ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2016 року Справа № 910/11536/15

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Бондар С.В., Студенця В.І., за участі представників сторін Д. Алімова (дов. від 01.02.2016), Д. Левченка (дов. від 01.02.2016), С. Заремби (дов. від 11.01.2016), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 16 червня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 вересня 2015 року у справі № 910/11536/15 за позовом державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до товариства з обмеженою відповідальністю "НТП Континент" про стягнення 4 419 881 грн 31 коп.,

УСТАНОВИВ: У травні 2015 року державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "НТП Континент" про стягнення 1 913 759 грн 90 коп. пені та 2 506 121 грн 41 коп. штрафу з підстав неналежного виконання умов договору від 15 листопада 2013 року № 03-0/5029-13.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на обставини непереборної сили.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16 червня 2015 року (суддя І. Домнічева), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23 вересня 2015 року, у позові відмовлено з мотивів безпідставності вимог.

Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" просить рішення та постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статей 193 218 Господарського кодексу України, статей 614, 617, 629 Цивільного кодексу України, статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати" та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Товариство з обмеженою відповідальністю "НТП Континент" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що 15 листопада 2013 року сторони уклали договір № 03-0/5029-13 (далі - договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язався поставити позивачеві 78 трансформаторів, виробництва фірми Trench (Siemens AG) за номенклатурою, марками (типами), цінами, з технологічними, якісними характеристиками, зазначеними у специфікації, яка є додатком № 1 до договору, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах договору.

Сторони погодили, що ціна договору становить 47 453 425 грн 20 коп.; авансовий платіж у розмірі 30 відсотків від ціни (суми) договору, що становить 14 236 027 грн 56 коп., сплачується покупцем протягом 25 банківських днів з дати надання відповідачем після підписання договору оригіналу рахунку-фактури; поставка товарів здійснюється відповідачем у 2014 році протягом періодів згідно з графіком поставок та переліком одержувачів товарів, що є додатком № 1 до договору (пункти 2.1, 2.8, 3.1 договору).

Сума авансу була перерахована на рахунок відповідача 27 листопада 2013 року.

Додатковою угодою від 30 грудня 2013 року № 1 до договору сторони змінили графік планових поставок: у квітні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "НТП Континент" мало поставити до відокремленого підрозділу державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 12 трансформаторів на загальну суму 6 183 673 грн 20 коп.; у травні 2014 року - 20 трансформаторів на суму 12 837 439 грн 20 коп.; у червні 2014 року -34 трансформатори на суму 19 285 418 грн 40 коп.; у липні 2014 року - 6 рансформаторів на суму 5 110 189 грн 20 коп.; у серпні 2014 року - 6 трансформаторів на суму 4 036 705 грн 20 коп.

Позивач стверджує, що станом на 13 листопада 2014 року поставка 78 трансформаторів була здійснена з порушенням строків, що й спричинило спір.

Заперечуючи проти позову, відповідач пояснив, що на час укладання та виконання договору був зареєстрований у м. Донецьку - населеному пункті, на території якого з квітня 2014 року здійснювалася антитерористична операція, що об'єктивно унеможливило виконати зобов'язання належним чином.

Частиною 1 статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Натомість, у частині 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначено, що у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. За правилом статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції визначені Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", яким встановлені часові та територіальні межі проведення антитерористичної операції. Статтею 10 цього Закону встановлено, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

За змістом статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), перелік яких визначений часиною 2 цієї статті, засвідчують з видачею сертифіката про такі обставини Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати.

Торгово-промислова палата України 10 грудня 2014 року видала товариству з обмеженою відповідальністю "НТП Континент" Сертифікат за № 2142 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зазначивши, що офісні, складські, технічні приміщення товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Континент" починаючи з квітня 2014 року регулярно піддавалися нападам терористичних угрупувань. У результаті чого було знищено великий обсяг бухгалтерської та фінансової документації, документації безпосередньо пов'язаної із господарською діяльністю товариства. Було повністю знищено офісну техніку, зокрема засоби збереження інформації, які містили інформацію, яка безпосередньо використовувалась постачальником для провадження господарської діяльності, у тому числі виконання умов договору, а саме - бази даних, специфікації, технічна документація, електрона фінансова звітність, електроні ключі до системи "клієнт - банк" тощо. Крім того постійні обстріли території Донецької області, та безпосередньо міста Донецьк, терористичними організаціями призвели до повного знищення комунікаційного забезпечення товариства.

За таких обставин господарські суди дійшли правомірного висновку про те, що належне виконання відповідачем договору в частині дотримання строків поставки виявилося неможливим унаслідок форс-мажорної обставини і звільнили особу від відповідальності за порушення зобов'язання.

Доводи касаційної скарги щодо правових наслідків недотримання відповідачем умов пункту 5. 12. договору в частині невчасного повідомлення контрагента про настання форс-мажорних обставин та надання сертифікату про такі обставини Торгово-промисловою палатою України не можуть бути враховані, оскільки не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та умовах договору.

Колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Рішення Господарського суду міста Києва від 16 червня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 вересня 2015 року у справі № 910/11536/15 залишити без змін, а касаційну скаргу державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" без задоволення.

Головуючий, суддя І. М. Васищак Суддя С. В. Бондар Суддя В. І. Студенець