ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2017 року Справа № 911/1946/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Судді:Могил С.К. (доповідач), Карабань В.Я., Грек Б.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Київської області на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 та рішення господарського суду Київської області від 17.08.2016 у справі № 911/1946/16 господарського суду Київської областіза позовомКерівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Броварської міської радидо:1. Управління комунальної власності Броварської міської ради, 2. приватного підприємства "Автомобільна школа "Сігма", 3. Управління освіти та науки Броварської міської ради,третя особаБроварська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 10 Броварської міської радипровизнання договору оренди недійсним та звільнення приміщення,за участю представників

позивача: не з'явились,

відповідача-1: не з'явились,

відповідача-2: Смирнової К.І.,

відповідача-3: не з'явились,

третьої особи: не з'явились,

Генеральної прокуратури України: Красножон О.М.,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2016 року Керівник Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Броварської міської ради звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Управління комунальної власності Броварської міської ради, приватного підприємства "Автомобільна школа "Сігма" та Управління освіти та науки Броварської міської ради (за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Броварської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 10 Броварської міської ради), в якому просив суд визнати недійсним договір оренди комунального майна територіальної громади міста Бровари від 01.05.2015 № 22/54-15 та зобов'язати відповідача-2 повернути за актом приймання-передачі відповідачу-1 нежитлове приміщення загальною площею 126, 3 м2 за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Черняховського, 17-а.

Рішенням господарського суду Київської області від 17.08.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2016, у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями Заступник прокурора Київської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Переглянувши в касаційному порядку рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Управлінням комунальної власності Броварської міської ради (орендодавцем), приватним підприємством "Автомобільна школа "Сігма" (орендарем) та Управлінням освіти та науки Броварської міської ради (балансоутримувачем) 01.05.2015 укладено договір оренди комунального майна територіальної громади міста Бровари № 22/54-15, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Броварської міської ради від 21.04.2015 № 243 передає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення Броварської ЗОШ І-ІІІ ст. № 10, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Бровари, за адресою: м. Бровари, вул. Черняховського, буд. 17-а, загальною площею 126, 3 м2 під проведення теоретичних занять з підготовки водіїв транспортних засобів (погодинно).

На виконання умов договору орендодавцем за актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.05.2015 передано орендарю зазначене нежитлове приміщення.

Звертаючись до суду з даним позовом Керівник Броварської місцевої прокуратури Київської області зазначив, що надання в оренду спірного нежитлового приміщення є незаконним, оскільки відповідач-2 не є навчальним закладом та не входить до мережі професійно-технічних закладів, не має ліцензії на здійснення такої діяльності, спірне приміщення використовується всупереч вимогам закону не за цільовим призначенням, а для проведення навчальних занять з підготовки водіїв транспортних засобів, що суперечить, зокрема, приписам ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту", відповідно до якої об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Відмовляючи у задоволенні позову місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням не підлягають та не можуть бути об'єктами оренди заклади освіти, як цілісні майнові комплекси, а не складові частини таких об'єктів освіти. Разом з тим, в даному випадку в оренду було передано індивідуально визначене нерухоме майно Броварської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 10, як складовий елемент матеріально-технічної бази відповідного навчального закладу, а не сам навчальний заклад, як цілісний майновий комплекс. Враховую викладене та беручи до уваги, що використання відповідачем-2 спірного орендованого приміщення не перешкоджає здійсненню навчально-виховного процесу, не погіршує соціально-побутових умов учнів та трудового колективу навчального закладу, а також сприяє додатковому фінансуванню відповідного об'єкта освіти, суди обох інстанцій дійшли висновку про недоведеність невідповідності договору оренди приписам законодавства.

Проте колегія суддів касаційної інстанції вважає висновки місцевого та апеляційного господарських судів передчасними, з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про освіту" навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 61 Закону України "Про освіту" фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Додатковими джерелами фінансування, зокрема, визначено доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.

За умовами ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту" об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Згідно з п. 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється. Ці норми затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України № 63 від 14.08.2001 та розповсюджуються на загальноосвітні навчальні заклади І, І-ІІ, І-ІІІ ступенів, спеціалізовані школи І, ІІ, ІІІ ступенів, гімназії, ліцеї, колегіуми, які проектуються, будуються, реконструюються та ті, що функціонують незалежно від типу, форм власності та підпорядкованості.

Правовий аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що хоча положення ст. 61 Закону України "Про освіту" і визначають, що додатковими джерелами фінансування навчальних закладів, заснованих в тому числі на комунальній власності, можуть бути доходи від надання в оренду приміщень, однак, оренда приміщень у них дозволяється лише у випадках, якщо об'єкт оренди використовується за цільовим призначенням - для навчально-виховного процесу.

Таким чином, обов'язковому встановленню та з'ясуванню у даному спорі підлягає той факт, чи використовується спірне приміщення об'єкта освіти і науки за цільовим призначенням, тобто тісної пов'язаності з навчально-виховним процесом мети такого використання.

Проте суди обох інстанцій зазначивши, що видами діяльності відповідача-2 є, зокрема, професійно-технічна освіта, діяльність шкіл із підготовки водіїв транспортних засобів (основний), інші види освіти, а відповідні курси з підготовки водіїв транспортних засобів проводяться в позаурочний час, що не перешкоджає здійсненню навчально-виховного процесу, в порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України достеменно не встановили факт пов'язаності з навчально-виховним процесом загальноосвітньої школи надаваних орендарем платних послуг з професійно-технічного навчання учнів у розміщеному під автоклас приміщенні школи.

Крім цього, посилаючись на п.п. 2 п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності", яким передбачено можливість надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі, суди обох інстанцій не врахували, що зазначений перелік визначає види послуг, які можуть надаватись відповідними установами, а не умови передачі майна в оренду.

При цьому місцевий та апеляційний господарські суди не надали належної правової оцінки статусу майна, що передавалось в оренду за відповідним договором, та вимогам законодавства в частині, що регламентує можливість, умови та порядок оренди такого майна, а також не встановили, чи використовується зазначене майно у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності.

Враховуючи викладене та беручи до уваги передбачені Господарським процесуальним кодексом України межі перегляду справи в касаційній інстанції, які не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів у даній справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити про помилковість висновків судів обох інстанцій стосовно того, що оскільки в даному випадку в оренду було передано індивідуально визначене нерухоме майно Броварської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 10, як складовий елемент матеріально-технічної бази відповідного навчального закладу, а не сам навчальний заклад, як цілісний майновий комплекс, а тому така оренда майна не суперечить вимогам законодавства, не відповідає у повній мірі вимогам Закону України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", оскільки згадане законодавство визначає поняття матеріально-технічної бази загальноосвітніх навчальних закладів без будь-яких винятків із правил, у тому числі - щодо визначення частин(и) такого майна та особливостей його правового статусу.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, з'ясувати, чи використовується спірне приміщення об'єкта освіти і науки за цільовим призначенням, надати належну правову оцінку статусу майна, що передавалось в оренду за відповідним договором, та вимогам законодавства в частині, що регламентує можливість, умови та порядок оренди такого майна, а також встановити, чи використовується зазначене майно у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, і в залежності від установлених обставин, вирішити спір відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 та рішення господарського суду Київської області від 17.08.2016 у справі № 911/1946/16 скасувати.

Справу № 911/1946/16 направити на новий розгляд до господарського суду Київської області в іншому складі суду.

Головуючий суддяМогил С.К. Судді:Карабань В.Я. Грек Б.М.