ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2017 року Справа № 916/1714/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Бондар С.В. і Карабань В.Я.

розглянув касаційну скаргу державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії (адміністрація Одеського морського порту), м. Одеса (далі - Адміністрація),

на рішення господарського суду Одеської області від 19.08.2016 та

постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.10.2016

зі справи № 916/1714/16

за позовом Адміністрації

до товариства з обмеженою відповідальністю "Вільна гавань", с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області (далі - Товариство),

про стягнення 74 353,63 грн.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення 74 353, 63 грн., з яких: 63 343,94 грн. основного боргу; 10 270, 39 грн. пені; 739,30 грн. - 3% річних.

Рішенням господарського суду Одеської області від 19.08.2016 (суддя Волков Р.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 (колегія суддів у складі: Ліпчанська Н.В. - головуючий, Лисенко В.А. і Ярош А.І.), у позові відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Адміністрація просить: скасувати оскаржувані рішення і постанову попередніх судових інстанцій з даної справи та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі; судові витрати з розгляду даної справи покласти на Товариство. Скаргу мотивовано порушенням і неправильним застосуванням господарськими судами у вирішенні спору норм матеріального і процесуального права.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги. Представники сторін у судове засідання не з'явилися.

Від Адміністрації надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване "неможливістю прибуття представника для участі судовому засіданні через складні погодні умови та з метою забезпечення захисту інтересів" скаржника. Вищий господарський суд України не знаходить підстав для задоволення даного клопотання з урахуванням того, що: ухвалою Вищого господарського суду України від 12.12.2016 явну в судове засідання представників сторін було визнано необов'язковою; скаржником не подано будь-яких документальних підтверджень неможливості прибуття його представника в судове засідання з розгляду касаційної скарги; матеріали справи, в тому числі зазначена скарга, містять обсяг відомостей, достатній для розгляду касаційної скарги й без участі представника Адміністрації.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.

13.05.2013 державним підприємством "Одеський морський торговельний порт" (далі - Порт) (постачальник) і Товариством (споживач) укладено договір № КД-18278 (далі - Договір) (у зв'язку з реорганізацією Порту та утворенням внаслідок виділу Адміністрації до Договору була укладена додаткова угода від 13.06.2013, відповідно до якої стороною Договору стала Адміністрація), згідно з яким:

- постачальник силами дільниці тепловодопостачання Служби енергетичного забезпечення (далі - СЕЗ) забезпечує подачу споживачу питної холодної води, прийом господарсько-побутових стоків, подачу теплової енергії та технічне обслуговування вентиляційних систем (далі - послуги) на об'єкти споживача та території порту, а споживач зобов'язався своєчасно оплатити надані послуги згідно з умовами Договору (розділ 1);

- постачальник зобов'язаний у строк до 02-го числа місяця, наступного за звітним, надавати акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) (пункт 2.1.5 у редакції додаткової угоди від 19.05.2016);

- споживач зобов'язаний у строк до 05-го числа місяця, наступного за звітним, підписувати акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) (пункт 2.2.5 у редакції додаткової угоди від 19.05.2016);

- оплата послуг з водопостачання, водовідведення, теплопостачання та вентиляції здійснюється протягом 20 календарних днів, наступних за звітним (пункт 3.2 в редакції додаткової угоди від 13.05.2014);

- при зміні економічних нормативів Постачальник має право привести ставки тарифів пункт 3.1 згідно зі змінами, попередивши про це споживача за 10 календарних днів (пункт 3.5).

На виконання умов Договору сторонами було підписано та скріплено печатками підприємств акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) за період з січня по листопад 2015 року. Представник позивача не заперечує щодо оплати відповідачем вартості послуг згідно із вказаними актами.

Адміністрацією на підставі акта обстеження теплогенеруючого обладнання котельної №6, магістральних трубопроводів, розподільчих трубопроводів, індивідуальних теплових пунктів (ІТП), внутрішніх мереж теплопостачання будівель та наказу адміністрації Одеського морського порту від 09.11.2015 №742 "Про внесення змін до Наказу начальника адміністрації Одеського морського порту №408 від 30.10.2013р." було здійснено перерахунок витрат за теплопостачання за 2015 рік та направлено відповідачу для підписання акт здачі-прийняття робіт від 31.12.2015 на суму 63 343,94 грн.

Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача: 63 343,94 грн. заборгованості за Договором; 10 270, 39 грн. пені; 739,30 грн. - 3% річних.

Відповідно до положень Цивільного кодексу України:

- за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором; положення цієї глави (глави 63) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (стаття 901);

- зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628);

- договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629);

- зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (статті 525, 526);

- якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530);

- порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610);

- боржник вважається таким, що прострочив, якщо, зокрема, він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором (частина перша статті 612).

З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи попередні судові інстанції, з'ясувавши, що: сторонами були підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з січня по листопад 2015 року; відповідачем вартість послуг згідно із вказаними актами оплачена; позивачем в односторонньому порядку змінено умови Договору в частині встановлення розміру розрахунків за вже оплачений відповідачем період, що не може створювати жодних правових наслідків для відповідача, - дійшли не спростовуваного доводами касаційної скарги висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Посилання скаржника на наявність у нього права змінювати ставки тарифів згідно з пунктом 3.5 Договору не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони вже належним чином спростовані судами попередніх інстанцій на підставі відповідних обставин справи. Так, цими судами зазначено, що пунктом 3.5 Договору передбачено право постачальника змінювати ставки тарифів лише за умови попередження про це споживача в строк за 10 календарних днів. Разом з тим зазначений пункт Договору не надає позивачу можливості проводити зміну тарифної ставки за вже минулі та оплачені відповідачем періоди часу.

Водночас перевірка доводів скаржника, пов'язаних з установленням фактичних обставин справи та здійсненням оцінки доказів у ній, перебуває поза межами перегляду справи в касаційній інстанції, встановленими частиною другою статті 1117 ГПК України, за якою названа судова інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Одеської області від 19.08.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 зі справи № 916/1714/16 залишити без змін, а касаційну скаргу державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії (адміністрація Одеського морського порту) - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя С. Бондар

Суддя В. Карабань