ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2016 року Справа № 908/3734/15

Вищий господарський суду України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Поляк О.І.,розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МП "ПМК" на постановувід 21.10.2015Донецького апеляційного господарського суду у справі Господарського суду Запорізької області № 908/3734/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МП "ПМК" до Приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" простягнення 856749,29грн,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МП "ПМК" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" (далі - відповідач) про стягнення 856749,29грн за договорами поставки №140310 від 08.09.2014 та №140327 від 16.09.2014, в т.ч. 703598,05грн основної заборгованості за поставлений товар, 22501,06грн пені, 116149,97грн інфляційних втрат, 4500,21грн 3 % річних та 10000,00грн збитків.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.09.2015 у справі 908/3734/15 затверджено мирову угоду та припинено провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

15.09.2015 позивач звернувся до місцевого господарського суду із заявою, в якій з посиланням на приписи п 5 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" (в редакції від Закону України № 484-VIII від 22.05.2015), у зв'язку із припиненням провадження у справі, просив суд повернути судовий збір у розмірі 17135,00грн, сплачений платіжним дорученням № 118 від 09.06.2015 за подання позовної заяви. Заяву мотивовано приписами ст. ст. 44, 80, 88 ГПК України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Ухвалою Господарського суду Запорізької від 17.09.2015 у справі №908/3734/15 (суддя Соловйов В.М.), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.10.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Татенко В.М., судді Ломовцева Н.В., Колядко Т.М.), відмовлено в задоволенні заяви позивача про повернення судового збору в розмірі 17135,00грн, сплаченого платіжним дорученням № 118 від 09.06.2015.

Не погоджуючись з ухвалою та постановою у справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "МП "ПМК" в поданій до Вищого господарського суду касаційній скарзі просить їх скасувати та прийняти нове рішення про повернення судового збору, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм п. 5 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" ст. ст. 47, 44, 49, 88 ГПК України.

Зокрема, скаржник вважає, що відмовляючи в задоволенні поданої заяви, суди помилково ототожнили питання розподілу судових витрат із питанням повернення судового збору, тим самим позбавивши позивача можливості на підставі законодавчо визначених приписів повернути судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, за наслідками припинення провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Представники сторін не скористались своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції, що, однак, не перешкоджає розглядові касаційної скарги і про що сторони були попереджені ухвалою Вищого господарського суду України від 02.03.2016.

Перевіривши доводи касаційної скарги і правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами норми ст. 78 ГПК України умови мирової угоди сторін викладаються в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи. Ця заява підписується відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову. Про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Згідно з п. 4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України" у разі винесення господарським судом ухвали про затвердження мирової угоди між сторонами (пункт 7 частини першої статті 80 ГПК), в якій сторони дійшли згоди, у тому числі й стосовно розподілу судового збору, суд має право затвердити цю угоду, якщо вона не суперечить законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи. У таких випадках суд у своїй ухвалі повинен навести зміст цієї угоди. Якщо ж сторони не зазначили в мировій угоді про розподіл сум судового збору або не дійшли згоди з даного питання, господарський суд у залежності від конкретних обставин справи покладає судовий збір на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір (частина друга статті 49 ГПК).

Відтак, затвердження мирової угоди та, у зв'язку з цим, припинення провадження у справі, має, на відміну від припинення провадження у справі з інших підстав, специфічні наслідки вчинення таких процесуальних дій, що виражаються, зокрема, в погодженому сторонами спору варіанті його розв'язання, оформленого угодою, яка затверджена судом.

При цьому, вказана угода не тільки встановлює порядок та спосіб розв'язання спору між сторонами, а й передбачає, як і при вирішенні судом спору по суті, розподіл судових витрат, що здійснюється або за узгодженням сторін, або за рішенням суду в порядку, визначеному ст. 49 ГПК України.

Тобто, у такий спосіб, за участю суду, фактично вирішується спір між сторонами в порядку, в спосіб та із наслідками, що узгоджені останніми, які оцінюються та затверджуються судом і в подальшому, внаслідок саме таких дій, набувають ознак обов'язковості їх виконання, аналогічно судовому рішенню, що, в свою чергу, свідчить про наявність у суду підстав саме для розподілу судових витрат у разі не узгодження сторонами цього питання в мировій угоді, а не повернення суми сплаченого позивачем судового збору, як у випадку припинення провадження у справі з інших підстав, визначених, зокрема, пунктами 1, 11, 2, 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України, тобто у тих випадках, коли суд не вчиняє дій з розв'язання спору по суті саме за відсутності такого процесуального права. Натомість у разі подання сторонами мирової угоди, як і у випадку відмови позивача від позову, суд вправі не затверджувати таку угоду чи не приймати відмову від позову і, як наслідок, не припиняти провадження у справі на підставі пунктів 4, 7 ч. 1 ст. 80 ГПК України, а має вирішити спір по суті.

Аналогічний правовий висновок витікає зі змісту норми ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір"(в редакції Закону № 484-VIII від 22.05.2015), на яку позивач посилається в обґрунтування своїх доводів, відповідно до якої сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Так, повернення судового збору передбачається саме у випадках не здійснення судом розгляду справи (заяви) по суті, за виключенням випадків, якщо справу не розглянуто через дії (бездіяльність) самого позивача, в т.ч. внаслідок його відмови від позову, якщо така відмова прийнята судом. При цьому, слід дійти висновку, що, підписуючи мирову угоду, позивач погоджується на нові умови виконання відповідачем свого обов'язку (новацію) щодо предмету позову, чим фактично відмовляється від предмету первісно заявленого позову.

Згідно зі ст. 88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:

1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення;

2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Попередніми судовими інстанціями під час розгляду поданої позивачем заяви про повернення судового збору, яка обґрунтована приписами ст. 88 ГПК України, встановлено, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.09.2015 у справі 908/3734/15 припинено провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 80 ГПК України з огляду на укладення сторонами мирової угоди, якою сторони домовились, а суд затвердив, що судові витрати у справі покладаються на позивача.

Відтак, оскільки питання розподілу судових витрат вирішено сторонами в змісті мирової угоди, затвердженої судом відповідною ухвалою від 03.09.2015, у суду були відсутні підстави повернення судового збору з бюджету і, відповідно, прийняття додаткової ухвали за правилами ст. 88 ГПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення поданої позивачам заяви про повернення судового збору, а доводи, викладені в касаційній скарзі, цього висновку не спростовують.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МП "ПМК" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.10.2015 у справі Господарського суду Запорізької області № 908/3734/15 залишити без змін.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.І. Поляк