Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 10.01.2017 року у справі №910/2326/16 Постанова ВГСУ від 10.01.2017 року у справі №910/2...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2017 року Справа № 910/2326/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Судді:Могил С.К. (доповідач), Карабань В.Я., Грек Б.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Тигрес" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 04.07.2016 у справі № 910/2326/16 господарського суду міста Києваза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Тигрес"доприватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"третя особаОСОБА_4простягнення 165 745, 69 грн.,за участю представників

позивача: Лащук Ю.В.,

відповідача: Купрієнко С.О., Ратушного С.І,

третьої особи: не з'явились,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Тигрес" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" про стягнення 165 745, 69 грн., з яких: 71 455, 32 грн. страхового відшкодування, 15 577, 26 грн. пені, 1 323, 31 грн. інфляційних втрат, 1 280, 32 грн. 3% річних та 66 298, 67 грн. страхового відшкодування, 8 221, 04 грн. пені, 914, 07 грн. інфляційних втрат, 675, 70 грн. 3% річних за договором добровільного страхування наземного транспорту № 786/14-Тз/Ц2 від 18.12.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.04.2016 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_4.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.07.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Переглянувши в касаційному порядку рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (страховиком) та товариством з обмеженою відповідальністю "Тигрес" (страхувальником) 18.12.2014 укладено договір № 786/14-Тз/Ц2 добровільного страхування наземного транспорту, за умовами якого страховик бере на себе зобов'язання компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних дій за страховими ризиками, що наведені у п. 19.2, які носять ознаки ймовірності та випадковості.

Згідно з п. 19.2 договору до страхових ризиків відносяться, зокрема, збитки внаслідок ДТП.

Відповідно до п. 21.1.2 договору страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки йому стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування та письмово інформувати вигодонабувача.

Згідно з п. 21.2.2 договору страхувальник зобов'язаний виконувати всі умови договору та правил.

У розділі 23 договору визначено перелік документів, які підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків. Зокрема у п.п. 23.1.3. договору визначено, що для підтвердження настання страхового випадку (у разі настання страхової події за ризиком "Збитки внаслідок ДТП") та визначення розміру завданих збитків страхувальник зобов'язаний надати страховику наступні документи: копію посвідчення водія, який керував транспортним засобом, та довідку ДАІ про ДТП, встановленої форми.

За умовами п. 25.4.6 договору страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо страхувальник (його представник) не виконав обов'язків, передбачених умовами п. 21.1, розділами 22 та 23 цього договору.

Відповідно до п. 24.2 договору страхове відшкодування сплачується страхувальнику тільки після того, як повністю будуть встановлені причини та розмір збитку. Страхувальник зобов'язаний надати страховику усі необхідні документи, що підтверджують причини та розмір збитку, перелік яких наведено в розділі 23 договору. Ненадання вказаних документів дає страховику право відмовити у виплаті страхового відшкодування як в цілому, так і в частині збитку, не підтвердженій таким документом.

Додатком № 1 до договору сторони визначили перелік транспортних засобів, що підлягають страхуванню на умовах договору, у том числі автомобіль Mersedes-Benz 316 CDI SPR (д.н. НОМЕР_1) та автомобіль Mersedes-Benz 316 CDI SPR (д.н. НОМЕР_2).

За участю водія позивача ОСОБА_4 11.06.2015 на автодорозі Джанкой-Феодосія-Керч сталася ДТП, внаслідок якої автомобіль Mersedes-Benz 316 CDI SPR (д.н. НОМЕР_1) отримав механічні пошкодження.

Відповідно до копії висновку про вартість матеріального збитку до звіту про оцінку транспортного засобу Mersedes-Benz 316 CDI SPR (д.н. НОМЕР_1) № 2015/2638 від 06.07.2015 вартість матеріального збитку складає 268 958,76 грн., а вартість відновлювального ремонту КТЗ становить 413 298, 29 грн.

Позивач 15.06.2015 звернувся до відповідача з заявою про настання події, що відбулась 11.06.2015 та має ознаки страхового випадку у зв'язку із заподіянням збитків внаслідок пошкодження автомобіля Mersedes-Benz 316 CDI SPR (д.н. НОМЕР_1).

У відповідь на заяву про настання події, що має ознаки страхового випадку, 28.10.2015 за вих. № 281015-02056/К/У відповідач направив позивачу лист про відсутність правових підстав для виплати страхового відшкодування, оскільки в порушення вимог п. 23.1.3 договору позивачем було надано "определение о возбуждении дела об административном правонарушении" та не надано встановлену чинним законодавством довідку ДАІ про ДТП.

Крім цього за участю водія ОСОБА_4 15.09.2015 на автодорозі Сімферополь-Алушта-Ялта сталася ДТП, внаслідок якої автомобіль Mersedes-Benz 316 CDI SPR (д.н. НОМЕР_2) отримав механічні пошкодження.

Відповідно до копії висновку про вартість матеріального збитку до звіту про оцінку транспортного засобу Mersedes-Benz 316 CDI SPR (д.н. НОМЕР_2) № 2015/2704 від 12.10.2015 вартість матеріального збитку визначено у розмірі 73 079, 40 грн., а вартість відновлювального ремонту КТЗ становить 169 676, 25 грн.

Позивач 17.09.2015 звернувся до відповідача з заявою про настання події, що відбулась 15.09.2015 та має ознаки страхового випадку у зв'язку із заподіянням збитків внаслідок пошкодження автомобіля Mersedes-Benz 316 CDI SPR (д.н. НОМЕР_2).

У відповідь на заяву про настання події, що має ознаки страхового випадку, 28.10.2015 за вих. № 281015-02055/К/У відповідач направив позивачу лист про відсутність правових підстав для виплати страхового відшкодування, оскільки в порушення вимог п. 23.1.3 договору позивачем було надано "справку о дорожно-транспортном происшествии" та не надано встановлену чинним законодавством довідку ДАІ про ДТП.

Вказуючи на те, що відповідач неправомірно відмовив у виплаті страхового відшкодування, оскільки ДТП стались на території АР Крим, яка відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є тимчасово окупованою територією, у зв'язку з чим позивач не міг отримати довідку ДАІ внаслідок незалежних від нього причин, останній звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову місцевий господарський суд виходив з того, що доданими до справи документами не підтверджується надання страхувальником страховику всіх документів, перелік яких визначено розділом 23 договору. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції апеляційний господарський суд додатково зазначив, що надані страхувальником "Справки о ДТП" (за встановленою наказом "МВД России от 01.04.2011 № 154" формою) не є належними доказами настання страхового випадку.

Проте колегія суддів касаційної інстанції вважає висновки місцевого та апеляційного господарських судів передчасними, з огляду на таке.

Статтею 25 Закону України "Про страхування" та ст. 990 Цивільного кодексу України передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 26 Закону України "Про страхування" умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Зазначені положення також передбачені ч. 2 ст. 991 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Статтею 979 Цивільного кодексу України та ст. 16 Закону України "Про страхування" роз'яснено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що у разі виникнення страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору є підставою для відмови лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатися, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись окремо у кожному випадку.

Таким чином, неналежне або невчасне повідомлення страховика про настання події, яка має ознаки страхового випадку, є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування лише в тому випадку, коли воно позбавляє страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком, тобто якщо буде доведено, що відсутність у страховика відомостей про це могло вплинути на його обов'язок виплатити страхове відшкодування.

Слід також додати, що закон пов'язує обов'язок страховика здійснити відшкодування саме зі страховим випадком, а не з наданням певних доказів страхувальником. Зокрема, відсутність довідки ДАІ не є підставою для часткового відшкодування чи відмови у ньому.

Однак суди попередніх інстанцій зазначеного не врахували, не з'ясували, чи відсутність довідки ДАІ позбавила страховика можливості дізнатися, чи є події від 11.06.2015 та 15.09.2015, про які позивач повідомляв відповідача, страховим випадком, у зв'язку з чим дійшли передчасного висновку про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи викладене та беручи до уваги передбачені Господарським процесуальним кодексом України межі перегляду справи в касаційній інстанції, які не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів у даній справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, з'ясувати чи відсутність довідки ДАІ позбавила страховика можливості дізнатися, чи є події від 11.06.2015 та 15.09.2015, про які позивач повідомляв відповідача, страховим випадком, і в залежності від установлених обставин вирішити спір відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст. ст. 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 04.07.2016 у справі № 910/2326/16 скасувати.

Справу № 910/2326/16 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Головуючий суддяМогил С.К. Судді:Карабань В.Я. Грек Б.М.

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст