ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2016 року Справа № 910/16939/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Владимиренко С.В.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства

"Укргазпромбанк"

на ухвалу господарського суду міста Києва

від 13.10.2015 року

та постанову Київського апеляційного господарського

суду від 07.12.2015 року

у справі № 910/16939/15

господарського суду міста Києва

за позовом Публічного акціонерного товариства

"Укргазпромбанк"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю

"Плюсар"

про стягнення коштів

за участю представників:

позивача - Самсонюка В.А.

відповідача - Грушка О.О.

В С Т А Н О В И В:

В липні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Укргазпромбанк" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюсар" про стягнення заборгованості за договором банківського кредиту.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.10.2015 року (суддя Якименко М.М.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 року (судді: Синиця О.Ф., Зеленін В.О., Ткаченко Б.О.), провадження у справі припинено на підставі пункту 5 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись з ухвалою місцевого та постановою апеляційного господарських судів, Публічне акціонерне товариство "Укргазпромбанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові акти попередніх інстанцій скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні доводи касаційної скарги та правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

29.10.2009 року між Публічним акціонерним товариством "Укргазпромбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Плюсар" укладено договір банківського кредиту № 156-КЛ/09, пунктом 6.1. якого передбачено арбітражне застереження, зокрема, про розгляд всіх спорів та вимог, які виникають при виконанні даного договору або у зв'язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, у постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом третейського суду, який є невід'ємною частиною даної третейської угоди. Умови договору, які містять відомості про найменування сторін на їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди. Місце і дата укладення третейської угоди відповідають місцю і даті укладення договору.

У зв"язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Плюсар" своїх зобов"язань за цим договором, Публічне акціонерне товариство "Укргазпромбанк" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом у даній справі.

Припиняючи провадження у даній справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України, місцевий господарський суд, з позицією якого погодилась апеляційна інстанція, вказав, що вказаний пункт договору, яким передбачено арбітражне застереження, не визнано недійсним, а тому, з огляду на п.п. 4.2. та 4.2.3. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" провадження у справі має бути припиненим.

Разом з тим, позовну заяву у даній справі підписано уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Укргазпромбанк".

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Правління Національного банку України від 07.04.2015 р. № 217 відкликано банківську ліцензію та розпочато ліквідацію ПАТ "Укргазпромбанк", а рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 07.04.2015 р. № 70 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" призначено Ожга Є.В.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні (ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Частиною 1 статті 35 цього ж Закону визначено, що тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків відбувається через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду.

Згідно п. 17 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

В силу приписів ч.ч. 1, 2 ст. 37 цього ж Закону уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду та має право, зокрема, заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду.

Таким чином, ПАТ "Укргазпромбанк" звернулось до господарського суду в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є юридичною особою публічного права і здійснює ліквідацію ПАТ "Укргазпромбанк" через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про третейські суди" третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство.

Оскільки на момент звернення позивача до господарського суду з позовом у даній справі ПАТ ""Укргазпромбанк" діяло не як самостійна установа, а безпосередньо як організація в особі уповноваженої особи на ліквідацію, тому, враховуючи приписи п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про третейські суди", спір у даній справі не може бути переданий на вирішення третейського суду.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

В рішенні Конституційного Суду України від 10.01.2008 № 1-рп/2008 у справі № 1-3/2008 (справа про завдання третейського суду) зазначено, що відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ст. 6 Закону України "Про третейські суди"), оскільки, гарантуючи право на судовий захист з боку держави, Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч. 5 ст. 55 Конституції України). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 2 ст. 22, ст. 64 Конституції України).

Таким чином, Конституцією України гарантовано право на судовий захист з боку держави.

У ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус судів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Звернення за вирішенням спору до третейського суду є правом особи, яка самостійно на свій розсуд обирає способи захисту порушених або оспорюваних інтересів. Третейське застереження є обов'язковою і головною умовою звернення особи з позовом до третейського суду, проте її наявність не свідчить про обов'язок особи у разі виникнення спору звертатись за його вирішенням лише до третейського суду, не тягне за собою позбавлення права особи на звернення за захистом своїх прав та інтересів з позовом до суду загальної юрисдикції.

Отже, з урахуванням наведеного, право на звернення до суду за захистом своїх прав, передбачене Конституцією України, не може бути заперечене, а розгляд спору в третейському суді є правом сторін та реалізується шляхом взаємного погодження вказаного питання між сторонами.

Таким чином, судами не було враховано вищевикладеного, що призвело до неправильного застосування норми пункту 5 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України та положень Закону України "Про третейські суди".

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, ухвала господарського суду міста Києва від 13.10.2015 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 року у справі №910/16939/15 підлягають скасуванню, а справа - поверненню до господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк"

задовольнити.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 13.10.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 року у справі №910/16939/15 скасувати.

Справу передати до господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

Головуючий суддяН.Г. Дунаєвська СуддіН.І. Мележик С.В. Владимиренко