ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 року Справа № 915/961/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Нєсвєтової Н.М. (доповідач) Вовка І.В. Грека Б.М.розглянувши касаційну скаргу державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" на рішення та постановугосподарського суду Миколаївської області від 09.07.2015 Одеського апеляційного господарського суду від 15.09.2015у справі№ 915/961/15за позовомдержавного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" дофізичної особи - підприємця ОСОБА_4 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області простягнення заборгованості за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року Державне підприємство "Миколаївський морський торговельний порт" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за Договором №РОФ-1223 від 29.12.2013р. у сумі 73384,09грн., з яких 64399,23грн. - основного боргу, 8984,86грн. - пені.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 09.07.2015, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 позов задоволено частково - стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь ДП "Миколаївський морський торговельний порт" 52988,98грн. - основного боргу; 8248,36грн. - пені; 1524,63грн. - витрат по сплаті судового збору. Відмовлено в позові в частині стягнення 11410,25грн. - основного боргу та 736,50грн.- пені. Судовий збір в розмірі 302,37грн. покладено на позивача.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями в частині відмови в задоволенні позовних вимог, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 та рішення господарського суду Миколаївської області від 09.07.2015 скасувати в частині відмови в позові та задовольнити позов в повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 29.12.2013р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (орендар) укладено Договір №РОФ-1223 оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ДП "Миколаївський морський торговельний порт" (балансоутримувач) (надалі - Договір №РОФ-1223), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення в будівлі їдальні №3 (інв. №50140) (реєстровий номер 01125608.1.БАОПВЛ152), загальною площею 603,1кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1, (далі - Майно), згідно з планом розміщення орендованих приміщень (Додаток 1 до договору оренди), що перебувають на балансі ДП "Миколаївський морський торговельний порт" (балансоутримувач), спеціальна вартість яких дорівнює 3967600грн., згідно з незалежною оцінкою станом на 31.07.2013р.

29.12.2013 на виконання умов договору оренди орендодавець за участю балансоутримувача передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно, яке є предметом договору оренди, про що між орендодавцем та орендарем було підписано Акт приймання-передавання, який погоджено балансоутримувачем 29.12.2013р.

04.07.2014р. між РВ Фонду держмайна України по Миколаївській області (орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (орендар) укладено Договір №1 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна від 29.12.2013р. №РОФ-1223, відповідно до умов якого вилучено із складу орендованого державного нерухомого майна - частину нежитлових приміщень в будівлі їдальні №3 цокольного поверху площею 105,9кв.м. (інв. №50140) (реєстровий номер 01125608.1 БАОПВЛ152), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Майно), згідно з планом розміщення орендованих приміщень (додаток 1 до договору оренди), що перебувають на балансі ДП "ММТП" ( далі - балансоутримувач), спеціальна вартість яких визначена згідно з висновком про вартість на 31.07.2013р. становить за незалежною оцінкою 3270918,20грн.

Орендна плата визначена на підставі "Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розділу", затвердженої постановою Кабміну України від 04.10.1995р. №786, зі змінами та доповненнями і становить без ПДВ на базовий місяць розрахунку (травень 2014) 24083,67грн.

На виконання умов Договору №1 орендар Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 передав (повернув), а орендодавець РВ Фонду держмайна України по Миколаївській області прийняло з орендного користування частину нежитлових приміщень в будівлі їдальні №3 цокольного поверху площею 105,9кв.м., про що між орендарем та орендодавцем складено Акти приймання-передачі від 04.07.2014р., який погоджено балансоутримувачем ДП "ММТП".

Таким чином, в оренді у ФОП ОСОБА_4 залишились нежитлові приміщення загальною площею 497,20кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (п. 1.1 Договору №1).

20.03.2015р. між РВ Фонду держмайна України по Миколаївській області (орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (орендар) укладено Договір про дострокове припинення дії Договору оренди нерухомого майна від 29.12.2013 №РОФ-1223, яким сторони погодили вважати договір оренди від 29.12.2013р. №РОФ-1223 таким, що припинив дію з 20.03.2015р. за згодою сторін.

Відповідно до п. п. 2, 3.1 Договору від 20.03.2015р. Орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди за актом приймання-передачі (додаток 1) та погасити заборгованість з орендної плати до Держбюджету України у сумі 40054,95грн. з урахуванням пені у сумі 207,66грн. Орендодавець зобов'язаний прийняти об'єкт оренди за актом приймання-передачі.

На виконання умов Договору про дострокове припинення дії договору оренди орендар ФОП ОСОБА_4 передав (повернув), а орендодавець РВ Фонду держмайна України по Миколаївській області за участю балансоутримувача ДП "Миколаївський торговельний порт" прийняв із строкового платного користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення в будівлі їдальні № 3 (інв. №50140) (реєстровий номер 01125608.1.БАОПВЛ152) загальною площею 497, 20 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що перебувають на балансі ДП "ММТП", спеціальна вартість яких дорівнює 3967600грн., згідно з незалежною оцінкою станом на 31.07.2013р., про що між сторонами було складено та підписано Акт приймання-передавання від 20.03.2015р., який погоджено балансоутримувачем 09.04.2015р.

На виконання умов договору оренди позивач ДП "ММТП" виставило ФОП ОСОБА_4 рахунки на оплату орендних платежів №23718260 від 31.12.2014р. на суму 13612,40грн.; №01438260 від 31.01.2015р. на суму 14034,38грн.; №03708260 від 28.02.2015р. на суму 14778,20грн.; №06168260 від 31.03.2015р. на суму 16374,25грн.; №07918260 від 30.04.2015р. 5600грн.

Вищезазначені рахунки були отримані ФОП ОСОБА_4 частково наручно, частково направлені поштою на адресу відповідача, про що свідчать копії з журналів реєстрації рахунків, наявні в матеріалах справи.

21.05.2015р. ДП "ММТП" повторно було направлено ФОП ОСОБА_4 рахунки на оплату орендних платежів та претензії №09/227 на суму 31960грн. та №09/552 на суму 42136,63грн. відповідно, які залишені відповідачем без відповіді.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ДП "ММТП" вказувало на те, що відповідачем належним чином не виконувались умови договору оренди, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість з орендної плати. Крім того, порт вважає, що датою фактичного повернення майна з оренди є 09.04.2015р., оскільки Акт приймання-передавання від 20.03.2015р. складений без його участі як балансоутримувача, тому відповідач має сплатити орендну плату нараховану до 09.04.2015р. з пенею за прострочення оплати.

Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшли висновку, що матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача заборгованості по орендній платі за період користування майном з грудня 2014 по 20 березня 2015 року та становить 52988,98 грн. Крім того, судами визнано безпідставним посилання позивача на те, що державне нерухоме майно фактично знаходилось в оренді у відповідача до 09.04.2015р., оскільки жодних доказів, які б підтверджували факт користування орендарем приміщенням після підписання акту прийому-передачі не надано. З огляду на відмову в стягненні орендної плати за період з 21.03.2015 по 09.04.2015, суди здійснивши перерахунок пені за прострочення платежів у грудні 2014 - березні 2015, дійшли висновку, що стягненню підлягає пеня в сумі 8248,36 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, вважає його правомірним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно із ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно із ч.1 ст.795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч.2 ст.795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Так, ДП "ММТП" за період користування орендованим майном з грудня 2014 року по 09 квітня 2015 року нараховано відповідачу орендну плату на загальну суму 64399,23 грн.

Однак, враховуючи умови укладеного договору оренди, а також враховуючи норми чинного законодавства, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що договір оренди нерухомого майна від 29.12.2013 №РОФ-1223 припинив свою дію 20.03.2015р. - з моменту підписання сторонами договору (орендарем та орендодавцем) акту приймання-передавання майна від 20.03.2015р., в зв'язку з чим позивач безпідставно нарахував відповідачу орендну плату за період з 21.03.2015р. по 09.04.2015р.

Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем заборгованості, в зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що стягненню підлягає сума за період користування майном з грудня 2014 року по 20 березня 2015 у сумі 52988,98 грн.

Крім того, враховуючи, що судами правомірно відмовлено у позові в частині стягнення орендної плати за період з 21.03.2015р. по 09.04.2015р., колегія суддів погоджується також з висновком, що не підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині стягнення нарахованої за цей період пені, в зв'язку з чим обґрунтовано стягнули останню у розмірі 8248,36грн.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи судами попередніх інстанцій на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовані норми матеріального права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятих у справі рішень.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 року та рішення господарського суду Миколаївської області від 09.07.2015 року, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 року та рішення господарського суду Миколаївської області від 09.07.2015 року у справі №915/961/15 залишити без змін.

Головуючий Н.М. Нєсвєтова

Судді І.В. Вовк

Б.М Грек