 та 03.04.2015 (повторно) Товариство надіслало Телерадіокомпанії претензії, в яких просило виконати умови договору в частині здійснення трансляції інформаційних матеріалів, які не були надані за період з 01.11.2014 до 31.12.2014; докази чого містяться в матеріалах справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, телерадіокомпанія в свою чергу передала позивачеві акт наданих послуг від 30.11.2014 № 272 та ефірну довідку за листопад 2014 року, а також акт наданих послуг від 31.12.2014 № 286 та ефірну довідку за грудень 2014 року; які відповідач отримав 16.02.2015.

Згідно пп. 2.1.7. п. 2.1. Договору за наявності претензій з боку замовника сторони складають дефектний акт, в якому викладається погоджений зміст претензій та недоліків у наданих виконавцем послугах та результати їх врегулювання [зміщення строків, розміри відшкодувань, тощо].

Відповідно до ч. 7 ст. 51 Закону України "Про рекламу" трансляція телепродажу, що здійснюється не спеціалізованими з телепродажу каналами мовлення, у вигляді окремої програми та/або передачі (телемагазину) повинна мати безперервну мінімальну тривалість 15 хвилин. Максимальна кількість таких програм та/або передач (телемагазинів) протягом астрономічної доби на не спеціалізованих з телепродажу каналах мовлення не може перевищувати восьми, а загальна тривалість їх трансляції не повинна перевищувати трьох годин на добу.

Так, звертаючись до суду, позивач стверджував, що здійснив оплату всіх наданих йому послуг за Договором, а саме 03 та 05 грудня 2014 року позивачем здійснено оплату за листопад 2014 року у розмірі 200 000,00 грн. Послуги які не надавались оплаті не підлягають. Що й слугує, вимогою позивач здійснити замовлену трансляцію.

Місцевим та апеляційним господарськими судами досліджено, що згідно копії електронного листа від 01.09.2014, надісланого з електронної адреси boiko.um@tv1.com.ua на адресу mediadirector@ortmedia.com.ua, до якого долучено копію додаткової угоди від 27.08.2014, вбачається, що в ній міститься посилання про те, що з 01.10.2014 об'єм розміщення реклами на добу складатиме три години.

Тобто, з 03.10.2014 відповідач не мав права виконувати в повному обсязі свої обов'язки передбачені Договором, оскільки вимоги Закону мають вищу юридичну силу перед умовами Договору, у зв'язку з чим позивач, не мав і не має права приймати таку роботу, оскільки це прямо заборонено законодавством України.

Судами встановлено, що після вступу відповідного Закону в силу, ПАТ "Українська незалежна телерадіокомпанія "Заграва" так і не направило на адресу позивача відповідної додаткової угоди з печаткою для підписання її позивачем, а замість цього в подальшому виставило позивачеві рахунки за листопад - грудень 2014 року за п'ятигодинну трансляцію.

Також, судами попередніх інстанцій обґрунтовано відхилено доводи скаржника стосовно посилань на встановлення факту належного надання послуг за Договором згідно судового рішення господарського суду в іншій справі з огляду на наступне.

Так, господарським судом у справі № 910/4144/15-г не встановлювались обставини надання послуг відповідачем позивачу за листопад 2014 року.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Так, встановленою обставиною у рішенні у справі № 910/4144/15-г є направлення відповідачем Актів та ефірних довідок.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що помилковим є надання преюдиціального значення оціночним судженням, зробленим судом у вирішенні іншої справи, ототожнення фактів, установлених судом, з їх юридичною оцінкою.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05.10.2004 року у справі N 6/408.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Преюдиціальне значення надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Судами встановлено, що резолютивній частині рішення у справі № 910/4144/15-г вирішено стягнути основний борг та пеню, а не оплату за надані послуги, тобто, викладення обставин про встановлення надання послуг на підставі односторонніх документів, при цьому стягненню підлягає борг за листопад 2014 року.

Вимоги про стягнення заборгованості за грудень ПАТ "Українська незалежна телерадіокомпанія "Заграва" не заявлялися. В даній же справі предметом позовних вимог є виконання послуг за листопад і грудень.

Судами встановлено, що у справі № 910/4144/15-г не досліджувалась якість послуг що являється безпосереднім фактом недобросовісного виконання ПАТ „Українська незалежна телерадіокомпанія "Заграва" умов договору про надання послуг, а було лише встановлено обставину направлення, і не підписання акту наданих послуг та ефірної довідки.

Також, скаржником не було виконано вимог суду, та не надано відео доказів, які б свідчили про те, що ним здійснювалась трансляція рекламних матеріалів наданих позивачем за актом № 30/09/14 від 30.09.2014.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог.

В силу приписів ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи місцевим та апеляційним господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, господарськими судами вірно застосовані норми права, а доводи скаржників не спростовують законності прийнятих у справі судових актів.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська незалежна телерадіокомпанія "Заграва" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2016 року у справі № 910/18459/15 залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2016 року у справі № 910/18459/15 залишити без змін.

Головуючий суддяО.В. Яценко СуддіГ.М. Фролова І.П. Ходаківська