ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2017 року Справа № 916/1273/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Поляк О.І., Яценко О.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги1.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4; 2.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 14.11.2016у справі№916/1273/14Господарського судуОдеської областіза заявоюФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Одеської області від 25.03.2015за позовомВиробничо-комерційної приватної фірми "Вячеслава"до1.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4; 2.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:1.Южненська міська рада Одеської області; 2.Обслуговуюючий кооператив "Южненський міський ринок"проусунення перешкод у користуванні майном та земельною ділянкоюв судовому засіданні взяли участь представники :

від позивача: від відповідачів: від третьої особи-1: від третьої особи-2:не з'явились Шевчук В.М. - адвокат не з'явились Плющаков С.М. - голова правлінняВ С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.03.2015 у справі №916/1273/14 було задоволено повністю позов Виробничо-комерційної приватної фірми "Вячеслава" (ВКПФ "Вячеслава"), а саме: зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні належною позивачу земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 Одеської області, шляхом демонтажу лотку №3 за власний рахунок відповідача та зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні належною позивачу земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 Одеської області, шляхом демонтажу лотку №2 за її власний рахунок.

31.05.2016 від Фізичних осіб-підприємців ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Господарського суду Одеської області надійшла заява про перегляд вищевказаного судового рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.07.2016 у справі №916/1273/16 (суддя Демешин О.А.), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 (головуючий - Лисенко В.А., судді: Діброва Г.І., Ярош А.І.) відмовлено заявникам у задоволенні заяви про перегляд судового рішення від 25.03.2015 за нововиявленими обставинами.

В касаційній скарзі відповідачі просять скасувати ухвалу місцевого суду від 25.07.2016 та постанову апеляційної інстанції від 14.07.2016, задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та направити справу на новий розгляд до Господарського суду Одеської області, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.12, 17, 211, 212 Земельного кодексу України (ЗК України), ст.ст.20, 33-36, 43, 110, 112 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України).

У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення присутніх представників відповідачів та третьої особи-2, перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями приписів законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В якості нововиявлених обставин, які мають істотне значення для справи, що не були і не могли бути відомі на момент прийняття судового рішення, заявники посилаються на те, що 11.05.2016 під час участі у розгляді Комінтернівським районним судом Одеської області цивільної справи №519/769/15ц їм стало відомо, що земельна ділянка, усунення перешкод у користуванні якою є предметом спору по справі Господарського суду Одеської області №916/1273/14, з 1973 року по 2013 рік перебувала у користуванні Одеського припортового заводу, а з 2013 року належить до комунальної власності територіальної громади м. Южне Одеської області. Тому, заявники вважають, що ВКПФ "Вячеслава" самовільно займає вищевказану земельну ділянку. Крім того, нововиявленими обставинами заявники вважають висновок №СЕ 2-1-169/15 від 08.02.2016, яким встановлено, що об'єкти №2 та №3, розташовані за адресою: м. Южне Одеської області, вул. Хіміків, 27 - не є лотками (засобами пересувної мережі), а є нерухомим майном, оскільки вони нерозривно пов'язані із землею.

Відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суди правомірно виходили з такого.

Судове рішення, яке заявники просять скасувати за нововиявленими обставинами, ґрунтується на тому, що Фізичні особи-підприємці ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перешкоджають у землекористуванні, належною ВКПФ "Вячеслава" земельною ділянкою площею 0,60га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 Одеської області, оскільки на ній незаконно розміщені лотки №2 та №3 відповідачів (заявників) по справі.

Право користування ВКПФ "Вячеслава" вищевказаною земельною ділянкою підтверджено наявною в матеріалах справи копією Державного акта на право постійного користування НОМЕР_1 від 06.03.1997, виданого на підставі Рішення Южненської міської ради народних депутатів від 16.05.1996 №169-XV-XXII.

Чинність вказаного Акта на момент прийняття судового рішення у цій справі належним чином підтверджувала наявність у позивача права постійного користування землею, як достатньої підстави для задоволення позову про усунення перешкод у користуванні землею, на якій безпідставно були розміщені лотки №2 та №3, належні відповідачам.

В поданій заяві, нововиявленими обставинами відповідачі вважають обставини незаконності набуття позивачем права користування земельною ділянкою та підроблення державного акта позивачем, оскільки спірна ділянка на момент видачі останньому акта перебувала в постійному користуванні іншої особи - Одеського припортового заводу, на підтвердження чого заявниками додано докази набуття зазначеного вище права Одеським припортовим заводом.

Відповідно до ст.112 ГПК України підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Частиною 2 ст.34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В свою чергу, згідно ст.23 ЗК України 1990 року право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Отже, оскільки в основу судового рішення про перегляд якого йдеться, судом було покладено висновок про існування права постійного користування позивача підтвердженого Державним актом НОМЕР_1 від 06.03.1997, надані відповідачами на обґрунтування заяви нові докази, не можуть підтверджувати наявність підстав для визнання судами в цій справі, в порядку розділу ХІІІ ГПК України, існування нововиявлених обставин, адже встановлення незаконності набуття позивачем землі на підставі зазначених доказів, може бути здійснено лише внаслідок вирішення судом спору про захист права належного, на думку відповідачів, землекористувача.

Враховуючи ненадання відповідачами в попередніх судових інстанціях доказів скасування Державного акта НОМЕР_1 від 06.03.1997, колегія суддів погоджується з висновками судів, що наведені обставини не є нововиявленими.

Ще однією підставою, яку відповідачі вважають нововиявленою, є висновок № СЕ 2-1-169/15 від 08.02.2016, яким встановлено, що об'єкти №2 та №3, розташовані за адресою: м. Южне Одеської області, вул. Хіміків, 27 - не є лотками (засобами пересувної мережі), а є нерухомим майном, оскільки вони нерозривно пов'язані із землею.

Втім, оскільки висновок №СЕ 2-1-169/15 від 08.02.2016 є новим доказом поданим відповідачами, який до того ж не підтверджує, що зазначені в ньому фактичні дані є нововиявленими, адже наявність правомочностей у відповідачів щодо лотків, свідчить про можливість встановлення останніми його належності до певного виду речей та доведення таких обставин відповідними доказами і на момент вирішення спору про усунення перешкод у користуванні землею по суті.

Враховуючи викладене, зазначені обставини були правомірно не визнані судами нововиявленими, ще і тому, що відповідачі не довели, що про наведені ними обставини їм не могло бути відомо на час вирішення спору судом в даній справі.

Доводи скаржників про порушення судами приписів ст.20 ГПК України, колегія суддів відхиляє, оскільки вказана норма не містить обмежень щодо можливості судді, який не приймав участі у вирішенні спору по суті, неодноразово вирішувати питання щодо перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

З урахуванням викладеного постанова Одеського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 по справі №916/1273/14 підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 у справі №916/1273/14 залишити без змін.

Головуючий-суддя С. Бакуліна

Судді О. Поляк

О. Яценко