ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2016 року Справа № 913/610/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полянського А.Г.- головуючого, Коробенка Г.П. (доповідач), Мачульського Г.М.,розглянувши матеріали касаційної скарги Сєвєродонецької міської ради Луганської областіна постановуДонецького апеляційного господарського суду від 25.11.2015у справі№913/610/15 Господарського суду Луганської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Актив"доСєвєродонецької міської ради Луганської областіпровизнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земліза участю представників:

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Актив" звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Сєвєродонецької міської ради про визнання недійсною додаткової угоди від 05.07.2011 №441290004000162 (дата державної реєстрації 08.07.2011 за №441290004000162) до договору оренди земельної ділянки від 26.05.2000 №49 з моменту її укладення.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 06.10.2015 у справі № 913/610/15, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.11.2015, позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Сєвєродонецька міська рада Луганської області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради від 14.12.1999 № 2360 між сторонами у справі 26.05.2000 укладено договір оренди земельної ділянки,- землі промисловості (під виробничу базу), яка знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк, в районі виробничої бази ВАТ "Об'єднання Склопластик", загальною площею 0,4544 га.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 329848,96 грн.

Договір укладено на 50 років строком по 25 травня 2050 року включно (п. 2.2 договору).

У відповідності до п. 2.3 договору орендна плата вноситься орендарем самостійно у грошовій формі та розмірі 3298 грн. 49 коп. на рік.

Пунктом 4 договору передбачено, що зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін.

На час укладення сторонами вищевказаного договору діяла нормативна грошова оцінка земель, затверджена рішенням Сєвєродонецької міської ради від 19.01.1998 № 1212 "Про затвердження грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецька, селища Синецький, селища Павлоград, селища Лісова Дача, селища Воєводівка".

На підставі рішень сесії Сєвєродонецької міської ради від 29.03.2011 №431 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища Лісова Дача, селища Воєводівка" та від 28.04.2011 № 516 "Про затвердження коефіцієнтів орендної плати за земельні ділянки, які передаються в оренду з земель міської ради" сторонами у справі укладено додаткову угоду від 05.07.2011 № 441290004000162, якою змінено:

- абзац 4 розділу 1 "Предмет оренди" змінили на: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий № 4412900000:03:002:0010 становить 657425 грн. 92 коп.";

- абзац 1 та 2 розділу 2.3 "Орендна плата" змінили на: "Орендна плата вноситься "Орендарем" самостійно у грошовій формі в розмірі: з 01.07.2011 по 31.12.2011 - 23009 грн. 91 коп. на рік, що складає 3,50% від нормативної грошової оцінки, з 01.01.2012 по 31.12.2012 - 29584 грн. 17 коп. на рік, що складає 4,50% від нормативної грошової оцінки, з 01.01.2013 по 31.12.2013 - 32871 грн. 30 коп. на рік, що складає 5,00% від нормативної грошової оцінки, з 01.01.2014 по 31.12.2014 - 36158 грн. 43 коп. на рік, що складає 5,50% від нормативної грошової оцінки, з 01.01.2015 - 39445 грн. 56 коп. на рік, що складає 6,00% від нормативної грошової оцінки. Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно в розмірі з 01.07.2011 по 31.12.2011 - 1917 грн. 49 коп., з 01.01.2012 по 31.12.2012 - 2465 грн. 35 коп., з 01.01.2013 по 31.12.2013 - 2739 грн. 27 коп., з 01.01.2014 по 31.12.2014 - 3013 грн. 20 коп., з 01.01.2015 - 3287 грн. 13 коп. протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного періоду.

Згідно до п. 3 додаткової угоди вона є невід'ємною частиною договору і діє з 01.07.2011.

В подальшому, постановою Сєвєродонецького міського суду від 03.08.2012 у справі № 1227/3807/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "ЛІА" ЛТД до Сєвєродонецької міської ради визнано протиправним та скасовано рішення двадцятої (чергової) сесії шостого скликання Сєвєродонецької міської ради від 29.03.2011 №431 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєрдонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища Лісова Дача, села Воєводівка".

Предметом спору у даній справі є визнання недійсною зазначеної додаткової угоди від 05.07.2011 №441290004000162 (дата державної реєстрації 08.07.2011 за №441290004000162) до договору оренди земельної ділянки від 26.05.2000 №49 з моменту її укладення.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

У розгляді позовів про визнання недійсними правочинів, при вчиненні яких було застосовано нормативно-правові акти державних та інших органів, у подальшому скасовані (визнані нечинними або недійсними) згідно з судовими рішеннями, що набрали законної сили, господарським судам необхідно виходити з того, що сам лише факт такого скасування (визнання нечинним або недійсним) не може вважатися достатньою підставою для задоволення відповідних позовів без належного дослідження господарським судом обставин, пов'язаних з моментом вчинення правочину та з його можливою зміною сторонами з метою приведення у відповідність із законодавством.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 15 цього Закону істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки).

Розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам ч. 1 ст. 15, ст. 21 Закону України "Про оренду землі".

Згідно з п.п. 14.1.147. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Згідно з п. 288.1., 288.4. ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з п. 288.4., п.п. 288.5.1., 288.5.2. п. 288.5. ст. 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів-чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" від 02.12.2010 №2756-VI, який набрав чинності з дня набрання чинності Податковим кодексом України, до ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" внесені зміни, в силу яких розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Таким чином, з наведених вище положень Податкового кодексу України, Закону України "Про оренду землі" вбачається, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретний розмір орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначений у договорі оренди. Податковий кодекс України передбачає лише порядок визначення орендної плати за землю та граничні розміри орендної плати. Також, договором оренди землі мають визначатись форма, умови внесення орендної плати, при цьому строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності повинні встановлюватись відповідно до Податкового кодексу України.

Виходячи з аналізу зазначених законодавчих приписів, орендна плата за користування земельними ділянками державної та комунальної власності є регульованою ціною, яка розраховується від нормативної грошової оцінки земель, а її розмір встановлюється в договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Згідно ч. 1, 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

У відповідності до положень ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Частиною 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Реалізовуючи виключні повноваження в земельних правовідносинах, Сєвєродонецька міська рада прийняла рішення №431 від 29.03.2011, яке, як вже зазначалося вище, було визнане протиправним та скасоване постановою суду в адміністративній справі, що набрала чинності 01.04.2014.

Отже, оскільки рішення №431 від 29.03.2011 було скасовано як протиправне, відтак з моменту прийняття воно, як нелегітимне, не може породжувати жодних правових наслідків, у тому числі - у вигляді внесення змін до договорів оренди в частині встановлення розміру нормативно-грошової оцінки землі, та, відповідно, розміру орендної плати.

Враховуючи зазначене, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, саме зобов'язання за визнаною недійсною додатковою угодою до договору оренди припиняються на майбутнє (ст. 207 ГК України), проте недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч.1 ст. 216 ЦК України), та в разі визнання його недійсним судом, є недійсним з моменту його вчинення (ч.1 ст. 236 ЦК України).

За таких обставин, а також враховуючи положення ст. 257, ч.1 ст. 261 ЦК України, висновок господарського суду першої та апеляційної інстанції про задоволення позову щодо визнання недійсною додаткової угоди №441290004000162 від 05.07.2011 до договору оренди землі № 49 від 26.05.2000 з моменту її укладення, колегія суддів визнає правомірним та обґрунтованим.

При цьому, визнання додаткової угоди недійсною з моменту її укладання чи на майбутнє, не має правового значення для вирішення долі отриманого за договором, оскільки це питання законодавчо врегульовано ч. 6 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", відповідно до якої, у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Зважаючи на викладене, колегія не вбачає порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, котрі встановлюють правила доказування, розподілу обов'язків доказування, належності й припустимості доказів, порядку збирання і дослідження доказів, та вважає судові рішення такими, що відповідають чинному законодавству України та обставинам справи, отже і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.11.2015 у справі № 913/610/15 залишити без змін.

Головуючий суддя: А.Г. Полянський

Судді: Г.П. Коробенко

Г.М. Мачульський