ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2017 року Справа № 920/570/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Бондар С.В. і Ковтонюк Л.В.

розглянув касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, смт Куйбишеве Куйбишевського району Запорізької області (далі - ОСОБА_2.),

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.10.2016

зі справи № 920/570/16

за позовом ОСОБА_2

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Конотоп Сумської області (далі - ОСОБА_3.),

про стягнення 443 754,69 грн.

Судове засідання проведено за участю представників:

ОСОБА_2 - ОСОБА_4,

ОСОБА_3 - не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення сум пені, штрафу, упущеної вигоди, збитків.

Рішенням господарського суду Сумської області від 29.07.2016: позов задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2: 1 192,19 грн. пені; 6 502,50 грн. штрафу; 5 655 грн. попередньої оплати за договором від 06.04.2015 № Р06042015 про створення сайту; 200,25 грн. відшкодування витрат зі сплати судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.10.2016 (колегія суддів у складі: Слободін М.М. - головуючий, Білецька А.М. і Істоміна О.А.): частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2; згадане рішення місцевого господарського суду з цієї справи скасовано, а провадження в ній припинено на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ОСОБА_2 просить скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанції з даної справи та передати останню "на новий розгляд іншим складом суду до Харківського апеляційного господарського суду". Скаргу мотивовано прийняттям відповідної постанови з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_3 заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про відсутність підстав для передачі справи на новий розгляд до апеляційного господарського суду, і просить "залишити в силі Рішення господарського суду Сумської області від 29.07.2016 року".

Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги. Належним чином уповноважений представник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився (довіреність представника, всупереч вимозі частини п'ятої статті 28 ГПК України, не була нотаріально посвідчена).

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з урахуванням такого.

У прийнятті оскаржуваної постанови апеляційний господарський суд виходив з таких обставин та висновків.

06.04.2015 ОСОБА_3 і ОСОБА_2 було укладено договір № Р06042015 на створення сайту, за умовами якого ОСОБА_2 (замовник) доручив, а ОСОБА_3 (виконавець) взяв на себе зобов'язання з виконання робіт з розробки програмного забезпечення, призначеного для оформлення у вигляді веб-сайту матеріалів замовника у відповідності з технічним завданням (додатком № 1) та розміщення сайту в мережі Інтернет (далі - Договір).

Однією із сторін Договору є фізична особа, а саме ОСОБА_2 У спірних правовідносинах він не виступав суб'єктом підприємницької діяльності.

За змістом Договору та додаткових угод до нього "сторони чітко розрізняють цивільний статус учасників угоди і зазначають, що відповідач виступає як ФОП, а позивач як цивільна особа".

Як зазначалося, підставою припинення провадження у даній справі суд апеляційної інстанції визначив пункт 1 частини першої статті 80 ГПК України; згідно з цією нормою господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Таке застосування відповідної норми процесуального права є передчасним, оскільки не ґрунтується на нормах матеріального і процесуального права та належному з'ясуванні обставин справи.

Відповідно до положень ГПК України:

- громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за, зокрема, захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів (частина перша статті 1);

- господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав (пункт 1 частини першої статті 12);

- сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач; позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, що подали позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу (частини перша та друга статті 21).

При цьому під наведене у частині другій статті 21 ГПК України поняття "підприємства та організації" підпадають, у розумінні частини першої статті 1 цього Кодексу, і громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єктів підприємницької діяльності.

Господарською є діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (частина перша статті 3 Господарського кодексу України).

Наявність чи відсутність у учасників спірних правовідносин статусу суб'єкта підприємницької діяльності визначається не умовами укладеного ними Договору (як помилково вважав апеляційний господарський суд), а законом.

Згідно з приписами Господарського кодексу України:

- суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом (частина перша статті 58);

- громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу (частина перша статті 128).

Водночас закон не розмежовує діяльності громадянина як суб'єкта господарювання і як "цивільної особи" (за висловом апеляційного господарського суду).

За наявності ж сумнівів в існуванні у позивача зі справи статусу суб'єкта підприємницької діяльності (фізичної особи - підприємця) апеляційний господарський суд не позбавлений був права і можливості витребувати і дослідити в установленому законом порядку відповідні докази.

Не дослідивши цього та не з'ясувавши належним чином обставин, пов'язаних з підвідомчістю даної справи господарському суду, апеляційна інстанція припустилася неправильного застосування вимог частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду господарським судом в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Касаційна ж інстанція згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відтак згідно з пунктом 3 статті 1119 та частини першої статті 11110 ГПК України оскаржувана постанова підлягає скасуванню; справу ж слід передати на розгляд апеляційного господарського суду для з'ясування і вирішення питань, пов'язаних з подальшим рухом даної справи в суді апеляційної інстанції. За результатами такого розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу відповідних судових витрат зі справи.

Керуючись статтями 1117 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.10.2016 зі справи № 920/570/16 скасувати.

Справу передати на розгляд Харківського апеляційного господарського суду.

Суддя В. Селіваненко

Суддя С. Бондар

Суддя Л. Ковтонюк