ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2017 року Справа № 904/46/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Судді:Могил С.К. (доповідач), Грек Б.М., Карабань В.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ ВЕДМЕДІ" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.10.2016 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2016 у справі № 904/46/15 господарського суду Дніпропетровської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ ВЕДМЕДІ" доприватного підприємства "БОМА-СЕРВІС"третя особафізична особа-підприємець ОСОБА_4 простягнення 248 231, 96 грн.,за участю представників

позивача: Куликова І.А.,

відповідача: Манякіної Ю.О.,

третьої особи: не з'явились,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИ ВЕДМЕДІ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного підприємства "БОМА-СЕРВІС" про стягнення 248 231, 96 грн. збитків, з яких: 169 621, 20 грн. вартості товару, що не підлягає переробці; 67 163, 81 грн. - сума, на яку зменшилась вартість ушкодженого товару; 6 300 грн. - вартість перевезення (повернення) пошкодженого вантажу на склад позивача; 1 911, 25 грн. - вартість проведених Бердичівською районною державною лабораторією ветеринарної медицини досліджень, за результатами яких складено експертні висновки №№ 774, 775, 776, 777 від 26.08.2014; 3 235, 79 грн. - вартість утилізації товару, що не підлягає переробці.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичну особу - підприємця ОСОБА_4.

Справа розглядалась судами неодноразово. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2015, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.09.2015, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 6 300 грн. збитків. В частині позовних вимог про стягнення 241 931, 96 грн. збитків відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.01.2016 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.09.2015 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2015 у справі № 904/46/15 скасовано, а справу № 904/46/15 передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі суду.

Скасовуючи рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів і направляючи справу на новий розгляд суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій належним чином не з'ясували розмір завданих збитків позивачу.

За результатами нового розгляду справи рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2016, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.10.2016, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу направити на повторний розгляд до суду першої інстанції. В судовому засіданні 10.01.2017 представник позивача змінив вимоги касаційної скарги - просив рішення судів попередніх інстанцій скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржені судові рішення колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між товариством з обмеженою відповідальністю "ТРИ ВЕДМЕДІ" (замовником) та приватним підприємством "БОМА-СЕРВІС" (перевізником) 28.07.2014 укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 252, за умовами якого замовник пред'являє для перевезення, а перевізник приймає та перевозить вантаж автомобільним транспортом в межах території України, а також надає інші послуги, пов'язані з перевезенням вантажів. Об'єм і кількість перевезень, терміни їх виконання, маршрути визначаються за згодою сторін в додаткових угодах (заявках), що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.п. 2.3, 2.4 договору в заявці замовник вказує, зокрема, повні відомості про вантаж (найменування, характер, кількість місць), адресу, дату та години навантаження, адресу, дату та, у разі можливості, години розвантаження, умови перевезення. Вантаж приймається перевізником від замовника та передається вантажоодержувачу відповідно до товарно-супровідних документів та за актом прийому-передачі продукції з обов'язковим зазначенням температури вантажу при навантаженні та розвантаженні. Акт прийому-передачі складається за формою додатку № 2 до договору.

Умовами п. 3.2.17 передбачено право замовника змінювати маршрут доставки вантажу і вантажоодержувача, завчасно, тобто не менш як за 12 годин до моменту подання автомобіля під завантаження, повідомивши про це перевізника з відшкодуванням витрат на зміну маршруту. Вказані зміни мають бути погоджені сторонами в заявці.

Пунктом 6.3 договору передбачено право перевізника залучати третіх осіб для виконання своїх зобов'язань за договором.

Відповідно до п. 6.6 договору замовник та/або вантажоодержувач має право відмовитися від прийняття вантажу, або його частини, якщо температура морозива або заморожених напівфабрикатів в упаковці буде вища ніж мінус 12о Цельсія і такий вантаж вважається зіпсованим під час перевезення. У такому випадку перевізник відшкодовує замовнику завдані збитки в повному обсязі.

На виконання умов договору на підставі заявки на перевезення від 11.08.2014 відповідачем прийнято до перевезення вантаж, а саме - морозиво та заморожені напівфабрикати автомобілем марки ДАФ, д.н. НОМЕР_1, д.н. напівпричепа ЛАМБЕРЕТ НОМЕР_2, водій ОСОБА_7 з визначенням місця навантаження у с. Софіївська Борщагівка, Чорновола 46А, дата навантаження 12.08.2014, розвантаження - 13.08.2014 у м. Сімферополі.

Зазначений вантаж прийнято перевізником до перевезення, що підтверджується наявними у справі товарно-транспортними та видатковими накладними, підписаними представниками позивача та відповідача.

Автомобіль, що здійснював перевезення вантажу позивача, 14.08.2014 повернуто на митному кордоні з Автономною Республікою Крим внаслідок відсутності дозволу на ввіз на відповідну територію, у зв'язку з чим позивачем новим вантажоодержувачем визначено товариство з обмеженою відповідальністю "Євроморозпродукт" (м. Одеса).

У акті приймання-передачі продукції від 14.08.2014, підписаному представниками товариства з обмеженою відповідальністю "Євроморозпродукт", позивача та відповідача (в особі водія ОСОБА_7) вказано, що товар в кількості, зазначеній у накладних, не підлягає прийманню внаслідок пошкодження його в процесі перевезення без дотримання вимог температурного режиму перевезення товару. Температура готової продукції під час розвантаження становила від +2є до +3єС.

Акт про пошкодження товару з описом стану товару та його зовнішнього вигляду від 14.08.2014, складений представниками позивача та відповідача (в особі водія ОСОБА_7), за участю представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроморозпродукт", водієм ОСОБА_7 не підписано.

В подальшому пошкоджений товар повернуто на склад позивача іншим перевізником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Юніверсал Лоджистік Лімітед" на підставі договору на транспортно-експедиційне обслуговування № 436 від 27.12.2013, заявки на перевезення від 18.08.2014, товарно-транспортних накладних №ТМн00064870, №ТМн00064871, №ТМн00064876, №ТМн00064877 від 19.08.2014.

Вартість перевезення пошкодженого вантажу від Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроморозпродукт" на склад позивача становила 6 300 грн., оплачені позивачем, що підтверджується рахунком № 4353 від 20.08.2014 та банківською випискою від 05.09.2014.

Комісією у складі посадових осіб підприємства позивача здійснено приймання бракованого товару, про що 20.08.2014 складений акт № 272/1 про характер виявлених дефектів, причини їх виникнення та можливість подальшої його переробки.

Експертним висновком Бердичівської районної державної лабораторії ветеринарної медицини № 774, 775, 776 від 26.08.2014 встановлено, що продукти з найменуванням "Пломбір у п/плівці 1000 г", "Морозиво ВО 454 г", "Морозиво "Літо Плодово-ягідне 80г" не відповідають показнику КМАФАнМ КОУ в 1 г, а за експертним висновком № 777 від 26.08.2014, складеним Бердичівською районною державною лабораторію ветеринарної медицини, продукт з найменуванням "Вареники з картоплею 900 г" також не відповідає цьому показнику.

За результатами експертного висновку № В-2883 від 27.08.2014, складеного Житомирською торгово-промисловою палатою, фактичний стан морозива та заморожених напівфабрикатів, які надійшли на адресу позивача, є наслідком недотримання температурного режиму при перевезенні товару (розмороження та повторне замороження).

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним договором щодо якісного надання послуг з перевезення вантажу з дотриманням при транспортуванні температурного режиму для збереження цілісності товару, що призвело до ушкодження і псування вантажу та понесення внаслідок цього позивачем збитків, останній звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що матеріалами справи не доведено вини відповідача, причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками, розміру заподіяних збитків, а тому відсутні необхідні ознаки складу цивільного правопорушення відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного господарського суду з огляду на таке.

Так, за положеннями ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилась його вартість.

Аналогічні положення містяться у ст. 924 Цивільного кодексу України, відповідно до якої перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Отже, відповідальність перевізника побудована за принципом вини і діє, як правило, презумпція вини зобов'язаної сторони. При цьому обов'язок доведення своєї невинуватості лежить на перевізнику.

Разом з тим, притягнення особи до цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення збитків можливе лише за наявності усіх елементів правопорушення - збитків у майновій сфері кредитора, противоправної поведінки боржника, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, а також вини боржника.

З огляду на положення ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення обставин щодо наявності збитків, їх розміру, протиправної поведінки заподіювача збитків та причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками у відповідному розмірі покладається саме на позивача.

Враховуючи викладене та беручи до уваги встановлені апеляційним господарським судом обставини щодо недоведеності позивачем наявності повного складу цивільного правопорушення в діях відповідача, а саме: недоведеності ні розміру збитків (у вигляді вартості продукції, яка підлягає утилізації; у вигляді зменшення вартості продукції внаслідок переробки; обставин наявності збитків у вигляді вартості утилізації товару та вартості лабораторних досліджень), ні прямого причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного господарського суду про відсутність усіх необхідних ознак складу цивільного правопорушення відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, що унеможливлює притягнення відповідача до відповідальності з відшкодування цих збитків, у зв'язку з чим суди правомірно відмовили у задоволенні позовних вимог.

За таких обставин колегія суддів касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів у даній справі, а викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків апеляційного господарського суду та зводяться до переоцінки доказів, що суперечить ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.10.2016 - без змін.

Головуючий суддяМогил С.К. Судді:Грек Б.М. Карабань В.Я.