ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 року Справа № 917/758/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корсака В.А.- головуючого, Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б.,за участю представників:позивача Гуйванюк О.П. (дов. від 19.12.2014 р. №10-933/д)відповідачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуКременчуцької міської ради Полтавської областіна постановуХарківського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 р.у справі № 917/758/15 господарського суду Полтавської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Укрнафта"доКременчуцької міської ради Полтавської областіпровизнання договору оренди землі укладеним

В С Т А Н О В И В :

ПАТ "Укрнафта" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання договору оренди землі укладеним.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 24.06.2015 р. у даній справі (суддя Погрібна С.В..), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 р. (головуючий суддя Черленяк М.І., судді Хачатрян В.С., Шепітько І.І.), позовні вимоги задоволено: визнано договір оренди земельної ділянки (кадастровий №5310436100:02:001:0136) за адресою: вул. Свіштовська, 3, м. Кременчук, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" (орендар) та Кременчуцькою міською радою (орендодавець) в редакції, що зазначена в позовній заяві. Стягнуто з Кременчуцької міської ради Полтавської області на користь ПАТ "Укрнафта" 1218,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, Кременчуцька міська рада Полтавської області звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 р. та рішення господарського суду Полтавської області від 24.06.2015 р. скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків судів обставинам справи та порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.11.2015 р. касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Укрнафта" надає додаткові пояснення по даній справі та просить оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Від Кременчуцької міської ради Полтавської області надійшло клопотанні про розгляд справи без участі їх представника.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні 09.12.2015 р. представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 25.07.2006 р. між ПАТ "Укрнафта" (орендар) та Кременчуцькою міською радою (орендодавець) було укладено договір оренди земельної ділянки.

Даний договір зареєстрований у Кременчуцькому районному відділенні Полтавської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.09.2006 р. за №040654800478.

За умовами вказаного договору ПАТ "Укрнафта" прийняла в платне строкове користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення кадастровий номер 5210436100:02:001:0136, для експлуатації та обслуговування АЗС №16/060 по вул. Свіштовській, 3 в м. Кременчук.

Відповідно до умов договору, в оренду ПАТ "Укрнафта" була передана земельна ділянка площею 2657 кв.м, на якій знаходиться об'єкт нерухомого майна - будівлі та споруди АЗС.

Даний об'єкт нерухомого майна належить ПАТ "Укрнафта" на праві власності.

Пунктом 9 договору оренди передбачалось, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 10% від грошової оцінки землі щорічно. Договір оренди земельної ділянки було укладено зі строком дії до 01.05.2011 р.

Пунктом 8 договору визначено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди, орендар, який належним чином виконував обов'язки відповідно до умов договору, за відсутності письмових заперечень орендодавця, має за інших переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар зобов'язаний не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір поновлення договору оренди - продовження строку дії договору.

За наслідками звернення ПАТ "Укрнафта" до Кременчуцької міської ради про поновлення договору оренди землі, 25.12.2012 р. Кременчуцькою міською радою прийнято рішення "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок".

Пунктом 10 даного рішення затверджено ПАТ "Укрнафта" технічну документацію із землеустрою, щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (будівлі автозаправочної станції №60, вбиральні) по вул. Свіштовській, 3, м. Кременчук.

Крім того, вирішено, що договір поновлено з 01.05.2011 р. строком на п'ять років з дня державної реєстрації документу, що посвідчує право користування земельною ділянкою за умови виконання пункту 10.1. цього рішення та встановлено плату за землю в розмірі 5% від грошової оцінки землі щорічно.

Відповідно до пункту 10.1.2 рішення ПАТ "Укрнафта" зобов'язано у шестимісячний термін замовити документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою та отримати його після державної реєстрації та у п'ятиденний строк подати копію в Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію.

Так, на виконання вимог рішення Кременчуцької міської ради від 25.12.2012 р., 17.05.2013 р. ПАТ "Укрнафта" укладено з Комунальним підприємством "Кременчукземкадастр" договір №66/13 на виконання робіт та послуг, відповідно до якого виконавець зобов'язався надати послуги по виготовленню та погодженню проекту договору оренди землі для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель автозаправної станції №60 та вбиральні по вул. Свіштовській в м. Кременчуг.

11.12.2013 р. КП "Кременчукземкадастр" виготовлено та передано на розгляд ПАТ "Укрнафта" проект договору оренди землі.

В подальшому, представники товариства неодноразово вели переговори з представниками КП "Кременчукземкадастр" та Кременчуцької міської ради з метою викладення договору оренди землі в редакції, прийнятній для обох сторін.

Таким чином, рішеннями Кременчуцької міської ради неодноразово були внесені зміни до пункту 10.1.2 рішення Кременчуцької міської ради від 25.12.2012 р., якими продовжувався строк для укладання договору оренди, а саме: рішенням від 30.07.2013 р. (продовжено строк для укладання договору до 30.10.2013 р.); рішенням від 26.11.2013 р. (продовжено строк для укладання договору до 26.02.014 р.); рішенням від 25.03.2014 р. (продовжено строк для укладання договору до 25.05.2014 р.); рішенням від 02.07.2014 р. (продовжено строк для укладання договору до 02.10.2014 р.); рішенням від 28.10.2014 р. (продовжено строк для укладання договору до 28.01.2015 р).

Судами встановлено, що листом №08.1.22/842 від 30.12.2014 р. ПАТ "Укрнафта" звернулось до Кременчуцької міської ради з проханням оформити належним чином існуючі правовідносини оренди землі та направлено для підписання проект договору оренди землі.

Листом від 06.02.2015 р. Кременчуцька міська рада відмовила ПАТ "Укрнафта" в підписанні договору оренди землі в запропонованій позивачем редакції.

Такі дії з боку Кременчуцької міської ради призвели до того, що ПАТ "Укрнафта" звернулася до суду з позовом у даній справі.

Суди попередніх інстанцій, приймаючи рішення у даній справі виходили з того, що оскільки позивач звернувся до відповідача із листом про укладення договору оренди земельної ділянки, а органом місцевого самоврядування на сесії прийнято відповідне рішення, яке повинно бути виконано, і договір, який просить визнати укладеним є типовим відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №220 від 03.03.2004 р., а заперечення відповідача - необґрунтованими, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів касаційної інстанції з такими висновками погоджується.

Відповідно до ст.ст. 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

В силу приписів ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Отже, надання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності в оренду шляхом укладення відповідного договору здійснюється на підставі рішення ради, прийнятого за результатами розгляду заяви (клопотання) особи, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду, поданої відповідно до ст. 16 Закону України "Про оренду землі" та ст. 123 Земельного кодексу України.

При цьому, підставою набуття відповідного права є саме рішення ради, яке відповідно до ч. 5 ст. 126 Земельного кодексу України оформляється договором як документом, що посвідчує право оренди земельної ділянки, зареєстрованим відповідно до закону.

Орендою землі відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди припиняється в разі, зокрема закінчення строку на який його було укладено.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Як вже зазначалося вище, по закінченню строку договору, за наслідками звернення ПАТ "Укрнафта" до Кременчуцької міської ради про поновлення договору оренди землі, 25.12.2012 р. Кременчуцькою міською радою прийнято рішення "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок".

Отже, на підставі рішенням Кременчуцької міської ради від 25.12.2012 р. у сторін виник обов'язок укласти відповідний договір оренди земельної ділянки на умовах, визначених вказаним рішенням.

Згідно вимог ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Постановою Кабінету Міністрів України №220 від 03.03.2004 р. затверджена Типова форма договору оренди землі.

Тобто, згідно з ч. 3 ст. 184 Господарського кодексу України укладення договору оренди землі має здійснюватись на основі Типового договору з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше, як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем після виконання вимог визначених рішенням Кременчуцької міської ради від 25.12.2012 р., направлено Кременчуцькій міській раді проект договору, який відповідає Типовій формі договору оренди землі, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України №220 від 03.03.2004 р.

На виконання положень ст. 181 Господарського кодексу України, Кременчуцька міська рада повинна була в двадцятиденний строк підписати запропонований проект договору оренди або надати позивачу два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази підписання Кременчуцькою міською радою запропонованого позивачем проекту договору оренди або надання протоколу розбіжностей в порядку ст. 181 Господарського кодексу України.

З огляду на матеріали справи, протягом всього строку користування земельною ділянкою, тобто, починаючи з 01.05.2011 р., ПАТ "Укрнафта" сплачувало орендну плату у відповідності до умов договору - 10% від нормативної грошової оцінки землі, що підтверджується податковими деклараціями за такі періоди.

21.04.2011 р. Кременчуцькою міською радою прийнято рішення "Про внесення змін до рішення міської ради від 23.09.2008 р. "Про орендну плату за землю в м. Кременчуці", відповідно до якого за земельні ділянки, передані для експлуатації та обслуговування автозаправних станцій встановлена ставка орендної плати на рівні 5% від нормативної грошової оцінки землі. ПАТ "Укрнафта" сплачувало кошти за користування відповідною земельною ділянкою на умовах договору, дію якого поновлено, а саме: 10% від нормативної грошової оцінки землі.

Враховуючи, що відповідач власним рішенням від 21.04.2011 р. змінив ставку орендної плати до 5% від нормативної грошової оцінки землі, то можливо стверджувати, що позивач вже фактично виконав вимоги п. 10.1.3 рішення від 25.12.2012 р., при цьому сплачував збільшений розмір орендної плати.

Відповідно до ст. 648 Цивільного кодексу України зміст договору укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

Суди попередніх інстанцій, з огляду на зміст запропонованого позивачем договору встановили, що він відповідає положенням рішення Кременчуцької міської ради від 25.12.2012 р. "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок".

Також, судами зазначено, що викладення в договорі умови щодо неможливості розірвання договору в односторонньому порядку повністю відповідає вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про оренду землі" та Типовому договору оренди землі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №220 від 03.03.2004 р.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій зауважили, що встановлення в договорі оренди землі можливості розірвання договору в односторонньому порядку може призвести до зловживання сторонами наданими їм правами.

Як вбачається із матеріалів справи, проект договору був направлений до Кременчуцької міської ради 31.12.2014 р., тоді як коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік встановлено у розмірі 1,249 листом Державного агентства земельних ресурсів України №6-28-0.22-215/2-15 від 14.01.2015 р.

Таким чином, на час підготовки і направлення до міської ради проекту договору оренди землі ПАТ "Укрнафта" не було відомо і не могло бути відомо про те, що 14.01.2015 р. буде визначено коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі у розмірі 1,249.

У свою чергу, відповідач у разі незгоди з вказаною умовою, враховуючи вимоги ст. 181 Господарського кодексу України, не був позбавлений права надати у належні строки протокол розбіжностей щодо розміру індексації нормативної грошової оцінки землі, однак відповідач відповідного не зробив.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що договір оренди земельної ділянки є обов'язковим до укладення, запропонована позивачем редакція договору на укладенні якої він наполягає є належною, а відповідач безпідставно ухиляється від його укладення.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та досліджені докази, судова колегія вважає прийняту у справі постанову апеляційного суду, якою було залишено без змін рішення суду першої інстанції, такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування, не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Кременчуцької міської ради Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 р. у справі № 917/758/15 господарського суду Полтавської області залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова