ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 року Справа № 916/1965/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полянського А.Г.суддів:Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.,розглянувши касаційну скаргу державного підприємства "Національна

енергетична компанія "Укренерго"

на постанову Одеського апеляційного господарського

суду від 03.09.2015 року

у справі № 916/1965/15 Господарського суду

Одеської області

за позовом державного підприємства "Національна

енергетична компанія "Укренерго"

до товариства з обмеженою відповідальністю

"Чорноморенергоспецмонтаж"

про стягнення 359352,12 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Левченко Д.Ю. дов. Від 09.11.2015 р., № 422

відповідача - не з"явились,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.07.2015 року (суддя - Гут С.Ф.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморенергоспецмонтаж" на користь Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" пеню у розмірі 91 834 грн. 43 коп., штраф у розмірі 53 237 грн. 35коп., витрати по сплаті судового збору на суму 2901 грн. 44 коп. В решті позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.09.2015 р. (судді - Петров М.С., Разюк Г.П., Колоколов С.І.) рішення Господарського суду Одеської області від 21.07.2015 року залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.08.2014 р. між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чорноморенергоспецмонтаж" (Проектувальник) було укладено договір підряду на проектні роботи від № 01-4/2768-14, відповідно до умов якого Проектувальник зобов'язався за завданням Замовника та згідно з вимогами чинного законодавства України розробити та оформити проектно-кошторисну документацію на модернізацію РЗ, ПА, ВЧ каналів та АСЗІ на ПС 330 "Українка" по ПЛ 330 кВ ЮУАЕС, замовити проведення державною експертною організацією держекспертизи проектної документації з супроводом її проведення для отримання звіту (позитивного відгуку) державної експертної організації за результатами проведеної держекспертизи та передати у власність Замовнику розроблену проектну документацію разом з позитивним відгуком, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити такі проектні роботи на умовах договору.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що ціна Договору станом на дату укладення договору становить 380 266,80грн., в т.ч. ПДВ (20%) - 63 377,80 грн., відповідно до кошторисів на проектні роботи.

Згідно п. 2.5 Договору передбачено, що оплата за договором здійснюється: - з авансуванням у розмірі 30% від ціни договору, визначеної на дату укладення договору, та подальшою (остаточною) оплатою після прийняття Замовником виконаних проектних робіт (проектної документації) на підставі підписаного обома сторонами акту виконаних проектних робіт та акту приймання-передачі проектної документації, що передаватиметься Проектувальником.

Авансовий платіж у сумі 114 080,04 грн., в тому числі ПДВ (20%) 19 013,34 грн., який сплачується Замовником протягом 20 банківських днів з дати надання Проектувальником (після підписання договору) Рахунку.

Судами встановлено, що аванс в сумі 114 080,04 грн. було сплачено позивачем 22.09.2014 р., що підтверджено платіжним дорученням № 2877 від 22.09.2014 р. на суму 114 080,04 грн.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що Проектувальник виконує проектні роботи, визначені у розділі першому Договору, керуючись Завданням, Кошторисом на проектні роботи, чинним законодавством України з питань розробки та оформлення проектної документації, в тому числі стандартами, зокрема затвердженими наказом Мінрегіонбуду України від 03 березня 2012 р. № 98 ДБН А.2.2-3:2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво"; при цьому Проектувальник виступає в установленому порядку замовником за договором на проведення державною експертною організацією держекспертизи розробленої проектної документації та здійснює супровід її проведення для отримання ним звіту(позитивного відгуку) державної експертної організації за результатами проведеної держекспертизи.

Згідно з п. 3.6 Договору, за умови відсутності претензій до Проектувальника щодо виконаних робіт, їх повноти та правильності оформлення та /або документів, що повинні бути надані разом з актом, Замовник приймає роботи, на підтвердження чого протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати надходження від Проектувальника акту виконаних проектних робіт та документів згідно з підпунктами 3.4.1. - 3.4.4 Договору підписує всі примірники такого акту та повертає Проектувальнику його примірник акту. Відповідно до абз. 1-2 п. 3.12 Договору, Проектувальник відповідає за недоліки проектної документації, розробленої ним за Договором, включаючи недоліки, виявлені в процесі виконання на підставі цієї проектної документації інших робіт та експлуатації об'єкту, на який була розроблена за Договором проектна документація. У разі виявлення у проектній документації недоліків Проектувальник зобов'язаний безоплатно її переробити або здійснити необхідні додаткові роботи, а також відшкодувати Замовнику документально підтверджені збитки, спричинені недоліками проектної документації.

У період з 26.11.2014 р. по 21.04.2015 р. позивач звертався до відповідача із листами та факсограмами, в яких зазначав недоліки у виконанні відповідачем підрядних робіт по розробці проектної документації.

Згідно листа відповідача від 16.12.2014 р. він фактично погодився із всіма зауваженнями позивача щодо недоліків проектної документації, викладених в листі позивача від 26.11.2014 р.

Крім того, відповідно до протоколу позивача № 1/10 виробничої наради щодо проектування комплексу РЗА иі ПА ВЛ 330 кВ Л253 на ПС 330 кВ "Українка", яка відбулася за участю представників відповідача, останні погодилися із всіма зауваженнями позивача щодо проектної документації, викладеними у факсограмі відповідача від 20.01.15 р. (а.с. 90 факсограма позивача від 20.01.15 р.).

Судами встановлено, що відповідач прострочив виконання підрядних робіт у зв'язку із недоліками, які він допускав при розробці проектної документації, а не у зв'язку із об'єктивними обставинами, що перешкоджали своєчасно виконати підрядні роботи.

За таких обставин, позивачем було доведено факт прострочення відповідачем зобов'язання по своєчасному виконанню підрядних робіт.

Згідно ч.ч 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Згідно п. 5.1.1 Договору, у разі порушення встановленого умовами Договору строку виконання зобов'язань Проектувальник сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,5% ціни прострочених зобов'язань за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 14 % від вказаної ціни.

Апеляційний господарський суд зазначив, що ДП "НЕК "Укренерго" просило стягнути з відповідача пеню та штраф за прострочення виконання відповідачем не грошового зобов'язання по розробці проектної документації. Вартість підрядних робіт по розробці проектної документації за п. 2.2 договору підряду від 22.08.2014 р. складає 380 266,8 грн., отже ціна простроченого не грошового зобов'язання складає 380 266,8 грн., а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність нарахування пені та штрафу, виходячи з суми авансу у розмірі 114 080,04 грн.

Згідно із позовною заявою позивач правильно розрахував штрафні санкції виходячи з суми простроченого зобов'язання 380 266,8 грн., а саме пені у сумі 306 114,77 грн. та штрафу у розмірі 53 237,35 грн.

Відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

За приписами ст. 233 ГК України, яка кореспондується із ч. 3 ст. 551 ЦК України, суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

При застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.

Колегія суддів погоджується з тим висновком апеляційного суду, що стягнення з відповідача пені у заявленій сумі - 306 114,77 грн., яка складає 80,5 % від вартості виконаних робіт, перетвориться на несправедливо непомірний тягар та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

За таких обставин, приймаючи до уваги неподання позивачем будь-яких доказів понесення ним збитків внаслідок порушення відповідачем строків виконання робіт, та з огляду на те, що відповідач у повному обсязі виконав роботи за договором підряду та враховуючи інтереси обох сторін, апеляційний господарський суд правомірно заявив про обґрунтоване зменшення нарахованої позивачем пені до 91 834,43 грн.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційний господарський суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.09.2015 у справі № 916/1965/15 Господарського суду Одеської області залишити без змін.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

Судді Г.А. Кравчук

Г.М. Мачульський