Постанова ВГСУ від 10.02.2016 року у справі №910/29732/15

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2016 року Справа № 910/29732/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Владимиренко С.В. - доповідач,суддів:Мележик Н.І., Акулової Н.В.розглянув касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Сбербанк"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.12.2015р.та ухвалугосподарського суду міста Києва від 27.11.2015р.у справі№910/29732/15 господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Альта Експерт"до Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії"за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни, 2.Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українипровизнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконаннюза участю представників:

позивача: Гвоздецький А.М., дов.б/н від 18.11.2015р.;

відповідача: Гей В.Г., дов. №831 від 21.12.2015р.;

третьої особи 1: не з'явились

третьої особи 2: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

У межах справи №910/29732/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альта Експерт" до Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк СБЕРБАНКУ РОСІЇ", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська Олена Володимирівна, відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню ухвалою господарського суду міста Києва від 27.11.2015р. (суддя Головатюк Л.Д.) задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Альта Експерт" про вжиття заходів забезпечення позову та зупинено стягнення на підставі виконавчого документу - виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської О.В., зареєстрованого в реєстрі за №2111 від 20.04.2015р. про звернення стягнення на цінні папери Товариства з обмеженою відповідальністю "Альта Експерт" відповідно до договору застави від 14.09.2011р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та зареєстрованого в реєстрі за № 4875 зі змінами згідно договору про внесення змін від 16.11.2012р. № 1.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2015р. (колегія суддів у складі головуючого судді Федорчука Р.В., суддів Лобаня О.І., Майданевича А.Г.) ухвалу господарського суду міста Києва від 27.11.2015р. у справі №910/29732/15 залишено без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеними ухвалою та постановою, Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, зазначаючи про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 27.11.2015р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2015р. у справі №910/29732/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Альта Експерт" у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Альта Експерт" заперечило проти доводів, викладених у касаційній скарзі та, зазначивши про обґрунтованість оскаржуваних ухвали та постанови судів попередніх інстанцій, просило залишити їх в силі, відмовивши у задоволенні касаційної скарги Публічному акціонерному товариству "Сбербанк".

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.01.2016р. касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" прийнято до провадження.

Слухання справи відкладалось.

У судовому засіданні, що відбулось 10.02.2016р. представник заявника касаційної скарги підтримав вимоги, викладені у ній та просив її задовольнити. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Альта Експерт" заперечував стосовно задоволення касаційної скарги та просив залишити в силі оскаржувані ухвалу та постанову.

Розглянувши матеріали справи та касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За приписами статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У відповідності до ст.67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом спору у даній справі є визнання недійсним виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 2111 від 20.04.2015р. про звернення стягнення на цінні папери товариства з обмеженою відповідальністю "Альта Експерт", відповідно до договору застави від 14.09.2011р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та зареєстрованого в реєстрі за №4875 зі змінами згідно договору про внесення змін від 16.11.2012 № 1.

Задовольняючи подану позивачем заяву про забезпечення позову, господарські суди, у відповідності до вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України встановили, що за умови звернення стягнення в рамках порушеного виконавчою службою провадження за виконавчим написом нотаріуса, законність якого є предметом розгляду у даній справі, в подальшому можуть виникнути обставини, які унеможливлять чи істотно утруднять виконання рішення суду в разі задоволення позову, що може призвести до неможливості захисту прав та інтересів позивача в разі встановлення їх порушень, та як результат, призвести до неправомірного звернення стягнення на цінні папери за виконавчим написом нотаріуса.

За таких обставин та враховуючи, що забезпечення позову допускається як гарантія задоволення законних вимог позивача (п. 10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову"), колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з твердженнями суду апеляційної інстанції про те, що висновок суду першої інстанції про необхідність забезпечення позову ґрунтується на матеріалах справи, а застосований судом першої інстанції захід до забезпечення позову знаходиться у зв'язку з предметом позовних вимог.

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що згідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ухвала та постанова судів попередніх інстанцій відповідають нормам матеріального та процесуального права, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують правильних висновків судів, у зв'язку з чим підстави для скасування оскаржуваних судових актів відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України